Рішення № 101434720, 29.11.2021, Кремінський районний суд Луганської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Кремінна

29 листопада 2021 року Справа № 414/1867/21 Провадження № 2/414/453/2021

Кремінський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Акулова Є.М.,

за участі секретаря с/з Дегтяренко Т.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кремінна Луганської області, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Рубіжанської міської ради Луганської області про встановлення факту проживання із спадкодавцем однією сім`єю на час відкриття спадщини та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Кремінського районного суду Луганської області з позовною заявою і в обґрунтування позову зазначає, що вона є донькою ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач постійно проживала з матір`ю до її смерті, доглядала за нею та поховала її.

09.02.1995 року, за життя ОСОБА_4 вони уклали договір довічного утримання, згідно якого мати позивача передала їй у власність житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами на земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 . Проте вказаний договір не зареєстрували належним чином.

08.02.2010 року мати позивача отримала державний акт на право власності на земельну ділянку, серії ЯЕ № 499418, згідно якого вона є власницею земельної ділянки, площею 0,2377 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення якої для будівництва та обслуговування жилого будинку та госпбудівель.

23.06.2021року, після смерті матері, позивач звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, на нерухоме майно, яке складається з вищевказаної земельної ділянки, однак їй було відмовлено у вчиненні зазначеної нотаріальної дії, позаяк спадщину у встановлений законом спосіб не прийняла, тобто заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з часу відкриття спадщини не подавала і разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини постійно не проживала.

Окрім того, мати за життя залишила заповіт, від 04.12.2007 року, яким житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами на земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , заповіла в рівних частках позивачу та відповідачу.

Тому позивач просить суд встановити факт постійного проживання її зі спадкодавцем з січня 2010 року до 20 березня 2015 року, на час відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_1 ,, визнати за нею право власності, в порядку спадкування за законом, на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами на земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 52,2 кв.м., житловою площею 31,0 кв.м., який складається з : 1 – тамбур, 2-коридор, 3-кухня, 4-житлова кімната, 5-житлова кімната, 6-житова кімната, 7-котельня ; Службові будівлі: Б-гараж, В-сарай, пг-погріб, Ж-сарай, К-душ, Т-вбиральня, 3-7-споруди, та визнати за нею право власності на земельну ділянку, площею 0,2377 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення якої для будівництва та обслуговування жилого будинку та госпбудівель.

У судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечувала проти визнання за сестрою права власності на зазначене домоволодіння. Підтвердила, що на земельній ділянці, яка належала їх матері, вони збудували два домоволодіння і що саме сестра доглядала матір. Зазначила, що оформила право власності на інше домоволодіння з побутовими будівлями та спорудамим, яке розташоване на цій же земельній ділянці, за адресою АДРЕСА_1 . Вважала за потрібне, щоб земельну ділянку було розподілено між ними порівну.

Представник відповідача, - Рубіжанської міської ради Луганської області у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без участі представника відповідача. Заперечень не мав.

Допитані судом свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснили, що багато років знають родину позивача та відповідача, а також зазначили, що позивач проживала разом зі своєю матір`ю ОСОБА_4 , доглядала за нею до дня смерті та поховала її.

Заслухавши пояснення сторін, а також свідків, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані суду докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 200 Цивільного процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Із роз`яснень, які містяться в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 вбачається, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Кудряшівка Кремінського району Луганської області, її матір`ю є ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 6-10, 14).

Згідно договору довічного утримання від 09.02.1995 року, ОСОБА_7 та її донька, - позивач, ОСОБА_7 , уклали цей договір, за яким ОСОБА_7 передала позивачу у власність житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами на земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 . Проте вказаний договір не був зареєстрований належним чином (а.с.11-12). Окрім того, ОСОБА_7 за життя залишила заповіт, від 04.12.2007 року, яким житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами на земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , заповіла своїм донькам: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в рівних частках (а.с.68).

