Рішення № 101496878, 29.11.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2021 року Чернігів Справа № 620/12318/21

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не проведення нарахування та виплати позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 08.04.2021 по 04.08.2021; стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 08.04.2021 по 04.08.2021 у сумі 16 199,15 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач протиправно не провів нарахування та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з поновленням на роботі на підставі рішення суду.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішенням по справі № 620/4514/21 не було вирішено питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки така вимога не заявлялась.

Позивачем було подано відповідь на відзив, в якій вказав, що відсутність позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу по справі № 620/4514/21 не позбавляє позивача на звернення до суду з новим позовом.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 05.04.2021 № 119-К «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача звільнено 07.04.2021 з посади державного кадастрового реєстратора відділу у Козелецькому районі у зв`язку з ліквідацією як юридичної особи публічного права Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (а.с. 7).

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 у справі № 620/4514/21 позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді було задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області № 119-к від 05.04.2021 «Про звільнення ОСОБА_1 », яким звільнено 07.04.2021 ОСОБА_1 з посади державного кадастрового реєстратора відділу у Козелецькому районі у зв`язку з ліквідацією, як юридичної особи публічного права Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області; поновлено ОСОБА_1 на посаді державного кадастрового реєстратора відділу у Козелецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області з 07.04.2021; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп. (а.с. 8-11).

На виконання вищевказаного судового рішення, 05.08.2021 Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області винесено наказ № 720-к «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 », яким позивача поновлено на посаді державного кадастрового реєстратора відділу у Козелецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області з 08.04.2021 (пункт 2); наказано Фінансовому управлінню виплатити ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу з 08.04.2021 (пункт 4) (а.с. 12).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 11.08.2021 № 740-к було скасовано пункт 4 наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 05.08.2021 № 720-к «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 » (а.с. 13).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік (частина друга статті 235 Кодексу законів про працю України).

Отже, враховуючи встановлені судом обставини щодо дати звільнення та дати поновлення позивача на підставі рішення суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08.04.2021 по 04.08.2021.

Порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина перша статті 27 Закону України «Про оплату праці»).

Суд звертає увагу, що при визначенні розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу застосовуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі – Порядок).

Пунктом 3 Порядку передбачено, що при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку. Суми нарахованої заробітної плати враховуються у тому місяці, за який вони нараховані та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі. Премії та інші виплати, які виплачуються за два місяці або більш тривалий період, при обчисленні середньої заробітної плати включаються шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду частини, що відповідає кількості відпрацьованих робочих днів періоду (місяців), за які такі премії та інші виплати нараховані. Така частина визначається діленням суми нарахованих премій та інших виплат на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів кожного місяця, що відноситься до розрахункового періоду для обчислення середньої заробітної плати.

Як вбачається з пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Згідно абзаців першого та третього пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до абзацу першого пункту 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно довідки Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області № 66 від 25.11.2021 середньоденна заробітна плата позивача становить 472,39 грн. (а.с. 57).

Таким чином, стягненню підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08.04.2021 по 04.08.2021 в розмірі 38263,59 грн. (81 робочих днів вимушеного прогулу * середньоденну заробітну плату 472,39 грн.).

Стосовно доводів про необхідність вирахування із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача сум отриманої ним допомоги по безробіттю, то Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.06.2018 у справі № 826/808/16, Верховний суд в постановах від 12.02.2020 у справі № 2а-1987/12/2670, від 22.07.2021 у справі № 820/5932/16 вказали, що виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу, а законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби – у межах суми стягнення за один місяць.

Відтак, рішення суду в частині стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 9920,19 грн. (21 робочий день вимушеного прогулу * середньоденну заробітну плату 472,39 грн.) підлягає негайному виконанню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частин четвертої та п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В силу частин шостої, сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

За приписами частини дев`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом даної справи, у загальному розмірі 10000,00 грн. суду було надано копію договору про надання правової допомоги від 16.04.2021, копію додаткового договору щодо визначення гонорару до договору про надання правової допомоги від 16.04.2021 від 21.09.2021, квитанцію № 11 про отримання готівкових грошових коштів від 21.09.2021, детальний опис робіт (наданих послуг) від 01.11.2021, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер.

Відповідач у своєму відзиві зазначив про необхідність під час розподілу судових витрат врахування обґрунтованості та пропорційність розміру таких витрат до предмету спору.

Так, дослідивши документи та враховуючи предмет спору, суд дійшов висновку, що вартість витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн., що заявлена до стягнення з відповідача, є завищеною. Вказані витрати не можна вважати такими, що є «неминучими».

Дана справа є справою незначної складності, цей спір не потребував значних затрат часу, а підготовка цієї справи до розгляду у суді не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи для адвоката, зокрема, в частині ознайомлення з документами та підготовки позовної заяви до суду.

Враховуючи наведене, виходячи із конкретних обставин справи, суд вважає обґрунтованим та об`єктивним, і таким, що підпадає під критерій розумності, розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у сумі 5000,00 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (пр. Миру, буд. 14, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39764881) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів задовольнити повністю.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08.04.2021 по 04.08.2021 в розмірі 38263 (тридцять вісім тисяч двісті шістдесят три) грн. 59 коп. без урахування обов`язкових податків та зборів.

Звернути до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 9920,19 грн. (дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять) грн. 19 коп. без урахування обов`язкових податків та зборів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 5000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29.11.2021.

Суддя Н.М. Баргаміна