Рішення № 101474463, 16.09.2021, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/4536/19

№ провадження 2-а/208/3/21

РІШЕННЯ

Іменем України

16 вересня 2021 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого, судді Івченко Т.П.,

при секретарі судового засідання - Задьори В.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у м. Кам`янське Дніпропетровської області, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора з паркування відділу контролю за стоянкою і зупинкою Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Онищенко Дмитра Івановича, Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради «Про скасування рішення суб`єкта владних повноважень», -

встановив:

09 липня 2019 року представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Ткаченко Святослав Миклдайович звернувся до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська з адміністративним позовом Інспектора з паркування відділу контролю за стоянкою і зупинкою Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Онищенко Дмитра Івановича, Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, у якому просить суд:

- скасувати постанову серії ІД № 00002669, винесену головним спеціалістом-інспектором з паркування відділу контролю за паркуванням Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Онищенком Д.І. про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.152-1 КУпАП від 02.07.2019 року;

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2019 року матеріали справи № 208/4536/19 передано у провадження судді Нельги Д.В.

Ухвалою судді Нельги Д.В. від 15.07.2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення виявлених недоліків.

Ухвалою судді Нельги Д.В. від 16.08.2019 року відкрито провадження у справі № 208/4536/19, справу призначено до судового розгляду та визначено порядок розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

17.11.2019 року на адресу суду відповідачі по справі Інспектор з паркування відділу контролю за стоянкою і зупинкою Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Онищенко Д.І. та представник Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Бут Д.Ю. надали свої відзиви на адміністративний позов, які були долучені до матеріалів справи.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2020 року адміністративну справи № 208/4536/19 передано у провадження судді Івченко Т.П. у зв`язку з відстороненням від здійснення правосуддя судді Нельги Д.В. відповідно до Рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 19.10.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те що, що 24 червня 2019 року Позивач на передньому склі автомобіля марки TOYOTA RAV4 державний номерний знак НОМЕР_1 , виявила повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності до Постанови серії ІД № 00002669, якою її було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. І ст. 152-1 КУпАП, а саме: неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування Д1057 за адресою: м. Дніпро, вул. Шевченка в районі будинків № 30,34, чим порушено Правила зупинки, стоянки, паркування транспортного засобу п.15 Правил дорожнього руху, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 (трьохсот) грн. 00 коп. та повідомлено, що копію Постанови буде надіслано за місцем реєстрації власника транспортного засобу. З даною постановою не погоджується та вважає її такою, що підлягає скасуванню, оскільки транспортний засіб 24.06.2019 року, був припаркований за адресою: м. Дніпро, вул. Шевченка в районі будинків № 30,34 двічі на день (близько 12 год. 25 хв. та 14 год. 55 хв.), що є нормою безоплатного перебування на платному майданчику (до 10 хвилин), адже у період часу близько 12 год. 30хв. по 14 год. 50 хв. позивач відлучався на зазначеному авто за кавою. Даний факт підтверджує, що позивач не порушував правил паркування, зокрема допустимих 10 хвилин, а тому не повинен був сплачувати вартість паркування, що виключає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП. Жодних фотознімків із відображенням автомобілю, які б могли слугувати належним доказом факту вчинення Позивачем адміністративного правопорушення не надано відповідачем з огляду на те, що ніякі фотознімки не встановлюють, не підтверджують користування позивачем майданчиком для паркування більш, як за 10 хвилин безперервно.

Представник Відповідача Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Бут Д.Ю. надав відзив на позовну заяву в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки його дії були вчинені згідно з вимогами чинного законодавства, а постанова про накладення адміністративного стягнення є правомірною та складеною на підставі доказів зокрема фото, які були зроблені інспектором з паркування в режимі фотозйомки чітко відображають факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме паркування автомобіля на майданчику для платного паркування на період більше 10 хвилин без здійснення оплати.

Відповідач Інспектор з паркування відділу контролю за стоянкою і зупинкою Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Онищенко Д.І. надав відзив на позовну заяву який є аналогічним за змістом до відзивом представника відповідача .

Суд дослідивши письмові докази в справі, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що згідно з оскаржуваної постанови серії ІД № 00002669 від 02 липня 2019 року складено постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 .