Не оспорюється сторонами, що на земельній ділянці, площею 0,2377 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення якої для будівництва та обслуговування жилого будинку та госпбудівель, яка належала спадкодавиці ОСОБА_7 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯЕ№ 499418, виданий на ім"я ОСОБА_4 , на підставі рішення 21 сесії 5 скликання Кудряшівської сільської ради від 27.03.2008 року №24, зареєстрований в Книзі за № 011042200004, кадастровий номер 4421681900:11:001:0288, розташоване й інше домоволодіння з побутовими будівлями та спорудамим, за адресою АДРЕСА_1 , належне на праві власності відповідачці ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_7 залишилась спадщина, а саме: земельна ділянка, площею 0,2377 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення якої для будівництва та обслуговування жилого будинку та госпбудівель, кадастровий номер 4421681900:11:001:0288 (а.с.13).

Позивач звернулася із заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину, проте нотаріусом відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_7 із-за відсутності в тому числі й документів, які підтверджують факт постійного проживання з померлою на час відкриття спадщини (а.с.15).

Відповідно до акту та довідки (а.с.17,18) ОСОБА_7 , яка була зареєстрована та мешкала за адресою: АДРЕСА_1 , разом з нею з січня 2010 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 постійно мешкала ОСОБА_1 . Вони мешкали разом за вказаною адресою та вели спільне господарство.

Згідно експертних висновків (а.с.25-27, 30-33) ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами на земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 складає 41760 грн., а ринкова вартість земельної ділянки, площею 0,2377 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення якої для будівництва та обслуговування жилого будинку та госпбудівель, складає 11880 грн.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину.

Ст. 1268 ЦК України зазначає, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на це нерухоме майно.

З огляду на пояснення неупереджених свідків щодо проживання позивачки однією сім"єю зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та неспростовні докази цього, надані в тому числі й органом місцевого самоврядування, суд дійшов висновку, що цей факт постійного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_7 знайшов своє підтвердження.

За таких обставин, оскільки факт постійного проживання позивача зі своєю матір`ю на час відкриття спадщини знайшов підтвердження у судовому засіданні, позивачка бажає прийняти спадщину та вчинила певні дії задля її прийняття, а нотаріусом їй відмовлено у видачі відповідного Свідоцтва саме із зазначених підстав, суд вважає за необхідне задовольнити позов частково.

Приймаючи до уваги, що сторони фактично поділили спадкове майно і інша спадкоємиця ОСОБА_3 оформила спадкові права, слід визнати за позивачем право власності, в порядку спадкування за законом після смерті матері, на домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 .

Щодо вимог позивачки на успадкування земли, то суд зважає на встановлені судом обставини справи та законодавчі норми.

Як вбачається зі змісту ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

З огляду на встановлені судом обставини справи та визнання ціх обставин сторонами, а саме що на земельній ділянці, площею 0,2377 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення якої для будівництва та обслуговування жилого будинку та госпбудівель, яка належала спадкодавиці ОСОБА_7 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯЕ№ 499418, виданий на ім"я ОСОБА_4 , на підставі рішення 21 сесії 5 скликання Кудряшівської сільської ради від 27.03.2008 року №24, зареєстрований в Книзі за № 011042200004, кадастровий номер 4421681900:11:001:0288, розташоване й інше домоволодіння з побутовими будівлями та спорудамим, з адресою АДРЕСА_1 , належне на праві власності відповідачці ОСОБА_3 , вимоги позивачки не підлягають задоволенню.

Питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України позивачем не ставилося.

На підставі викладеного, керуючись ст. 328, 1216, 127, 1218, 1261, 1268, 1297 ЦК України, ст. 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 206, 247, 258, 259, 263-265, 293, 315, 319 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Рубіжанської міської ради Луганської області про встановлення факту проживання із спадкодавцем однією сім`єю на час відкриття спадщини та визнання права власності задовольнити частково.

Вважати встановленим факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , з її матір`ю, - ОСОБА_8 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , з січня 2010 року до 20 березня 2015 року, на час відкриття спадщини.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування за законом, на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 52,2 кв.м., житловою площею 31,0 кв.м., який чкладається з : 1 - тамбур, 2-коридор, 3-кухня, 4-житлова кімната, 5-житлова кімната, 6-житова кімната, 7-котельня; Службові будівлі: Б-гараж, В-сарай, пг-погріб, Ж-сарай, К-душ, Т-вбиральня, 3-7-споруди.

В іншій частині позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дня складення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є. М. Акулов