Ухвала суду № 101466128, 29.11.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 648/2112/21

н/п 2/766/13165/21

УХВАЛА

про продовження процесуального строку

29.11.2021 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Шестакова Я.В. ознайомившись із зміненою позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про визнання недостовірною інформації про вчинення та нотаріальне посвідчення заповіту, відшкодування моральної та матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

10.08.2021 року позивач звернулася до Білозерського районного суду Херсонської області з вищезазначеним позовом.

Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 13.08.2021 року позовна заява залишена без руху з наданням позивачу строку для усунення зазначених в ній недоліків.

17.08.2021 року позивачем на виконання вищезазначеної ухвали надано уточнену позовну заяву в якій просить суд визнати недійсним заповіт ОСОБА_4 , посвідчений 04.02.1993 року Деревинською сільською радою Чернігівської області.

Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 17.08.2021р.позовна заява направлена за підсудністю до Херсонського міського суду Херсонської області.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 10.11.2021 року змінена позовна заява залишена без руху з наданням позивачу строку для усунення зазначених в ній недоліків та надіслана на електронну пошту, зазначену позивачем в новій позовній заяві.

На виконання ухвали суду 25.11.2021 року позивачем на адресу суду подано позовна заява в новій редакції з новим предметом спору.

Вивчивши матеріали нової позовної заяви суддею встановлено, що позовну заяву подано без дотримання вимог встановлених ст.175,177 ЦПК України, що є підставою для залишення такої позовної заяви без руху.

Позовні вимоги зводяться до визнання недостовірною інформації про вчинення та нотаріальне посвідчення заповіту, відшкодування моральної та матеріальної шкоди.

Суд зазначає, що право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Згідно ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Разом з тим, позивачем не зазначено конкретний спосіб захисту його прав, передбачений чинним законодавством, а тому позивачу необхідно конкретизувати позовні вимоги, зазначивши спосіб (способи) захисту його прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Також позивачем зазначаючи відповідачем по справі ОСОБА_2 всупереч вимогам п. 5 ч.3 ст.175 ЦПК України конкретно не вказано чим саме та якими діями відповідача порушено його права, які саме перешкоди створені ним позивачу, враховуючи, що позивач ставить вимогу про визнання недостовірною інформації про вчинення та нотаріальне посвідчення заповіту, тобто відсутнє обґрунтування позовних вимог що відповідача.

Відповідно до п.п.3, 6,7 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Проте, в супереч вимог п.п.6,7 ч.3 ст.175 ЦПК України, позивачем у позовній заяві не зазначено:

- ціну позову , обґрунтований розрахунок сум;

- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Окрім того, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з п.1ч.1ст.176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач звертається до суду із вимогами про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, однак при цьому в прохальній частині заяви не міститься сума заявлених вимог про відшкодування шкоди, не визначені підстави стягнення шкоди.

Крім того, позивачем не визначено у позовній заяві ціну позову, позовна заява не містить чітко сформульованих у прохальній частині позовних вимог, що унеможливлює суд самостійно визначити розмір судового збору, який підлягає сплаті при зверненні з позовом.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір", за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з положеннями ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить з 01січня 2021року 908грн 00коп., та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить з 01 січня 2021 року 11350 грн 00 коп.

Однак, позивачем судовий збір за вимоги майнового характеру не сплачений.

Клопотання позивача про витребування доказів розміщено в прохальній частині позовної заяви не містить посилань на докази звернення позивача до відповідних органів або осіб з заявою про надання доказів, тобто відсутні посилання на докази неможливості отримати докази про які просить позивач самостійно.

Відповідно до п.10 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що відсутнє підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідач має розуміти з тексту позовної заяви , яким чином він порушив права позивача, яким способом позивач просить суд захистити своє право і підтвердити своє право вимоги.

Без усунення недоліків заява не може бути прийнята до провадження суду.

Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи викладене, для забезпечення права на судовий захист та з метою повного і об`єктивного розгляду справи, суд приходить до висновку про необхідність продовження процесуального строку та надання часу позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 127, 175, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Продовжити ОСОБА_1 встановлений ухвалою суду від 10.11.2021 року строк для усунення недоліків позовної заяви на п`ять днів з дня вручення копії цієї ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути її позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу в тому числі на електронну адресу .

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Я.В.Шестакова