Рішення № 101435172, 24.11.2021, Старобільський районний суд Луганської області

24.11.2021

Справа №431/4674/21

Провадження №2-о/431/1803/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2021 року Старобільський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Колядова В.Ю.,

за участю секретаря с/з Петренко К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Старобільську цивільну справу за заявою адвоката Пересадько В.О. в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: Старобільська державна нотаріальна контора про встановлення факту постійного спільного мешкання,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Пересадько В.О. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з заявою про встановлення факту постійного спільного мешкання, в якій просить суд встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, уродженка м. Луганськ Луганської області, постійно спільно проживала однією родиною разом зі своєю свекрухою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянкою України, уродженкою с. Самсонівка Краснодонського р-ну Луганської області, за адресою: АДРЕСА_1 , з 2014 року та по момент її смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що у с. Самсонівка Сорокинського р-ну Луганської області разом з нею проживала її свекруха - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В неї є в наявності не всі документи, які свідчать про їхні родинні відносини: а саме свідоцтва про народження її чоловіка, бо це свідоцтво було втрачено підчас подій 2014 року. Вони з ОСОБА_2 зареєстровані у паспортах за різними адресами: її адреса реєстрації за паспортом: АДРЕСА_2 , а адреса ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 .

Через похилий вік, стан здоров`я свекрухи був дуже слабким. Раніше вони з чоловіком часто їздили до неї у с. Самсонівка Сорокинського р-ну Луганської області, щоб відвідати її, але ІНФОРМАЦІЯ_4 її чоловік помер. Після його поховання вона залишилася на самоті та їздила до свекрухи сама. Згодом стан здоров`я ОСОБА_2 все більш погіршувався та вона не могла вже залишати її на самоті, бо вона вже не мала змоги самостійно обслуговувати свої побутові потреби, вчасно приймати ліки та слідкувати за власним самопочуттям. Щоб мати можливість піклуватись про ОСОБА_2 , вона ще у 2014 році переїхала жити до неї за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 померла. Поховання вона здійснювала за власний рахунок. Після її поховання вона звернулась до відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Старобільському району та місту Брянка Головного східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) за отриманням свідоцтва про смерть відповідного зразка, але їй було роз`яснено, що у відділі РАЦС неможливо зареєструвати факт смерті на підставі документів про смерть, виданих на непідконтрольній Україні території, та запропоновано звернутися до суду. Вона звернулась до Старобільського районного суду Луганської області, на підставі рішення якого 08.09.2021 року у Старобільському відділі ДРАЦС було видано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась деяка спадщина, яку вона має намір оформити. З огляду на всі ці обставини, мені було запропоновано звернутися до суду. Про їх спільне мешкання свідчать довідки, видані в так званій «ЛНР» від 22.07.2021 року, та також її спільне мешкання разом із свекрухою можуть підтвердити свідки.

У судове засідання заявник ОСОБА_1 , представник заявника Пересадько В.О. в заяві просили розглянути заяву без їх участі, підтримують заву у повному обсязі.

Заінтересована особа - Старобільська державна нотаріальна контора у судове засідання не з`явилася. В своїй письмовій заяві не заперечують проти задоволення заяви ОСОБА_1 та просили суд розглянути справу у їх відсутності.

На підставі ч.3 ст.211, ч.3 ст.294 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності заявника та заінтересованої особи.

В зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно копії паспорту серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Луганськ, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с. 6-8).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_6 у с. Самсонівка Сорокинський район Луганська область. (а.с. 9)

Відповідно до копії паспорту НОМЕР_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с. Самсонівка Краснодонського району, Луганської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 10)

Відповідно до довідки від 22.07.2021 року № 5 ОСОБА_1 на момент смерті ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 проживала з померлою за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11)

Відповідно копії акту про фактичне місце проживання з померлою особою на день її смерті № 7 від 22.07.2021 ОСОБА_2 на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 спільна проживала за адресою: АДРЕСА_1 з ОСОБА_1 . (а.с 12).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 в м. Луганськ (а.с. 13).

Відповідно до копії довідки про одруження № 1 від 18.11.2005 р., ОСОБА_5 04.01.1997 року одружився з ОСОБА_4 з присвоєнням прізвища дружині « ОСОБА_5 ». (а.с.14)

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . (а.с. 15)

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованою Верховною радою України 17.07.1997р., кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов`язків, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суд зазначає, що Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.

Згідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд встановив цей факт.

Відповідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України та роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилась до 1 січня 2004 року тощо.

За загальним правилом документи, видані органами, їх посадовими та службовими особами на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом, їх акти (рішення, документи) є недійсними і не створюють правових наслідків.

Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлює обов`язковість прецедентів Європейського суду для національних судів України та впроваджує в українське судочинство практику європейських стандартів прав людини. Згідно ст.17 вказаного Закону суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Оцінюючи ксерокопію довідки про фактичне проживання, суд враховує практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), зокрема висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту суд вважає, що надана заявником ксерокопія актів та довідок є підтвердженням того, що дійсно заявниця ОСОБА_1 з 2014 року та на момент смерті своєї свекрухи ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 проживала з нею за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановлення факту постійного спільного проживання заявника з 2014 року із спадкодавцем, має для неї юридичне значення і необхідне для подальшого оформлення спадкових прав після її смерті. В інший спосіб, як через встановлення даного факту судовим рішенням, заявник документально не може підтвердити факту постійного спільного проживання з ОСОБА_2 на момент її смерті.

Таким чином, суд вважає заяву адвоката Пересадько В.О. в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: Старобільська державна нотаріальна контора про встановлення факту постійного спільного мешкання такою, що підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст. 55 Конституції України, ст. ст. 12-13, 259, 263-265, ст. 315, 319 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву адвоката Пересадько В.О. в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: Старобільська державна нотаріальна контора про встановлення факту постійного спільного мешкання- задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, уродженка м. Луганськ Луганської області, постійно спільно проживала однією родиною разом зі своєю свекрухою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянкою України, уродженкою с. Самсонівка Краснодонського р-ну Луганської області, за адресою: АДРЕСА_1 , з 2014 року та по момент її смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Луганського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.Ю. Колядов