Ухвала суду № 101520785, 30.11.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

30 листопада 2021 р. Справа № 120/16711/21-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Воробйова Інна Анатоліївна, розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом: Головного управління Національної поліції у Вінницькій області

до: ОСОБА_1

про: стягнення відшкодування вартості предметів однострою,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Національної поліції у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення відшкодування вартості предметів однострою.

Разом з тим, ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.

Норми статтей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно частин першої- другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Отже, строк звернення до суду суб`єкта владних повноважень становить три місяця з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Так, позивач просить стягнути відшкодування вартості предметів однострою в сумі 6480 , 70 грн.

При цьому, як видно із матеріалів доданих до позову, відповідач ще 17.11.2020 р. відмовився добровільно погашати вартість предметів, відтак, позивач був обізнаний про порушення своїх прав з 18.11.2020 р., з яких і обчислюється тримісячний строк звернення до адміністративного суду.

Позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду, мотивовану тим, що звертався із цим позовом в порядку цивільного судочинства у лютому 2021 р. до Вінницького міського суду, ухвалою якого від 12.04.2021 р. відмовлено у відкритті провадження у справі. Постановою Вінницького апеляційного суду від 6.07.2021 р. рішення суду першої інстанції залишено без змін. Останнє рішення у цій справі, а саме, постанова ВС про відмову у відкритті провадження від 24.09.2021 р. надійшла до управління лише 13.10.2021 р.

Оцінюючи подану заяву, доходжу висновку, що причини пропуску викладені у ній є не поважними, виходячи з наступних міркувань.

Відлік строку звернення до адміністративного сулу суду із вимогою про відшкодування вартості предметів, як зазначалось вище, розпочався з 18.11.2020 р., відповідно, трьомісячний термін на подання позову збіг 18.02.2021 р.

Позивач обгрунтовуючи заяву вказує, що строк пропущений з поважних причин, оскільки він звертався із позовом про відшкодування вартості предметів в порядку цивільного судочинства, однак йому відмовлено у відкриті провадження.

Оцінюючи дані мотиви слід зауважити наступне.

Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 809/1087/17 та від 22 листопада 2018 року у справі № 815/91/18.

Так позивач стверджує, що пропущення строку звернення до суду відбулося з поважних причин, а саме через те, що він уже звертався до суду з позовом про той самий предмет раніше, однак йому було відмовлено через невірне визначення підсудності. Такі причини носять суб`єктивний характер. Тут слід вказати, що позивач самостійно обрав спосіб захисту своїх порушених прав і скористався своїм правом на судовий захист, відтак, така причина не є поважною.

Відповідна позиція викладена в постанові ВС від 14.05.2019 р. №803/613/15-а.

Окремо вказую й на те, що навіть, якщо вважати, що постанова ВС від 24.09.2021 р. отримана позивачем лише 13.10.2021 р., про що доказів не надано, та врахувати такі причини поважнеими, то позивач звернувся до адміністративного суду лише 25.11.2021 р., тобто більш ніж через місяць, що також вказує на пропуск звернення до судуі в цей період.

Окремо слід зауважити, що відповідно до положень частини другої статті 273 ЦПК України, у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Отже, ухвала міцевого суду про відмову у відкритті провадження у справі набрала законної сили 12.04.2021 р. і це не позбавило можливості звернутись до адміністративного суду після цієї дати. Принаймі доказів поважності причин неподання позову до адміністративного суду, які б об"єктивно перешкоджали такому зверненю - позивачем не наведено та не надано.

За наведених обставин, доходжу висновку, що причини пропуску звернення до суду викладені в заяві про поновлення строку звернення від 25.11.2021 р. не є поважними. А отже, є необхідним подати заяву про поновлення строків звернення до суду із іншими підставами та надати відповідні докази.

У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (ч. 1 ст.123 КАС України).

За правилами визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. 169 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними причини пропуску звернення до суду.

2. Позовну заяву Головного управління Національної поліції у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення відшкодування вартості предметів однострою, залишити без руху.

3. Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, а саме: надати заяву про поновлення строку звернення до суду з обгрунтуванням причин пропуску та підтверджуючими доказами.

4. Дану ухвалу направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна