Рішення № 101437320, 17.11.2021, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 646/3650/21>

№ провадження 2/646/1771/2021>

17.11.2021 року місто Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Власової Ю.Ю.,

секретар судового засідання - Сердюк В.К.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Фуженков Костянтин Юрійович

відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

третя особа: Універсальна біржа «УКРАЇНА»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Універсальна біржа «УКРАЇНА», про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача.

ОСОБА_1 звернувся до Червонозаводського районного суду м. Харкова із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Універсальна біржа «УКРАЇНА», яким просить визнати дійсним договір купівлі-продажу реєстраційний № Н9-408 від 22 квітня 1998 року, укладений між ним та відповідачами на Біржі нерухомості та основних фондів «УКРАЇНА», зареєстрований 27 квітня 1998 року у державному комунальному підприємстві Харківського міського бюро технічної інвентаризації за № 2197, та визнати за ним право власності на житловий будинок із надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з часу його набуття за договором.

На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що 22 квітня 1998 року за договором купівлі-продажу № Н9-408, укладеним на Біржі нерухомості та основних фондів «УКРАЇНА», він набув житловий будинок із надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який належним чином зареєстровано у комунальному підприємстві Харківського міського бюро технічної інвентаризації 27 квітня 1998 року за № 2197.

Позивач вказав, що після укладення договору поселився у набуту нерухомість, з 11 серпня 1998 року постійно зареєстрований за даною адресою. З часу набуття нерухомості та до теперішнього часу виконує права та обов`язки власника: користується будинком для особистого проживання та проживання членів сім`ї, зберігає зазначене майно, сплачує комунальні платежі.

28 вересня 2005 року визнаний власником земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок, на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку ЯБ № 618959, виданого 03 червня 2006 року, зареєстрованого у державному реєстрі за № 910667100068. Земельній ділянці привласнено кадастровий номер 6310138800:09:078:0001.

ОСОБА_1 зазначив, що на теперішній час виникла необхідність у відчуженні будинку, однак, звернувшись за актуальною реєстрацією та до нотаріальної контори, встановив відсутність належно укладених та засвідчених документів на будинок. Зазначив, що його право власності неможливо зареєструвати на підставі біржового договору купівлі-продажу, що позбавляє можливості реалізувати право власності.

Аргументи учасників справи.

Представник позивача надав до канцелярії Червонозаводського районного суду м. Харкова заяву, якою позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідачі правом надання відзиву на позовну заяву не скористались, будь-яких заяв або клопотань не надали.

Представник третьої особи будь-яких заяв або клопотань не надав.

Участь у справі сторін.

У судове засідання представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився, надавши до канцелярії Червонозаводського районного суду м. Харкова заяву про розгляд справи за його відсутності, якою проти ухвалення заочного рішення суду не заперечував.

У судове засідання відповідачі, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не з`явились, про причини неявки суду не повідомили.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Рух справи.

Ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09 червня 2021 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23 червня 2021 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору за подання позовної заяви відмовлено.

Ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29 червня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26 серпня 2021 року продовжено строк підготовчого провадження по цивільній справі на тридцять днів.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13 жовтня 2021 року закрито підготовче провадження у справі, яку призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2021 року постановлено провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

22 квітня 1998 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на Біржі нерухомості та основних фондів «УКРАЇНА» укладено договір купівлі-продажу реєстраційний № Н9-408.

Згідно п. 1 договору, Продавець ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 продали, а Покупець ОСОБА_1 купив житловий будинок із надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .

Пунктом 1.4 договору визначено, що правовстановлюючими документами є свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене 1-ю ДНК м. Харкова 09 грудня 1989 року, реєстраційний № 3-1671, зареєстровано у бюро технічної інвентаризації м. Харкова 19 грудня 1989 року, реєстраційний № 2197; свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене 1-ю ДНК м. Харкова 15 липня 1980 року, реєстраційний № 1-ДН-987 , зареєстровано у бюро технічної інвентаризації м. Харкова 01 серпня 1980 року, реєстраційний № 2197; дублікат свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідчене 1-ю ДНК м. Харкова 30 травня 1980 року, реєстраційний № 1-ДН-706 , виданий 01 квітня 1998 року, реєстраційний № 5КД-606, зареєстрований у бюро технічної інвентаризації м. Харкова 07 квітня 1998 року, реєстраційний № 2197.

Згідно п. 4 договору, за домовленістю сторін товар продано за 18 000 (вісімнадцять) тисяч грн.

Відповідно до п. 5 договору, сума, указана у п. 4 дійсного договору сплачується Покупцем до реєстрації угоди на Біржі.

Пунктом 9 договору передбачено, що на підставі ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Пунктом 10 договору визначено, що даний договір підлягає реєстрації у органах технічної інвентаризації.

