Рішення № 101488875, 25.11.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/8419/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2021 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі головуючого судді Л.Д. Фролової, при секретарі судового засідання Бараняку В.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Ідея Банк», за участі третіх осіб: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., та приватного виконавця виконавчого округу м. Києва, Яцишин А.М., про визнання виконавчого напису таким що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги.

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом про визнання виконавчого напису таким що не підлягає виконанню. Свої вимоги мотивував тим, що даний виконавчий напис є незаконним, оскільки сума заборгованості за кредитним договором не є безспірною - нотаріусу для вчинення виконавчого напису не було надано доказів безспірності заборгованості, за наявності яких було б можливо вчинити виконавчий напис. При цьому, розмір заборгованості який значиться в виконавчому написі не дає можливості зробити висновок щодо правомірності її нарахування. Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що приватний нотаріус не перевірив наявність доказів належного направлення та отримання позивачем (боржником) письмової вимоги про усунення порушень, що призвело до порушення процедури вчинення напису. Відтак, просить суд визнати виконавчий напис, який вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. таким, що не підлягає виконанню.

Рух справи в суді.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 11 жовтня 2021 року, в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Ідея Банк», за участі третіх осіб: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., та приватного виконавця виконавчого округу м. Києва, Яцишин А.М., про визнання виконавчого напису таким що не підлягає виконанню,- відмовлено.

Крім того, ухвалою суду від 18 жовтня 2021 року відкрито провадження по справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання.

Позиція сторін по справі.

Представником позивача було подано клопотання про здійснення розгляду без його участі. Крім того, додатково надано письмові пояснення з яких вбачається, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва визнано недійсними положення пункту 1.5 та пункту 5 кредитного договору від 02.12.2019 № Р20.00609.006017862, укладеного між позивачем та публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в термін та у розмірах визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором. Крім того, зобов`язано Акціонерне товариство «Ідея Банк» здійснити перерахунок платежів здійснених позивачем за кредитним договором, як плату за обслуговування кредитної заборгованості в рахунок погашення основного боргу по кредитному договору. Враховуючи вищевикладене, позов просила задовільнити в повному обсязі.

Представником відповідача було подано відзив, в якому останній зазначив наступне. AT «Ідея Банк» надало нотаріусу всі необхідні документи для вчинення приватним нотаріусом 10.06.2021 виконавчого напису № 126298. Зазначив, що надані документи в повній мірі встановлюють суму заборгованості позивача, як боржника, перед AT «Ідея Банк», з врахуванням усіх сплат, визначених умовами договору кредиту та страхування № Р20.00609.006017862 від 02.12.2019 та здійснених боржником; відповідають вимогам переліку за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, а відтак підтверджують безспірність заборгованості позивача.

Додатково наголосив на тому, що AT «Ідея Банк» надіслало позивачу вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань від 05 травня 2021 року за допомогою якої позивач був повідомлений про те, що в нього наявна заборгованість за кредитним договором, вказано розмір боргу, а також з чого вона складається. Попереджено також про стягнення боргу шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса або іншим способом на власний вибір відповідача у випадку її непогашення в тридцяти-денний строк з дня направлення відповідної вимоги.

Разом з тим, після надсилання AT «Ідея Банк» Позивачу відповідної вимоги, ОСОБА_1 жодним чином не висловила заперечень щодо її змісту. Викладене свідчить про те, що позивач погодився з вимогами AT «Ідея Банк», але на даний час намагається відтермінувати момент повернення боргу, що свідчить про свідоме ухилення ОСОБА_1 від виконання взятих на себе кредитних зобов`язань. Відтак, все вище наведене підтверджує той факт, що спірний виконавчий напис відповідає всім вимогам чинного законодавства, а відтак є законним та підлягає виконанню.

Враховуючи вищевикладене, зазначив, що вимога позивача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню не обґрунтована жодними законними доводами та є безпідставною, оскільки заборгованість позивача є підтвердженою належними доказами, а відтак позовна заява до задоволення не підлягає.

