Вирок № 101464558, 29.11.2021, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

____________

Справа № 299/36/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.11.2021 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі :

головуючого А. А. Надопта

секретар судового засідання Онисько С.С.,

за участю прокурора Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури І.Д.Симйона та заступника начальника відділу Закарпатської обласної прокуратури О.Андришина, обвинуваченої ОСОБА_1 та її захисника адвоката М.Ф.Микита, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградів кримінальне провадження, внесене в ЄРДР 07.07.2016р. за №12016070000000111 по обвинуваченню-

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , громадянка України, українка, освіта вища, депутат Виноградівської районної ради, пенсіонерка, раніше не судима, захід забезпечення кримінального провадження не застосовувався,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366, ч.2 ст.191 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до формулювання обвинувачення, яке пред`явлено ОСОБА_1 і визнано судом недоведеним, ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що вона у відповідності до наказу відділу освіти Виноградівської РДА №156 від 01.06.2000р., перебуваючи на посаді директора Великоком`ятівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, виконуючи, згідно посадової інструкції, затвердженої начальником управління освіти, молоді та спорту Виноградівської РДА від 04.01.2016, адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі функції, тобто будучи службовою особою, у повноваження якої входили обов`язки, зокрема щодо планування, координування і контроль роботи педагогічних та інших працівників школи, вирішення фінансових, адміністративних, господарських та інших питань, що виникають у процесі діяльності школи, визначення надбавок і доплат до ставок і посадових окладів працівників школи, затвердження графіка роботи і педагогічного навантаження працівників школи, тарифікаційних списків і графіків відпусток, діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, порушуючи вимоги своїх посадових обов`язків, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно- небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою незаконного нарахування заробітної плати, здійснила розтрату чужого майна - бюджетних коштів, за наступних обставин.

Так, 03.06.2016р. ОСОБА_2 , перебуваючи на посаді директора Великоком`ятівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, видала наказ №31-к «Про відпустки працівників школи» згідно якого, двом працівникам Великоком`ятівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, а саме: завідувачу бібліотекою школи ОСОБА_3 та бібліотекарю школи ОСОБА_4 , надано щорічну чергову відпустку за 2015-2016 навчальний рік, в кількості 24 календарних днів, починаючи з 13.06.2016р.

В подальшому, ОСОБА_2 , діючи умисно, всупереч інтересам служби, зловживаючи своїм службовим становищем, розтратила ввірені бюджетні кошти, яке виразилось у складанні та внесенні до табелів обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати Великоком`ятівської ЗОШ І-ІІІ ступенів за звітний період з 01.06.2016 по 30.06.2016 та з 01.07.2016 по 31.07.2016 завідомо неправдивих відомостей про відпрацьовані завідувачем бібліотекою школи ОСОБА_3 та бібліотекарем школи ОСОБА_4 дні з 06.06.2016 по 10.06.2016, з 11.07.2016 по 15.07.2016.

Після чого, ОСОБА_2 продовжуючи свій злочинний намір, подала вищевказані табелі до управління освіти Виноградівської районної державної адміністрації для нарахування та виплати заробітної плати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , хоча останні у вказаний час, згідно довідок №0.64-18768/0/15-16 від 05.09.2016, №0.64-18664/0/15-16 від 02.09.2016 з Державної прикордонної служби України і показів самих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - перебували за межами державного кордону та, відповідно, роботи завідувача бібліотекою і бібліотекаря не виконували.

В результаті умисних дій директора Великоком`ятівської ЗОШ І-ІІІ ступенів ОСОБА_2 , завідувачу бібліотеки ОСОБА_3 та бібліотекарю ОСОБА_4 за вказаний вище період, згідно висновку судового експерта Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №1 1/588 від 28.10.2016, було здійснено незаконне нарахування та виплату ОСОБА_3 заробітної плати у сумі 1392,08 грн. та ОСОБА_4 заробітної плати у сумі 843,88 грн. на загальну суму 2235,96 грн., чим завдано збитків державі в особі управління освіти Виноградівської районної державної адміністрації на вказану суму.

Такі дії ОСОБА_2 кваліфікованні як кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.191 КК України, тобто розтрата чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем.

Крім цього, у невстановленим слідством час, в червні та липні місяці 2016р., директор Великоком`ятівської ЗОШ І-ІІІ ступенів ОСОБА_2 , знаходячись по місцю роботи в приміщенні Великоком`ятівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, за адресою: с.Великі Ком`яти, вул.Волошина-31, Виноградівського району, згідно посадової інструкції, затвердженої начальником управління освіти, молоді та спорту Виноградівської РДА від 04.01.2016р., наділеної адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі функції, тобто будучи службовою особою, у повноваження якої входили обов`язки, зокрема щодо планування, координування і контролю роботи педагогічних та інших працівників школи, вирішення фінансових, адміністративних, господарських та інших питань, що виникають у процесі діяльності школи, визначення надбавок і доплат до ставок і посадових окладів працівників школи, затвердження графіка роботи і педагогічного навантаження працівників школи, тарифікаційних списків і графіків відпусток, діючи умисно, порушуючи вимоги своїх посадових обов`язків, усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою незаконного нарахування заробітної плати третім особам, здійснила службове підроблення, за наступних обставин.

