Рішення № 101447913, 17.11.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2021 року Справа № 480/3379/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Савицької Н.В.,

за участю секретаря судового засідання - Катрича А.К.,

представника позивача - Іванової Т.С.,

представника відповідача - Монагарової О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми за правилами загального позовного провадження адміністративну справу № 480/3379/21 за позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма "Перше травня" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

В С Т А Н О В И В:

Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма "Перше травня" ( далі - СВК "Агрофірма "Перше травня") про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 182357,14 грн та пені у розмірі 8370,63 грн (а.с.1-2, 150-151).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконаний встановлений норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів. За 2 робочих місця, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами, відповідач до 15.04.2021 повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції в розмірі 182357,14 грн та нараховану пеню в розмірі 8370,63 грн. Проте вказана сума відповідачем у добровільному порядку не сплачена, тому позивач просить її стягнути в судовому порядку.

Ухвалою суду від 29.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що на виконання вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» ним, починаючи з серпня 2020 року до Сумського районного центру зайнятості подавалися звіти про наявність вакансій для осіб з інвалідністю (форма № З-ПН), де зазначалося про наявні не зайняті робочі місця. До того ж, зауважив, що нормами чинного законодавства на підприємства покладено обов`язок по забезпеченню певної кількості місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, що не супроводжується обов`язком пошуку осіб з інвалідністю для працевлаштування на створені ним робочі місця. Такий обов`язок покладено на органи працевлаштування, перелічені в частині першій статті 18 Закону № 875. Тим більше, позивачем не надано доказів того, що хоча б одній особі з інвалідністю товариством було відмовлено у працевлаштуванні. Відтак, вважає, що відповідачем були виконані всі вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» для недопущення адміністративного правопорушення. Оскільки створення робочих місць для осіб з інвалідністю і їх працевлаштування не є тотожними категоріями, а товариством створено вільні робочі місця, отже в діях відповідача не вбачається вини щодо не забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю у звітному 2020 році, а відтак відсутні підстави для застосування до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма "Перше травня" адміністративно - господарських санкцій.

12.07.2021 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій він не погодився із наведеними у відзиві аргументами та зазначив, що відповідач належним чином не створив належних умов для працевлаштування осіб з інвалідністю, та завідомо знаючи про умови праці на своєму підприємстві на заявлені вакансії для працевлаштування осіб інвалідністю, які викладені в інструкціях про охорону праці, не зазначив повну інформацію необхідну для їх працевлаштування, тим самим забезпечив можливість відмови з цих підстав, що підтверджує формальне ставлення до працевлаштування даної категорії громадян та свідчить про упереджене ставлення до роботи на підприємстві людей з особливими потребами.

Ухвалою суду від 17.06.2021 вирішеного проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання, яке призначено на 07.07.2021.

Ухвалою суду від 29.06.2021 задоволено клопотання представника Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма "Перше травня" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 03.11.2021 закрито підготовче провадження по справі за позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма "Перше травня" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені і призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та поясненнях наданих по суті справи.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та поясненнях наданих по суті справи.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 15.09.2021 СВК "Агрофірма "Перше травня" подано уточнений звіт №2862, згідно якого вбачається, що на підприємстві не виконано норматив по створенню 2 робочих місць призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю (а.с.153).

У відповідності до наданого відповідачем уточненого звіту, відділенням Фонду здійснено перерахунок сум адміністративно-господарських санкцій та пені за 2 нестворених робочих місця призначених для працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями (а.с.152).

Таким чином, за 2 робочих місця, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особою з інвалідністю, відповідач до 15.04.2021 повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції та пеню загальному у розмірі 190727,77 грн.

Тобто, 2 робочих місця, призначених для працевлаштування інвалідів, залишилися не зайнятим, у зв`язку з чим, на думку позивача, відповідач повинен сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, виходячи з середньорічної заробітної плати штатного працівника.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.

Статтею 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний.

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

За приписами статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Судом встановлено, що у відповідача протягом 2020 року кількість працюючих за основним місцем роботи склала 140 осіб.

Отже, підприємство, відповідно до 4% нормативу, повинно було створити 6 робочих місця для працевлаштування інвалідів.

Проте, відповідачем у 2020 році було створено лише 4 робочих місця для працевлаштування інвалідів.

Щодо аргументів відповідача про те, що ним у звітному році створено робочі місця для працевлаштування інвалідів, що підтверджується звітністю форми № 3-ПН, яка подавалась до центру зайнятості, суд зазначає наступне.

Під час розгляду справи по суті судом встановлено, що протягом 2020 року, проте лише з серпня 2020 року, СВК "Агрофірма "Перше травня" подавав інформацію про попит на робочу силу (вакансії) до Сумського районного центру зайнятості звіти за формою № 3-ПН від 14.08.2020, від 01.09.2020, від 17.09.2020, від 19.10.2020, від 19.11.2020, від 16.12.2020, від 22.12.2020, від 25.01.2021 Інформація про попит на робочу силу (вакансії), які містили інформацію про вільні робочі місця, зокрема для осіб з інвалідністю вказано посади: "Підсобний робітник", "Сторож", "Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустановок" (а.с.30-48).

У той же час, з наданих відповідачем доказів, які містяться в матеріалах справи (звіти за формою 3-ПН, штатний розпис, розпорядження від 14.08.2020 № 13 "Про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів") вбачається, що у штатному розписі затверджено посаду "Сторож" 0,5 штатної одиниці з посадовим окладом 2800 грн, разом з тим, у звітності за Ф-3ПН зазначається вакансія "Сторож" на 1 штатну одиницю з розміром заробітної плати 4173 грн, що не передбачено штатним розписом. Таким чином, підприємство подавало заявку на посаду, яка не передбачена штатним розписом, що суперечить вимогам Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю", який чітко встановлює соціально-економічні гарантії під час працевлаштування особам з інвалідністю з числа штатних працівників, що відображено у звітності за формою 10ПОІ.

