Рішення № 101478709, 23.11.2021, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа №569/13717/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2021 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Першко О.О.,

секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,

з участю представника позивача ОСОБА_1 ,

представника Рівненської міської ради Поліщук І.С.,

представника Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області Кириченко О.В.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Рівненської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про скасування державної реєстрації земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (надалі позивач) звернувся до суду з позовом до Рівненської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, в якому просить скасувати державну реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 5610100000:01:066:0104, площею 2,4371 га, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами (для розширення Басівкутського родовища суглинків) та закрити щодо неї Поземельну книгу.

Позовну заяву мотивує тим, що йому на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,439 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (на території н.п.Тинне) на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, виданого 27 квітня 1998 року, зареєстровано в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 5475.

У 2017 році йому стало відомо про укладений між Рівненською міською радою та Товариством з додатковою відповідальністю «Рівненський завод будівельних матеріалів» договір оренди землі, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:066:0104, площею 2,4371 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , в зв`язку з чим він був змушений звернутися за захистом своїх прав до суду. 03 січня 2018 року Рівненським міським судом Рівненської області було ухвалено рішення по цивільній справі № 569\1641\17 за його позовом до Рівненської міської ради, Товариства з додатковою відповідальністю «Рівненський завод будівельних матеріалів», яким задоволено його позовні вимоги та визнано недійсним договір оренди землі від 16 вересня 2013 року, укладений між Рівненською міською радою та Товариством з додатковою відповідальністю «Рівненський завод будівельних матеріалів» в частині надання в оренду земельної ділянки площею 0,4390 га, яка розташована в АДРЕСА_1 . 26 липня 2018 року право оренди вищезазначеної земельної ділянки було скасовано.

05 жовтня 2018 року він звернувся до Приватного підприємства «Рівненська земельна компанія» для виконання проектно-вишукувальних робіт, виконання топографо-геодезичного знімання земельної ділянки та розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що перебуває у його власності в АДРЕСА_1 .

Рішенням Державного кадастрового реєстратора Відділу у м. Рівному Міськрайонного управління у Рівненському районі та м. Рівному Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області № РВ-5600582782019 від 05 квітня 2019 року розглянуто його заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 23 січня 2019 року разом з доданими до неї документами та відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав перетину ділянок з ділянкою 5610100000:01:066:0104, площа співпадає на 100% (накладка).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна № 264260196 від 04 липня 2021 року земельна ділянка з кадастровим номером 5610100000:01:066:0104, площею 2,4371 га, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами (для розширення Басівкутського родовища суглинків) належить до комунальної власності.

Враховуючи, що він набув у визначений законом спосіб та порядок право власності на земельну ділянку площею 0,439 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (на території н.п.Тинне) на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, виданого 27 квітня 1998 року, який чинний, відтак на момент державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:066:0104 її частина не була вільна, так як вже перебувала у його власності. І у зв`язку з проведенням державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:066:0104 на теперішній час він позбавлений можливості внести відомості до Державного земельного кадастру про свою земельну ділянку, що є порушенням його прав. Окрім того, на зазначеній земельній ділянці розташований житловий будинок, власником якого він є. Зазначає, що в інший спосіб, крім звернення до суду із даним позовом захистити своє право не може.

16 серпня 2021 року Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області подало відзив на позовну заяву, в якому просило відмовити в задоволенні позову, оскільки позивач не заявляє вимоги щодо припинення речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки, відтак позовна заява є необґрунтованою та безпідставною.

Крім того, Головне управління вважає, що не є належним відповідачем у даній справі. Земельна ділянка з кадастровим номером 5610100000:01:066:0104, площею 2.4371 га, цільове призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами (для розширення Басівкутського родовища суглинків) належить до комунальної власності. Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_2 та Рівненською міською радою існує спір про право щодо вказаної земельної ділянки, водночас, позивач в позовній заяві не зазначає, яким чином Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області порушується, не визнається чи оспорюється його право на земельну ділянку комунальної власності, а тому Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області не може бути відповідачем у даній справі, оскільки не є стороною спірних правовідносин. Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області може бути відповідачем лише у справах при оскарженні дій та рішень посадових осіб Головного управління в порядку, визначеному КАС України. Також, заявляючи вимогу про скасування державної реєстрації земельної ділянки, кадастровий номер 5610100000:01:066:0104, площею 2,4371 га, позивач не зазначає у позовній заяві, які порушення були допущені під час здійснення реєстраційних дій, які права чи інтереси позивача були порушені Головним управлінням, не визнані чи оспорені, та не підтверджує вказане доказами. Відтак, Головне управління вважає, що оскільки права позивача у даній справі не порушено, тому підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області відсутні.

