Ухвала суду № 101434922, 29.11.2021, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 414/2517/20

УХВАЛА

іменем України

29 листопада 2021 року м. Сватове

Сватівський районний суд Луганської області у складі:

головуючого - судді Реки А.С., судді Бурдун Т.А.,

присяжних: Рєзнікової Н.І., Ільяшова Б.О., Клименка А.Д.,

за участі секретаря судового засідання Філіпенко А.С.,

прокурора Вихрової Н.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Кузнєцової Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Сватове клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід по кримінальному провадженню у відношенні ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 4, 10, 12 ч.2 ст. 115 КК України, ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 4, 10, 12 ч.2 ст. 115 КК України,-

Встановив:

В провадженні Сватівського районного суду Луганської області перебуває дійсне кримінальне провадження.

29 листопада 2021 року до суду надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Вказав, що у прокурора відсутні докази щодо його провини, а також наведені прокурором ризики є необґрунтованими.

В судовому засіданні обвинувачений та його захисник клопотання про зміну запобіжного заходу підтримали.

Прокурор у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання обвинуваченого та зазначила, що на даний час ризики, встановленні під час обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 продовжують існувати та не зменшилися. Наголосила, що всім зазначеним обвинуваченим обставинам судом було надано оцінку при вирішенні клопотання про обрання запобіжного заходу щодо останнього. Вважає, що підстави для задоволення клопотання обвинуваченого відсутні.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу. До клопотання мають бути додані копії матеріалів, якими обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За ч. 1 ст. 12 КПК України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 23 жовтня 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Кремінна Луганської області, громадянину України, було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 21 грудня 2021 року включно.

В обґрунтування клопотання обвинувачений ОСОБА_1 посилається на відсутність доказів його причетності до злочину та необґрунтованість наведених прокурором ризиків.

Суд, надавши оцінку доводам обвинуваченого зазначає, що пояснення ОСОБА_2 щодо недоведеності його вини у вчиненні кримінального правопорушення є наразі передчасними та є предметом судового розгляду.

Доводи ОСОБА_1 щодо недоведеності заявлених прокурором ризиків є необґрунтованими, оскільки вказаним ризикам було надано оцінку в ухвалі про обрання запобіжного заходу від 23.10.2021 та суд врахував, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України залишилися наявними і не зменшилися, та відповідно до вимог ст. 178 КПК України суд взяв до уваги не тільки тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання останнього винуватим у вчиненні інкримінованому кримінальному правопорушенню, а також дані про особу обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків. Обвинуваченим не доведено, що на даний час наведені ризики зникли або зменшилися.

Відповідно до ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; поведінка учасників кримінального провадження; спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Згідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

У рішенні ЄСПЛ за скаргою №26772/95 від 6 квітня 2000 року по справі «Лабіта проти Італії» зазначено, що питання про те, чи є розумним строк тримання під вартою, не можна відповісти абстрактно… Передусім національні судові органи мають забезпечити, щоб у будь-якому конкретному випадку досудове тримання обвинуваченої особи під вартою не перевищувало розумного строку. З цією метою вони повинні вивчити всі факти «за» і «проти» наявності справжньої вимоги громадських інтересів, яка, за належного врахування принципу презумпції невинуватості, виправдовувала б відступ від правила поваги до особистої свободи, та викласти їх у своєму рішенні щодо відхилення клопотання про звільнення…»

Відповідно до практики ЄСПЛ, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм при застосуванні більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинуваченого під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки обвинуваченого під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Дослідивши матеріали клопотання, суд з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, доведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, розміру шкоди, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не здатен забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків. Отже у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту необхідно відмовити.

На підставі викдаденого, керуючись ст.ст. 176-178, 181, 195, 201, 372 КПК України, суд,-

Постановив:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: А.С. Река

Суддя: Т.А.Бурдун

Присяжні: Н.І. Рєзнікова

Б.О. Ільяшов

А.Д. Клименко