Рішення № 101484537, 04.06.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2021 року Справа № 160/4947/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський пивзавод № 2» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровський пивзавод № 2» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення від 17.03.2021 № 003139/04-36-07-02/41086110 про застосування фінансових санкцій до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський пивзавод № 2» на загальну суму 527000 грн, яке прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що на підставі наказу № 244-п від 01.02.2021 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було проведено фактичну перевірку ТОВ «Дніпровський пивзавод № 2» з питань дотримання законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, за результатами якої складено акт від 11.02.2021. Висновками акта від 11.02.2021 встановлено порушення щодо подання позивачем звітності за формами № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі» та № 2-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв» з недостовірними відомостями. На підставі акта відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних санкцій від 17.03.2021 № 003139/04-36-07-02/41086110. Позивач вважає, що у відповідача були відсутні підстави для проведення фактичної перевірки, оскільки наказ про проведення перевірки не містить посилань на конкретні порушення позивачем податкового або іншого законодавства. Оскільки факт повернення продукції не пов`язаний з придбанням, позивач правомірно не відобразив повернені алкогольні напої в обсягах залишків продукції у звітах № 1-ОА та № 2-РС за період серпень-грудень 2019 року. У період з квітня 2018-січень 2020 року позивач здійснював реалізацію виключно продукції власного виробництва, відтак обов`язку відображення у звіті № 1-ОА обсягів придбання продукції у інших виробників, підприємств оптової торгівлі або імпортерів у позивача не виникло. Розбіжність між відомостями щодо обсягів виготовленої продукції у звіті № 2-РС за грудень 2019 року та даними кореспондентського рахунком 26 «Готова продукція» за грудень 2019 року виникла у зв`язку з бухгалтерською помилкою, яка була виправлена позивачем у звіті № 2-РС за наступний період - січень 2020 року. Позивачем були допущені помилки під час заповнення граф 5 звітів № 2-РС та № 1-ОА за період березень 2020 року та квітень 2020 року, які призвели до невідповідності кількості виробленої продукції у кількості 250 літрів/25 дал. Така невідповідність була виправлена підприємством у звітах № 2-РС та № 1-ОА за травень 2020 року, в яких показники було приведено позивачем до реальних цифр. Таким чином, до позивача безпідставно застосовано штрафні санкції за подання недостовірних відомостей у звітах № 1-ОА та № -РС у спірних періодах.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2021 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Частиною другою статті 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з частинами першою та другою статті 261 КАС України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У відповідності до частини першої статті 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Від представника відповідача 05.05.2021 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити та зазначив, що на підставі статті 19-1, статті 20, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, згідно з наказом від 01.02.2021 № 244 та направлень на перевірку від 01.02.2021 № 308, № 310, № 309, № 307 була проведена фактична перевірка ТОВ «Дніпровський пивзавод № 2».У відповідача були наявні всі правові підстави для проведення перевірки, адже в даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган функції здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин. ТОВ «Дніпровський завод» не зазначило у звітах № 2-РС за період з серпня 2019 року по грудень 2019 року дані про наявність залишків готової продукції, задекларувало недостовірні дані по виробництву пива у грудні 2019 року та березні 2020 року, а також відобразило недостовірні відомості щодо залишків пива у березні та квітні 2020 року. У звітах № 1-ОА у період з квітня 2018 року по січень 2020 року позивач не зазначив дані про обсяги придбання алкогольних напоїв, у період з серпня 2019 року по грудень 2019 року не відобразив дані щодо наявності залишків продукції, задекларував недостовірні дані щодо обсягів придбання алкогольних напоїв у березні 2020 року, а також не відобразив залишки продукції в березні та квітні 2020 року. Посилання позивача на самостійне виявлення та виправлення помилок у звітах наступних періодів є недостовірним, адже звіти наступних періодів подані поза межами встановленого для виправлення помилок строку, та, крім того, не містять виправлених показників. Відтак, встановлені фактичною перевіркою порушення є обґрунтованими, а спірне рішення є таким, що винесене на законних підставах.

07.05.2021 позивачем подані додаткові пояснення, в яких зазначено про необґрунтованість та безпідставність відзиву на позовну заяву та підтримані доводи, викладені у позовній заяві.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 01.02.2021 № 307, № 308, № 309, № 310, виданих Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, на підставі статті 19-1, статті 20, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, наказу від 01.02.2021 № 244 - П «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Дніпровський пивзавод № 2» Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було проведено фактичну перевірку ТОВ «Дніпровський пивзавод № 2» за адресою Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, смт. Меліоративне, вул. Заводська, 4 з питань дотримання законодавства у сфері обігу підакцизних товарів за період діяльності згідно зі статтею 102 ПК України.

