Рішення № 101513030, 01.12.2021, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/3877/21 Провадження № 2/450/1823/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2021 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Мусієвського В.Є.

при секретарі Расяк С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, –

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив встановити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті його бабусі ОСОБА_2 тривалістю два місяці. Мотивував позовні вимоги тим, що внаслідок смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, однак він пропустив строк для подання заяви про прийняття такої у зв`язку з його проживанням на території Чеської Республіки, а також через пандемію COVID-19 не мав можливості приїхати в Україну. В серпні 2021 року він приїхав на територію України та звернувся до нотаріуса, який роз`яснив, що ним пропущено строк для подання заява про прийняття спадщини. З огляду на вказане, просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді від 22 вересня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 02 листопада 2021 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач та його представник ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, однак представник 26 листопада 2021 року подала до суду клопотання, у якому просила позовні вимоги задовольнити, а розгляд справи проводити за відсутності сторони позивача.

Відповідач Сокільницька сільська рада Львівського району Львівської області, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, явку повноважного представника не забезпечила, причини неявки такого суду не повідомила, однак представник Т. Сулимко 27 жовтня 2021 року подав до суду заяву, у якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, при вирішенні спору поклався на розсуд суду.

Оскільки в судове засідання не явилися всі особи, які беруть участь у справі, суд у відповідності зі ст. 247 ЦПК України, розглядає справу без фіксування судового засідання технічними засобами.

Розглянувши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч.ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи, законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Страконіце Чеської Республіки, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Міською адміністрацією м. Страконіце.

Як вбачається з заповіту від 18 березня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області Віблою І.Ю., ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заповіла все своє майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, позивач повинен був до 11 травня 2021 року звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Позивач стверджує, що пропустив строк для прийняття спадщини у зв`язку з тим, що проживає на території Чеської Республіки і не міг залишити країну у зв`язку з наявністю карантинних обмежень.

Однак, будь-яких доказів на підтвердження наявності обмежень у виїзді з території Чеської Республіки позивачем суду не надано.

Крім того, в Україні 25 березня 2020 року КМ України запроваджено по всій держави режим надзвичайної ситуації, який характеризувався наявністю певних обмежень і заборон. Водночас, дані обмеження і заборони періодично послаблювалися і скасовувалися, що свідчить про відсутність реальний труднощів у тому, щоб за період з 11 листопада 2020 року по 11 травня 2021 року в`їхати на територію України для звернення до нотаріуса.

При цьому, позивачем не названо, а судом не встановлено жодних об`єктивних причин, які могли викликати непереборні або істотні труднощі для подання позивачем заяви до нотаріуса про прийняття спадщини у строк, встановлений законом, в тому числі направлення засобами зв`язку письмової заяви нотаріусу України.

Верховний Суд у постанові від 19 квітня 2021 року у справі № 302/396/17 зазначив, що судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропущення строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ним Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у спразі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вказане, суд прийшов до висновку про те, що обставини, якими позивач мотивував свої позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, а тому у задоволенні таких слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати з відповідача на користь позивача стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 13 81, 82, 89, 141, 259, 262, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 1269, 1272 ЦК України, суд, –

у х в а л и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду або через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Мусієвський В.Є.