Рішення № 101523029, 29.11.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 листопада 2021 року Справа № 280/8880/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Татаринова Д.В. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )

ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 )

до ПРИМОРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ БЕРДЯНСЬКОГО РАЙОНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ (Україна, 72102, Запорізька обл., Приморський р-н, місто Приморськ, ВУЛИЦЯ ЦЕНТРАЛЬНА, будинок 7, код ЄДРПОУ 20485360)

про визнання протиправним та скасування рішення в частині

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (надалі - позивачі) до ПРИМОРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ БЕРДЯНСЬКОГО РАЙОНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати пункти 13, 14, 15 рішення № 48 чотирнадцятої сесій дев`ятого скликання Приморської міської ради Приморського району Запорізької області від 30 липня 2021 року про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства громадянам: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;

- зобов`язати Приморську міську раду Бердянського району Запорізької області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 16 червня 2021 року та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність згідно статті 116, 118 Земельною кодексу України для ведення особистого селянського господарствам за рахунок земель комунальної власності Приморської ОТГ (с. Преслав), яка розташована на земельній ділянці комунальної форми власності кадастровий номер: 2324810100:13:001:0446. на підставі графічних матеріалів з позначкою бажаного місця розташування, що додавались до клопотання, площею 2.000 га;

- зобов`язати Приморську міську раду Бердянського району Запорізької області розглянути клопотання ОСОБА_2 від 16 червня 2021 року та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність згідно статтей 116, 118 Земельного кодексу України для ведення особистою селянського господарствам за рахунок земель комунальної власності Приморської ОТГ (с. Преслав), яка розташована на земельній ділянці комунальної форми власності кадастровий номер: 2324810100:13:001:0446, на підставі графічних матеріалів з позначкою бажаного місця розташування, що додавались до клопотання, площею 2.000 га;

- зобов`язати Приморську міську раду Бердянського району Запорізької області розглянути клопотання ОСОБА_3 від 16 червня 2021 року та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність згідно статті 116, 118 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарствам за рахунок земель комунальної власності Приморської ОТГ (с. Преслав), яка розташована на земельній ділянці комунальної форми власності кадастровий номер: 2324810100:13:001:0446 на підставі графічних матеріалів з позначкою бажаного місця розташування, що додавались до клопотання, площею 2.000 га.

Ухвалою судді від 27 вересня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що обрана та визначена на графічному матеріалі земельна ділянка згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та Інформації ДЗК про право власності та речові права на земельну ділянку - с сформованою земельною ділянкою, загальним розміром 306.2343 га, комунальної форми власності, власником якої згідно Інформації ДЗК с Приморська міська об`єднана територіальна громада в особі Приморської міської ради, відносить до земель запасу (земельна ділянка кожної категорії земель які не надані у власність або користування громадинам або юридичним особам) та є земельною ділянкою сільськогосподарського призначення. Тобто земельна ділянка є вільною та такою, що може передаватися до приватної власності громадян для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної приватизації. Таким чином, пункти 13, 14, 15 рішення № 48 чотирнадцятої сесій дев`ятого скликання Приморської міської ради Приморського району Запорізької області від 30 липня 2021 року про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства громадянам: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є протиправними.

У позовній заяві просить суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник ПРИМОРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ БЕРДЯНСЬКОГО РАЙОНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ прости позовних вимог заперечив з підстав викладених у письмовому відзиві (№вх.№60840 від 22 жовтня 2021 року), відповідно до якого зазначає, що земельна ділянка кадастровий номер 2324810100:13:001:0446 розташована на території Приморської міської ради Бердянського району (за межами населеного пункту) та є комунальною власністю. Передана з державної власності в комунальну на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 05 червня 2018 року № 8-995/15-18-СГ та акту прийому передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 06 червня 2018 року укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області та Приморською міською об`єднаною територіальною громадою Приморського району Запорізької області. Вказує, що відповідно до пункту 3 статті 83 Земельного кодексу України, земельні ділянки державної власності, які передбачається використати для розміщення об`єктів, призначених для обслуговування потреб територіальної громади (комунальних підприємств, установ, організацій, громадських пасовищ, кладовищ, місць знешкодження та утилізації відходів, рекреаційних об`єктів тощо), а також земельні ділянки, які відповідно до затвердженої містобудівної документації передбачається включити у межі населених пунктів, за рішеннями органів виконавчої влади передаються у комунальну власність. Не порушуючи норм чинного законодавства України, Приморська міська рада, турбуючись про мешканців Приморської територіальної громади, яким необхідно здійснювати випасання худоби, керуючись частиною 2 статті 34 Земельного кодексу України, де зазначено, що органи місцевого самоврядування можуть створити на землях що перебувають у власності територіальної громади громадські пасовища, прийняла відповідне рішення від 30 жовтня 2018 року № 32 «Про резервування земель для створення громадських пасовищ».