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було складено акт № 000032 від 11.02.2021, висновками якого встановлено подання звітності за формами № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі», № 2-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв» з недостовірними даними:

- за період серпень-грудень 2019 року, та березень-квітень 2020 року допущено 7 випадків подання звітів форми № 2-РС з недостовірними даними;

- за період квітень 2018 року-січень 2020 року, березень-квітень 2020 року допущено 24 випадки подання звітів форми № 1-ОА з недостовірними даними.

Не погоджуючись з такими висновками ТОВ «Дніпровський пивзавод № 2» були подані заперечення на акт перевірки, за результатами розгляду яких Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було відмовлено у задоволенні цих заперечень позивача на акт перевірки.

На підставі висновків акта перевірки № 000032 від 11.02.2021 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення від 17.03.2021 № 003139/04-36-07-02/41086110 про застосування фінансових санкцій до ТОВ «Дніпровський пивзавод №2» на загальну суму 527000,00 грн.

Позивач, не погодившись із прийнятим Головним управлінням у Дніпропетровській області рішенням від 17.03.2021 № 003139/04-36-07-02/41086110, звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

В силу пункту 75.1 статті 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника.

Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПК України).

Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- 80.2.1. у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

- 80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

- 80.2.3. письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

- 80.2.4. неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

- 80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

- 80.2.6. у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;

- 80.2.7. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок визначені статтею 81 ПК України.

Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів (пункт 81.1. статті 81 ПК України) - направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі пальним, забезпечення його високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом та пального на території України врегульовані Законом України від 19.12.1995 № 481//95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», а також ПК України.

Відповідно до положень статті першої Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Приписами частини першої статті 2, частини першої статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено, що виробництво, імпорт, експорт і оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій.

При цьому, частиною третьою статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначено, що суб`єкти господарювання, які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом. У разі якщо в місяці, наступному за звітним місяцем, суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) самостійно виявив помилки у поданому ним звіті за звітний місяць, він зобов`язаний подати уточнений звіт до кінця місяця, наступного за звітним місяцем. У такому разі штраф, встановлений абзацом дев`ятнадцятим частини другої статті 17 цього Закону, не застосовується.

Наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 року № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення» (далі – наказ № 49) затверджено, зокрема, Порядок заповнення форми звіту № 1-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації спирту» та Порядок заповнення форми звіту № 2-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв», згідно з положеннями яких звіти складаються окремо за кожний місяць та до 10 числа місяця, що настає за звітним, та подаються в електронній формі до органів ДФС за основним місцем обліку суб`єкта господарювання.

Відповідно до частини першої та частини четвертої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Положеннями абзацу 18 частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначено, що за неподання чи несвоєчасне подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 17000 гривень.

Надаючи оцінку доводам сторін щодо наявності підстав для проведення фактичної перевірки, суд виходить із того, що фактична перевірка була призначена на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Вказані норми передбачають підстави, за умови яких може бути проведено фактичну перевірку, а саме:

- 80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Аналізуючи підстави для проведення фактичної перевірки, зазначені у підпунктах 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, Верховний Суд у постанові від 15.06.2021 у справі № 826/28170/15 вказав, що при винесенні наказу повинна бути зазначена підстава для проведення фактичної перевірки, повинна вбачатися можливість ідентифікувати передбачену законодавством фактичну підставу для призначення фактичної перевірки, повинна бути визначена інформація, яка свідчить про порушення законодавства або про їх можливі порушення і в якому порядку вона була отримана.

Виходячи з положень підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, повинні існувати конкретні фактичні обставини та передумови, які дозволяють податковому органу керуватись вказаною правовою нормою при призначенні (проведенні) такої перевірки, а підстави проведення перевірки, зазначені в документах на перевірку, повинні бути очевидними і зрозумілими не лише для контролюючого органу, але й для платника податків, що безпосередньо пов`язано з реалізацією останнім права на захист своїх інтересів.

При цьому, суд звертає увагу на тому, що відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, висловленій в постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18, незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 дійшла висновку, що у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому, підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Аналізуючи вищезазначену правову позицію, суд дійшов висновку, що відсутність у наказі на проведення перевірки фактичної підстави для її призначення та інформації, яка свідчить про порушення законодавства з боку позивача, не вплинули на правильність встановлених під час перевірки висновків відповідача.

