Рішення № 101518861, 30.11.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2021 р.м. ХарківСправа № 922/4389/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Радченко А.Ю.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул.Мефодіївська,11) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рестарт" (61003, м. Харків, вул. Університетська, 31) про стягнення коштів за участю представників:

позивача - Панасейко О.Ю. (дов. №40-1016/24 від 06.03.2020року)

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рестарт" , в якій просить суд:

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСТАРТ» на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" заборгованість у сумі 50010,74грн , з яких:

- 38342.19грн. вартість спожитої теплової енергії по договору купівлі продажу теплової енергії №16819 від 01.07.2018. що утворилась за період з жовтня 2017 по квітень 2019 року ;

- 3323,15грн. 3% річних в. за період з 01.09.2018 по 26.10.2021;

- 8345.40грн. інфляційні втрати за період з 01.09.201 8 по 26.10.2021.

Вартість спожитої теплової енергії ,3% річних, інфляційні та судовий збір стягнути на р/рахунок НОМЕР_1 в Філії Харківського обласного управління АТ “Ощадбанк”, МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119.

Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань по договору поставки №13021206 від 12.02.2020року. Нормативно позов обґрунтований ст.ст. 20, 173-175, 193, 216-218 ГК України, ст.ст. 11-16, 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 629 ЦК України.

Ухвалою господарського суду від 08.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Розгляд справи призначити в судовому засіданні 30 листопада 2021 о 11:30 год.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У судовому засіданні 30.11.2021 р., керуючись приписами ст. 252 ГПК України, суд перейшов до розгляду справи по суті в порядку спрощеного провадження.

Станом на 30.11.2021 до матеріалів справи будь-яких заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач явку свого представника в судове засідання 30.11.2021 не забезпечив. Про причини неявки не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Так, господарським судом перевірено місцезнаходження відповідача. У відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Рестарт" - 61003, м. Харків, вул. Університетська, 31Дана адреса зазначена позивачем і у позовній заяві.

За вказаною адресою відповідачу направлялася ухвала господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі від 08.11.2021.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, вищезазначену кореспонденцію повернуто на адресу суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою" та проставленням дати:15.11.2021року.

Суд зазначає, що згідно із ч.1 ст.10 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань”, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року №1149 внесено зміни до Правил надання послуг поштового зв`язку, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05 березня 2009 року, зокрема, пункт 99 доповнено пунктом 99-2, наступного змісту: «Рекомендовані поштові відправлення з позначкою “Судова повістка”, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку “адресат відсутній за вказаною адресою”, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду».

При цьому, відповідно до ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reystr.court.gov.ua) та знаходяться у вільному доступі.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Так, процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.

Враховуючи положення статей 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.

При цьому, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано під час розгляду справи, обумовлені чинним Господарським процесуальним кодексом України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

Проте, станом на 30.11.2021 від відповідача будь-яких заяв чи пояснень по суті спору не надходило.

Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши промову представника позивача, суд установив таке.

Відповідно до договору оренди №1369 від 07.04.2017 відповідач орендував у Департаменту комунального майна та приватизації нежитлові підвальні приміщення загальною площею 146,6 кв.м. у житловому будинку №63/2 по вул. Салтівське Шоссе у м. Харкові.

Відповідно до договору оренди №1379 від 22.01.2018 відповідач орендував у Департаменту комунального майна та приватизації нежитлові приміщення першого поверху №17 загальною площею 38,5 кв.м. у житловому будинку №63/2 по вул. Салтівське Шоссе у м. Харкові.

КП “Харківські теплові мережі” на підставі розпорядження про початок та кінець опалювального сезону 2017-2018, 2018-2019 та договору купівлі продажу теплової енергії в гарячій воді №»16819 від 01.07.2018 здійснювало постачання теплової енергії до нежитлових приміщень відповідача, що розташоване за вищевказаною адресою.

Відповідно до умов Договору, КП «Харківські теплові мережі» (Енергопостачальна організація) зобов`язалося постачати відповідачеві (Споживачеві) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах на потреби, перелік яких вказано в п. 2.1. Договору, а відповідач зобов`язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором, а саме розділом 6 договору. У відповідності до п.6.4. споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду самостійно, ініціативним дорученням сплачує енергопостачальній організації вартість, зазначеної в додатку 1 до договору кількості теплової енергії, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію споживач здійснює:

до 28-го числа поточного місяця, при розрахунках за показниками приладів обліку;

до 18-го числа місяця, наступного за рахунковим, при відсутності приладів комерційного обліку.

Відповідно до п.6 Додатку №1 до договору №16819 від 01.07.2018 купівлі продажу теплової енергії в гарячій воді, споживач (відповідач) сплачує теплопостачальній організації вартість Фактично спожитої теплової енергії до укладання цього договору в розмірі 9.84247 Гкал.. на суму 16886,54грн. (нежитлові приміщення підвалу).

Відповідно до п.6 Додатку №1 до договору №16819 від 01,07.2018 купівлі продажу теплової енергії в гарячій воді, споживач (відповідач) сплачує теплопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії до укладання цього договору в розмірі 2,37264 Гкал., на суму 4127,57грн, (нежитлові приміщення 1-го поверху).