Так, 03.06.2016р. ОСОБА_2 , перебуваючи на посаді директора Великоком`ятівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, видала наказ №31-к «Про відпустки працівників школи» згідно якого, двом працівникам Великоком`ятівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, а саме: завідувачу бібліотекою школи ОСОБА_3 та бібліотекарю школи ОСОБА_4 , надано щорічну чергову відпустку за 2015-2016 навчальний рік, в кількості 24 календарних днів, починаючи з 13.06.2016.

В подальшому ОСОБА_2 , зловживаючи своїм службовим становищем, достовірно знаючи про відсутність з 04.06.2016 по 13.06.2016 та з 11.07.2016 по 25.07.2016 на робочому місці завідувача бібліотекою школи ОСОБА_3 та бібліотекаря школи ОСОБА_4 , склала та внесла до офіційних документів, - табелів обліку робочого часу працюючих Великоком`ятівської ЗОШ І-ІІІ ст. за звітний період з 01.06.2016 по 30.06.2016 та за звітний період з 01.07.2016 по 31.07.2016, завідомо неправдивих відомостей про відпрацьовані завідувачем бібліотекою школи ОСОБА_3 та бібліотекарем школи ОСОБА_4 дні з 06.06.2016 по 10.06.2016, з 11.07.2016 по 15.07.2016 року.

Після чого, ОСОБА_2 продовжуючи свій злочинний намір підписала, згідно висновку судового експерта Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №4/245 від 15.09.2016, власним підписом та подала вищевказані табелі обліку робочого часу до управління освіти Виноградівської районної державної адміністрації для нарахування та виплати заробітної плати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , хоча останні у вказаний час, згідно довідок №0.64-18768/0/15-16 від 05.09.2016, №20.64-18664/0/15-16 від 02.09.2016 з Державної прикордонної служби України і показів самих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - перебували за межами державного кордону та, відповідно, роботи завідувача бібліотекою і бібліотекаря не виконували.

Такі дії ОСОБА_2 були кваліфікованні як кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.366 КК України (в редакції Закону №3207-VI від 07.04.2011 року, із змінами, внесеними згідно із Законами № 222-VII від 18.04.2013 року, №1261-VІІ від 13.05.2014 року), тобто службове підроблення, за кваліфікуючими ознаками складання та видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 заперечила свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, які їй інкриміновано, та пояснила, що вона узгодила зі своїми підлеглими, чи мають вони бажання працювати у вихідні дні, оскільки в той період часу йшло облаштування спортивного майданчику на території школи. Бібліотекарі школи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виявили бажання за таких умов, що ці відпрацьовані дні у вихідні їм врахуються у щорічну чергову відпустку, оскільки планували виїхати на сезонні підробітки у Польщу, про що були винесені відповідні накази. Крім цього, вказала, що на час вручення їй підозри вона була депутатом Виноградівської районної ради, проте підозру вручено було слідчим, і не їй вручено, а її сину ОСОБА_5 , а тому вважає, що в її діях відсутній склад інкримінованих їй злочинів, оскільки підозру вручено не належним суб`єктом, на підставі чого просила її виправдати.

Такі показання обвинуваченої були перевірені в судовому засіданні шляхом дослідження в порядку, передбаченому ст.94 КПК України, всіх наявних у розпорядженні суду доказів та надання їм відповідної правової оцінки.

Так, свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що відповідно до своїх функціональних обов`язків виконувала роботу бібліотекаря школи. В травні 2016р. погодила з директором школи ОСОБА_1 , що буде відпрацьовувати у вихідні дні, а саме по суботам, які і зарахуються їй до щорічної відпустки, оскільки разом з ОСОБА_4 планувала виїхати на заробітки до Польщі. В той період часу облаштовувався спортивний майданчик і вони займалися прибиранням території школи. З відповідним наказом її було ознайомлено. У липні того ж року її донька ОСОБА_4 потрапила у Польщі в ДТП і вони змушені були затриматися для дачі свідчень. Коли повернулася із заробітків ОСОБА_2 на роботі вже не було.

Свідок ОСОБА_4 дала аналогічні покази.

