Рішення № 101456286, 22.11.2021, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/5344/21

Провадження №2/944/1422/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

22.11.2021 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Поворозника Д.Б.,

за участю секретаря судового засідання Вербенець Т.Р.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР Кредит Фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець Білецький Ігор Миронович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР Кредит Фінанс», у якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №1860 від 01 червня 2021 року, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідню В.О.

Позов мотивовано тим, що 01 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідню В.О. вчинено виконавчий напис №1860 про стягнення на користь ТзОВ «УКР Кредит Фінанс» заборгованості, що виникла за кредитним договором № 0305-4548 від 02 лютого 2020 року, укладеним між нею та ТзОВ «УКР Кредит Фінанс». Вважає, що виконавчий напис вчинено нотаріусом з порушенням вимог чинного законодавства, , без дотримання норма Закону України «Про нотаріат», оскільки вчинено всупереч безспірності заборгованості та всупереч Порядку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку, що призвело до порушення майнових прав та інтересів позивача. Виконавчий запис вчинено з метою задоволення вимог кредитора ТзОВ «Укр Кредит Фінанс», однак жодних договорів з ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» він не підписував та не укладав, коштів жодних не отримував. Всупереч імперативним приписам, жодних повідомлень про начебто існуючу заборгованість від наведеного кредитора та приватного нотаріуса він не отримував.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 29 вересня 2021 року залишено позовну заяву без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 13 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження. Також вказаною ухвалою відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву, а третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору запропоновано у вказаний строк подати письмові пояснення щодо позову.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 12 жовтня 2021 року задоволено заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскарженого виконавчого напису.

На адресу суду відповідач ТзОВ «УКР Кредит Фінанс» відзив на позовну заяву не скеровував.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Кіт. Х.І. не прибули, однак про розгляд справи повідомлені належним чином. Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача. У зв`язку із розглядом цивільної справи позивач поніс витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн. тому просить суд стягнути витрати із відповідача. Також у поданій заяві повідомляє про те, що не заперечують щодо прийняття заочного рішення суду, оскільки відповідач не скерував відзив по справі.

В судове засідання представник відповідача ТзОВ «УКР Кредит Фінанс» не прибув, про розгляд справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав.

В судове засіданні третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, та винести рішення згідно чинного законодавства.

Також в судове засідання не прибув приватний виконавець Білецький І.М., який належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України у зв`язку з неявкою у судове засідання учасників справи.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 15.11.2021, є дата складення повного судового рішення 22.11.2021.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності учасників справи.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України у зв`язку з неявкою у судове засідання учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, зважаючи на таке.

01 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. було вчинено виконавчий напис № 1860, згідно з яким ОСОБА_1 є боржником перед ТзОВ «УКР Кредит Фінанс» за кредитним договором № 0305-4548, укладеним 02 лютого 2020 року між ним та ТзОВ ТзОВ «УКР Кредит Фінанс».

Згідно із вказаним виконавчим написом, строк платежу за Кредитним договором настав, боржником допущено прострочення платежів, стягнення заборгованості здійснюється за період з 12 квітня 2020 року до 12 травня 2021 року, сума заборгованості складає 19720, 00 гривень, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту 11600, 00 гривень; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 8120, 00 гривень. Загальна сума, що підлягає стягненню - 19720, 00 гривень.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області виконавчого округу Львівської області Білецьким І.М. відкрито виконавче провадження №66363421 на підставі виконавчого напису нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. Боржником за даним виконавчим листом є ОСОБА_1 , стягувачем ТзОВ «Укр Кредит Фінанс», сума заборгованості становить 19720 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області виконавчого округу Львівської області Білецьким І.М. від 10 серпня 2021 року в даному виконавчому провадженні №66363421 звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1

02 лютого 2020 року між позивачем ОСОБА_1 та ТзОВ «УКР Кредит Фінанс» було укладено кредитний договір № 0305-4548.

Вказані обставини підтверджуються виконавчим написом, копія якого долучена до матеріалів справи.

01 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. було вчинено виконавчий напис № 1860, згідно з яким ОСОБА_1 є боржником перед ТзОВ «УКР Кредит Фінанс» за кредитним договором № 0305-4548, укладеним 02 лютого 2020 року між ним та ТзОВ ТзОВ «УКР Кредит Фінанс».

Згідно із вказаним виконавчим написом, строк платежу за Кредитним договором настав, боржником допущено прострочення платежів, стягнення заборгованості здійснюється за період з 12 квітня 2020 року до 12 травня 2021 року, сума заборгованості складає 19720, 00 гривень, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту 11600, 00 гривень; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 8120, 00 гривень. Загальна сума, що підлягає стягненню - 19720, 00 гривень.

Суд вважає, що спірний виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню, зважаючи на таке.

