Рішення № 101495601, 29.11.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/6483/21

29 листопада 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баранюка А.З. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи із шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періоди роботи загальною тривалістю 17 років, 3 місяці, 4 дні;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 з 28.07.2021 пенсію за віком відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Розглянувши вказану заяву та додані до неї документи відповідач прийняв рішення від 16 липня 2021 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, так як страховий стаж позивача становить 30 років 7 місяців 8 днів, а пільговий стаж становить 2 роки 11 місяців 8 днів, що є меншим за необхідний, для призначення такої пенсії.

Проте, позивач не погоджується із такими діями відповідача, що і слугувало підставою для звернення до суду.

Ухвалою судді від 12.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

29.10.2021 представник відповідача подав до суду відзив (аркуші справи 25-26), в якому просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є наявність професії (посади) та виробництва у відповідному Списку, а також підтвердження шкідливих умов праці працівника за результатами атестації робочих місць за умовами праці впродовж повного робочого дня (не менше ніж 80%), встановленого для даного виробництва.

Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає права працівникові на пенсій за віком на пільгових умовах. Відповідно до чинного пенсійного законодавства основними документами для зарахування періоду роботи на пільгових умовах за Списком № 1 та призначення пенсії є:

уточнюючі довідки, що видаються підприємством на підстав первинних документів, якими підтверджується зайнятість особи за посадою, ще передбачена у відповідному списку, протягом повного робочого дня (не менше ніж 80%). Такі довідки є необхідними, оскільки в трудових книжках не зазначається, в яких умовах працювала особа, та не вказується, чи була така особа зайнята певними роботами або на певних виробництвах протягом повного робочого дня (п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637);

матеріали про результати атестації робочих місць за стаж після 21.08.1992, а саме наказ підприємства, яким затверджено результати атестації робочих місць, проатестовані структурні підрозділи та посади працівників (перелік робочих місць).

Період, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу, визначає підприємство та зазначає його в довідці, форма якої затверджена постановок Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637. Окрім періодів, ще зараховуються до пільгового стажу, довідка має містити наступну інформацію: професію або посаду, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт найменування (або номери) Списків, якими передбачено ці роботи, посади первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видано таку довідку.

У разі коли підприємства, установи та організації або їх правонаступник розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Вказує, що пільговий стаж роботи позивача зараховано згідно з даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та становить 2 роки 11 місяців 8 днів.

02.11.2021 представник позивача подав до суду відповідь на відзив (аркуші справи 31-32), в якому вказує, що записи у трудовій книжці ОСОБА_1 про роботу та відповідно, про його зайнятість у вказані періоди на роботах, передбачених Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, містять повні і точні відомості (без виправлень), такі записи засвідчені підписами посадових осіб підприємств та скріплені відповідними печатками.

Зазначає, що на його думку оскаржувана відмова відповідача є протиправною, оскільки обґрунтована необхідністю подання позивачем додаткових документів, які підтверджують наявність спеціального стажу та право на призначення пенсії на пільгових умовах, так як записи у трудовій книжці ОСОБА_1 дають право на зарахування вказаних періодів роботи Позивача до пільгового стажу роботи із шкідливими та важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників.

Судове засідання 08.11.2021 не проводилося у зв`язку із перебуванням головуючого судді у відпустці.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав до суду заяву про розгляд даної справи без його участі. Позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи без його участі. Проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі із мотивів викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ч.3 ст.194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 має статус внутрішньо переміщеної особи.

09 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Розглянувши вказану заяву та додані до неї документи, відповідач 16 липня 2021 року прийняв рішення, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, так як страховий стаж позивача становить 30 років 7 місяців 8 днів, а пільговий стаж становить 2 роки 11 місяців 8 днів, що є меншим за необхідний, для призначення такої пенсії.

Не погодившись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 № 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV).

Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Згідно із частиною першою статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до частини другої вказаної статті, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року не менше 23 років 6 місяців у чоловіків.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, чоловікам на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 01.12.2005 №1451/11731, встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Так, до пільгової роботи до 31.12.1991 застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173;

якщо пільгова робота продовжується після 01.01.1992 (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11.03.1994, застосовуються Списки №1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10;

якщо пільгова робота продовжується після 11.03.1994 (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16.01.2003, застосовуються Списки №1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162;

якщо пільгова робота продовжується після 16.01.2003 (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 03.08.2016, застосовуються Списки №1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.

Як видно із записів трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 04.07.1990 (аркуші справи 12-16), позивач:

у період з 04.07.1990 по 12.11.1990 працював у Макіївському ордена Леніна металургійному комбінаті імені С.М. Кірова в цеху ремонту металургійних печей вогнетривником на гарячих ділянках робіт 4 розряду, що належить до "Каменярі-вогнетривники и бригадири каменярів на гарячих роботах" (пункт 2, розділ 3, Список № 1 затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173);

у період з 24.11.1992 по 03.05.1993 працював у Макіївському ордена Леніна металургійному комбінаті імені С.М. Кірова в цеху ремонту металургійних печей вогнетривником на гарячих ділянках робіт 4 розряду (07.04.1993 року встановлено 5 розряд), що належить до "вогнетривники, заняті на гарячих роботах" (пункт 1, розділ 3, Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10);

у період з 04.05.1993 по 22.06.1993 позивач працював у Макіївському ордена Леніна металургійному комбінаті імені С.М. Кірова горновим доменної печі 5 розряду доменного цеху, що належить до "Горнових доменних печей" (Пункт 1, Розділ 3, Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10);

у період з 23.06.1993 по 29.02.1996 працював у Макіївському ордена Леніна металургійному комбінаті імені С.М. Кірова слюсарем-ремонтником по ремонту металургійного обладнання доменного цеху, що належить до "Робітники ремонтних служб, заняті ремонтом обладнання в місцях його установки на дільницях (робочих місцях) діючих виробництв" відповідно до постанови КМ СРСР від 26.01.1991 № 10 та відповідно до постанови КМУ від 11.03.1994 № 162 (пункт 1, розділ 3, Список № 1);

у період з 05.08.1996 по 31.01.1997 працював у Орендному підприємстві "Макіївський металургійний комбінат ім. С.М. Кірова" горновим доменної печі 5 розряду доменного цеху, що належить до "Горнові доменних печей" (пункт 1, розділ 3, Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162);

у період з 10.02.1997 по 10.10.2000 працював у Відкритому акціонерному товаристві "Макієвський металургійний комбінат" горновим доменної печі 5 розряду доменного цеху, що належить до "Горнові доменних печей" (пункт 1, розділ 3, Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162);

у період з 01.11.2000 по 02.11.2001 працював у Дочірньому підприємстві "Костянтинівське спеціалізоване управління" "Донбасдомнаремонт" колективного спеціалізованого підприємства з ремонту металургійних печей і устаткування "Донбасдомнаремонт" вогнетривником 6 розряду на гарячих ділянках робіт, що належить до "Вогнетривники, зайняті на гарячих роботах" (пункт 1, розділ З, Список №1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162);

у період з 13.10.2005 по 14.07.2009 працював у ЗАТ "Макієвський металургійний завод" підручним сталевара мартенівської печі 5 розряду мартенівського цеху (01.06.2006 року підручним сталевара мартенівської печі 6 розряду мартенівського цеху), що належить до "Сталевари всіх найменувань та їх підручні" (пункт 1, розділ 11, Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36);

у період з 16.08.2011 по 18.10.2011 працював у Філії "Металургійний комплекс" ПрAT "Донецьксталь" - металургійний завод, горновим доменної печі 5 розряду доменного цеху, що належить до "Горнові доменних печей" (пункт 1, розділ 3, Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36);

у період з 19.10.2011 по 28.02.2013 позивач працював у Філії "Металургійний комплекс" ПрАТ "Донецьксталь" - металургійний завод, в цеху по переробці шлаків доменного і сталеварного виробництва слюсарем ремонтником по обслуговуванню шлакового двору і гранустаноки 5 розрядку (02.07.2012 року встановлено 6 розряд), що належить до "Робітники ремонтних служб, зайняті ремонтом обладнання в місцях його установки на ділянках (робочих місцях) діючих виробництв" (пункт 1, розділ 3, Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36);

у період з 01.03.2013 по 12.05.2016 працював у Філії "Металургійний комплекс" ПрАТ "Донецьксталь" - металургійний завод, в цеху по переробці шлаків доменного і сталеварного виробництва ковшовим 3 розряду, що належить до "Ковшових" (пункт 1, розділ 3, Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36).

Отже, з даних записів видно, що страховий стаж позивача на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах становить 17 років, 3 місяці і 12 днів, при загальному трудовому стажі 30 років 7 місяців 8 днів.

Вищенаведені записи засвідчені підписами посадової особи та відбитками печаток.

Порядок підтвердження стажу регламентовано у статті 62 Закону №1788-XII, яка визначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено: основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктами 17-18 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі. За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

З наведеного слідує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637, а за відсутності документів про наявний стаж або відсутності архівних даних, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, пов`язаних з заявником спільною роботою.

Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що посилання відповідача на неможливість включення до пільгового стажу спірних періодів праці позивача в зв`язку з відсутністю уточнюючих довідок є безпідставними, оскільки наявний трудовий стаж позивача повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, підтверджено записами в трудовій книжці, яка є основним документом.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 23 вересня 2021 року № 227/4273/16-а, зазначивши, що "(…) уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці".

Крім того, суд зазначає, атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992, № 442 (далі - Порядок №442) та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України №41 від 01.09.1992 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку №442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років.

Водночас, своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо. При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 1, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Отже, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Вказана позиція узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а, у якій Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10.09.2013 у справі № 21-183а13, від 25.11.2014 у справі № 21-519а14, від 10.03.2015 та 17.03.2015 у справах № 21-51а15, та № 21-585а14, від 14.04.2015 у справі № 21-383а14, від 02.12.2015 у справі № 21-1329а15, від 10.02.2016 у справі № 21-5432а15 та від 12.04.2016 у справі № 21- 6501а15, щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Отже, з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що пільговий стаж роботи позивача стаж позивача на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах підтверджений належними та допустимими доказами. Тому відмовляючи позивачу у його зарахуванні відповідач діяв не у межах та не у спосіб визначений чинним законодавством, відтак, такі дії є протиправними.

Поряд із цим, судом встановлено, що відповідачем було зараховано до пільгового стажу періоди роботи з 13.10.2005 по 31.12.2005, з 01.01.2006 по 04.07.2006, з 16.08.2011 по 18.10.2011, з 01.12.2013 по 31.08.2014, з 01.02.2015 по 12.05.2016.

Тому, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи із шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періоди роботи з 04.07.1990 по 12.11.1990, з 24.11.1992 по 03.05.1993, з 04.05.1993 по 22.06.1993, з 23.06.1993 по 29.02.1996, з 05.08.1996 по 31.01.1997, з 10.02.1997 по 10.10.2000, з 01.11.2000 по 02.11.2001, з 05.07.2006 по 14.07.2009, 19.10.2011по 28.02.2013, з 01.03.2013 по 01.12.2013, з 01.09.2014 по 31.01.2015.

При цьому, оскільки у позивача наявний достатній пільговий та загальний стаж, слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд зазначає, що відповідач належним чином не виконав обов`язок щодо доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи із шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періоди роботи з 04.07.1990 по 12.11.1990, з 24.11.1992 по 03.05.1993, з 04.05.1993 по 22.06.1993, з 23.06.1993 по 29.02.1996, з 05.08.1996 по 31.01.1997, з 10.02.1997 по 10.10.2000, з 01.11.2000 по 02.11.2001, з 05.07.2006 по 14.07.2009, 19.10.2011по 28.02.2013, з 01.03.2013 по 01.12.2013, з 01.09.2014 по 31.01.2015.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Реквізити учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 14035769).

Головуючий суддя Баранюк А.З.