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що з 01 по 19 липня 2016 року знаходилася у відпустці, однак ОСОБА_7 її відкликав своїм наказом у зв`язку із виробничою необхідністю. Табелі робочого часу бібліотекарям не вела. Термін їх відпусток не був відомий. Після виходу на роботу бібліотекарі написали пояснюючі листи і відповідно були притягнуті до відповідальності та отримали догани.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що йому не було відомо про узгодження бібліотекарів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 із директором шкоди ОСОБА_1 про роботу у вихідні дні, тільки було повідомлено, що як завгосп повинен був по суботах відкривати зранку двері школи бібліотекарям, які працювали та контролювати їх роботу. В той період часу проводилися ремонтні роботи на подвір`ї школи, викладалася бруківка на тротуарі та будувався спортивний майданчик.

Свідок ОСОБА_9 пояснила, що у прибиральниці в школі «плаваючий» графік роботи, вона виходила навіть і по вихідним дням і проводила прибирання. По суботах бачила бібліотекарів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які також займалися прибиранням території школи після будівництва спортивного майданчику, такж прибирали кабінет бібліотеки та складували підручники на полиці шаф.

Свідок ОСОБА_10 дала аналогічні покази.

Свідок ОСОБА_11 показав, що як голова профспілки школи мав графік роботи як учителі, роботу техперсоналу та бібліотекарів не контролював. У вихідні дні не приходив на роботу, за винятком коли проводилися спортивні змагання у школі. Про складання та підписання актів про відсутність працівників у робочий час йому не відомо.

Свідок ОСОБА_12 показав, що вчителі йдуть у відпустку з 01 липня кожного року. Директор школи ОСОБА_2 слідкувала за порядком у школі та на території. В кінці кожного навчального року вчителі з своїх предметів збирають підручники та заносять їх у бібліотеку, а вже бібліотекарі їх складають по місцях. Не пам`ятає хто в кінці 2016 навчального року приймав підручники у бібліотеці. Про роботу у вихідні дні їй не відомо, оскільки як вчитель працювала п`ятиденний робочий тиждень.

Свідок ОСОБА_13 дала аналогічні покази.

Свідок ОСОБА_14 показав, що у вересні додому приїхали працівники поліції з депутатом сільської ради та сусідами і на подвір`ї біля будинку зачитали підозру для його матері ОСОБА_2 , оскільки її не було вдома, так як зранку її відвіз до лікарні. Всю подію працівники поліції знімали на камеру.

Свідок ОСОБА_15 пояснила, що про події в школі їй було не відомо. З 10 серпня 2016 року її було призначено на посаду директора школи. ОСОБА_2 на роботі не було всі необхідні документи прийняла від ОСОБА_6 . Крім тього до школи приїздили працівники поліції та вилучали деякі документи. Всі в селі обговорювали, що Копча відпустила своїх підлеглих в період навчального року у відпустки. Тоді вона виконала свій обов`язок та написала відповідного листа-звернення до губернатора Закарпатської області ОСОБА_16 .

Такі показання свідків є допустимим джерелом доказів, оскільки отриманні від сторонніх осіб за відповідно передбаченої законом процесуальної процедури.

Крім цього, для з`ясування обставин, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, судом були оголошені та дослідженні в судовому засіданні наступні письмові докази, які надав прокурора, так і сторона захисту, безпосередньо сприйняті, дослідженні та оцінені судом згідно зі статтею 94 КПК України:

Витяг з ЄРДР /т.1 арк. 1-5/; Рапорт /т.1 арк.17/; Заява /т.1 арк.18/; Вимога голові Державної прикордонної служби /т.1 арк.21/; Відповідь на вимогу /т.1 арк.22-31/; Ухвала суду від 18.07.2016 /т.1 арк.60-62/; Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 10.08.2016 /т.1 арк.69/; Журнал реєстрації наказів за січень-лютий 2016 року /т.1 арк.72- 97/; Копії Наказів про відпустку ОСОБА_3 та ОСОБА_4 том 1 арк.98-100; Ухвала суду від 18.07.2016 /т.1 арк.103-104/; Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 28.07.2016 та Опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду від 28.07.2016 /т.1 арк.105-107,108-138/; Протокол огляду від 29.07.2016, Постанова про визнання речовими доказами, Відповіді на запити, Розрахункова відомість заробітної плати, Наказ №489 від 05.12.2008 та лист міністерства праці, Копії наказів з взірцями підпису ОСОБА_2 ; Протокол огляду від 14.09.2016р., Постанова про визнання речовим доказом від 14.05.2016, Висновок експерта №4/245 від 15.09.2016, Висновок експерта №11/588 від 28.10.2016 /т.1 арк.139-230/, Висновок експерта №4/273 від 03.11.2016 та Висновок експерта №4/274 від 04.11.2016 том 3 арк. 12-24; Ухвала суду від 05.10.2016 на 2 арк. Та Протокол тимчасового доступу до документів від 21.10.2016 разом з додатками на 51 арк.; Акт прийому передачі на 6 арк.; Постанова про відібрання зразків від 18.07.2016 на 3 арк.; 31 .Ухвала суду від 19.10.2016 на 2 арк., Протокол тимчасового доступу до документів від 21.10.2016 разом з додатками на 6 арк.; Протокол огляду від 22.10.2016 на 4 арк; Постанова про визнання речових доказів від 22.10.2016 на 3 арк. та Конверт з написом додаток до КП №12016070000000111 журнал реєстрації наказів 1 пакет.