У відзиві просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

На чотирнадцятій сесії дев`ятою скликання Приморської міської ради Приморського району Запорізької області від 30 липня 2021 року прийнято рішення № 48 (пункти 13, 14, 15 Рішення 48) про відмову у наданні дозволу на розробку проектів землеустроїв щодо відведення безоплатно у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства громадянам України: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .

Пунктом 13 рішення №48 від 30 липня 2021 року відмовлено громадянці України ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність орієнтовною площею 2.0000 га, яка розташована на території Приморської міської ради Приморського району Запорізької області (за межами населеного пункту) (згідно доданої план-схеми) для ведення особистого селянського господарства. Підстава: бажана земельна ділянка зарезервована рішенням сесії Приморської міської ради від 30 жовтня 2018 року №32 для створення громадських пасовищ.

Пунктом 14 рішення №48 від 30 липня 2021 року відмовлено громадянину України ОСОБА_3 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність орієнтовною площею 2.0000 га. яка розташована на території Приморської міської ради Приморською район} Запорізької області (за межами населеного пункту) (згідно доданої план-схеми) для ведення особистого селянського господарства. Підстава: бажана земельна ділянка зарезервована рішенням сесії Приморської міської ради від 30 жовтня 2018 року № 32 для створення громадських пасовищ.

Пунктом 15 рішення №48 від 30 липня 2021 року відмовлено громадянці України ОСОБА_2 в наданні дозволу на розробку проект) землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність орієнтовною площею 2.0000 та. яка розташована на території Приморської міської ради Приморського району Запорізької області (за межами населеного пункту) (згідно доданої план-схеми) для ведення особистого селянського господарства. Підстава: бажана земельна ділянка зарезервована рішенням сесії Приморської міської ради від 30 жовтня 2018 року № 32 для створення громадських пасовищ.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями позивачі звернулися до суду з позовною заявою.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується.

Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним Кодексом України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (далі - ЗК України) та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Положеннями частини третьої статті 22 ЗК України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

За змістом частин першої - третьої та п`ятої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Пунктом "б" частини першої статті 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в розмірі не більше 2,0 гектара для ведення особистого селянського господарства.

Повноваження відповідних органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 ЗК України.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами встановлений статтею 118 ЗК України.

Так, частиною шостою статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

В той же час, за змістом частини сьомої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

В той же час, відповідно до положень статті 118 Земельного кодексу України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів:

- звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;

- розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 Земельного кодексу України;

- затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Отже, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 Земельного кодексу України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок. Разом з тим, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладених в постановах від 21.08.2019 року у справі № 826/18591/15, від 12.09.2018 року у справі №826/3163/16, від 10.10.2019 року у справі № 820/2632/17 та від 15.11.2019 року у справі № 812/1646/17 та 12.06.2020 року у справі №808/3187/17.

Разом із тим судом встановлено, що відповідач відмовляючи позивачу у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою виходив із того, що бажана для позивача земельна ділянка зарезервована для сінокосіння та випасання худоби.

Визначаючись з приводу правомірності такої відмови, суд першочергово звертає увагу, що така підстава для відмови, як резервування земельної ділянки для сінокосіння та випасання худоби положеннями частини 7 статті 118 Земельного кодексу України не передбачена.

Окрім того, відповідно до статті 1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Частиною 1 статті 19 Земельного кодексу України встановлено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на дев`ять категорій, серед яких землі сільськогосподарського призначення. В той же час земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі (частина 2 статті 19 Земельного кодексу України)

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

В даному випадку, враховуючи, що з позиції відповідача бажана для позивачів земельна ділянка призначена для пасовища, тому очевидно, що така земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення. Такі обставини відповідачем не заперечуються.

Той факт, що бажана земельна ділянка за своїми природними особливостями і призначенням має використовуватись для сінокосіння та випасання худоби не є підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, оскільки така ділянка відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення. Більш того, відповідачем не доведено те, що бажана земельна ділянка відноситься до категорії земель, які забороняється передавати у приватну власність.

Окрім того, суд зазначає, що згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до інформації з Публічно кадастрової карти України слідує, що земельна ділянка з кадастровим номером 2324810100:13:001:0446, щодо якої подано клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства громадянам: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , має цільове призначення, на момент прийняття судом рішення "16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам)".

