Ухвала суду № 101505211, 29.11.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/14157/21

2-з/357/245/21

У Х В А Л А

про забезпечення позову

29 листопада 2021 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Цукуров В. П. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним державного акту про право приватної власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності, -

В С Т А Н О В И В:

25.11.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним державного акту про право приватної власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності. Також позивачем подано до суду заяву, у якій він просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3220482900:03:008:0012, площею 1,14499 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що на праві власності належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та знаходиться в с. Макіївка, Білоцерківського району, Київської області, а також земельну ділянку з кадастровим номером 3220482900:03:008:0013, площею 1,4500 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що на праві власності належить ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), розташована на території Макіївської сільської ради Білоцерківського району, Київської області.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що позивачем подано позов про визнання недійсним державного акту про право приватної власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності.

В обґрунтування вимог даної заяви позивач зазначає, що між сторонами виник спір з приводу предмету позову та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду в разі невжиття заходів забезпечення позову, оскільки у випадку задоволення позовних вимог, буде визнання недійсним правовстановлюючого документу, що підтверджує право власності на земельну ділянку відповідачів, останні можуть вдатися до дій в період розгляду справи в суді, які будуть направлені на відчуження спірних земельних ділянок, що матиме наслідком ініціювання позивачем нового звернення до суду з метою захисту своїх прав.

Упевненість у можливості настання такого факту, свідчить юридична можливість відчуження земельних часток(паїв) через різні правочини, предметом яких є передання права власності на нерухоме майно. Указане стало можливим після зняття Верховною радою України мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення, шляхом вилучення відповідного положення у перехідних положеннях Земельного кодексу України, яке почало діяти від 01.07.2021 року.

Вважає, що за таких обставин невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання рішення суду, ефективний захист та поновлення порушених прав, за захистом яких він звернувся до суду.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3220482900:03:008:0012, площею 1,14499 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що на праві власності належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та знаходиться в с.Макіївка, Білоцерківського району, Київської області, а також на земельну ділянку з кадастровим номером 3220482900:03:008:0013, площею 1,4500 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що на праві власності належить ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), розташована на території Макіївської сільської ради Білоцерківського району, Київської області.

На підтвердження викладених обставин позивач надає суду копії: довідки №34 від 12.03.2018 року Макіївської сільської ради Білоцерківського району Київської області, викопіювання з плану формувань земель Макіївської сільської ради, трудової книжки № НОМЕР_3 , державного акту на право приватної власності на землю IV-КВ №0039971, рішення №РВ-4800987382021 від 09.11.2021 року про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав ( ОСОБА_3 ), Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав ( ОСОБА_2 ) та інших письмових доказів.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 153 ЦПК України суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, повно, об`єктивно та всебічно дослідивши доводи позивача, суд приходить до висновку про те, що вимоги заяви підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Стаття 13 Конвенції гарантує кожному, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі. А статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

У той же час, у пункті 36 рішення від 09 грудня 2010 року у справі «Буланов і Купчик проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке, відповідно до практики Суду, включає не тільки право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Така сама правова позиція викладена Європейським судом з прав людини й у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року у справі «Чуйкіна проти України» та інших рішення Суду.

У свою чергу національне законодавство України встановлює наступне.

Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов може забезпечуватися шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Оскільки, як убачається із матеріалів позову, спірне майно – земельні ділянки, належать відповідачам, та знаходяться у них, то відповідним і співмірним способом забезпечення позову є накладення арешту на земельну ділянку.

З урахуванням вищезазначених доказів, що надані позивачем, суд приходить до висновку про те, що між сторонами дійсно існує спір і невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду та ефективний захист прав позивача у випадку задоволення позову.

При цьому суд зауважує, що забезпечення позову має тимчасовий характер і спрямоване лише на запобігання розпорядженню майном та жодним чином не обмежує відповідачів у праві власності та праві користування спірним майном.

Також суд ураховує, що Верховним Судом у постанові від 14.06.2021 року по справі №308/8567/20 зроблено висновок про те, що у випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі. Законодавець не покладає обов`язку на суд відкрити провадження у справі, а тільки потім вирішувати питання про забезпечення позову. У разі повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі передбачений процесуальний механізм скасування заходів забезпечення позову.

Таким чином, заява про забезпечення позову є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 149-153, 157, 260-261 ЦПК України, суд-

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову – задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3220482900:03:008:0012, площею 1,14499 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що на праві власності належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та знаходиться в с. Макіївка, Білоцерківського району, Київської області.

Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3220482900:03:008:0013, площею 1,4500 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що на праві власності належить ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), розташована на території Макіївської сільської ради Білоцерківського району, Київської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Білоцерківського міськрайонного

суду Київської області В.П. Цукуров