Постанова № 101505718, 25.11.2021, Драбівський районний суд Черкаської області

Справа № 692/1023/21

Провадження № 3/692/615/21

25.11.2021

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2021 року смт. Драбів

Суддя Драбівського районного суду Черкаської області Левченко Л.О., розглянувши матеріали, які надійшли від ВПД №1 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючої: голова ради Драбівської районної організації профспілки працівників освіти і науки України проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 184 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 06.09.2021р. близько 10 год. 45 хв. в АДРЕСА_1 , ухилилась від виконання батьківських обов`язків по вихованню сина ОСОБА_2 , 18.09.2010р., який 06.09.2021р. в приміщенні Драбівського НВК спричинив легкі тілесні ушкодження ОСОБА_3 , чим винила правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 184 КУпАП.

У судовому засідання ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення заперечувала. Зазначила, що у її сина ОСОБА_2 та ОСОБА_3 склалися нетовариські відносини. Факт сутички між дітьми не заперечувала. У той же час зазначила, що під час сутички дорослі присутні не були, наявні в матеріалах пояснення дітей є нечіткими, ініціатором конфлікту вказала ОСОБА_3 , який після цього перебував у школі протягом усього навчального дня і лише на наступний день, прийшовши до школи поскаржився на погіршення стану здоров`я. Зазначила про упереджене ставлення до неї збоку вчителів Драбівського НВК під час підготовки характеристики на її сина та ОСОБА_3 . Вказала, що згідно на норм ЦК України її син не являється неповнолітньою особою, а є малолітньою особою, тому вона не може бути притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 184 КУпАП, заперечувала факт невиконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Клопотала про закриття провадження у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення у її діях.

Заслухавши думку ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення.

Суд зазначає, що з огляду на чинне законодавство цінність свідка полягає в його безпосередньому об`єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об`єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами. Натомість, на підставі показань свідків не можуть встановлюватися факти, які з огляду на закон або звичай установлюються в документах.

Таким чином, обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані органом поліції за ч. 4 ст. 184 КУпАП.

Згідно ч. 4 с. 184 КУпАП відповідальність настає за вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх.

Об?єктивна сторона полягає у вчиненні неповнолітніми діянь, що містять ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність.

Суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Суб?єктом даного правопорушення є батьки неповнолітнього або особи, що їх заміняють.

Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів.

Відповідно положень ст.. 1 Закону України «Про охорону дитинства» дитина - особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше

Відповідально положень ст. 12 вказаного Закону виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Відповідно положень ст. 12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 22 КК України визначено, що кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення кримінального правопорушення виповнилося шістнадцять років. Особи, що вчинили кримінальні правопорушення у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності лише за певні види злочинів, виключний перелік яких наведено в ч. 2 ст. 22 КК України.

Відповідно до ст. 498 КПК України внаслідок вчинення особою, яка після досягнення 11-ти річного віку до досягнення віку, з якого наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Європейський суд з прав людини ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що термін кримінальне провадження для цілей Конвенції має автономне визначення, яке може й не співпадати з національним правом ("Енгель та інші проти Нідерландів" та "Озтюрк проти Німеччини"). Практика ЄСПЛ щодо розгляду скарг проти України надає і широкі підстави для віднесення передбачених КУпАП адміністративних правопорушень до категорії кримінальних у розумінні Європейської Конвенції з прав людини визнавши карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 21 рішення «Надточій проти України»). Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України»).

Суд погоджується з твердженням ОСОБА_1 , що Цивільний Кодекс України має визначення малолітньої особи, якою є фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (ч. 1 ст. 31 ЦК України), однак зазначає, що дана стаття стосується визначення обсягів цивільної дієздатності такої особи та застосовується для цілей та завдань цивільного судочинства. Натомість у КУпАП та КК України вказане поняття щодо визначення суб`єкта скоєння адміністративного правопорушення відсутнє.

Таким чином системний аналіз положень законодавства вказує, що для цілей та завдань законодавства про адміністративні правопорушення застосовується поняття неповнолітньої особи, якою є особа у віці до 18 років, натомість термін малолітня особа не вживається, оскільки охоплюється поняттям неповнолітня особа.

Відповідно фабули правопорушення, викладеної у протоколі серія ВАБ № 741019 від 22.10.2021р. ОСОБА_1 притягується до відповідальності за ч. 4 ст. 184 КУпАП у зв`язку з спричиненням її сином ОСОБА_2 , 06.09.2010р. легких тілесних ушкоджень ОСОБА_3 .