Відповідно до статті 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.

Згідно з пунктом 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат» вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія.

Згідно із статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Так, згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Отже, відповідно до змісту наведених вище норм законодавства вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. Тобто відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Водночас, порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: перший підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап вчинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). При цьому, недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 27 серпня 2020 року у справі № 554/6777/17.

Відповідно до норм статті 88 Закону України «Про нотаріат» безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Підпунктами 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами подаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси здійснюють виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі.

Отже, однією з основних умов вчинення виконавчих написів є наявність документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника. Ознакою безспірності є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутність будь-яких суперечностей у поданих документах. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 № 1172.

Відповідно, у разі вчинення виконавчого напису за відсутності доказів, які б підтверджувати факт безспірної заборгованості, такий виконавчий напис має визнаватись таким, що не підлягає виконанню.

При цьому, слід зазначити, що законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлений у постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 207/1587/16.

Згідно із статтею 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні , нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Суд приймає до уваги зазначені позивачем обставини про те, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус не отримував від відповідача та позивача первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що заборгованості позивача перед відповідачем, зазначений у виконавчому написі, є безспірними.

Нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності заборгованості, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

У зв`язку з наведеним заборгованість по кредиту має спірний характер, виконавчий напис № 8160, вчинений 01 червня 2021 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. про стягнення заборгованості за кредитним договором № 0305-4548 від 02 лютого 2020 року з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «УКР Кредит Фінанс», необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню.

Суд зазначає, що порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц.

Зазначені позивачем обставини у позовній заяві відповідачем спростовані не були, протилежних доводів не надано, а тому суд не вбачає підстав для їх неприйняття.

Крім того, суд звертає увагу на те, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Разом із цим, ухвалою Вищого адміністративного Суду України від 01 листопада 2017 року у справі № К/800/6492/17 залишено постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року - без змін, якою в свою чергу визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», в частині пункту 2 змін, яким Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Таким чином, на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса 01 червня 2021 року, постанова Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року втратила законної сили внаслідок визнання судовим рішенням нечинною та незаконною, тобто нотаріус мав право вчиняти виконавчий напис лише про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами.

Водночас, матеріали справи не містять відомостей про нотаріальне посвідчення кредитного договору, на підставі якого було вчинено виконавчий напис, що також свідчить про його вчинення за відсутності передбачених для цього підстав.

Доказів протилежного відповідач чи третя особа приватний нотаріус Бригіда В.О. суду не надали.

Отже, викладене у своїй сукупності свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі та визнання спірного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч. 1 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 - 3 статті 134 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з вимогами ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу до суду адвокатом Змисла М.Р. було подано такі письмові докази: договір про надання правової допомоги від 22 вересня 2021 року, укладений між ОСОБА_1 та адвокатським бюро «Христини Кіт»; меморіальний ордер про надання правової допомоги ОСОБА_1 ; акт виконаних робіт, рахунок від 22 вересня 2021 року.

Враховуючи складність справи, ціну позову, час, витрачений адвокатом на надання послуг, їх види і обсяг, значення справи для позивача, суд вважає, що заявлені до відшкодування витрати є обґрунтованими і співмірними.

При цьому, відповідно до ч. 6 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зазначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 19 лютого 2020 року у справі № 915/1654/19.

Однак відповідач не подав будь-яких обґрунтувань і доказів неспівмірності заявлених витрат на професійну правничу допомогу та витрат, пов`язаних із збором доказів.

Зважаючи на наведене вище, а також враховуючи, що позовні вимоги задоволено в повному обсязі, суд вважає, що судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000, 00 гривень, слід стягнути на користь позивача, оскільки понесені витрати підтверджені належними і допустимими доказами, відповідають критеріям розумності, співмірності та ґрунтуються на вимогах закону.

Згідно з частиною 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви ОСОБА_1 сплатив судовий збір в розмірі 908, 00 грн, що підтверджується квитанцією від 06 жовтня 2021 року № 10.

Судовий збір сплачено в розмірі, встановленому статтею 4 Закону України «Про судовий збір».

Оскільки суд ухвалив рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з ТзОВ «УКР Кредит Фінанс» слід стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати із сплати судового збору в розмірі 908, 00 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 141, 259, 263-265, 280, 282, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем 01червня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 1860.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР Кредит Фінанс» на користь ОСОБА_1 судові витрати із сплати судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР Кредит Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 22 листопада 2021 року.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс», код ЄДРПОУ 38548598, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Лесі Українки, 26, офіс 407.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватний нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, адреса місцезнаходження: м. Київ, проспект Григоренка, 15, прим, 3.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватний виконавець Білецький Ігор Миронович, адреса місцезнаходження: м. Львів, вул. Київська,1.

Суддя Д.Б. Поворозник