Рішення № 101515767, 08.11.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.11.2021Справа № 910/14365/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., дослідивши матеріали господарської справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія Літ»

до акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»

про зобов`язання вчинити дії,

Представники:

від позивача Яковенко Є.М.

від відповідача Тищенко А.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Імперія Літ» до акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про зобов`язання надати номери банківських рахунків у форматі ІВАN для погашення кредиту та сплати відсотків за кредитним договором № 4И16103Г від 25.10.2016.

Позивач стверджує, що відповідач не проінформував позивача про актуальні номери банківських рахунків, сформованих відповідно до правил формування міжнародного номеру банківського рахунку (IBAN), для обслуговування кредиту за кредитним договором № 4И16103Г, укладеного 25.10.2016 між сторонами, що унеможливлює виконання позивачем своїх обов`язків за цим договором. Нормативно обґрунтовуючи наявність у відповідача обов`язку здійснити таке формування банківських рахунків позивач посилається на постанову Правління Національного банку України № 162 від 28.12.2018 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні», якою з 05.08.2019 запроваджено формування банківського рахунку відповідно до Правил формування міжнародного номеру банківського рахунку (IBAN).

Суд своєю ухвалою від 08.09.2021 відкрив провадження у справі № 910/14365/21 постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач відхилив позовні вимоги у повному обсязі, зазначивши, що:

- ним не порушені права позивача, оскільки договір, укладений між сторонами, а також законодавство не покладають на відповідача обов`язок надання інформації щодо реквізитів міжнародного номеру банківського рахунку (IBAN) в Україні, якому би кореспондувалось відповідне право позивача. Інформація про номери рахунків відповідно до вимог стандарту IBAN є загальнодоступною, а її отримання залежить виключно від волевиявлення клієнта банку. Рахунок аналітичного обліку клієнтів банків, відповідно до постанови Правління Національного банку України № 162 від 28.12.2018, не був змінений, а лише доповнений літерно-цифровими символами: кодом країни, контрольного розряду та кодом банку;

- виконання позивачем кредитного договору № 4И16103Г не залежить від стану інформованості позивача щодо реквізитів міжнародного номеру банківського рахунку (IBAN);

- позивач обрав неефективний спосіб захисту.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позовних вимог, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

25.10.2016 товариство з обмеженою відповідальністю «Імперія Літ» (позичальник) та акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (банк) уклали кредитний договір № 4И16103Г (далі - Договір). Предметом регулювання Договору є зобов`язальні кредитні правовідносини, в яких товариство з обмеженою відповідальністю «Імперія Літ» є позичальником, а акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» кредитодавцем.

За умовами Договору банк для обслуговування кредиту зобов`язався відкрити позичальнику такі рахунки: № НОМЕР_1 (позичковий рахунок), № НОМЕР_2 (рахунок по відсотках), № 20684050017435 (рахунок для сплати винагороди).

Постановою Національного банку України «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні» 28.12.2018 № 162 (далі - Постанова № 162) покладено на банки України з 05 серпня 2019 року обов`язок формувати номер банківського рахунку відповідно до Національного стандарту України «Фінансові операції. Правила формування міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні (IBAN Registry:2009, NEQ). ДСТУ-Н 7167:2010», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року N 454 (далі - стандарт IBAN). Під час формування номера банківського рахунку за стандартом IBAN, відповідно до Постанови № 162, банки використовують структуру номера рахунку аналітичного обліку, вимоги до нумерації якого встановлені в додатку 2 до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 11 вересня 2017 року N 89. Така заміна діючих рахунків клієнтів банків відповідно до вимог стандарту IBAN із збереженням довжини номера рахунку аналітичного обліку - не більше 14 символів, банками здійснюється самостійно.

Постановою № 162 покладено на банки обов`язок повідомити контролюючі органи про замінені рахунки клієнтів, та надано право банкам України та їх клієнтам до 12 січня 2020 року в документах на переказ коштів заповнювати реквізити рахунку без застосування стандарту IBAN.

Вирішуючи спір суд виходить з такого.

Легальне визначення кредитного договору міститься у ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), згідно з частиною 1 якої за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, змістом кредитних правовідношень є будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 638 ЦК України та ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України) істотними умовами цивільно-правового договору є умова про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, усі інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. 3 ст. 180 ГК України). Таким чином, істотними умовами кредитного договору як цивільно-правового (господарського) договору відповідно до закону є умови про предмет, ціну, строк його дії, а також усі інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнута згода. Такі умови становлять суть кредиту (кредитних відносин), тобто той позитивний матеріально-правовий результат, який переслідують сторони при набутті прав та покладенні обов`язків в рамках кредитного зобов`язання.

Виконання зобов`язання - це вчинення боржником або іншою особою на користь кредитора (або третьої особи) певної дії або утримання від вчинення від дії, яка становить предмет виконання зобов`язання. З огляду на це, захист прав сторони за договором повинен бути спрямований на досягнення того матеріально-правового результату, з метою якого сторони уклали кредитний договір, тобто забезпечувати задоволення такого права кредитора, яке визначає суть кредиту. Саме таке стверджувальне право є тим цивільним правом, порушення якого відповідає поняттю «спір про право», що має змістовне, сутнісне наповнення, і вирішення якого матиме наслідком вирішення конфлікту в цілому між сторонами.

Право особи на захист своїх цивільних прав та інтересів забезпечено законом (ст. 15 ЦК України), способи якого визначенні ст. 16 ЦК України та не є вичерпними. Водночас, відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (Право на ефективний засіб юридичного захисту) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, мають бути вичерпані лише ті засоби правового захисту, які є ефективними.

Обов`язок товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія Літ» повернути кредит, отриманий за Договором, є обов`язком, який визначає та формує зміст кредитних відносин, з`ясування настання якого повинно здійснюватися при вирішенні спору про право, якому цей обов`язок кореспондує. Інформація про актуальні номери банківських рахунків, сформованих відповідно до стандарту IBAN, не складає зміст Договору, а дії щодо її надання не складають суть виконання банком своїх зобов`язань за Договором, виконання яких може носити примусовий характер, і права на отримання якої підлягають окремому судовому захисту.

Оцінюючи наведене вище суд констатує, що фактично зверненням до суду з цим позовом позивач переслідує отримання доказів для вирішення спору щодо стану виконання позивачем обов`язку з повернення коштів. Водночас, така вимога не відповідає поняттю «спір про право», вирішення якого матиме наслідком вирішення конфлікту в цілому між сторонами.

Це свідчить про неефективність обраного позивачем способу правового захисту, адже вирішення спору не призводить до будь-якого відновлення прав позивача. З огляду на це спір не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Імперія Літ» у позові до акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк».

Покласти судові витрати на товариство з обмеженою відповідальністю «Імперія Літ».

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 01.12.2021.

Суддя С. А. Ковтун