Рішення № 101474462, 08.11.2021, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/7584/21

№ провадження 2-а/208/75/21

РІШЕННЯ

Іменем України

08 листопада 2021 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого, судді - Івченко Т.П.,

при секретарі судового засідання - Задьори В.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у м. Кам`янське Дніпропетровської області, справу за адміністративним позовом адміністративного позову представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Редька Сергія Миколайовича до Інспектора РПП Кам`янського РУП ГУ УМВС у Дніпропетровській області Павлюка К.В., Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області «про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у справа про притягнення до адміністративної відповідальності», -

встановив:

01 вересня 2021 року представник ОСОБА_1 , адвокат Редько Сергій Миколайович звернувся до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська із позовом до Інспектора РПП Кам`янського РУП ГУ УМВС у Дніпропетровській області Павлюка К.В., Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області «про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у справа про притягнення до адміністративної відповідальності», та просить:

- визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення адміністративного стягнення серії БАБ № 147023 від 19 серпня 2021 у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень відносно ОСОБА_1 , за вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та закрити справу;

- судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позову зазначає, що 19 серпня 2021 року відповідачем - Інспектором РПП Кам`янського РУП ГУ УМВС у Дніпропетровській області Павлюком К.В. винесено постанову БАБ № 147023 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУПАП України щодо ОСОБА_1 . Зазначена постанова є незаконною і підлягає скасуванню з наступних підстав. 19 серпня 2021 року, о 06 годині 29 хвилин ОСОБА_1 дійсно керував автомобілем «Шкода практик» р.н. НОМЕР_1 у м. Кам`янському, при виїзді з перехрестя пр. Аношкіна на пр. Тараса Шевченка горіло зелене світло світлофору, після початку маневру на зелене світло та виїзду на перехрестя, вимкнувся жовтий сигнал світлофору. Відповідно до п. 16.8 ПДР «Водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді. Проте, якщо на перехрестях перед світлофорами на шляху руху водія є дорожня розмітка 1.12 (стоп-лінія) або дорожній знак 5.62, він повинен керуватися сигналами кожного світлофора», ОСОБА_1 виконував проїзд перехрестя з додержанням ПДР.

Представник позивача вважає, що накладене адміністративне стягнення є безпідставним, Постанова серії БАБ № 147023 від 19 серпня 2021 року є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

В судове засідання представник ОСОБА_1 , адвокат Редько Сергій Миколайович не з`явились, надали до суду заяву в якій просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та розглянути справу без їх участі.

Відповідачі Інспектор РПП Кам`янського РУП ГУ УМВС у Дніпропетровській області Павлюк К.В. та представник Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи сповіщені належним чином, в тому числі і шляхом повідомлення на офіційному веб-порталі судової влади України, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, Інспектор РПП Кам`янського РУП ГУ УМВС у Дніпропетровській області Павлюк К.В. не скористався своїм правом та відзиву на позов не надав.

Разом з тим, представник Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області Сидоренко К.В. надала до суду відзив, в якому заперечує проти позовних вимог, повністю їх не визнав, зазначив, що 19.08.2021 року інспектором ВРПП Кам`янського РУП капітаном поліції Павлюком К.В. у відношенні ОСОБА_1 , складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 147023 від 19.08.2021 року та зафіксовано, що 19.08.2021 року о 06.29 год. ОСОБА_1 у м. Кам`янське проїхав перехрестя пр. Аношкіна та пр. Шевченко на заборонений червоний сигнал світлофору, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 510 грн. Таким чином, вважає, що у діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Вважає, що постанова про адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 147023 від 19.08.2021 року відповідає вимогам ст. 283 КУпАП. Водночас, вважає, що постанова про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 147023 від 19.08.2021 року складена з дотриманням вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395. Таким чином, вважає, що постанова про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 19.08.2021 серії БАБ №147023 складена з дотриманням та у відповідності до норм чинного законодавства. З урахуванням викладеною, оскаржувана постанова не може бути визнана протиправною, оскільки була прийнята у відповідності до норм чинного законодавства.