Копію Повідомлення про підозру від 23 вересня 2016 року з ксерокопією додатка /т.3 а.п.3-8/, врученого слідчим Слідчого Відділу СУ Головного управління Національної подіції в Закарпатській області лейтенантом поліції М.М.Ковачук ОСОБА_14 - сину ОСОБА_2 .

Копію Ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Шепетко І.Ю. від 18 липня 2016 року /т.3 а.п.9-11/, якою частково задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції Ковачук М.М. про тимчасовий доступ до документів, а саме: журналу реєстрації вхідних і вихідних документів, з можливістю отримання належним чином завірени копій вказаних документів;

Копію Витягу з Журналу реєстрації Вхідної документації Великоком`ятівської ЗОШ 1-111 ступенів /т.3 а.п.12-14/, в якому під №17 зареєстровано заяву-згоду ОСОБА_3 про роботу у вихідний день; № 18 - заяву-згоду ОСОБА_4 про роботу у вихідний день та копію заяви-згоди ОСОБА_17 про надання нею згоди на роботу у вихідні дні квітень та травень 2016 року з наданням відгулів на червень 2016 року та Копію заяви-згоди ОСОБА_4 про надання нею згоди на роботу у вихідні дні квітень та травень 2016 року з наданням відгулів на червень 2016 року /т.3 а.п.15-16/;

Копію Графіка по Великоком`ятівській ЗОШ 1-111 ступенів виходу на роботу у вихідні дні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на квітень 2016 року відповідно до якого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повинні вийти на роботу 16.04 та 23.04 та Копію Графіка по Великоком`ятівській ЗОШ 1-111 ступенів виходу на роботу у вихідні дня ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на травень 2016 року, відповідно до якого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,повинні вийти на роботу 7-го, 14-го та 21-го травня /т.3 а.п.17-18/;

Копію наказу № 25-к від 06.04.2016 року /т.3 а.п.21/ «про щорічну відпустку операторів газових котлів», де у п.№2 Наказу зазначено: «у зв`язку з виробничою необхідністю прибирання території школи на які проводяться ремонтні роботи по благоустрою та згідно поданих заяв-згод зав. бібліотекою ОСОБА_3 та бібліотекарем ОСОБА_4 вийти на роботу для прибирання території 16.04; 23.04; 07.05; 14.05; 21.05; а у пункті № 3 зазначено : «за роботу у вихідні дні надати відгули у червні 2016 року з оплатою»;

Копію Наказу № 32-к від 03 червня 2016 року, де у пункті № 2 зазначено: «У зв`язку з роботою у вихідні дні 16.04; 23.04; 07.05; 14.05; 21.05 надаьи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відгули в період з 06.06. по 10.06.2016 року»;

копію листа ОСОБА_2 , адресованого в.о. директора Велмкоком`ятівської ЗОШ 1-111 ступенів ОСОБА_6 , в якому ОСОБА_2 вказує ОСОБА_6 на необхідність відібрати пояснення у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про причини їхньої відсутності на роботі у період з 30.06.2016 р. по 12.07.2016 року та притягнути їх до дисциплінарної відповідальності. Також в цьому длисті ОСОБА_2 .. Просить в.о. директора школи ОСОБА_18 видати їй копії наказів, якими дозволено ОСОБА_3 та ОСОБА_4 працювати у вихідні дні -суботи у квітні та травні 2016 року з наданням оплачуваних відгулів у червні 2016 р; графіки виходу на роботу у вихідні дні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за квітень-травень 2016 року ; заяви-згоди на роботу у вихідні дні - квітень-травень.

Додаток від 10.08.2016 року до відповіді про надання копії заяв-згод на роботу у вихідні дні ОСОБА_17 та ОСОБА_4 ; Графіки виходу на роботу у вихідні дня ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у квітні-травні 2016 року; наказу № 25-к від 06.04.2016 p.; наказу № 32-к від 03.06.2016 року. Цим додатком підтверджується надання ОСОБА_2 копій зазначених документів.