15 вересня 2021 року Рівненська міська рада подала відзив на позову заяву, в якому вказала, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, оскільки позивач не заявляє вимоги щодо припинення речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки. Також, Рівненська міська рада є відповідачем у даній справі, однак які саме дії суб`єкта, як відповідача у даній справі, призвели до порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів по відношенню до позивача у позовній заяві не наведено. Матеріально-правової вимоги з правом обґрунтування такої вимоги у даній справі не зазначено. Таким чином позовна вимога про скасування державної реєстрації земельної ділянки у державному земельному кадастрі з кадастровим номером 5610100000:01:066:0104, площею 2,4371 га, цільове призначення якої - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами (для розширення Басівкутського родовища суглинків) та закриття щодо неї Поземельної книги не стосується повноважень Рівненської міської ради, а тому відсутні будь-які правові підстави для задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримала з підстав у ньому наведених. Окрім того, вказала, що належна ОСОБА_2 на праві приватної власності земельна ділянка не вилучалася та не викуповувалася, а Рівненська міська рада зареєструвавши за собою право власності на спірну земельну ділянку, в тому числі і на ділянку, яка належить позивачу, порушує право приватної власності позивача, оскільки він не може вільно розпоряджатися належним йому на праві приватної власності нерухомим майном, як і не може присвоїти кадастровий номер належній йому ділянці. Також, у зв`язку з проведенням державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:066:0104, на теперішній час позивач позбавлений можливості внести відомостей до Державного земельного кадастру про свою земельну ділянку, яка належить йому на підставі Державного акта на право приватної власності на землю, виданого 27 квітня 1998 року у відповідності до вимог Закону України «Про державний земельний кадастр», оскільки вона протиправно ввійшла до складу земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:066:0104.

Представник Рівненської міської ради Поліщук І.С. в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав наведених у відзиві на позов та з огляду на те, що позивач не використав позасудові способи захисту своїх прав.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області Кириченко О.В. в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав наведених у відзиві на позов.

20 серпня 2021 року Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області подала клопотання про закриття провадження у справі, яке ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 21 жовтня 2021 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, залишено без задоволення.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи і наявні у них докази, суд дійшов наступних висновків.

Як слідує з Державного акта на право приватної власності на землю від 27 квітня 1998 року серії РВ 005744, виданого Великоомелянською сільською Радою народних депутатів та зареєстрованого в Книзі записів держаних актів на право приватної власності на землю за № 5475, ОСОБА_2 на підставі рішення Великоомелянської сільської Ради народних депутатів від 30 січня 1998 року №350 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,439 гектарів, яка розташована на території н.п. Тинне Великоомелянської сільської ради, для ведення особистого підсобного господарства.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна № 264453194 від 05 липня 2021 року вбачається, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

05 жовтня 2018 року ОСОБА_2 уклав з Приватним підприємством «Рівненська земельна компанія» договір №181005/1 на виконання проектно-вишукувальних робіт для виконання проектно-вишукувальних робіт, виконання топографо-геодезичного знімання території земельної ділянки площею 0,439 га та розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що перебуває у його власності для ведення особистого підсобного господарства в АДРЕСА_1 .

Як слідує з рішення № РВ-5600582782019 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до державного земельного кадастру від 05 квітня 2019 року Державним кадастровим реєстратором Відділу у м. Рівному Міськрайонного управління у Рівненському районі та м. Рівному Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області розглянуто заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 02 квітня 2019 року (реєстраційний номер ЗВ-97002228592019) разом з доданими до неї документами та відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав перетину ділянок з ділянкою 5610100000:01:066:0104, площа співпадає на 100% (накладка).

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна № 264260196 від 04 липня 2021 року вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 5610100000:01:066:0104, площею 2,4371 га, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами (для розширення Басівкутського родовища суглинків) з 22 листопада 2013 року зареєстрована на праві комунальної власності за Територіальною громадою міста Рівного в особі Рівненської міської ради.

Крім того, як слідує з рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 03 січня 2018 року у справі №569/1641/17, яке набрало законної сили 17 квітня 2018 року, 16 вересня 2013 року між Рівненською міською радою і Товариством з додатковою відповідальністю «Рівненський завод будівельних матеріалів» був укладений договір оренди землі, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:066:0104, площею 24371 кв.м., яка знаходиться в АДРЕСА_1 .

Як слідує з договору оренди землі, вказана земельна ділянка призначена для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами (для розширення Басівкутського родовища суглинків).

