Рішення № 101509831, 30.11.2021, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 581/631/21

Провадження № 2/581/248/21

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 листопада 2021 року селище Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області у складі судді Сізова Д.В.,

з участю секретаря Самілик Н.М.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

9 листопада 2021 ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, який обґрунтовує такими обставинами.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина на території Липоводолинської селищної ради (колишньої Берестівської сільської ради), яка складається із житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого по АДРЕСА_1 . За життя її мати склала заповіт, яким усе своє майно заповіла їй та її сестрі – ОСОБА_3 . У встановлений законом строк вона прийняла спадщину після смерті матері, звернувшись до приватного нотаріуса Липоводолинського районного нотаріального округу Сумської області Бондаренко О.В., заведена спадкова справа № 37/2021. Її сестра, ОСОБА_3 , відмовилася від прийняття своєї частки у спадщині, подавши відповідну заяву до нотаріуса.

Звернувшись до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на належний матері житловий будинок по АДРЕСА_1 , позивач отримала відмову, оскільки на вказане нерухоме майно відсутні правовстановлюючі документи. Її мати за життя не зареєструвала право власності на вказаний будинок, тому вона позбавлена можливості оформити свої спадкові права на нього.

За наявності вказаних обставин, позивач просить визнати за нею в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_2 право власності на житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Учасники судового розгляду у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у своїх заявах позивач позов підтримала, відповідач проти позову не заперечує, обоє просили розглянути справу без їхньої присутності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є донькою ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (а.с. 7-8).

ІНФОРМАЦІЯ_3 батько позивача ОСОБА_5 помер у с. Берестівка Липоводолинського району Сумської області (а.с.10).

15 квітня 2002 року ОСОБА_2 заповіла усе своє майно ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Заповіт посвідчено секретарем виконавчого комітету Берестівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області Палажченко Л.І. 15 квітня 2002 року за реєстровим № 29 (а.с. 32).

28 грудня 2009 року ОСОБА_2 отримала державні акти на право приватної власності на земельні ділянки: площею 0,1541 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та площею 0,3053 га для ведення особистого селянського господарства, обидві розташовані по АДРЕСА_1 (а.с. 12, 13).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла у с. Берестівка Липоводолинського району Сумської області (а.с. 14)

Із довідки Липоводолинської селищної ради (Берестівський старостинський округ) Роменського району Сумської області від 2 листопада 2021 року вбачається, що ОСОБА_2 на день смерті була зареєстрована та проживала по АДРЕСА_1 разом із дочкою ОСОБА_1 , чоловіком дочки ОСОБА_6 , онуком ОСОБА_7 (а.с. 15).

7 червня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Липоводолинського районного нотаріального округу Сумської області Бондаренко О.В. з заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , заведено спадкову справу № 37/2021 (а.с. 29).

7 червня 2021 року та 11 червня 2021 року ОСОБА_3 у своїх письмових заявах, адресованих органам нотаріату, повідомила про те, що відмовляється від прийняття спадщини за законом та за заповітом після смерті матері ОСОБА_8 та не заперечує, щоб спадщину прийняла ОСОБА_1 (а.с.34).

Відповідно до копії погосподарської книги головою домогосподарства по АДРЕСА_1 значилася ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 17).

Із довідки КП «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» № 1912509 від 13 жовтня 2021 року вбачається, що згідно архівних матеріалів КП «Сумське міське БТІ» Сумської міської ради право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстровано (а.с.18).

Згідно з виготовленим 12 жовтня 2021 року технічним паспортом, будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 складається з житлового будинку літ. «А-1» (1977 року побудови), загальною площею 97,2 кв. м, житловою площею 61,6 кв. м, прибудови літ. «а» (1977 року побудови), ганку літ. «а1» (1977 року побудови), літньої кухні літ. «Б» (1977 року побудови), гаражу літ. «В» (1989 року побудови), сараю літ. «Г» (1991 року побудови), накриття літ. «Д» (1985 року побудови), накриття літ. «Е» (1985 року побудови), сараю літ. «Ж» (1977 року побудови), сараю літ. «З» (1989 року побудови), сараю літ. «И» (1990 року побудови), сараю літ. «Й» (1991 року побудови), сараю літ. «К» (1990 року побудови), сараю літ. «Л» (1991 року побудови), накриття літ. «М» (1985 року побудови), вбиральні літ. «У» (1977 року побудови), погрібу літ. «п/г» (1977 року побудови), воріт «№1», огорожі «№2» (а.с.19-22).

Згідно з ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному Законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Також, власник майна, згідно зі ст. 392 ЦК України, може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

До часу набрання чинності ЦК України 2003 року та Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на не рухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч. 3 ст. 3 зазначеного Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Статтею 31 вказаного Закону передбачено, що для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об`єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються:

1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою;

2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.

Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об`єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об`єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.

Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об`єктів нерухомості є необов`язковим.

Пунктом 42 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються:

1) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

2) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки, за яким державним реєстратором отримуються відомості Державного земельного кадастру з метою встановлення місця розташування земельної ділянки, на якій споруджено відповідний об`єкт, для подальшого відображення таких відомостей як адреси об`єкта нерухомого майна.

У разі коли індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, замість документів, передбачених цим пунктом, можуть бути подані документи, передбачені статтею 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.

Таким чином, за наявності відомостей з погосподарської книги, державного акту на право власності на земельну ділянку та відомостей про адресу цієї земельної ділянки, суд вважає, що наявних у справі доказів достатньо для висновку про належність померлій ОСОБА_2 збудованих до 5 серпня 1992 року житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України спадщину складають всі права та обов`язки, які б належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що застосовується, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач відповідно до положень ч. 1 ст. 1269 ЦК України прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_2 як за законом так і за заповітом.

За наявності у матеріалах справи відомостей про, те що позивач є єдиною спадкоємицею першої черги, що належним чином прийняла спадщину після смерті своєї матері, суд вважає необхідним визнати за нею право власності на житловий будинок.

У той же час, розташовані на земельній ділянці поряд із житловим будинком господарсько-побутові будівлі й споруди на підставі положень ст. 186, 381 ЦК України є приналежністю головної речі (будинку), відповідно до вимог чинного законодавства не потребують окремої реєстрації, а тому не є підставою для визнання за власником такого житлового будинку самостійного права власності на розташовані поряд господарсько-побутові будівлі й споруди.

Судові витрати слід залишити за позивачем, оскільки вимоги про їх відшкодування вона не ставить.

Керуючись ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок літ.«А-1», загальною площею 97,2 кв. м, житловою площею 61,6 кв. м, із приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Липоводолинська селищна рада Сумської області; вул. Роменська, буд. 10, селище Липова Долина, Роменський район, Сумська область; код ЄДРПОУ: 04390972.

Суддя Д. В. Сізов