Ухвала суду № 101484384, 23.11.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог

23 листопада 2021 року ЛуцькСправа № 140/8801/21 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Новак Л.О.,

за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача Покидюка М.В.,

представника відповідача Сущ О.П.,

розглянувши в підготовчому засіданні заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності щодо призначення та виплати пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 02.08.2019; зобов`язання призначити та виплатити пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 04.03.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач має право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак відповідач протиправно не зарахував позивачу періоди роботи згідно трудової книжки та відповідно відмовив у призначенні пенсії.

В поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач позов не визнав, обґрунтовуючи свою позицію відсутністю у позивача права на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки його страховий стаж становить менше ніж 20 років (26 років – 6 років знижки). . Крім того, вказує на пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом та просить залишити позов без розгляду.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 02 листопада 2021 року ухвалено судовий розгляд даної справи проводити за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у даній адміністративній справі.

Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши письмові докази у справі, дійшов висновку про залишення без розгляду позовної заяви в частині позовних вимог про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії за період із 02 серпня 2019 року по 03 березня 2021 року з огляду на таке.

Частинами першою-другою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Варто звернути увагу на те, що строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк може і має бути поновленим судом, але лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.

Разом з тим, за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує відповідне рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа “Стаббігс та інші проти Великобританії”, справа “Девеер проти Бельгії”).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа “Мельник проти України”) погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також вказав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Як установлено судом, позивач звернувся до суду з даним позовом 16.08.2021, тобто поза межами шестимісячного строку звернення до адміністративного суду щодо визнання протиправною бездіяльності щодо призначення та виплати пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 02.08.2019.

З матеріалів позову вбачається, що ОСОБА_1 02.08.2019 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, однак листом від 23.08.2019 №14513/02-39 отримав відмову у призначення такої пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Вдруге позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області 04.03.2021 із заявою про повторний допит свідків для підтвердження страхового стажу, на що отримав лист-відмову пенсійного органу від 07.04.2021 № 2836-1979/Д-02/8-0300/21.

Твердження позивача про те, що про порушення свого права дізнався з листа відповідача від 07.04.2021 № 2836-1979/Д-02/8-0300/21 суд до уваги не бере, оскільки на переконання суду, право на звернення до суду із даним позовом у позивача виникло з моменту отримання листа відповідача від 23.08.2019 №14513/02-39, тобто з часу, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Як зазначає позивач у позові, даний лист отримав 30.08.2019, а відтак дізнався про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

З огляду на викладене, суд відмічає, що перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30.08.2019.

Проте до суду за захистом своїх прав, зокрема щодо призначення та виплати пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 02.08.2019 позивач звернувся лише 16.08.2021, тобто з пропуском строку звернення до суду, передбаченого чинним законодавством України.

При цьому, суд зауважує, що вимога зобов`язального характеру про призначення та виплату пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 04.03.2021 заявлена з дотримання шестимісячного строку звернення до суду, встановленого процесуальним законодавством.

Позивачем не наведено, а судом не встановлено поважних обставин, достатніх для поновлення строку звернення до суду з цим позовом,

Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України обумовлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Таким чином, виявлений після відкриття провадження факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду та відсутність поважних причин поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду за таких обставин має наслідком застосування положень частини третьої статті 123 цього Кодексу, а відтак відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії в частині визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії за період із 02 серпня 2019 року по 03 березня 2021 року необхідно залишити без розгляду

Керуючись статтями 122, 123, 240, 242, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити частково.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії в частині визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії за період із 02 серпня 2019 року по 03 березня 2021 року залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя А.Я. Ксензюк

Ухвала в повному обсязі складена 29 листопада 2021 року.