Ухвала суду № 101495344, 23.11.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

23 листопада 2021 року Справа № 480/9986/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глазька С.М.,

за участю секретаря судового засідання - Щербаченко В.В.,

представника відповідача - Плевако В.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 480/9986/21 за позовом Державного підприємства "Вирівське" до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про скасування повідомлення,-

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Вирівське" звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, в якій просить скасувати повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу від 10.09.2021 № 458-ДК/0196/ШК/11/01/-21.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 10.09.2021 Головне управління Держгеокадастру у Сумській області прийняло повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покрову (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу № 458-ДК/0196/ШК/11/01/-21, згідно з яким Державному підприємству «Вирівське» висунута вимога про сплату шкоди у 15 - денний термін у сумі 859643,10 грн.

Позивач вважає вищевказане повідомлення відповідача таким, що прийнято з порушенням Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покрову (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963, не відповідаючим фактичним обставинам, необґрунтованим, прийнятим без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), недобросовісно та нерозсудливо.

У зв`язку з цим, позивач вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 29.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу у підготовчому засіданні на 23.11.2021.

Головне управління Держгеокадастру у Сумській області з позовними вимогами не погодилось, у відзиві на позовну заяву зазначило, що при винесенні оскаржуваного повідомлення від 10.09.2021 № 458-ДК/0196/ШК/11/01/-21, Головне управління діяло у порядку та у спосіб, визначений нормами чинного законодавства.

Представник позивача в підготовче судове засідання не з`явився, про місце, час та дату розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача в підготовчому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд доходить висновку про закриття провадження у справі, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі “Сокуренко і Стригун проти України” вказав, що фраза “встановлений законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін “судом, встановленим законом” у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає “усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів …”. Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, “встановленим законом”.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктами 1, 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

При цьому, пунктом 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, визначається Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року № 963.

За змістом частини 1 статті 10 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.

Отже, вимога про скасування повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу від 10.09.2021 № 458-ДК/0196/ШК/11/01/-21, не є адміністративно-правовим актом, який спричиняє будь-які правові наслідки для суб`єкта господарювання, та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні вказаних норм, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, тому його висновки не можуть бути предметом спору.

При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто, як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

З урахуванням того, що повідомлення про сплату шкоди не є адміністративно-правовим актом, розгляд таких справ законом не віднесено до жодної юрисдикції.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 20.02.2018 по справі № 398/3581/13-а.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись ст. ст. 238, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Провадження у справі №480/9986/21 за позовом Державного підприємства "Вирівське" до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про скасування повідомлення - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складений та підписаний 29 листопада 2021 року.

Суддя С.М. Глазько