Згідно п. 11 договору, договір підписано та зареєстровано на Біржі нерухомості та основних фондів «УКРАЇНА» на підставі біржевого контракту від 22 квітня 1998 року Реєст. № БН9-408, договорів-доручень від імені Продавця та Покупця з брокерами на укладення біржевої угоди та протоколу біржевих торгів.

Пункт 13 договору свідчить, що договір підписано Продавцями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Покупцем ОСОБА_1

04 жовтня 1989 року на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 виготовлено технічний паспорт, з якого вбачається, що власником будинку записано ОСОБА_1 .

Будинкова книга свідчить, що з 11 серпня 1998 року місце проживання позивача ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯБ № 618359, виданого 03 липня 2006 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 910667100068, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0649 га, кадастровий номер 6310138800:09:078:0001, з цільовим призначенням обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 з державним комунальним підприємством «ХАРКІВКОМУНОЧИСТВОД» укладено договір на прийом стічних вод № 5820/2.

03 березня 2005 року між комунальним підприємством «ВИРОБНИЧО-ТЕХНОЛОГІЧНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ВОДА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання населенню послуг по центральному питному водопостачанню № 1061622.

Наявні у матеріалах справи копії квитанцій свідчать про сплату позивачем ОСОБА_1 комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 .

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

Згідно роз`яснень, наданих у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» (у редакції на час укладення договору купівлі-продажу 22 квітня 1998 року), угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Отже, ані позивачу, ані відповідачам не було відомо, що укладений між ними 22 квітня 1998 року договір купівлі-продажу підлягає нотаріальному посвідченню, оскільки у п. 9 вказаного договору зазначено, що на підставі ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Таким чином, договори, оформленi товарною бiржею, визнавались дiйсними без нотарiального посвiдчення, оскiльки сам правочин купiвлi-продажу вчинено з дотриманням вимог дiючого на той час законодавства про дiяльнiсть товарних бiрж.

Судом встановлено, що на виконання вимог п. 10 договору, 27 квітня 1998 року даний договір зареєстрований у державному комунальному підприємстві Харківського міського бюро технічної інвентаризації за № 2197.

Водночас, статтею 227 ЦК Української РСР (у редакції на час укладення договору купівлі-продажу 22 квітня 1998 року) визначено, що договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержанняцієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 Кодексу).

Таким чином, відповідачі в момент укладення договору купiвлi-продажу ухилились вiд нотарiального його посвідчення.

Зі змісту договору вбачається, що сторони повністю виконали умови договору купівлі-продажу відповідно до ст. 224 ЦК Української РСР (у редакції на час укладення договору купівлі-продажу 22 квітня 1998 року).

3 часу укладення договору купiвлi-продажу позивач, як належний власник, користується вказаним житловим будинком, сплачує комунальнi платежi.

Однак, на теперiшнiй час позивач не має можливостi розпоряджатися своїм майном як власник у зв`язку із нездiйсненням нотарiального оформления договору купiвлi-продажу, а через вiдсутнiсть вiдомостей щодо мiсця проживания вiдповiдачів позивач фактично позбавлений можливостi оформити вказаний договiр нотарiально.

Із змісту договору купівлі-продажу, зареєстрованого на біржі, вбачається, що під час його укладення порушено форму правочину, оскільки його не посвідчено нотаріально, як того вимагала ст. 227 ЦК Української РСР.

Згідно ч. 2 ст. 47 ЦК Української РСР, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотарвальне оформлення угоди не вимагається.

Оскільки вказана угода виконана повністю сторонами, але порушена її форма, суд вважає, що порушене право позивача підлягає поновленню.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову як такого, що ґрунтується на вимогах закону.

Щодо судових витрат.

За приписами ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, окрім іншого, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, здійснюючи розподіл судових витрат у справі, що розглядається, суд вважає можливим відшкодувати позивачу понесені судові витрати зі сплати судового збору, стягнувши їх з відповідачів в рівних частках по 1 356,40 грн. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 81, 141, 142, 247, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу реєстраційний № Н9-408 від 22 квітня 1998 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на Біржі нерухомості та основних фондів «УКРАЇНА», зареєстрований 27 квітня 1998 року у державному комунальному підприємстві Харківського міського бюро технічної інвентаризації за № 2197.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , право власності на житловий будинок із надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з часу його набуття за договором.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , в рівних частках судовий збір по 1 356 (одній тисячі триста п`ятдесят шість) гривень 40 копійок з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Роз`яснити, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Червонозаводський районний суд м. Харкова.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Представник позивача: ОСОБА_5 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідачі: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 ,

ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_5 .

Третя особа: Універсальна біржа «УКРАЇНА», місцезнаходження: 61200, м. Харків, м-н Конституції, Палац Праці, буд. 1, п-д 7, пов. 5, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 23331780.

Повне судове рішення складено і підписано без проголошення 29 листопада 2021 року.

Суддя - Ю.Ю. Власова