Згідно висновку експертного дослідження № 161020/З_С судової земельно-технічної експертизи від 21 листопада 2016 року, проведеного судовим експертом Сайко С.Л. (ПП «Експерт-Рівне-Консалт»), земельна ділянка з кадастровим номером 5610100000:01:066:0104, площею 2,4371 га накладається на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку площею 0,4390 га, що належить ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на землю серії РВ 005744 від 27 квітня 1998 року.

Відповідно до вказаного судового рішення визнано недійсним договір оренди землі від 16 вересня 2013 року, укладений між Рівненською міською радою і Товариством з додатковою відповідальністю «Рівненський завод будівельних матеріалів» в частині надання в оренду земельної ділянки площею 0,4390 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , оскільки за встановлених по справі обставин суд прийшов до висновку, що, укладаючи 16 вересня 2013 року з Товариством з додатковою відповідальністю «Рівненський завод будівельних матеріалів» договір оренди землі та передаючи в оренду у складі земельної ділянки площею 2,4371 га земельну ділянку площею 0,4390 га, яка розташована в АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , Рівненська міська рада порушила гарантоване Конституцією України право приватної власності позивача на вказану земельну ділянку. Оскільки Рівненська міська рада, не будучи власником земельної ділянки площею 0,4390 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , розпорядилась нею, а саме передала в оренду, договір оренди у цій частині є недійсним у зв`язку з недодержання в момент його вчинення вимог, які встановлені частинами першою та другою статті 203 ЦК України, а також є таким, що порушує публічний порядок, оскільки спрямований на порушення конституційних прав і свобод позивача.

З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №132170576 від 26 липня 2018 року вбачається, що 05 листопада 2013 року було зареєстроване право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди від 16 вересня 2013 року, укладеного між Рівненською міською радою та ТзДВ «Рівненський завод будівельних матеріалів», та додаткового договору про внесення змін до договору оренди землі від 28 січня 2014 року, а 26 липня 2018 року це речове право скасовано на підставі рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 03 січня 2018 року в справі №569/1641/17.

Відповідно до ст. 6 Земельного кодексу України, чинного на час видачі позивачу Державного акта на право приватної власності на землю, громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства. Передача земельних ділянок у власність громадян провадиться місцевими Радами народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безплатно.

Відповідно до ст. 17 Земельного кодексу України, чинного на час видачі позивачу Державного акта на право приватної власності на землю, передача земельних ділянок у колективну та приватну власність провадиться Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки.

Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України, чинного на час видачі позивачу Державного акта на право приватної власності на землю, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Згідно ст. 23 Земельного кодексу України, чинного на час видачі позивачу Державного акта на право приватної власності на землю, право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.

Пунктом другим Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр» передбачено, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом.

Згідно з частиною третьою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

З огляду на вищевказані норми висновується, що позивач набув у визначений законом спосіб та порядок право власності на земельну ділянку, площею 0,439 гектарів, яка розташована на території н.п. Тинне Великоомелянської сільської ради, для ведення особистого підсобного господарства. Таке право виникло у нього на підставі Державного акта на право приватної власності на землю від 27 квітня 1998 року серії РВ 005744, виданого Великоомелянською сільською Радою народних депутатів та зареєстрованого в Книзі записів держаних актів на право приватної власності на землю за № 5475. Крім того, на час передачі йому у власність земельної ділянки, реєстрація державних актів проводилася у Книзі записів державних актів на право власності на землю, іншої реєстрації не вимагалося, а тому вказаний акт на сьогоднішні час є чинним, а тим більше ніким не оспорювався та у визначений чинним законодавством спосіб недійсним не визнавався.

І як встановлено судом, з метою подальшого внесення відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку ОСОБА_2 замовив виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), що перебуває у його власності, для ведення особистого підсобного господарства в АДРЕСА_1 . В подальшому ОСОБА_2 звернувся до державного кадастрового реєстратора Відділу у м. Рівному Міськрайонного управління у Рівненському районі та м. Рівному Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області із заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру. Однак рішенням № РВ-5600582782019 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до державного земельного кадастру від 05 квітня 2019 року позивачу відмолено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав перетину ділянок з ділянкою 5610100000:01:066:0104, площа співпадає на 100% (накладка). З 22 листопада 2013 року земельна ділянка з кадастровим номером 5610100000:01:066:0104 зареєстрована на праві комунальної власності за Територіальною громадою міста Рівного в особі Рівненської міської ради.