Треті особи по справі будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи своїх представників до суду не направили. Письмових пояснень по справі не надано.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Встановлені судом фактичні обставини справи.

Судом було встановлено, що 02 грудня 2019 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту та страхування № Р20.00609.006017862, згідно якого банк надав позичальнику кредит (грошові кошти) в сумі 170 000,00 грн., а позичальник зобов`язувався повернути його разом з процентними платежами згідно з умовами договору.

Оскільки ОСОБА_1 як позичальник згідно кредитного договору, власних зобов`язань не виконувала, станом на 05 травня 2021 року у неї утворилась заборгованість за таким договором у розмірі 276 387,01 гривень з яких:

-строковий основний борг- 157 299,46 грн.

-прострочений основний борг - 11 647,28 грн.

-прострочені проценти - 23 055,79 грн.

-строкові проценти - 4 932,94 грн.

-строкова плата за обслуговування кредиту - 17 446,08 грн.

-прострочена плата за обслуговування кредиту - 62 005,46 грн.

Згідно виписки по рахунку ОСОБА_1 останній платіж/зарахування за договором кредиту та страхування № Р20.00609.006017862 від 02 грудня 2019 року було здійснено 15 липня 2020 року.

Із графіку щомісячних платежів вбачається, що позичальник зобов`язувався погашати кредит щомісячно до 02 числа календарного місяця в період з 02.01.2020 по 02.12.2024. Разом з тим, з виписки по рахунку боржниці вбачається, що погашення кредитної заборгованості ОСОБА_1 здійснювались з 24.02.2020 по 15.07.2020. При цьому кошти вносились в рахунок погашення кредитної заборгованості в недостатній кількості та з грубим порушенням встановлених строків, внаслідок чого у позивача виникла заборгованість, стягнення якої передбачено виконавчим написом.

Відтак, AT «Ідея Банк» звернулось до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. із заявою від 09 червня 2021 року №12.4.2/144819 про вчинення виконавчого напису та стягнення з ОСОБА_1 41 276 387,01 грн. боргу за кредитним договором та 1900 грн. витрат на його вчинення, разом - 278 287,01 грн.

На виконання вимог Переліку, AT «Ідея Банк» надало нотаріусу всі необхідні документи для вчинення приватним нотаріусом 10 червня 2021 року, виконавчого напису № 126298, у тому числі:

1. заяву AT «Ідея Банк» про вчинення виконавчого напису;

2. договір кредиту та страхування № Р20.00609.006017862 від 02.12.2019;

3.довідку AT «Ідея Банк» про ненадходження платежів за період 05 травня 2021 року по 09 червня 2021 року;

4.вимогу AT «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про усунення порушення кредитних зобов`язань;

5.довідку-розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за договором кредиту та страхування № Р20.00609.006017862 від 02.12.2019, з якої вбачається що станом на 05 травня 2021 року заборгованість ОСОБА_1 складає 276387,01 грн.;

6. список згрупованих поштових відправлень AT «Ідея Банк»;

7. список згрупованих поштових відправлень цінних листів AT «Ідея Банк»,

8. опис вкладення до цінного листа, що підтверджує направлення на адресу Позивача документів, визначених пунктами 4-5 даного переліку, а також фіскальний чек по оплаті вище вказаних послуг поштового зв`язку;

9. виписку по рахунку НОМЕР_1 ОСОБА_1 , за період з 02 грудня 2019 року по 15 липня 2020 року;

10.детальний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за Договором кредиту та страхування № Р20.00609.006017862 від 02.12.2019, станом на 05.05.2021.

Мотиви прийняття рішення судом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29червня 1999року№ 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити у рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду відповідає висновкам, викладеним у раніше ухваленій нею постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц із подібних правовідносин, а також у постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року по справі № 200/16871/17-ц.