Щодо невідображення у звітах форми № 2-РС та № 1-ОА даних про наявність залишків готової продукції за період серпень-грудень 2019 року у кількості 27 дал, які виникли в результаті повернення товару від ТОВ «Алкоресурси» (ЄДРПОУ 42144445), суд зазначає наступне.

Твердження позивача стосовно того, що факт невідображення залишків продукції на початок і кінець спірного періоду не є підставою для притягнення до відповідальності за подання звітів з недостовірними відомостями, оскільки такі відомості не пов`язані з обсягом виробництва та обігом алкогольних напоїв, суд вважає необґрунтованими. Так, положеннями абзацу 18 частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлена відповідальність суб`єктів господарювання за подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

В свою чергу, відповідно до Порядку заповнення звіту №1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі» у графі 3 розділу І «Обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв» зазначається інформація щодо залишку алкогольних напоїв на початок звітного місяця, у графі 13 - залишку алкогольних напоїв на кінець звітного місяця. При цьому, графою 14 «Примітки» передбачена можливість суб`єкту господарювання надати необхідні пояснення.

Відповідно до Порядку заповнення звіту №2-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв» у графі 4 розділу І «Обіг алкогольних напоїв» зазначається інформація щодо графі 4 вказується кількість алкогольних напоїв в місцях зберігання на початок звітного місяця, у графі 13 - кількість алкогольних напоїв у місцях зберігання на кінець звітного місяця. Графою 14 «Примітки» передбачена можливість суб`єкту господарювання надати необхідні пояснення до граф 6-12.

Отже, суб`єкт господарювання при заповненні звітності форми № 2-РС та форми № 1-ОА має можливість у відповідних графах вказати обсяги алкогольних напоїв у місцях зберігання та залишків. При цьому, дані відомості є складовими частинами розділів, які регулюють обіг та обсяги виробництва/реалізації продукції.

Слід зазначити, що зі змісту положень статті 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» вбачається, що поняття «обіг алкогольних напоїв» включає в себе імпорт, експорт, транспортування, зберігання та торгівлю алкогольними напоями. Отже, зберігання підакцизних товарів є складовою частиною в ланцюгу обігу таких товарів.

Тобто, неподання достовірних відомостей щодо залишків алкогольних напоїв та визначення їхньої кількості у місцях зберігання з серпня 2019 по грудень 2019 року є порушенням в розумінні абзацу 18 частини другої статті 17 Закону «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

В свою чергу, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо необхідності відображення позивачем обсягів придбання алкогольних напоїв у звіті форми № 1-ОА за період з квітня 2018 року по січень 2020 року, оскільки матеріали справи не містять належних доказів придбання продукції з боку позивача у інших суб`єктів господарювання. При цьому, позивачем зазначено, а відповідачем не спростовано, що реалізація алкогольних напоїв протягом спірного періоду здійснювалась лише за рахунок продукції власного виробництва ТОВ «Дніпровський пивзавод № 2».

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було допущено помилку при формуванні звіту форми № 2-РС у грудні 2019, що призвела до невідповідностей між обсягами виготовленої продукції у звітності та у рахунках бухгалтерського обліку 26 «Готова продукція». Також, позивачем у звітах форми № 1-ОА та № 2-РС у березні та квітні 2020 року зазначені помилкові показники виготовленої продукції.

Посилання позивача на обставини самостійного виправлення виявлених помилок та приведення показників у відповідність на підставі звіту № 2-РС за січень 2020 року (виправлення помилкових показників за грудень 2019 року) та звітів № 1-ОА та № 2-РС за травень 2020 року (виправлення помилкових показників за березень-квітень 2020 року) суд до уваги не приймає, оскільки позивачем документально не підтверджено направлення вищезазначених звітів в межах встановленого строку.

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають частковому задоволенню. Рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 17.03.2021 № 003139/04-36-07-02/41086110 підлягає скасуванню в частині застосування штрафних санкцій на суму 306000 грн, у зв`язку з відсутністю правопорушення у вигляді подання з недостовірними відомостями звітів форми № 1-ОА у період з квітня 2018-липень 2019 року та у січні 2020 року (18 випадків).

Відповідно до частини першої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в загальному розмірі 7905 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 686 від 26.03.2021 року.

Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 4589,64 грн.

Керуючись ст. ст.139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський пивзавод № 2» (51217, Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, смт. Меліоративне, вул. Заводська, 4, код ЄДРПОУ 41086110) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 17.03.2021 № 003139/04-36-07-02/41086110 в частині застосування штрафних санкцій на суму 306000 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ- 44118658) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський пивзавод № 2» (код ЄДРПОУ - 41086110) судовий збір у розмірі 4589,64 гривень.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона