Рішення № 101519833, 01.12.2021, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/3574/21 Провадження № 2-а/450/50/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2021 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Мусієвського В.Є.

при секретарі Расяк С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, –

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправною і скасувати постанову серії ДП18 № 711832 від 12 серпня 2021 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Мотивував свої вимоги тим, що вказаною постановою його визнано винним у тому, що він, керуючи автомобілем марки «Тойота» моделі «Авенсіс» номерний знак НОМЕР_1 , 11 липня 2021 року за межами населеного пункту на 301 км автодороги М-06 рухався з перевищенням швидкості. Вказав, що інспектор, який виносив постанову, здійснював замір швидкості приладом «TruCam» з рук, а також на ділянці дороги, яка не позначена відповідними дорожніми знаками. З огляду на вказане, просив позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді від 30 серпня 2021 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків, описаних в ній.

20 вересня 2021 року позивач подав до суду клопотання, яким усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою судді від 20 вересня 2021 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін.

01 грудня 2021 року від представника відповідача Немеришної В.О. до суду надійшов відзив на позовну заяву.

При цьому, як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 8110006868907 ухвала від 20 вересня 2021 року про відкриття провадження у справі та примірник позовної заяви з додатками отриманий відповідачем 18 жовтня 2021 року.

Як вбачається з ухвали від 20 вересня 2021 року, відповідачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Відтак, суд приходить до висновку, що представником відповідача подано відзив пози межами процесуального строку.

У відзиві представник відповідача просить суд поновити строк для подання відзиву, однак не наводить жодних причин пропуску такого строку.

За ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відтак, суд не бере до уваги поданий ОСОБА_2 відзив на позовну заяву, оскільки такий поданий з пропуском встановленого судом строку без поважних причин, і здійснює розгляд справи за наявними матеріалами.

Позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, однак 02 листопада 2021 року подав клопотання, у якому просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, клопотань про розгляд справи за відсутності представника або про відкладення судового розгляду не подав.

Дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача – суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП18 № 711832 від 12 серпня 2021 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Так, позивача визнано винним у тому, що він, керуючи автомобілем марки «Тойота» моделі «Авенсіс» номерний знак НОМЕР_1 , 11 липня 2021 року о 14 год. 38 хв. на 301 км автодороги М-06 «Київ – Чоп», рухався зі швидкістю 83 км/год., чим порушив п. 12.4 ПДР України.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», якою передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Відповідачем не надано жодних доказів щодо способу використання, закріплення приладу «TruCam», яким поліцейський здійснював вимірювання швидкості руху автомобіля позивача.

Враховуючи вищевикладені положення ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу автоматична фото- і відеотехніку повинна бути розміщена в порядку визначеному вказаною нормою Закону (стаціонарно вмонтованим способом), натомість ручне розміщення засобів автоматичної фото- і відеотехніки для вимірювання та фіксації швидкості суперечить приписам ст. 40 названого Закону.

Водночас, суд зазначає, що законодавчо не визначено іншого способу та порядку використання лазерних вимірювачів «TruCam» працівниками патрульної поліції, ніж розміщення виключно в порядку ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію».

Аналогічні висновки викладені у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року у справи № 157/703/20.

Також суд бере до уваги те, що контроль швидкості руху транспортних засобів здійснюється лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відеофіксації (дорожній знак 5.70), оскільки вказане обумовлено ч. 2 ст. 40 Закону № 580-VIII, згідно якої інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку фіксацію повинна бути розміщена на видному місці.

Відповідно до Правил дорожнього руху знак 5.70 «Фото, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху», інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів.

Натомість, оскаржувана постанова не містить інформації стосовно доказу, яким підтверджувались обставини стосовно розміщення на вказаному відрізку дороги дорожнього знаку 5.70, лише за наявності якого можливе монтування/розміщення автоматичної фототехніки і відеотехніки щодо фіксації обставин порушення правил дорожнього руху в тому числі і швидкісного режиму.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене, суд вважає, що обставини, викладені у позовній заяві, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, позовні вимоги є вмотивованими та підставними, а тому позовну заяву слід задовольнити частково, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП18 № 711832 від 12 серпня 2021 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а справу закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Судові витрати відповідно до положень ст. 139 КАС України підлягають стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 5-10, 20, 44, 47, 48, 139, 241, 243-246, 268, 271, 286 КАС України, ст.ст. 14-2, 245, 251, 279-1, 280 КУпАП, суд, –

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП18 № 711832 від 12 серпня 2021 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 грн.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Мусієвський В.Є.