Відповідно даної постанови 24 червня 2019 року о 14:53 год. транспортним засобом Toyota RAV4 державний номерний знак НОМЕР_1 здійснено адміністративне правопорушення, а саме неоплата вартості послуг користування майданчиком для платного користування, що знаходиться за адресою: Д1057, м. Дніпро, вул. Шевченка в районі буд. № 30-34, чим порушено Правила паркування транспортного засобу, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 152-1 КУпАП.

Позивач з винесеною постановою не погоджується та вважає її незаконною, протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання про наявність в діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, суд виходить з такого.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, згідно ч. 2 ст. 77 КАС України.

Крім того, суд вважає за можливе взяти до уваги положення ч. 3 ст. 383 КАС України, згідно якій на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

Із змісту п. 4 ч. 5 ст. 44 КАС України вбачається, що учасники справи зобов`язані подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Із змісту ст. 286 КАС України вбачається, що адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі. Позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови) , а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови) . За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи) ; 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Суд бере до уваги, що на момент розгляду справи відповідачі так і не надали суду доказів на підтвердження наявності обладнання майданчика для платного паркування за адресою: м. Дніпро вул. Шевченка, в районі буд. № 30-34, а саме наявності відповідної розмітки синього кольору, інформаційних знаків про можливість і порядок надання послуги мобільного паркування, паркувального автомату.

Крім того, суд звертає увагу на те, що у справі "Салов проти України" (заява № 65518/01 від 06.09.2005 року, п. 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно ст. 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі "Hirvisaari v. Finland" , заява № 49684/99 від 27.09.2001 року, п. 30) . Разом з тим, ст. 6 § 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

У справі "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04, від 10.02.2010 року, п. 58) зазначено про те, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін.

За приписами ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП) .

За приписами ч. 1 ст. 152-1 КУпАП порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування, - тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості однієї години послуги з користування тим майданчиком для платного паркування транспортних засобів, на якому знаходиться транспортний засіб у момент порушення.

Приміткою до цієї статті Кодексу визначено, що під неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування слід розуміти неоплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів (крім майданчиків, обладнаних автоматичними в`їзними та виїзними терміналами, на яких оплата відбувається під час виїзду з майданчика) .

Суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 цієї статті, є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення (момент паркування), а в разі фіксації зазначеного правопорушення в режимі фотозйомки (відеозапису) - відповідальна особа, зазначена у ч. 1 ст. 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладання адміністративного стягнення з підстав, встановлених абз. 3 ч. 1 ст. 279-3 цього Кодексу, суб`єктом правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису) .

Суд зазначає, що організація та порядок паркування транспортних засобів на вулицях і дорогах населених пунктів регламентуються Правилами паркування транспортних засобів, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2009 року № 1342.

Дія цих Правил поширюється на осіб, які розміщують транспортні засоби на майданчиках для паркування, а також на суб`єктів господарювання, які утримують такі майданчики. Суб`єкти господарювання - балансоутримувачі майданчиків для паркування транспортних засобів державної та комунальної форми власності визначаються відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів" (п. 2) .

П. 6 Правил № 1342 визначено, що контроль за виконанням цих Правил здійснює уповноважений підрозділ Національної поліції у частині забезпечення безпеки дорожнього руху на майданчиках для паркування та посадові особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради у частині контролю за станом благоустрою та утримання майданчиків для паркування (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування) .

Контроль за виконанням цих Правил у частині стану утримання майданчиків для паркування здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до п. п. 7, 8 Правил № 1342 майданчики для паркування є об`єктами благоустрою і повинні відповідати нормам, нормативам, стандартам у сфері благоустрою населених пунктів. Розміщення майданчиків для паркування за окремими адресами здійснюється у встановленому порядку органами місцевого самоврядування за погодженням з уповноваженим підрозділом Національної поліції.

Проектування, будівництво, реконструкція, ремонт та утримання майданчиків для паркування здійснюються з дотриманням вимог законодавства, державних будівельних норм, стандартів, технічних умов, інших нормативних документів та цих Правил (п. 11) .

За визначенням, наведеним у п. 4 Правил № 1342: - відведені майданчики для паркування - майданчики для паркування, розміщені в межах проїзної частини вулиці, дороги або тротуару та обладнані відповідно до вимог цих Правил і Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306; - спеціально обладнані майданчики для паркування - майданчики для паркування, розміщені поза межами проїзної частини вулиці, дороги або тротуару та обладнані відповідно до вимог цих Правил і Правил дорожнього руху.