Крім того, просить звернути увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 55 КАС України, юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (само представництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника. Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, представник - Сидоренко Катерина Володимирівна уповноважена діяти від імені Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області без окремого доручення керівника з правами, що надані стороні.

Враховуючи викладене у відзиві на позов, просить в задоволенні позовних вимог представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Редька Сергія Миколайовича до інспектора РПП Кам`янського РУП ГУ MB у Дніпропетровській області Павлюка К.В., Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області «про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності» - відмовити у повному обсязі.

Розгляд вказаної справи здійснюється за правилами, передбаченими для розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ, в порядку ст. ст. 268-271, 286 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст. 268 КАС України учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи з моменту, в тому числі, оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Судом вищевказані вимоги дотримані.

02 вересня 2021 року ухвалою судді матеріали позовної заяви прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, та за правилами спрощеного позовного провадження справу призначено у судове засідання для розгляду по суті.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

З огляду на викладене суд знаходить можливим розглянути дану справу у відсутності сторін по справі, на підставі наявних та наданих сторонами доказів по справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, додані сторонами до справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного:

Судом встановлено, що згідно з оскаржуваної постанови серії БАБ № 147023 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматизованому режимі, яку було винесено 19 серпня 2021 року інспектором ВРПП Кам`янського РУП капітаном поліції Павлюком К.В., ОСОБА_1 було притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510 (п`ятсот десять) гривень 00 копійок.

Відповідно даної постанови 19.08.2021 року о 06.29 год. ОСОБА_1 у м. Кам`янське проїхав перехрестя пр. Аношкіна та пр. Шевченко на заборонений червоний сигнал світлофору, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Вирішуючи питання про наявність в діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, суд виходить з такого.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, згідно ч. 2 ст. 77 КАС України.

Крім того, суд вважає за можливе взяти до уваги положення ч. 3 ст. 383 КАС України, згідно якій на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

Із змісту п. 4 ч. 5 ст. 44 КАС України вбачається, що учасники справи зобов`язані подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Із змісту ст. 286 КАС України вбачається, що адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі. Позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови) , а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови) . За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи) ; 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Крім того, суд звертає увагу на те, що у справі "Салов проти України" (заява № 65518/01 від 06.09.2005 року, п. 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно ст. 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі "Hirvisaari v. Finland" , заява № 49684/99 від 27.09.2001 року, п. 30). Разом з тим, ст. 6 § 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

У справі "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04, від 10.02.2010 року, п. 58) зазначено про те, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін.

За приписами ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП) .

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч. 6 ст. 55 Конституції України закріплено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

02.07.2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про Національну поліцію», який набрав чинності 07.11.2015 року.

Відповідно до ст. ст. 1 та 13 Закону України «Про Національну поліцію», поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Відповідно до ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту.

Частиною другою цієї статті передбачено, що від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

З метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом № 1395 від 07.11.2015 року МВС України затверджено відповідну Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Згідно ч.ч. 1, 2 розділу ІV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення .

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху» від 10.10.2001 № 1306.

Згідно п. 14 Правил дорожнього руху кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Будь - яка розбіжність із положеннями Правил, відхилення від їх вимог може порушити встановлений порядок дорожнього руху і створити загрозу для його безпеки.

Згідно п. 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно зі ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно змісту п.8.7.3.ґ Правил дорожнього руху сигнали світлофора мають такі значення - жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.

Частина 2 ст. 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - що тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 283 КпАП України встановлено, що, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Згідно пункту 5 Розділу IV Розділу Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу XIII цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

З аналізу положення ст. 247 КУпАП випливає, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.