Листки непрацездатності ОСОБА_2 : серії АГЮ № 395642 від 12.07.2016 року; серії АГЮ № 401005 від 18.07.2016 року; серії АГЮ № 401283 від 29.07.2016 року, якими підтверджується, що ОСОБА_2 з 12 липня 2016 року перебувала на лікарняному та не могла внести коригування у табель виходу на роботу за липень 2016 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Копію наказу про звільнення ОСОБА_2 з посади директора Великоком`ятівської ЗОШ 1-111 ступенів, яким підтверджує причину не внесення нею коригування у табель виходу на роботу бібліотекарів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у липні 2016р.

Копія клопотання адвоката Микити М.Ф. в інтересах ОСОБА_2 від 23.11,2016р., адресованого слідчому Відділу СУ ГУНП в Закарпатській області Ковачуку М.М., в порядку виконання вимог статті 290 КПК України з відміткою слідчого Ковачук М.М. від 23.11.2016 року про приєднання клопотання до матеріалів кримінального провадження.

Копію Постанови Виноградівського районного суду від 08.05.2017 року , якою закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-9 КУпАП відносно ОСОБА_2 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП;

Копію листа №2/3-15-2572-16 від 29.11.2016 року загальної середньої та дошкільної освіти Департаменту освіти і науки України та Порядок ведення Табеля обліку робочого часу, в яких зазначено, що Табель обліку робочого часу відкривається першого числа кожного місяця і передається в бухгалтерію двічі на місяць для : коригування розрахунків за першу половину місяця (аванс) та розрахунку заробітної плати за місяць .

Лист Міністерства соціальної політики України від 19.09.2012 року № 321/13/133-12 «Про компенсацію за роботу у вихідний», витяг із КЗпП України - статті 72,107 КЗпП України.

Копію Посвідчення депутата Виноградівської районної ради VII скликання, виданого 24 листопала 2015 року, яким підтверджується, що ОСОБА_2 з 24 листопада 2015 року по 20 листопада 2020 року була депутатом Виноградівської раонної ради .

Ці дані повністю доповнюються і узгоджуються з даними Довідки Виноградівської районної ради Закарпатської області №01-6/406 від 27.09.2016р., підписаної головою Виноградівьскої районної ради ОСОБА_19 /т.1 а.п.248/, згідно якої ОСОБА_1 являється депутатом Виноградівської районної ради Закарпатської області 7-го скликання.

Копію Ухвали Виноградівського районного суду від 22.12.2016 року у справі № 299/3359/16- кпро повернення обвинувального акту заст. прок-ра Закарпатської обл. О.Василенко /т.3 а.п.19-50/.

Характеризуючі дані щодо ОСОБА_2 /т.1 а.п.241-251/, згідно яких остання по місцю проживання себе зарекомендувала з позитивної сторони, є пенсіонеркою, тривалий час працювала директором Великоком`ятської ЗОШ, є депутатом Виноградівської районної ради.

Отже, суд всебічно, повно й неупереджено дослідив всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність досліджених за клопотанням сторони обвинувачення та сторони захисту доказів - з точки зору достатності і взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, прийшов до таких висновків.

Відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до ч.ч.2,4 ст.17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Згідно з доводами обвинуваченої, яку повністю підтримала її захисник, про відсутність в її діях складу інкримінованих їй злочинів, остання посилається на те, що вона на час пред`явлення їй підозри відповідно до посвідчення, виданого 24.11.2015р., з 24.11.2015р. по 20.11.2020р. була депутатом Виноградівської районної ради 7-го скликання, а відтак при оголошені та вручені їй підозри було порушено вимоги п.1 ч.1 ст.481 КПК, оскільки таку було вручено не їй, а її сину ОСОБА_5 , підозру вручав не повноважний прокурор, а слідчий поліції. Тобто, з урахуванням вимог зазначеної норми, її повідомлено про підозру некомпетентними (неповноважними) суб`єктами процесуальної діяльності поза встановленим кримінальним процесуальним законом порядком та всупереч приписам цього закону, що завадило досягненню цілей правового регулювання кримінальних процесуальних відносин як у сфері досудового розслідування, так і судового розгляду.

Ці доводи суд вважає обґрунтованими виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч.2 ст.2 КК особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вина не буде доведена у законному порядку і встановлена обвинувальним вироком суду, де сполучаються в бінарному нерозривному зв`язку матеріальна (склад злочину) і процесуальна підстави кримінальної відповідальності. У межах єдиної підстави кримінальної відповідальності вирок суду з`єднує її фактичну та юридичну сторони, встановлює повну відповідність фактичної та юридичної сторін вчиненого.