Відтак, посилання в оскаржуваному рішенні на те, що спірна земельна ділянка належить до земель сільськогосподарського призначення - пасовища, на якому здійснюється випас худоби, суперечить відомостям, які зазначені про цю земельну ділянку у Публічній кадастровій карті.

Суд звертає увагу, що відмова можлива лише у випадку встановлення та відповідного підтвердження факту наявності невідповідності бажаної земельної ділянки вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, а не у зв`язку із тим, що на вказаній земельній ділянці здійснюється випас худоби та те, що її зарезервовано.

У спірному рішенні відповідачем не зазначено, яким саме вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, чи схемам землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, чи проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, не відповідає місце розташування об`єкта обраної позивачем земельної ділянки.

При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 28 лютого 2020 року у справі № 806/3304/18.

Тобто, перешкод, які б унеможливлювали надання цієї земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства судом не встановлено.

За наведених вище обставин, суд доходить висновку про протиправність пунктів 13, 14, 15 рішення № 48 чотирнадцятої сесій дев`ятого скликання Приморської міської ради Приморського району Запорізької області від 30 липня 2021 року про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства громадянам: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та необхідність їх скасування. Відповідно, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Приморську міську раду Бердянського району Запорізької області розглянути клопотання : ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 16 червня 2021 року та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, суд зазначає, що така позовна вимога не може бути задоволена в межах розглядаємої справи, оскільки відповідачем не перевірена належність та достатність поданих позивачами документів, а тому належним способом захисту є необхідність зобов`язання відповідача з урахуванням висновків суду повторно розглянути відповідне питання та прийняти за наслідками розгляду вмотивоване та обґрунтоване нормами законодавства рішення.

Відповідно до статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Частиною 4 статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Таким чином в іншій частині позовних вимог, суд вважає за необхідне відмовити.

Згідно частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В силу статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 77, 243-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) до ПРИМОРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ БЕРДЯНСЬКОГО РАЙОНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ (Україна, 72102, Запорізька обл., Приморський р-н, місто Приморськ, ВУЛИЦЯ ЦЕНТРАЛЬНА, будинок 7, код ЄДРПОУ 20485360) про визнання протиправним та скасування рішення в частині - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати пункти 13, 14, 15 рішення № 48 чотирнадцятої сесій дев`ятого скликання Приморської міської ради Приморського району Запорізької області від 30 липня 2021 року про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства громадянам: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;

Зобов`язати Приморську міську раду Бердянського району Запорізької області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 16 червня 2021 року про надання дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність згідно статті 116, 118 Земельною кодексу України для ведення особистого селянського господарствам за рахунок земель комунальної власності Приморської ОТГ (с. Преслав), яка розташована на земельній ділянці комунальної форми власності кадастровий номер: 2324810100:13:001:0446. на підставі графічних матеріалів з позначкою бажаного місця розташування, що додавались до клопотання, площею 2.000 га;

Зобов`язати Приморську міську раду Бердянського району Запорізької області повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 від 16 червня 2021 року та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність згідно статтей 116, 118 Земельного кодексу України для ведення особистою селянського господарствам за рахунок земель комунальної власності Приморської ОТГ (с. Преслав), яка розташована на земельній ділянці комунальної форми власності кадастровий номер: 2324810100:13:001:0446, на підставі графічних матеріалів з позначкою бажаного місця розташування, що додавались до клопотання, площею 2.000 га;

Зобов`язати Приморську міську раду Бердянського району Запорізької області повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 від 16 червня 2021 року та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність згідно статті 116, 118 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарствам за рахунок земель комунальної власності Приморської ОТГ (с. Преслав), яка розташована на земельній ділянці комунальної форми власності кадастровий номер: 2324810100:13:001:0446 на підставі графічних матеріалів з позначкою бажаного місця розташування, що додавались до клопотання, площею 2.000 га.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ПРИМОРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ БЕРДЯНСЬКОГО РАЙОНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму понесених витрат по сплаті судового збору у розмірі 454,00 грн.

Стягнути з ПРИМОРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ БЕРДЯНСЬКОГО РАЙОНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 суму понесених витрат по сплаті судового збору у розмірі 454,00 грн.

Стягнути з ПРИМОРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ БЕРДЯНСЬКОГО РАЙОНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 суму понесених витрат по сплаті судового збору у розмірі 454,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення виготовлено та підписано 29 листопада 2021 року.

Суддя Д.В. Татаринов