Відповідальність за спричинення умисного легкого тілесного ушкодження передбачена ст. 125 КК України. Суб`єктом злочину є осудна особа, яка досягла 16-річного віку.

Працівником поліції І. Марунич направлено матеріали для їх розгляду згідно з Законом України «Про звернення громадян» або КУпАП саме у зв`язку з тим, що особа, яка ймовірно вчинила кримінальний проступок, не є суб`єктом правопорушення, так як не досягла відповідно віку.

Відтак правова позиція ОСОБА_4 , що вона не є суб`єктом вказаного правопорушення, оскільки її син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно положень Цивільного законодавства не являється неповнолітньою особою, а є малолітньою особою, тому вона не може бути особою про яку йдеться у ч. 4 ст. 184 КУпАП, через що справа підлягає закриттю, не приймається судом та розцінюється як позиція захисту та спроба уникнути адміністративної відповідальності.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.184 КУпАП, її вина підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 741019 від 22.10.2021р., згідно якого ОСОБА_1 ухилилась від виконання батьківських обов`язків по вихованню сина ОСОБА_2 , 18.09.2010р., який 06.09.2021р. в приміщенні Драбівського НВК спричинив легкі тілесні ушкодження ОСОБА_3 . Протокол містить запис про відмову ОСОБА_1 надавати будь-які пояснення з даного приводу;

- листом дізнавача сектору дізнання Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області І. Марунич на ім?я начальника ВПД №1 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області про надіслання матеріалів для їх розгляду згідно з Законом України «Про звернення громадян» або КУпАП, оскільки особа, яка ймовірно вчинила кримінальний проступок не є суб`єктом правопорушення, так як недосягла відповідно віку;

- рапортом інспектора з ЮПСП Золотоніського РВП І.В. Коваленко про необхідність внесення до ЄРДР заяви ОСОБА_5 по факту спричинення її сину ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, оскільки у нього згідно висновку судово-медичної експертизи від 23.09.2021р. № 05-8-01-267 наявні тілесні ушкодження, що відносяться до категорії «Легких»;

- заявою ОСОБА_5 від 06.09.2021р. про спричинення її сину ОСОБА_3 тілесних ушкоджень;

- копією письмових пояснень ОСОБА_3 від 06.09.2021р., письмовими поясненнями ОСОБА_5 , ОСОБА_2 від 06.09.2021р., ОСОБА_1 від 07.09.2021р., ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 від 10.09.2021р., ОСОБА_10 , ОСОБА_11 від 20.09.2021р. про обставини конфлікту між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що мав місце 06.09.2021р.

- висновком спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи Н. Ляпкало № 05-8-01/267 від 23.09.2021р., відповідно до якого у гр. ОСОБА_3 , 2010р. виявлено тілесне ушкодження: травма голови зі струсом головного мозку, яке виникло від дії тупого твердого предмета чи предметів, відноситься до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров?я.

Суд не приймає до уваги письмові пояснення ОСОБА_12 , ОСОБА_13 від 08.09.2021р., ОСОБА_14 від 09.09.2021р. як такі, що не містять інформації про обставини справи.

Наявні у матеріалах справи характеристики Драбівського НВК «Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені С.В. Васильченка-гімназія» Драбівської селищної ради щодо учня 4-А класу ОСОБА_2 та учня 4-В класу ОСОБА_3 , підготовлені класними керівниками останніх, розглядаються судом виключно у якості характеризуючи матеріалів щодо учнів та у сукупності з іншими матеріалами справи.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.184КУпАП.

Таким чином, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи.

Практика Європейського суду з прав людини показує, що оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Усе викладене вище дозволяє визнати ОСОБА_1 винуватою в інкримінованому їй правопорушенні.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності в результаті всебічного повного та об`єктивного їх дослідження, вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 184 КУпАП як вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність.

При призначенні покарання суддя враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення та особу правопорушника, яка дане правопорушення вчинила вперше.

Приймаючи до уваги обставини вчинення правопорушення, особу винної, суд вважає, що до неї слід застосувати стягнення у виді штрафу.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» передбачено справляння судового збору в разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення в розмірі 0,2 мінімальної заробітної плати, що становить – 454,00 грн.

На підставі зазначеного та керуючись ст.ст. 184, 283, 284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 (сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 грн., які необхідно сплатити на рахунок: ГУК у Черк.обл./Черкаська обл/21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37930566, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача: UA918999980313030149000023001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454,00 грн. який необхідно сплатити на рахунок: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Драбівський районний суд протягом 10 днів.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Суддя Л.О. Левченко