Водночас ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину згідно з ч.2 ст.62 Конституції України. Вирішення питання про те, чи має місце підстава кримінальної відповідальності є правом і обов`язком виключно суду. Згідно з Основним Законом України лише суд повноважний покладати кримінальну відповідальність на кримінального правопорушника. Остання настає лише з моменту набрання законної сили обвинувальним вироком суду, який розглядається у цьому аспекті як процесуальна правова підстава кримінальної відповідальності.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 27.10.1999р. у справі за конституційним поданням МВС України щодо офіційного тлумачення положень ч.3 ст.80 Конституції України сам факт порушення кримінальної справи щодо конкретної особи, затримання, взяття під варту, пред`явлення їй обвинувачення не можна визнати кримінальною відповідальністю.

За своїм змістом кримінально-правові відносини є окремим видом правовідносин, де з іншого боку виступає особа, яка притягується до відповідальності. Сторони кримінально-правових відносин мають взаємозалежні права і обов`язки, обов`язку особи піддатися державному примусу та осуду з боку держави при притягненні до кримінальної відповідальності і її праву вимагати такого притягнення відповідно до вимог закону, кореспондує право держави притягти до відповідальності і обов`язок уповноважених органів, суду здійснити притягнення до відповідальності з суворим дотриманням матеріального і процесуального закону.

Згідно концепції судової істини, впровадженої в чинному кримінальному процесуальному законі, доведення винуватості особи покладається на органи досудового розслідування та прокурора, твердження яких в обвинувальному акті чи повідомленні про підозру є суб`єктивним припущенням сторони обвинувачення про наявність підстави для кримінальної відповідальності особи.

Частина 2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За ч.4 ст.22 КПК повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення здійснюється прокурором, а у випадках, передбачених цим Кодексом, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення може здійснюватися слідчим за погодженням із повноважним прокурором.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини для цілей ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «звинувачення» визначається як офіційне повідомлення, надане особі виключно компетентним суб`єктом, про те, що така особа підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (справа «Девеер проти Бельгії» (заява № 6903/75, рішення від 27 лютого 1980 року, § 46).

Загальні положення, що регулюють процедуру повідомлення про підозру, містяться в главі 22 КПК, згідно з якими письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням із прокурором (ч.1 ст.277 КПК). Відповідно до п.15 ч.1 ст.3 цього Кодексу прокурором у кримінальному провадженні є особа, яка обіймає посаду, передбачену ст.15 Закону України «Про прокуратуру», та діє у межах своїх повноважень.

Водночас у ст.276 КПК зазначено, що особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. Визначення правової природи цих дій і встановлення кола суб`єктів, які уповноважені на їх вчинення, має важливе практичне значення для об`єктивації гарантій незалежності особи, щодо якої здійснюється особливий порядок повідомлення про підозру.

У постанові від 11.12.2019р. Велика Палата Верховного Суду (справа № 536/2475/14-к, провадження № 13-34кс19) зробила висновок щодо застосування норм права, які стосуються вручення підозри спеціальним суб`єктам, та зауважила, що процедуру здійснення повідомлення про підозру особі можна умовно поділити на етапи: 1) прийняття рішення щодо необхідності здійснення особі повідомлення про підозру. Цей етап передбачає перевірку підстав здійснення такого повідомлення згідно з ч.1 ст.276 КПК, дотримання процесуальних гарантій під час проведення тих чи інших слідчих або оперативно-розшукових дій або застосування запобіжних заходів, які вчинялись до моменту здійснення такого повідомлення; 2) об`єктивації/вираження сформованого внутрішнього волевиявлення уповноваженої посадової особи щодо прийнятого рішення в зовнішню форму шляхом складання тексту повідомлення про підозру відповідно до вимог, передбачених ст.277 КПК, та його підписання; 3) доведення інформації до відома адресата, щодо якого прийняте рішення про повідомлення про підозру, шляхом безпосереднього вручення його тексту особі згідно зі ст.278 КПК. На цьому етапі також здійснюється повідомлення прав підозрюваному, де в разі якщо підозрюваний висловить відповідне прохання, йому зобов`язані детально роз`яснити кожне із зазначених прав (ч.3 ст.276 КПК).

За приписами ст.480 КПК депутат місцевої ради належить до категорії осіб, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження, а відповідно до п.3 ч.1 ст.481 КПКписьмове повідомлення про підозру депутата місцевої ради здійснюється Генеральним прокурором, його заступником, керівником регіональної прокуратури в межах його повноважень. Особливий порядок здійснення повідомлення про підозру депутатам місцевих рад є однією з визначених законом гарантій депутатської діяльності, які мають публічно-правове призначення та служать засобом захисту від необґрунтованого притягнення до кримінальної відповідальності.

Враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у вищевказаному рішенні, виключно Генеральний прокурор, його заступник або керівник відповідної регіональної прокуратури перевіряють підстави для повідомлення депутату місцевої ради про підозру, складають та підписують її текст, а також можуть повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру. Письмове повідомлення про підозру, яке передбачає погодження та подальше підписання такого процесуального документа, може здійснюватися лише Генеральним прокурором, його заступником або керівником відповідної регіональної прокуратури, це повноваження є винятковим і не може бути передоручене іншим особам. Однак вони можуть доручити вручення прийнятого (складеного) та підписаного ними повідомлення про підозру суб`єкту, уповноваженому здійснювати процесуальні дії у конкретному кримінальному провадженні.

Зазначені гарантії здійснення депутатом місцевої ради своїх повноважень кореспондуються з тими, що визначені ч.1 ст.31 Закону України від 11 липня 2002 року № 93-IV «Про статус депутатів місцевих рад» (в редакції від 21 грудня 2016 року, чинній на момент повідомлення про підозру засудженій), де встановлено, що повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення депутату місцевої ради може бути здійснено Генеральним прокурором, заступником Генерального прокурора, керівником відповідної регіональної прокуратури.

Вищезазначені норми права є імперативними з абсолютно і недвозначно визначеними вимогами до службових осіб правозастосовних органів. Вони чітко і категорично регламентують поведінку учасників кримінальних процесуальних відносин і не підлягають розширеному тлумаченню щодо повноважень і компетенції осіб, які діють від імені держави під час притягнення підозрюваного до кримінальної відповідальності. Таке врегулювання не залишає особі, яка застосовує ці норми, можливостей для вільного розсуду, а їх неправильне застосування призводить до того, що письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення спеціальному суб`єкту здійснюється всупереч вимогам КПК неповноважною особою, тобто до порушення встановленого законом порядку.

Відповідно до п.14 ч.1 ст.3 КПК притягненням до кримінальної відповідальності є стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, де здійснення повідомлення про підозру є системою процесуальних дій та рішень прокурора (або слідчого) під час досудового розслідування, спрямованих на формування законної та обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваною, можливості захищатися усіма дозволеними законом засобами і способами. Цим актом у кримінальному провадженні вперше формулюється та обґрунтовується підозра конкретної особи у вчиненні кримінального правопорушення, без чого за вимогами процесуального закону відносно особи не може бути складено обвинувальний акт в кримінальному провадженні. В подальшому згідно ст.337 цього Кодексу судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Системне тлумачення процесуальних норм, передбачених статтями 3,22,36,276-278,480-481 КПК дає суду підстави до висновку, що здійснення повідомлення про підозру врегульовано імперативними нормами, які вичерпно, точно і однозначно визначають як форму встановленої для цього правової процедури (порядку), так і її зміст.

Застосування належної правової процедури означає здійснення справедливого правосуддя згідно з визначеними загальними засадами кримінального провадження для досягнення мети і вирішення його завдань. Дотримання встановленої правової процедури здійснення повідомлення про підозру означає, що дії процесуальних суб`єктів мають відповідати вимогам закону. Такі дії мають здійснюватися на підставі законних повноважень щодо вирішення конкретного процесуального завдання, яке постає перед прокурором у певний момент досудового розслідування кримінального провадження.

Дотримання належної правової процедури здійснення повідомлення про підозру має забезпечувати його відповідність стандартам захисту прав людини, єдність змісту та форми кримінального провадження, налагоджену взаємодію верховенства права і законності, що в результаті врівноважує приватні і публічні (суспільні) інтереси заради досягнення цих завдань.

Повноваження на здійснення повідомлення про підозру спеціальних суб`єктів, визначених у ст.480 КПК, щодо складання та підписання підозри в інкримінованому особі злочині належать лише прокурорам, названим у ст.481 цього Кодексу.

З матеріалів кримінального провадження, зокрема, Довідки Виноградівської районної ради Закарпатської області №01-6/406 від 27.09.2016р., підписаної головою Виноградівської районної ради ОСОБА_19 /т.1 а.п.248/, вбачається, що ОСОБА_1 являється депутатом Виноградівської районної ради Закарпатської області 7-го скликання.

Письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 , яка відповідно до даної Довідки Виноградівської районної ради Закарпатської області №01-6/406 від 27.09.2016р. та Посвідчення, виданого 24.11.2015р., була депутатом Виноградівської районної ради VII скликання з 24 листопада 2015р. по 20 листопада 2020р. /т.3 а.п.55/, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366 та ч.2 ст.191 КК, хоча здійснено повноважним прокурором, проте підозра вручена слідчим СВ СУ ГУ НП в Закарпатській області М.М.Ковачуком, тобто вручена особою, яка не є прокурором, чим істотно порушено вимоги процесуального закону в частині процедури притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Окрім того, письмове повідомлення про підозру вручене не підозрюваній ОСОБА_1 , а її сину ОСОБА_14 в присутності депутата Великоком`ятської сільської ради ОСОБА_20 /т.3 а.п.3-8/. Слідчий СВ СУ ГУ НП в Закарпатській області М.М.Ковачук не зазначений серед суб`єктів, повноважних повідомляти про підозру депутату місцевої ради за приписами ст.481 КПК.