Крім того, згідно штатного розпису та звітності від 14.08.2020 за формою 3ПН вбачається, що у штатному розписі за посадами "Підсобний робітник" вказано посадовий оклад (тарифна ставка) у розмірі від 4200 - 6000 грн, а у графі 4 звіту за Формою ЗПН вказано розмір посадового окладу 4173 грн, що суперечить затвердженому штатному розпису.

Також суд зауважує, що посада "Електромонтера з ремонту та обслуговування електроустановок", яка зазначена у звіті, взагалі не передбачена штатним розписом.

Сут також критично ставиться до тверджень відповідача про вжиття всіх заходів для працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями з огляду на те, що до 14.08.2020 на підприємстві не вживалися жодних заходів, що підтверджується розпорядженням від 14.08.2020 №13 "Про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів" (а.с.28) та безпосередньо звітами за формою 3ПН, які також надавалися лише після 14.08.2020.

Так, звітність за формою 3ПН надається з моменту наявності вакантної посади, а створення робочих місць здійснюється з початку звітного періоду.

У той же час, згідно наданих до відзиву копій трудових книжок, копій наказів та копій

довідок МСЕК, осіб з обмеженими фізичними можливостями, які перебували (їх тривалість) в трудових відносинах з відповідачем в 2020 році, вбачається: ОСОБА_1 - з 01.01.2020 по 31.12.2020; ОСОБА_2 - з 01.01.2020 по 05.03.2020; ОСОБА_3 - з 30.04.2020 по 31.12.2020; ОСОБА_4 - з 01.01.2020 по 31.12.2020; ОСОБА_5 - з 01.01.2020 по 15.08.2020 (група інвалідності діяла до 15.08.2020); ОСОБА_6 - з 01.01.2020 по 11.03.2020; ОСОБА_7 - з 01.01.2020 по 29.04.2020.

Із зазначеного вбачається, що, починаючи з березня місяця 2020 року СВК "Агрофірма "Перше травня" не виконувало 4 % норматив по працевлаштуванню осіб з обмеженими фізичними можливостями та не повідомляло державну службу зайнятості про наявність на підприємстві вакансій.

Так, згідно листа Сумського районного центру зайнятості №107 від 30.03.2021 з додатком, вбачається, що відповідач лише з 14.08.2020 почав направляти звітність за формою 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)".

У той же час, згідно п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України "Про зайнятість населення" №5067-VІ, наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31.05.2013 затверджено Порядок подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", за вимогами якого на роботодавців покладено обов`язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми № 3-ПН лише за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати відкриття вакансії.

Вказане свідчить, що відповідач порушив вимоги ст.18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" в частині створення робочого місця для працевлаштування осіб з інвалідністю та своєчасного надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю.

Суд також зауважує, що створення робочих місць для інвалідів з неповною зайнятістю не може вважатися належним виконанням передбаченого статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю на підприємстві, що використовує найману працю, оскільки законодавцем встановлено вимогу щодо працевлаштування інвалідів за таким нормативом на робоче місце, яке є для них основним.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 06.02.2020 по справі №920/385/19.

Отже, суд вважає, що відповідачем не було у повному обсязі виконано норматив щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю у 2020 році, а саме не створено 2 робочих місця.

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд враховує, що відповідач не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю лише у тому , якщо він розробив необхідні заходи по створенню для них робочих місць, зокрема, створив робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформував відповідні установи, але фактично не працевлаштував інваліда з причин незалежних від нього: відсутність інвалідів, відмова інваліда від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню інвалідів.

Враховуючи встановлені у даній справі обставини, суд дійшов висновку, що підприємством не вживались всі залежні від нього заходи (своєчасне створення вакансій та повідомлення про їх наявність відповідним органам, відображення достовірної інформації щодо наявних посад у поданій звітності згідно штатного розпису) спрямовані на працевлаштування інвалідів, які вимагає Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", а тому наявні підстави для застосування адміністративно-господарських санкцій як відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Із поданого позивачеві СВК "Агрофірма "Перше травня" уточненого звіту вбачається, що фонд оплати штатних працівників складає 12765000 грн за рік.

Тобто, сума адміністративно-господарських санкцій, виходячи із нормативу робочих місць для інвалідів, складає 182357,14 грн, які не були сплачені у встановлені законом строки, що підтверджується розрахунком суми заборгованості (а.с. 152).

Згідно із ч. 2 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Як вбачається із розрахунку суми заборгованості, за порушення строків сплати відповідачу нарахована пеня, яка склала 8370,63 грн (а.с. 152).

Враховуючи те, що на момент розгляду справи сума заборгованості зі сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 182357,14 грн та 8370,63 грн пені відповідачем не сплачені, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма "Перше травня" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма "Перше травня" (вул. Першотравнева, 17, с. Великі Вільми, Сумський район, Сумська область, 42345, код ЄДРПОУ 02137513) на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Горького, буд.2, м.Суми, 40011, код ЄДРПОУ 14004771) адміністративно-господарські санкції в розмірі 182357,14 (сто вісімдесят дві тисячі триста п`ятдесят сім) грн. 14 коп. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 8370 (вісім тисяч триста сімдесят) грн. 63 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 29.11.2021.

Суддя Н.В. Савицька