Відповідно до ст.79-1 Земельного кодексу України, в редакції на момент державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:066:0104, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Згідно зі ст.55 Закону України «Про землеустрій», у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.

Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка.

Статтею 8 Закону України «Про Державний земельний кадастр», у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що геодезичною основою для Державного земельного кадастру є державна геодезична мережа.

Картографічною основою Державного земельного кадастру є карти (плани), що складаються у формі і масштабі відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.

Для формування картографічної основи Державного земельного кадастру використовується єдина державна система координат.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр», у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

За змістом ст.24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Як встановлено судом, під час державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:066:0104 не було враховано наявність в межах цієї ділянки належної позивачу земельної ділянки, площею 0,439 га, право власності на яку у встановленому законом порядку він набув у 1998 році, і внаслідок такої помилки була неправильно сформована земельна ділянка площею 2,4371 га за кадастровим номером 5610100000:01:066:0104.

Запис в Державному земельному кадастрі про реєстрацію земельної ділянки площею 2,4371 га за кадастровим номером 5610100000:01:066:0104 та послідуюча реєстрація права комунальної власності на неї позбавляє позивача можливості внести відомості до Державного земельного кадастру про свою земельну ділянку, яка належить йому на підставі Державного акта на право приватної власності на землю від 27 квітня 1998 року серії РВ 005744, та унеможливлює реєстрацію за ним права власності на земельну ділянку, що є порушенням його прав і вказує на незаконність такої державної реєстрації земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 316, 321 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 2 ст. 90 Земельного кодексу України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Частиною 2 ст. 152 Земельного кодексу України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Частиною 3 ст. 152 Земельного кодексу України встановлено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною: визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування: відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч. 13 ст. 79-1 ЗК України та ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Відповідно до частини 4 ст. 25 Закону України «Про Державний земельний кадастр» поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Суд зауважує, що під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні – гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 та від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

Незаконність формування спірної земельної ділянки і відповідно незаконність державної реєстрації є підставою для скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 5610100000:01:066:0104, площею 2,4371 га, цільове призначення – для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користування надрами (для розширення Басівкутського родовища суглинків), з одночасним припиненням усіх речових прав щодо цієї земельної ділянки, та закриття щодо неї Поземельної книги. При цьому, обов`язкове припинення рішенням речових прав у випадку скасування державної реєстрації земельної ділянки передбачене законом, а тому не є виходом за межі позовних вимог.

Такий спосіб захисту є ефективним, передбаченим законом і надасть позивачу можливість внести відомості до Державного земельного кадастру про свою земельну ділянку, яка належить йому на підставі Державного акта на право приватної власності на землю від 27 квітня 1998 року серії РВ 005744, та проведення реєстрації за ним права власності на земельну ділянку.

Також, суд зауважує, що чинним законодавством не передбачено скасування державної реєстрації земельної ділянки тільки в певній її частині, а тому суд дійшов висновку про скасування державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 5610100000:01:066:0104, площею 2,4371 га, з одночасним припиненням усіх речових прав щодо цієї земельної ділянки в цілому.

Щодо доводів представника Рівненської міської ради Поліщук І.С. про те, що позивач відразу звернувся до суду, хоча міг використати інший позасудовий спосіб захисту, зокрема при виявленні помилок шляхом внесення змін в технічну документацію у вигляді зменшення площі спірної земельної ділянки, суд вказує наступне.

Згідно статті 37 Закону України «Про Державний земельний кадастр» у разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущеної органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, заінтересована особа письмово повідомляє про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей. Якщо факт невідповідності підтверджено, орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб. Повідомлення про виявлення помилки може бути надіслано також в електронному вигляді з Державного аграрного реєстру через Єдиний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

У разі виявлення технічної помилки, допущеної в записах Державного земельного кадастру органом, що здійснює його ведення, зазначений орган у п`ятиденний строк письмово повідомляє про це заінтересовану особу.

Виправлення технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок наявності технічних помилок у документах, на підставі яких були внесені такі відомості, здійснюється після виправлення помилок у зазначених документах.

Виправлення інших помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою, оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації.

Виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду.