Тобто, Правилами № 1342 розкривається два поняття: "майданчик для паркування" і "спеціально обладнаний майданчик для паркування" . Різниця між ними лише в тому, що перший знаходиться в межах проїзної частини вулиці, дороги, а другий - поза межами. Відповідно до цього існують різні вимоги до них.

За приписами п. 12 цих Правил майданчики для паркування обладнуються відповідно до вимог цих Правил і Правил дорожнього руху.

Відведені майданчики для паркування позначаються дорожніми знаками та суцільною синьою (блакитною) смугою на проїзній частині і на бордюрі, який відокремлює проїзну частину від пішохідної.

Відповідно до Додатку 1 Правил дорожнього руху відведений майданчик для платного паркування позначається: інформаційно-вказівним знаком 5.38. "Місце для стоянки" або 5.39. "Зона стоянки", а також табличками до дорожнього знаку 7.14. "Платні послуги" , 7.6.1.-7.6.5. "Спосіб поставлення транспортного засобу на стоянку" .

Згідно п. п. 10.7.35. , 10.7.36. ДСТУ 4100-2002 "Знаки дорожні" знак 5.38. "Місце для стоянки" повинен застосовуватись для позначення в населених пунктах місць, а поза ними - майданчиків, спеціально відведених для стоянки транспортних засобів.

Знак 5.39. "Зона стоянки" повинен застосовуватись для позначення початку, де дозволяється стоянка на проїзній частині або проїзній частині та тротуарі. Знак 5.39. з однією з табличок 7.6.1.- 7.6.5. повинен застосовуватись для позначення способу поставлення автомобіля.

Згідно п. 10.9.18. ДСТУ 4100-2002 "Знаки дорожні" табличка 7.14. "Платні послуги" повинна застосовуватись із знаками 5.38. або 5.39. для позначення стоянкових майданчиків, розташованих за межами проїзної частини, а також для позначення спеціально збудованих "карманів" для стоянки транспортних засобів на проїзній частині дороги, на яких беруть платню за стоянку.

Крім того, відведені майданчики для платного паркування обов`язково повинні бути обладнані паркувальними автоматами (технічний пристрій, призначений для сплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування з використанням платіжних карток та готівкою) з розрахунку не менш як один автомат на 20 місць для паркування з обох боків уздовж проїзної частини вулиці, дороги або тротуару та/або інформаційними знаками про можливість і порядок надання послуги "мобільне паркування" (надання користувачеві можливості отримати послуги з користування майданчиками для платного паркування, що оплачуються за допомогою карток попередньої оплати або платіжних інструментів, передбачених законодавством про безготівкові розрахунки, із застосуванням засобів мобільного зв`язку для передачі інформації через захищену комп`ютеризовану систему) (п. п. 13, 14 Правил № 1342) .

Згідно п. 21 цих Правил на майданчиках для платного паркування у доступному для ознайомлення користувачів місці розміщується інформація про: - оператора (найменування, адреса, контактні телефони); - вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування, спосіб оплати (готівковий або безготівковий) .

За приписами ст. 6 Закону України від 30.06.1993 року № 3353-XII "Про дорожній рух" до компетенції міських рад та їх виконавчих органів, районних рад та районних державних адміністрацій у сфері дорожнього руху належить прийняття рішень про розміщення, обладнання та функціонування майданчиків для паркування транспортних засобів та стоянок таксі на вулицях і дорогах населених пунктів, здійснення контролю за дотриманням визначених правилами паркування транспортних засобів вимог щодо розміщення, обладнання та функціонування майданчиків для паркування.

До компетенції міських рад та їх виконавчих органів у сфері дорожнього руху також належить затвердження вимог до облаштування майданчиків для паркування транспортних засобів з урахуванням норм, нормативів, стандартів у сфері благоустрою населених пунктів, державних будівельних норм, технічних умов, Правил дорожнього руху та інших нормативних документів; впровадження в межах відповідного населеного пункту автоматизованої системи контролю оплати вартості послуг з паркування, затвердження технічних вимог та завдання до цієї системи; уповноваження інспекторів з паркування здійснювати у випадках, визначених законом, розгляд справ про адміністративні правопорушення та проводити тимчасове затримання транспортних засобів.

Як установлено судовим розглядом, Рішенням Виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 27.07.2018 № 779 «Про внесення змін до Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, у м. Дніпрі» до переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у м. Дніпрі віднесено майданчик на адресою вул. Шевченка, в районі буд. № 30-34.

