Ухвала суду № 101488616, 22.11.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про встановлення строку подання звіту

22 листопада 2021 рокум. Ужгород№ 260/179/21

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іванчулинця Д.В.,

при секретарі судових засідань – Костелей І.Ф.,

за участю сторін та інших осіб, які беруть участь у розгляді справи:

представник позивача – не з`явився;

представника відповідачів – Токар М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Мол» про встановлення судового контролю за виконанням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року у справі за № 260/179/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-МОЛ» (вул. Миру, буд. 137, с. Нижній Коропець, Мукачівський район, Закарпатська область, 89670, код ЄДРПОУ 37941054) до Державної податкової служби України (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ 53, 04053, код ЄДРПОУ 43005393), Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ ВП 44106694) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України 22 листопада 2021 року було проголошено вступну та резолютивну частини Ухвали. Повний текст Ухвали виготовлено та підписано 29 листопада 2021 року.

18 січня 2021 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Мол» (далі - позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач), яким просило суд: 1) визнати протиправним та скасувати Рішення Державної податкової служби України № 2205033/37941054 від 04 грудня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 09 листопада 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ТОВ «Агро-Мол»; 2) зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну за № 1 від 09 листопада 2020 року, подану ТОВ «Агро-Мол»; 3) стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору (а.с.1-15, 67-82).

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-МОЛ» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії – задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано Рішення Державної податкової служби України за № 2205033/37941054 від 04 грудня 2020 року про відмову у реєстрації в Єдиному реєстру податкових накладних податкової накладної за № 1 від 09 листопада 2020 року, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Мол». Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну за № 1 від 09 листопада 2020 року подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Мол» (а.с.152-165).

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2021 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області залишено без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року – без змін (а.с.208-216).

05 листопада 2021 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по даній справі (а.с.219-223).

Заява обґрунтована тим, що у зв`язку з набранням законної сили рішення суду і не здійсненням його виконання в добровільному порядку, позивач змушений звернутися до суду із клопотанням про становлення судового контролю та просить накласти штраф на Державну податкову службу України.

10 листопада 2021 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшли від представника Головного управління ДПС у Закарпатській області заперечення на заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду (а.с.230, 231).

Згідно змісту вищезазначених заперечень, відповідач один не погоджується із відповідною заяву, вважає, що відсутні об`єктивні підтвердження належними та допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або його виконання доведеться докласти значних зусиль. Враховуючи вищезазначене просить суд відмовити в задоволенні заяви.

У судове засідання представник позивача не з`явився, однак 22 листопада 2021 року на електронну адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява від останнього про розгляд заяви щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у його відсутності, заяву підтримує у повному обсязі та просить її задовольнити.

22 листопада 2021 року у судовому засіданні представник відповідачів заперечила проти заяви щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду з мотивів наведених у письмових запереченнях та просить суд відмовити позивачеві в задоволенні такого клопотання.

Згідно вимог частини 4 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) встановлено, що питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.

Частиною 8 статті 382 КАС України передбачено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.

Розглянувши заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, заслухавши з цього приводу думку представника відповідачів, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить висновку, що заява підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 14 травня 2021 року Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-МОЛ» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії – задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано Рішення Державної податкової служби України за № 2205033/37941054 від 04 грудня 2020 року про відмову у реєстрації в Єдиному реєстру податкових накладних податкової накладної за № 1 від 09 листопада 2020 року, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Мол». Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну за № 1 від 09 листопада 2020 року подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Мол» (а.с.152-165).

26 серпня 2021 року Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області залишено без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року – без змін (а.с.208-216).

Оскільки рішення у справі за № 260/179/21, набрало законної сили 26 серпня 2021 року, на час подання заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, відповідачами – суб`єктами владних повноважень, у порушення вимог ст. 129-1 Конституції України та ч. 1 ст. 370 КАС України не виконав рішення добровільно, суд вважає що наявні всі підстави для вжиття заходів судового контролю за виконанням рішення суду, є гарантією виконання відповідного рішення.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній до Єдиного реєстру податкових накладних, звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року N 1246.

Згідно з положеннями п. п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 p. N 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; - набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); - неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, повноваження щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі покладені на Державну податкову службу України.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною 5 статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, згідно з положеннями частин 1, 2 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні від 30 червня 2009 року N 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 п, п. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей ст, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, "Ромашов проти України" від 27.07.2004, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі "Кршцук проти України" (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Торнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово доходив висновку про можливість установлення судового контролю вже після ухвалення рішення у справі, оскільки підставою є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача (постанови КАС/ВС у справі № 806/2143/15 від 20.02.2019 p., у справі № 820/4261/18 від 03.04.2019 p.; у справі № 580/988/19 від 27.12.2019 р. (у якій суд зазначив, що в разі невиконання судового рішення позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу щодо відповідача - суб`єкта владних повноважень, а невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження, що свідчить про активну роль суду в реалізації сторонами прав і законних інтересів, із приводу захисту яких він ухвалив судове рішення); у справі № 440/207/19 від 22.01.2020 p.), також слід звернути увагу на висновки ВП/ВС, викладені в ухвалах від 20.06.2018 р. у справі № 800/592/17 та від 05.07.2018 р. у справі № 206/3911/17, відповідно до яких клопотання про встановлення судового контролю може бути подано й задоволено судом уже після ухвалення рішення у справі.

Крім того, Верховний Суд поставив у постанові від 25.06.2020 р. у справі № 0240/2226/18-а: "...26. Таким чином, вказана процесуальна норма спрямована на захист прав особи-позивача щодо належного виконання рішення суду, яке набрало законної сили. Тобто якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення порушуються його права, свободи чи інтереси, то він має право звернутись до суду в порядку ст. 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності".

На підставі вищевикладеного, суд приходить висновку, що заява представника позивача підлягає задоволенню частково, оскільки є всі підстави встановити судовий контроль у вказаній справі та зобов`язати відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення, однак вимога про накладення штрафу на відповідача – Державну податкову службу України є передчасною, а тому у задоволенні даного клопотання в цій частині слід відмовити.

Керуючись статтею 248, 256, 370, 382 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року в адміністративній справі за № 260/179/21 – задовольнити частково.

2. Встановити судовий контроль за виконанням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду по адміністративній справі №260/179/21 від 14 травня 2021 року.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ 53, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) протягом 30 робочих днів з дати постановлення цієї ухвали у справі № 260/179/21 подати звіт про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року..

4. У задоволенні решти частини заяви - відмовити.

5. Ухвалу направити учасникам справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду, - з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.В. Іванчулинець