Рішення № 101519976, 30.11.2021, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/2905/21

Провадження № 2/459/954/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2021 року Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого – судді Грабовського В.В.,

з участю секретаря судових засідань Войтків Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Червонограда за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Центр Фінансових Рішень» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

08.09.2021 року представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Кредитним договором № 5852402583 від 26.01.2018 р. у розмірі 134 000, 14 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 26.01.2018 року між сторонами укладено кредитний договір № 5852402583. Відповідно до п. 2.1. Заяви на отримання кредиту, відповідач згоден із тим, що підписаний ним паспорт кредиту № 2402583 від 26.01.2018 року містить умови укладеного кредитного договору, а заява разом із паспортом кредиту та умовами отримання кредиту та інших послуг від ТОВ «ФК«ЦФР» становлять кредитний договір. Умови отримання фінансових кредитів «ФК«ЦФР» редакція від 09.06.2017 року, затверджені наказом Генерального директора «ФК«ЦФР» №14 від 09.06.2017 року, у яких міститься інформація про умови отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК`ЦФР», форма акцепту, у складі таких додатків до зазначених умов: форма «заява про приєднання» форма «паспорту кредиту», форма «заяви на отримання кредиту» становлять Кредитний договір. Відповідно до умов кредитного договору, позивач надав відповідачу грошові кошти у сумі 93 650, 00 грн. строком на 36 місяців на будь-які законні цілі, на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов`язується своєчасно погашати кредит, сплачувати проценту ставку за користування кредитом відповідно до паспорту кредиту № 2402583, який є невід`ємною частиною зазначеного договору. Для забезпечення належного виконання зобов`язань, які виникають з Кредитного договору № 5852402583 від 26.01.2018 р. між сторонами 26.01.2018 р. було укладено Договір застави, зареєстрований за № 141, предметом застави є рухоме майно: автомобіль марки FORD, модель TRASIT CONNECT, 2003 рік випуску, № шасі НОМЕР_1 , ДНЗ BC0763EA.Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобитом Станіславом Олександровичем було вчинено виконавчий напис № 3141 від 17.11.2019 року за договором застави від 26.01.2018 року.Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 26 жовтня 2020 року визнано таким, що не підлягає виконанню вказаний виконавчий напис. У зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором станом на 01.04.2021 року за відповідачем числиться заборгованість у розмірі 134000, 14 грн., яка складається із: 93650, 00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 9, 86 грн. заборгованість за річними процентами; 27978, 00 грн. заборгованість за щомісячними процентами; 12362, 28 грн. заборгованість за штрафом/пенею.

03.11.2021 року відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що кредитний договір між сторонами не укладено, 26.01.2018 року він подав відповідачу заяву № 5852402583 про намір отримати споживчий кредит. Для забезпечення виконання зобов`язань за майбутнім кредитним договором між сторонами 26.01.2018 р. було укладено договір застави. Відповідач переказав на його рахунок грошові кошти, однак не надав йому проекту кредитного договору для узгодження і підписання, тобто його між сторонами не було укладено кредитний договір, вищезгаданий грошовий переказ (односторонній правочин) наданням кредиту не є. За відсутності (не укладення) кредитного договору кредитних правовідносин між сторонами бути не може, тому позовні вимоги є безпідставними. Загальна сума за виконавчим написом та позовом співпадають, за винятком щомісячних процентів. Термін «штраф/пеня» не має нормативного визначення. З наданого позивачем розрахунку заборгованості видно, що він не здійснював повернення кредиту. Відповідач звернувся до суду більше ніж через 3 роки з моменту виникнення у нього права на позов, тобто з пропуском трирічного строку позовної давності до основної вимоги та однорічного для додаткової «штраф/пеня». Вчинення виконавчого напису нотаріусом, визнаного судом таким, що не підлягає виконанню, є спробою позасудового врегулюванням спору, а тому не перериває і не зупиняє перебіг строку позовної давності.

03.10.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

Представник позивача подав заяву, у якій просить розглянути справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Відповідач подав заяву про розгляд справи у його відсутності, у задоволенні позову просить відмовити.