Рішенням Виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 23.10.2018 №1039 «Про внесення змін до рішення виконкому міської ради від 11.04.2011 №512 «Про затвердження тарифів вартості послуг паркування на майданчиках для платного паркування транспортних засобів у м. Дніпрі» внесено зміни до тарифів вартості послуг паркування на майданчиках для платного паркування транспортних засобів у м. Дніпрі. Додатком до вказаного рішення (пункт 91) встановлено, що вартість 1 години паркування на майданчику для платного паркування на адресою вул. Шевченка, в районі буд. № 30-34 складає: 15 грн.

Рішенням Виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 18.12.2018 №1272 «Про впровадження у межах м. Дніпра автоматизованої системи контролю оплати вартості послуг з паркування» впроваджено у межах міста Дніпра автоматизовану систему контролю оплати вартості послуг з паркування.

Як вбачається із інформації з веб-сайту ipkp.dniprorada.gov.ua (ідентифікатор для доступу до зображень), фотознімки у кількості 9 штук відображають: дату 24.06.2019 року, час: 12:24:51, 12:24:34, 14:54:19, 14:54:07, 14:53:30 год., географічні координати: 48.460864, 35.048918 та адреса місця розташування транспортного засобу Toyota RAV4 державний номерний знак НОМЕР_1 , Д1057, м. Дніпро, вул. Шевченка в районі буд. № 30-34.

Проте, надана інформація не підтверджує факт облаштування відведеного майданчика для паркування відповідними дорожніми знаками, а також не доводить факту наявності обладнання майданчика паркувальним/паркувальними автоматом/автоматами, так само, як і наявності інформаційних знаків про можливість і порядок надання послуги "мобільне паркування" .

Разом з тим, дослідивши долучені до матеріалів справи фотознімки, суд приходить висновку, що відповідачем не доведено, що саме цей паркувальний майданчик був позначений належним чином та дозволяв водію пересвідчитися в тому, що він користується саме платним майданчиком, з огляду на наступне.

Статтею 6 Конвенції Про дорожні знаки та сигнали від 08.11.1968 року визначено, що дорожні знаки встановлюються таким чином, щоб їх легко та своєчасно могли розпізнати водії, для яких вони призначені. Будь-який знак, встановлений на стороні дороги, що відповідає напрямку руху повинен бути повторений над проїжджою частиною або на протилежній стороні дороги, якщо місцеві умови такі, що цей знак може не бути своєчасно замічений водіями транспортних засобів, для яких він призначений.

Судом встановлено, що відповідачем не було надано достатніх доказів, які б підтверджували факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, оскільки з долучених до матеріалів справи фотознімків не вбачається того, що на них зафіксоване належне позначення дорожніми знаками, які позначають майданчик саме для платного паркування, що свідчить про те, що відповідачем належними доказами не підтверджено факту того, що транспортний засіб позивача знаходився саме на майданчику для платного паркування, який позначений відповідними знаками на момент перебування на ньому вказаного автомобіля. Надані відповідачем докази, які містяться в матеріалах справи, у своїй сукупності факту скоєння правопорушення не підтверджують, оскільки не підтверджують факту наявності відповідних дорожніх знаків (з табличками), що позначають майданчик для платного паркування, та які б відповідали вимогам національного стандарту.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п.1 ст. 247 КпАП України, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Згідно ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Положеннями КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7).

Тобто, в обґрунтування заперечень проти позову ОСОБА_1 до Інспектора з паркування Онищенко Д.І. та Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови, відповідачами не доведено виконання вимог п. п. 12, 13, 14, 21 Правил № 1342.

Враховуючи зазначене та з урахуванням положень ст.77 КАС України, суд вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню в зв`язку з ненаданням доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.152-1 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, в зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2,8,9,69,71,77,162,243-246,250 КАС України, суд, -

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора з паркування відділу контролю за стоянкою і зупинкою Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Онищенко Дмитра Івановича, Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради «Про скасування рішення суб`єкта владних повноважень» - задовольнити.

Постанову серії ІД № 00002669 від 02.07.2019 року винесену по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в режимі фото/відео- зйомки, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 152-1 КУпАП, згідно якої на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300,00 грн. - скасувати.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідачі:

Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, код ЄДРПОУ 42403446, юридична адреса: 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 75.

Інспектор з паркування відділу контролю за паркуванням Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Онищенко Дмитро Іванович, юридична адреса: 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 75.

Суддя Івченко Т. П.