Рішення № 101511526, 29.11.2021, Драбівський районний суд Черкаської області

Справа № 692/1053/21

Провадження № 2-а/692/9/21

29.11.21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2021 року смт. Драбів

Драбівський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Левченко Л.О.

за участю секретаря Савенко О.В.

розглянувши в судовому засіданні (в спрощеному порядку) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Черкасьткій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Драбівського районного суду Черкаської області з адміністративним позовом до Головного управління національної поліції у Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Свій позов позивач мотивує тим, що 18 жовтня 2021р. він рухався мопедом «DELTA» по вул. Черкаській в смт. Драбів, був зупинений працівниками поліції з вимогою надати документи на право керування транспортним засобом, на що ОСОБА_1 пояснив, що посвідчення водія забув вдома та поспішає у лікарню у зв`язку з поганим самопочуттям. У подальшому поліцейським було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАВ № 592100 від 18.10.2021р. за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Позивач з даною постановою не згідний оскільки має посвідчення водія серія НОМЕР_1 від 01.07.1998р., згідно якого йому надано право керування мотоциклами та легковими автомобілями. На час видачі посвідчення право керування мопедами в посвідченні не зазначалось. Тому вважає, що має право керувати мопедами і просить визнати вказану постанову протиправною та скасувати її.

Розгляд вказаної справи здійснюється в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін відповідно до ухвали суду від 28.10.2021 року.

Від відповідача 10.11.2021р. за вх. № ЕП-3938/21-Вх на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому той проти задоволення позовних вимог заперечував. Вказав, що фіксація вчинення вказаного правопорушення здійснювалась за допомогою технічних приладів та засобів, про що надав диск з відеозаписом. Зазначив, що під час перевірки, проведеної працівником поліції у відповідності до п. 2.1 ПДР України та на підставі ст. 32 ЗУ «Про національну поліцію», позивач документів не надав, у подальшому було встановлено, що позивач має посвідчення водія, у якому відсутня відповідна категорія, а отже встановлені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП. За таких умов відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 18.10.2021р. поліцейським СРПП ВПД №1 Золотоніського РВП капралом поліції Белих О.О. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАВ № 592100, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП.

З тексту постанови вбачається, що ОСОБА_1 18.10.2021р. о 18 год. 10 хв. в смт. Драбів, вул. Черкаська, керував мопедом «Дельта», реєстраційний номер відсутній, без мотошолому, порушив ч. 2.3 г ПДР України, при розгляді справи було встановлено, що водій не має права керування транспортним засобом, чим порушив п. 2.1 а ПДР України.

Згідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За змістом статті 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають, зокрема, справи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху).

Відповідно до частини 2 статті 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.

Відповідно ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Крім того, «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015 р. встановлено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статями 121-1,121-2, частинами першою, другою і третьою статті122, частиною першою статті 123, статтею 124- 1, статями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП. Постанова виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Таким чином, постанова у справі про адміністративне правопорушення винесена на підставі та у порядку, передбаченому законодавством.

Ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно доданої до матеріалів позову копії посвідчення водія серія НОМЕР_1 , виданого 01.07.1998р. ДАІ МВС-УМВС Золотоноша вбачається, що гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має відкритими категорії транспортних засобів, на керування якими видано посвідчення: А (мотоцикли), В (автомобілі, дозволена максимальна вага яких не перевищує 3500 кг (7700 фунтів) і кількість сидячих місць яких, кім сидіння водія не перебільшує восьми.

Порядок дорожнього руху на території України регулюється відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року № 3353, Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабміну України від 10.10.2001р. №1306.

Статтею 14 Закону № 3353 встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно п.п а) п. 2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно положень п. 1.10 Правил дорожнього руху механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт. Мопедом є двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Відповідно положень п. 2.13. Правил дорожнього руху мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт належать до транспортних засобів категорії А1.

Позивач на підтвердження своєї правової позиції надав копію постанови серія БАВ № 592100 від 18.10.2021р., копію посвідчення водія серія НОМЕР_1 , виданого 01.07.1998р., копію паспорту серія НОМЕР_2 від 27 січня 2000р.

Дослідивши вказані докази суд погоджується з твердженням позивача про відсутність у посвідченні водія серія НОМЕР_1 відомостей про можливість керування транспортними засобами категорії А1 - мопеди.

Суд зазначає, що на час отримання позивачем посвідчення водія серія НОМЕР_1 , виданого 01.07.1998р., категорія транспортних засобів А1, яка дозволяє керувати мопедами, дійсно була відсутня. Категорію А1 було введено після видачі позивачу посвідчення водія серія НОМЕР_1 , від 01.07.1998р. (Закон України «Про дорожній рух» в редакції від 16.11.2008р. та Правила дорожнього руху України в редакції від 14.10.2011р.).

Отже, станом на 18.10.2021р. законодавством України чітко передбачено як відповідну категорію, що дозволяє керувати транспортними засобами типу «мопед» - А1, яка відмінна від категорії, що дозволяє керувати транспортними засобами типу «мотоцикл» - А, так і обов`язок водія мати посвідчення відповідної категорії.

Таким чином, позивач не надав належних доказів щодо спростування висновків, зроблених в постанові серії БАВ № 592100 від 18.10.2021 року про порушення п.2.1 а) ПДР України щодо керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Більше того, позивач у позовній заяві визнав, що на час зупинки працівниками поліції не мав при собі будь-яких документів, що посвідчують право керування транспортними засобами.

З наданого відповідачем відеозапису вбачається, що чоловіку, який сидить на транспортному засобі типу «мопед» запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, на що той відмовляється. На запитання про наявність у нього документів чоловік чітко зазначає про їх відсутність.

Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (“O’Halloran and Francis v. the United Kingdom”) також зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та керувати ними, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі, зокрема, як в даній справі, зобов`язані дотримуватись вимог п. 2.1 а) ПДР України.

Таким чином суд погоджується з висновком поліцейського СРПП ВПД №1 Золотоніського РВП капралом поліції Белих О.О., викладеним у постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі, серія БАВ № 592100, від 18.10.2021р. в частині порушення вимог п.2.1 а ПДР України щодо керування транспортним засобом особою, яка не має права керування транспортним засобом, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку про залишення рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовної заяви - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 8, 9, 77, 78, 242, 244, 245, 246, 255, 286 КАС України, ст.ст. 121, 245, 247, 280, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про дорожній рух», Правилами дорожнього руху України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення через Драбівський районний суд Черкаської області.

Суддя Л.О. Левченко