Правовими положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Однак ч. 3 ст. 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Таким чином, всупереч вимогам ст. 77 КАС України суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин порушення позивачем Правил дорожнього руху, зокрема у матеріалах відсутні матеріали фото - чи відео зйомки вчиненого порушення або інші докази, якими суб`єкт владних повноважень обґрунтовує правомірність прийнятого ним рішення. Вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, зафіксовано лише у постанові серії БАБ № 147023 від 19.08.2021 року та не підтверджується жодними іншими доказами.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», передбачено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі № 537/2088/17, де вказано, що правомірність постанови має ґрунтуватися на тому, що факт правопорушення є доведеним і при її ухваленні процедура була дотримана. При цьому, також зазначено, що сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності.

На підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення вказаного в оскаржуваній постанові відповідачем до постанови не додано доказів вчинення ним інкримінованого йому порушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15 листопада 2018 року у справі № 524/5536/17, від 17 липня 2019 року у справі № 295/3099/17, від 13 лютого 2020 року у справі № 524/9716/16-а.

Пояснень свідків (пішоходів чи інших учасників дорожнього руху) чи будь-яких інших доказів порушення позивачем ПДР України відповідачем не надано.

При цьому, графа постанови: «до постанови додаються …» поліцейським не заповнена, що свідчить про відсутність будь-яких доказів, отриманих в порядку, визначеному чинним законодавством України, щодо вчинення водієм адміністративного правопорушення.

Викладене, узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17.

Такої ж позиції притримується Верховний Суд у постанові від 13.02.2020 у справі № 524/9716/16-а

Сам факт винесення оскаржуваної постанови не є доказом вчинення особою адміністративного правопорушення. Саме до цього зводяться висновки Верховного Суду викладені у постанові від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17.

Окремо необхідно наголосити, що Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17 роз`яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. А для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до ст. 251 КУпАП мав би надати, зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.

За таких обставин, суд вважає, що сторона відповідача не надала суду доказів правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).

В ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Принцип презумпції невинуватості, передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

За принципом презумпції невинуватості, закріпленим у ст. 62 Конституції України всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких умов вчинення позивачем правопорушення, залишається недоведеним.

Відтак, на підставі викладеного вище, враховуючи, що матеріали справи не містять доказів наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, суд доходить висновку, що оскаржувана постанова прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому позов є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.

Отже, на підставі викладеного вище, враховуючи, що матеріали справи не містять доказів наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, суд доходить висновку, що оскаржувана постанова прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому позов є обґрунтованим в цій частині.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутність події і складу адміністративного право порушення.

З огляду на викладене суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині скасування постанови, оскільки відповідачем не доведено вину позивача у вчиненні зазначеного правопорушення, що потягло за собою порушення прав позивача та незаконне притягнення останнього до адміністративної відповідальності, а провадження по справі підлягає закриттю.

Щодо заявленої позивачем вимоги про визнання протиправною оскаржуваної постанови, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З аналізу наведених норм слідує, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, оскарження дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, суд може прийняти лише одне з рішень, передбачених ч. 3 ст. 286 КАС України.

Можливість визнання при цьому протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, законодавець не встановлює, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Отже, на підставі вищевикладеного, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України, суд зазначає про таке.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачено судовий збір у сумі 454,00 грн.

Відтак на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області належить стягнути судовий збір в сумі 454,00 грн.

Керуючись ст.ст.2,8,9,69,71,77,162,243-246,250 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Редька Сергія Миколайовича до Інспектора РПП Кам`янського РУП ГУ УМВС у Дніпропетровській області Павлюка К.В., Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області «про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у справа про притягнення до адміністративної відповідальності» - задовольнити частково.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАБ № 147023 від 19 серпня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 (п`ятсот десять) гривень - скасувати.

Провадження у адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у 510 (п`ятсот десять) гривень закрити на підставі ч. 1ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП № НОМЕР_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

І іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП № НОМЕР_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачі:

Головне управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 40108866, юридична адреса: 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Троїцька площа, 2А.

Інспектор РПП Кам`янського РУП ГУ УМВС у Дніпропетровській області Павлюк К.В., юридична адреса: 51900, м. Кам`янське Дніпропетровської області, проспект Аношкіна, 7/42.

Суддя Івченко Т. П.