Інформація про виправлення технічних помилок не пізніше наступного дня з дня їх виправлення надається в письмовій формі власникам та користувачам земельних ділянок, а також третім особам, чиїх інтересів стосувалося виправлення помилок.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051 затверджений Порядок ведення Державного земельного кадастру, згідно пункту 138 якого визначено, що помилками у Державному земельному кадастрі є:

1) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру;

2) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру (в тому числі технічна помилка у документах, на підставі яких внесені відомості до Державного земельного кадастру);

3) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель щодо визначення характеристик об`єктів Державного земельного кадастру в натурі (на місцевості) із порушенням (зміною) їх значень внутрішніх кутів та мір ліній між поворотними точками меж земельних ділянок та/або площі (в тому числі виявлена під час або після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про земельні ділянки та інші об`єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженій та переданій до 1 січня 2013 р. до Державного фонду документації із землеустрою);

4) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії;

5) технічна помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, яка не була зареєстрована в державному реєстрі земель;

6) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру під час державної реєстрації земельної ділянки;

7) помилка у застосуванні систем координат земельних ділянок (в тому числі помилка, що виникає під час перерахунку із однієї системи координат в іншу), які були сформовані до 1 січня 2013 р. та відомості про які були перенесені до Державного земельного кадастру, та помилка у відомостях щодо місця розташування земельних ділянок (зміщення, розворот, віддзеркалювання) з урахуванням суміжних землеволодінь та землекористувань.

Пунктом 139 Порядку ведення Державного земельного кадастру передбачено, що у разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної чи іншої помилки) заінтересована особа письмово повідомляє про це за формою згідно з додатком 29 територіальному органові Держгеокадастру у районі (місті) за місцем розташування земельної ділянки.

У повідомленні викладається суть виявлених помилок.

До повідомлення додаються документи, що містять зазначені у повідомленні технічні помилки, та документи, що підтверджують такі помилки і містять правильну редакцію відповідних відомостей.

Повідомлення у паперовій формі разом із доданими до нього документами подається заінтересованою особою особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення, а в електронній формі - подається з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через веб-сторінку Держгеокадастру.

Повідомлення про виявлення помилки може бути надіслано також в електронній формі з Державного аграрного реєстру з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через веб-сторінку Держгеокадастру.

Пункт 153 Порядку ведення Державного земельного кадастру вказує, що виправлення помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації.

Аналіз вищенаведених норм Закону України «Про державний земельний кадастр» та Порядку ведення Державного земельного кадастру дають підстави стверджувати, що про наявність помилки та підстав її виправлення, шляхом внесення відповідних змін до Державного земельного кадастру, є встановлення недостовірної інформації в Технічній документації розробленої безпосередньо на земельну ділянку, в відомості про яку слід внести зміни. Якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі заяви власника такої ділянки або відповідного рішення суду. Таким чином лише власник ділянки, тобто відповідач Рівненська міська рада, має право самостійно виправити наявну технічну помилку, чого зроблено не було. У випадку відмови власника земельної ділянки, внесення будь-яких змін можливе лише за рішенням суду.

Щодо доводів представника Рівненської міської ради Поліщук І.С. про те, що Рівненська міська рада є неналежним відповідачем та доводів представника Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області Кириченко О.В. про те, що Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області є неналежним відповідачем, суд зазначає наступне.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження – до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження – до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Результат аналізу статті 51 ЦПК України свідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.

Неналежний відповідач – це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі – належному відповідачеві.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову – обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 зробила висновок, що позовна вимога про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на квартиру не може бути звернена до приватного нотаріуса, яку позивачка визначила співвідповідачем. Державний реєстратор, зокрема і приватний нотаріус, зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений. Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18) зазначено, що належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

Отже, належним відповідачем за позовом про скасування державної реєстрації земельної ділянки, має бути саме Рівненська міська рада, як особа за якою зареєстровано земельну ділянку, а не Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області.

За наведених вище мотивів, у задоволенні позову до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області слід відмовити, у зв`язку із пред`явленням позовних вимог до неналежного відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача Рівненської міської ради слід стягнути понесені позивачем витрати у вигляді судового збору, в розмірі 908 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р I Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до Рівненської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про скасування державної реєстрації земельної ділянки задовольнити частково.

Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 5610100000:01:066:0104, площею 2,4371 га, цільове призначення – для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користування надрами (для розширення Басівкутського родовища суглинків), з одночасним припиненням усіх речових прав щодо цієї земельної ділянки, та закрити щодо неї Поземельну книгу.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про скасування державної реєстрації земельної ділянки відмовити.

Стягнути з Рівненської міської ради на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.

Позивач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Рівненська міська рада, місцезнаходження: вул. Соборна, буд. 12А, м. Рівне, код ЄДРПОУ 34847334.

Відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, місцезнаходження: вул. С. Петлюри, буд. 37, м. Рівне, код ЄДРПОУ 39768252.

Повне судове рішення складено 30 листопада 2021 року.

Суддя О.О. Першко