Відповідно п. 6.10 споживач з 12 по 15 число місяця, наступного за розрахунковим, отримує від Теплопостачальної організації документи за розрахунковий період:

-рахунок-фактуру;

-акт звіряння розрахунків.

По одному примірнику оформлених актів споживач повертає теплопостачальній організації через 10 днів після їх отримання.

На підставі зазначеного відповідачу були направлені рахунки за спожиту теплову енергію. Відповідач не сплачує рахунки.

Факт споживання відповідачем теплової енергії також, підтверджується актами на включення та відключення теплової енергії у приміщення відповідача, так і до будинку в цілому. Вищезазначені акти на включення та відключення опалення підписані та скріплені печатками повноважених представників КП “Харківські теплові мережі” та балансоутримувачем будинку.

Крім того, факт споживання відповідачем теплової енергії підтверджується актами обстеження системи теплоспоживання об`єкта, які були складені до укладання договору на поставку теплової енергії.

Станом на 01.10.2021 заборгованість за неналежне виконання договірних зобов`язань складає 38342,19грн., яка утворилася за період з жовтня 2017 по квітень 2019 року.

Разом з цим, позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати в сумі 8345,40 грн. та 3% річних в сумі 3323,15 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інші правочинів.

Пунктом 3 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України вcтановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтями 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Приписами частини 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Відповідно до Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 (далі - Правила), вказані Правила визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії (пункт 1 Правил).

Пунктом 3 Правил передбачено, що споживач теплової енергії - це фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Згідно з пунктом 4 Правил - користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем і теплопостачальною організацією.

Пунктом 14 Правил передбачений обов`язок споживача укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання.

Закон України "Про житлово-комунальні послуги" визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Статтею 12 цього Закону визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до частини 2 статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції, станом на момент укладання договору), розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до п.23 Правил, розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

Положення ст.19 Закону України «Про теплопостачання» передбачає обов`язок споживача щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання комунальних послуг та надання послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюються безперервно, крім часу перерв на: проведення ремонтних і профілактичних робіт згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації і користування, положеннями про проведення поточного і капітального ремонтів та іншими нормативно-правовими актами; міжопалювальний період для систем опалення виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами; ліквідацію наслідків аварії.

У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку (ст.25 Закону України «Про теплопостачання»).

При цьому, з аналізу наведених вище положень законодавства вбачається, що надання житлово-комунальних послуг, до яких віднесено послуги з теплопостачання здійснюється виключно на договірних засадах, забезпечення надання послуг з постачання теплової енергії здійснюється виконавцем безперервно. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними у строки, встановлені договором або законом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Зміна або розірвання договору допускається тільки за угодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі з підстав, установлених договором або законом. Тобто припинення зобов`язання на вимогу однієї зі сторін можливе, якщо такі дії вчинені відповідно до вимог закону або передбачені умовами договору.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

одні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, позивачем в обґрунтування суми заборгованості відповідача надано розрахунок вартості спожитої теплової енергії Товариству з обмеженою відповідальністю "Рестарт" за період з жовтня 2017 року по квітень 2019 року, відповідні рахунки-фактури з доказами їх направлення на адресу відповідача, акти підключення та відключення споживача, відомості обліку споживання теплової енергії.

Таким чином, факт споживання відповідачем теплової енергії за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №16819 від 01.07.2018 у період з жовтня 2017 року по квітень 2019 року позивачем належним чином доведено, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №16819 від 01.07.2018 у розмірі 38342,19 грн., доказів оплати теплової енергії за період з жовтня 2017 року по квітень 2019 року не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги КП "Харківські теплові мережі" в частині стягнення основної заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №16819 від 01.07.2018 у розмірі 38342,19 грн., що утворилась у період з жовтня 2013 року по квітень 2021 року обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 3323,15 грн. та інфляційні в сумі 8345,40 грн.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних нарахувань суд встановив, що дані розрахунки є арифметично вірними, а тому суд задовольняє позов в цій частині.

Частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСТАРТ»(61003, м. Харків, вул. Університетська, 31, код39026911) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул.Мефодіївська,11, код 31557119, р/рахунок НОМЕР_2 в Філії Харківського обласного управління АТ “Ощадбанк”, МФО 351823 ) - 38342.19грн. вартість спожитої теплової енергії по договору купівлі продажу теплової енергії №16819 від 01.07.2018, що утворилась за період з жовтня 2017 по квітень 2019 року , 3323,15грн. 3% річних в. за період з 01.09.2018 по 26.10.2021, 8345.40грн. інфляційні втрати за період з 01.09.201 8 по 26.10.2021., 2270,0 грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 статті 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно статті 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул.Мефодіївська,11, код 31557119, р/рахунок НОМЕР_2 в Філії Харківського обласного управління АТ “Ощадбанк”, МФО 351823 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕСТАРТ»(61003, м. Харків, вул. Університетська, 31, код 39026911) .

Повне рішення складено "01" грудня 2021 р.

Суддя О.О. Присяжнюк