Враховуючи, що у справі наявно достатньо матеріалів, які свідчать про права і взаємовідносини сторін, суд вважає, що заслуховувати їх особисті пояснення немає потреби, а тому розгляд справи слід провести у відсутності сторін без фіксування судового процесу відповідно до вимог ст.247 ЦПК України.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

З`ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на таке.

Судом установлено, що 26.01.2018 року відповідачем підписано заяву про приєднання до умов отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК«ЦФР», а також заяву на отримання кредиту №5852402583.

Відповідно до підписаного позивачем паспорту кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» № 2402583 від 26.01.2018 року відповідачу надано ліміт кредиту у розмірі 93 650, 00 грн. на строк 36 місяців зі сплатою 2, 00 % початкових від суми кредиту у розмірі 1500 грн., 2, 39 % щомісячних від суми кредиту, 0, 01 % річних від суми боргу за договором. Наслідком прострочення зобов`язання є пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, але не більше 15 % від суми прострочення, - за прострочення повернення кредиту та/або сплати процентів.

Згідно з наданим позивачем розрахунком у зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором №5852402583 станом на 01.04.2021 року за відповідачем числиться заборгованість у розмірі 134000, 14 грн., яка складається із: 93650, 00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 9, 86 грн. заборгованість за річними процентами; 27978, 00 грн. заборгованість за щомісячними процентами; 12362, 28 грн. заборгованість за штрафом/пенею.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Умови отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «ЦФР», які містяться в матеріалах справи, не визнаються відповідачем та не містять його підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 26.01.2018 року.

Однак, паспорт кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» №2402583 від 26.01.2018 року, який підписаний відповідачем, свідчить про те, що сторони обумовили у письмовому вигляді розмір кредиту, відсотків, підстави сплати пені, який є належним доказом факту укладення кредитного договору.

Слід зазначити, що отримання коштів від позивача відповідач не заперечує.

Отже, суд відхиляє відповідні доводи відповідача про неукладення сторонами кредитного договору.

Враховуючи наведене, суд вважає порушеним право позивача у зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості за кредитом, відсотків та пені за умовами, зазначеними у паспорті кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» №2402583 від 26.01.2018 року.

Такі висновки відповідають правовим висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Отже, у разі неналежного виконання позичальником зобов`язання за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Оскільки жодного платежу на погашення заборгованості за кредитним договором відповідачем не вчинено, а з позовом до суду банк звернувся 08.09.2021 року, ураховуючи заяву відповідача про застосування строку позовної давності, неподання позивачем заяви про поновлення такого, суд, застосовуючи позовну давність, дійшов висновку про часткове задоволення позову, стягнувши з відповідача за період з 08.09.2018 року по 01.04.2021 року: 75442, 62 грн. заборгованості за тілом кредиту, 4, 22 грн. заборгованість за річними процентами; 12310, 32 грн. заборгованість за щомісячними процентами, а всього 87 757, 16 грн.

Щодо заборгованості по штрафу/пені, така згідно з розрахунком заборгованості у межах однорічного строку позовної давності, тобто у період з 08.09.2020 року по 01.04.2021 року, позивачем не нарахована, тому не підлягає стягненню з відповідача.

Суд звертає увагу на те, що вжиття позивачем заходів позасудового врегулювання спору до підстав зупинення та/або переривання позовної давності не належить.

Щодо посилання відповідача на неправильність проведення позивачем розрахунку заборгованості по відсотках, суд вважає такі безпідставними, оскільки на підтвердження зазначеної обставини не подано жодних доказів та не подано суду іншого розрахунку.

Враховуючи часткове задоволення позову, керуючись положенням ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1486, 62 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 279, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Центр Фінансових Рішень» заборгованість за кредитним договором № 5852402583 від 26.01.2018 року у розмірі 87 757, 16 грн., яка складається з: 75442, 62 грн. заборгованості за тілом кредиту, 4, 22 грн. заборгованість за річними процентами; 12310, 32 грн. заборгованість за щомісячними процентами.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Центр Фінансових Рішень» 1486, 62 грн. судового збору.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Центр Фінансових Рішень» (ЄДРПОУ 35725063, вул. Сім`ї Прахових, 50Б, м.Київ)

Відповідач: ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 )

Повне рішення складено 30.11.2021 року.

Суддя: В. В. Грабовський