Ухвала суду № 101464824, 29.11.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/16023/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

29 листопада 2021 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити дії та стягнення грошових коштів,-

встановив:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шевченко Андрій Вікторович, звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовом до ОСОБА_2 , у якому просить:

-зобов`язати відповідача виконати взяте зобов`язання з викупу квартири АДРЕСА_1 , за вартістю 55 854 дол. США. у гр. ОСОБА_1 .

-стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок виконання зобов`язання з викупу квартири грошові кошти у розмірі 55 854 (п`ятдесят п`ять тисяч вісімсот п`ятдесят чотири) долари США по курсу встановленому Національним банком України станом на 19.11.2021 року, що становить 1 176 930,56 грн. (один мільйон сто сімдесят шість тисяч дев`ятсот тридцять гривень 56 коп.).

Ознайомившись із матеріалами позовної заяви приходжу до наступного висновку.

Нормами статей 175 та 177 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.

Згідно пункту 4 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Згідно прохальної частини позовної заяви позивач просить стягнути грошові кошти у розмірі 55 854 долара США по курсу встановленому Національним банком України станом на 19.11.2021 року, що становить 1 176 930,56 грн.

При цьому, у мотивувальній частині позовної заяви зазначає, що на вказану дату офіційний курс гривні щодо долара США відповідно до відомостей із сайту Національного банку України становить 100 доларів США - 2644,27. (55 854 доларів США*26,4427 = 1 476 930,56 грн.).

Таким чином, у прохальній частині позовної заяви іноземна валюта не відповідає її грошовому еквіваленту, у зв`язку із чим, позовні вимоги потребують уточненню.

У відповідності до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня - 2270 гривень (ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік).

Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908,00 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (11 350,00 грн.).

Згідно з ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Як вбачається із поданої позовної заяви, позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру – зобов`язання вчинити дії, та одну вимогу майнового характеру – стягнення грошових коштів.

Пунктом 1 ч.1 ст.176 ЦПК України передбачено, ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Відтак, за подання до суду даного позову з вимогою немайнового характеру позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн. За позовну вимогу майнового характеру підлягає сплаті судовий збір у розмірі 11 350,00 грн.

При цьому, позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до 01.02.2022 року або до стадії судових дебатів у даній справі. Вказує, що у зв`язку із введенням карантинних обмежень в Україні (Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», із змінами), у нього відсутня можливість зробити проплату судового збору за подання позовної заяви, так як введені карантинні обмеження паралізували його професійну діяльність і на даний час його доходи суттєво знизились.

Відповідно до частини 1 статті 136 Цивільного процесуального кодексу України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно положень частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014 року єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Обставини для звільнення або відстрочки від сплати судового збору повинні бути виключними та такими, що обумовлюють необхідність у звільнені.

ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Отже, відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 136 ЦПК України єдиною підставою для звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, і особи, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Положення статей ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» не містять вичерпного й чітко визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Таким чином, відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору можливе виключно за наявності відповідних підстав і є правом,а не обов`язком суду.

Позивачем до позовної заяви не додано жодних доказів які б свідчили про його скрутне матеріальне становище і про неможливість сплатити судовий збір при пред`явленні позову, у зв`язку із чим приходжу до висновку, що у задоволенні клопотання ОСОБА_1 щодо відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви слід відмовити.

Приймаючи до уваги зазначене, а також конституційний принцип рівності сторін перед законом і судом, вважаю, що позивач, як сторона у справі, має виконувати встановлений законодавством обов`язок сплати судового збору у встановленому законом розмірі.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Виходячи з викладеного, позивачу необхідно подати до суду оригінал документа про сплату судового збору у належному розмірі, а саме у розмірі 12 258,00 грн. (908,00 грн.+ 11 350,00 грн.).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях:

Отримувач коштів - ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101

Код отримувача - (код за ЄДРПОУ) 37975895

Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку - отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача - UA308999980313141206000007493

Код класифікації доходів бюджету – 22030101

Призначення платежу - 101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України у позовній заяві повинен міститися виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У позовній заяві позивач зазначає, що відповідач частково здійснив погашення зобов`язання, сплативши 300 000 гривень. Разом із тим не вказує, якими доказами підтверджуються вказані обставини та не додає таких до позовної заяви.

У відповідності до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, то таку слід залишити без руху і надати позивачу строк, п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для їх усунення.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-

постановив:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шевченко Андрій Вікторович, про відстрочення сплати судового збору, - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити дії та стягнення грошових коштів, - залишити без руху.

Позивач має право протягом строку, п`ять днів, з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути вказані недоліки. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Н.Б. Шумило