Відповідно до ч.1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи АТ «Ідея Банк» було виконані вимоги законодавства щодо вчинення виконавчого напису та надані всі необхідні документи для його вчинення, зокрема, заяву про вчинення виконавчого напису, договір кредиту та страхування, виписку з рахунку боржника, довідку-розрахунок заборгованості за договором кредиту та страхування, довідку про ненадходження платежів, вимогу до боржника про усунення порушень за кредитним договором, докази направлення даної вимоги боржнику та докази її отримання боржником, тощо.

Дані документи підтверджують те, що на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису ОСОБА_1 дійсно мала безспірну заборгованість перед стягувачем в сумі 276387,01 гривень, оскільки отримала від АТ «Ідея Банк» вимогу про усунення порушень за кредитним договором на таку ж суму, в результаті чого була вчасно проінформована про наявність заборгованості та мала можливість надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги АТ «Ідея Банк». ОСОБА_1 мала можливість подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, що об`єктивно б виключало можливість вчинення виконавчого напису, проте жодних дій не вчинила та борг не погасила, що АТ «Ідея Банк» підтвердило довідкою про ненадходження платежів.

Таким чином, позивачем не доведено суду про наявність оскарження розміру заборгованості на момент вчинення виконавчого напису нотаріуса. При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що рішення від 10 червня 2021 року по справі №753/7179/21, що було надано позивачем не береться судом до уваги, оскільки по тексту рішення не вбачається що позивачем є саме ОСОБА_1 . Так, по тексту рішення значиться лише ОСОБА_1. Крім того, навіть якщо вказане рішення й стосується позивача по справі, що розглядається Галицьким районним судом м. Львова, суду не надано доказів що вказане рішення не оскаржене та набрало законної сили.

З огляду на це, не знайшли свого підтвердження посилання позивача на те, що нотаріус не мав права вчиняти спірний виконавчий напис, оскільки не мав в розпорядженні документів, необхідних для цього. Навпаки, зазначене спростовується наявними в матеріалах справи документами.

Крім того, помилковими є твердження позивача, що при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису нотаріусом було порушено вимоги cт. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», оскільки виконавчий напис вчинено не на оригіналі кредитного договору.

Підпунктами 5.2. та 5.3 пункту 5 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, встановлено, якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, він може бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку нотаріальних документів.

Якщо за борговим документом необхідно провести стягнення частинами, виконавчий напис за кожним стягненням може бути зроблений на копії документа або на виписці з особового рахунку боржника; у цих випадках на оригіналі документа, що встановлює заборгованість, робиться відмітка про вчинення виконавчого напису і зазначаються, за який строк і яка сума стягнута, дата і номер за реєстром нотаріальних дій.

Відтак, законом передбачено можливість вчинення виконавчого напису нотаріуса на копії кредитного договору, як і викладення його змісту на окремому бланку, чому в повній мірі кореспондує також позиція Великої Палати Верховного Суду, висловлена у постанові від 02 липня 2019 року у справі №916/3006/17, згідно якої суд, надаючи оцінку аналогічним за змістом правовідносинам, зазначив наступне: «у даному випадку вчинено виконавчий напис, в якому зазначено, що він стосується саме певного, визначеного у написі договору. Його вчинення на окремому документі не спростовує відсутність зобов`язання та не впливає на дійсність виконавчого напису».

Отже, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що надані позивачем докази і фактичні обставини справи не дають обґрунтованих підстав вважати, що при вчинені виконавчого напису приватним нотаріусом не були дотримані вимоги діючого законодавства щодо його вчинення. Позивач не довів та не надав належні та допустимі докази порушення норм законодавства щодо вчинення нотаріального напису, обґрунтованості зазначеного порушення, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Ідея Банк», треті особи: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., та приватного виконавця виконавчого округу м. Києва, Яцишин А.М., про визнання виконавчого напису таким що не підлягає виконанню, є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2, 10-13, 76-81, 141, 258, 259, 279, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Ідея Банк», за участі третіх осіб: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., та приватного виконавця виконавчого округу м. Києва, Яцишин А.М., про визнання виконавчого напису таким що не підлягає виконанню, - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя Л.Д. Фролова