Порушення порядку повідомлення про підозру ОСОБА_1 призвело до нівелювання завдань кримінального провадження, окреслених у ст.2 КПК, що полягають в охороні прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення того, щоб до кожного учасника кримінального провадження було застосовано належну правову процедуру.

Між тим, правовим наслідком повідомлення про підозру ОСОБА_1 неуповноваженою на те особою, є не притягнення її до кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законом. Тобто ОСОБА_1 не було притягнуто до кримінальної відповідальності та вона не набула статусу підозрюваної в кримінальному провадженні через нездійснення (нереалізації) органом досудового розслідування в кримінальному провадженні етапу (стадії) притягнення до кримінальної відповідальності. Тому, за відсутності належного повідомлення особи про підозру, безґрунтовним і позбавленим правових підстав є наступне складання й самого обвинувального акту стосовно ОСОБА_1 , а отже і здійснення на підставі такого обвинувального акту судового розгляду в цьому проваджені. Неналежне здійснення етапу повідомлення про підозру унеможливило правомірне здійснення наступних етапів кримінального провадження, призвело до викривлення змісту кримінально-правових і кримінальних процесуальних відносин і унеможливило внаслідок цього належну реалізацію учасниками цих відносин своїх прав і обов`язків.

Здійснення повідомлення про підозру всупереч вимогам статей 480, 481 КПК неповноважним на те суб`єктом є недотриманням належної правової процедури, порушенням форми і викривленням змісту кримінального провадження як однієї з вагомих гарантій його законності. Здійснення кримінального провадження всупереч його загальним засадам означає його невідповідність тим завданням і цілям, що визначені ст.2 цього Кодексу. Отже всі докази, зібрані в здійсненому всупереч встановленій у КПК правовій процедурі досудовому розслідуванні, з порушенням форми і змісту кримінального провадження, суд визнає недопустимими.

Суд наголошує, що викладена в письмовому повідомленні підозра служить підґрунтям для початку реалізації засад змагальності та забезпечення права на захист у кримінальному провадженні. У підозрюваного з`являються можливості впливати на зміст підозри та на подальше формулювання обвинувачення в обвинувальному акті, яким завершується досудове розслідування. Сформульована підозра встановлює межі здійснення слідчим і прокурором обвинувальної діяльності, а підозрюваний, його захисник одержують можливість ефективно, дієво і цілеспрямовано реалізовувати функцію захисту.

На підставі наведеного та за наслідками розгляду кримінального провадження суд доходить висновку про порушення внаслідок незаконного здійснення повідомлення про підозру права на захист обвинуваченої ОСОБА_1 , зокрема і через неналежне її повідомлення про права підозрюваної в кримінальному провадженні та їх роз`яснення неповноважної особою.

Отже, на підставі наведеного суд приймає рішення про недопустимість доказів, отриманих унаслідок порушення права на захист у цьому кримінальному провадженні, а віддтак судом застосовуються наслідки, визначені ч.1, п.3 ч.2 ст.87 КПК.

Кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані всі можливості їх отримати на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК, а відтак суд, встановивши обставини, передбачені ст.284 КПК закриває кримінальне провадження на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК.

Запобіжний захід до обвинуваченої не застосовано.

Питання про речові докази слід вирішити в порядку, встановленому ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експерта: 351,84 грн. за проведення експертизи №4/245 від 15.09.2016р. /т.1. а.п.212/, 1.847,16 грн. за проведення товарознавчої експертизи №11/588 від 05.09.2016р. /т.1. а.п.222/- відповідно до встановленого у суді віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 94, п.3 ч.1 ст.284 КПК, 370, 371, 373-377 КПК України, суд, –

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати невинуватою у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України, ч.1 ст.366 КК України, та відповідно до п.3 ч.1 ст.284 КПК виправдати у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливості їх отримання.

Речові докази: накази по Великом`ятській ЗОШ /т.1 а.п.206-207, які приєднано до матеріалів кримінального провадження - залишити для зберігання у матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати на залучення експерта: 351,84 грн. за проведення експертизи №4/245 від 15.09.2016р. /т.1. а.п.212/, 1.847,16 грн. за проведення товарознавчої експертизи №11/588 від 05.09.2016р. /т.1. а.п.222/- віднести на рахунок держави.

На вирок може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, через Виноградівський районний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.

ГоловуючийА. А. Надопта