Рішення № 101434219, 10.11.2021, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

_______________

2/381/1118/21

381/2161/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2021 року Фастівський міськрайонний суд Київської області

в складі

головуючого судді: Осаулової Н.А.,

за участю секретаря: М`ячикової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Фастів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс інновація», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу Київської м. Києва Єфіменко Денис Олегович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

встановив:

У червні 2021 року позивач звернувся до Фастівського міськрайонного суду Київської області з даним позовом. Позов мотивував тим, що йому стало відомо, що приватним нотаріусом КМНО Баршацьким І.В. здійснено виконавчий напис № 7062 від 26 червня 2020 року, за яким з нього стягнуто на користь ТОВ ФК «Фінанс іновація» заборгованості в розмірі 12620,00 грн.. Проте, у вищевказаній постанові не вказано за яким саме фінансовим зобов`язанням у його виникла заборгованість перед відповідачем. Посилається на те, що відповідач не звертався до нього з вимогою про погашення заборгованості, фактично з нього підлягає стягненню борг, проте правові підстави походження боргу та прав у відповідача на його стягнення йому невідомі. Також, йому невідомо за який період вчинено стягнення заборгованості та які нарахування входять до складу нарахованого боргу. Вимога відповідача про стягнення з нього боргу не є безспірною, а отже не підлягає стягненню в порядку вчинення нотаріального напису. Більш того, зазначив, що виконавчий напис виданий по закінченню трирічного строку від дати укладення наданого йому договору карткового рахунку з банку. Вважає, що оскаржуваний ним виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом з порушенням вимог Закону, тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 05 липня 2021 року було відкрито загальне провадження у справі та призначено справу до підготовчого засідання.

30 липня 2021 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі. Зазначив, що позивач у встановленому законом порядку не спростував належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості за кредитним договором на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою, ніж та, яка запропонована в ньому до стягнення, не надав доказів часткового чи повного погашення заборгованості. Тому, вважає виконавчий напис таким, що підлягає виконанню. Наведенні позивачем доводи в обґрунтування позовної заяви не можуть бути підставами для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки зводяться до переоцінки судом доказів.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 28 вересня 2021 року у даній справі було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, повідомлялися судом вчасно та належним чином. Між тим, представником позивача через канцелярію суду було подано заяву, в якій представник просила суд розглядати справу у її відсутність та відсутність позивача. Зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Між тим, в поданому до суду відзиві просив суд проводити розгляд справи без участі представника відповідача та відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі.

Треті особи в судове засідання не з`явилися, повідомлялися судом вчасно та належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Так, судом при розгляді справи встановлено, що 26 червня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Володимировичем вчинено оскаржуваний виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 7062 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 191128-10077-2 від 28 листопада 2019 року, укладеним з ТОВ «ФК «Фінанс Інновація», за період з 28 листопада 2019 року по 17 червня 2020 року, у загальному розмірі 11420,00 грн. (а.с. 19).

На підставі вказаного виконавчого напису № 7062, 03 липня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Єфіменком Д.О. було винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження № 62474593 (а.с. 11-13).

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Статтею 90 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року (п. 3.1 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5).

Як на підставу вчинення виконавчого напису, нотаріус посилається на Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 р. (далі - Постанова).

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (п. 3.2 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5).

Проте вказана Постанова № 1172 не відносить кредитний договір до Переліку документів, за якими можливе стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідні зміни до Постанови № 1172 та віднесення кредитного договору до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, були внесені Постановою Кабінету Міністрів України за № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Разом з тим, Постанова Кабінету Міністрів України за № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» визнана судом незаконною та нечинною, відповідно до Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі № 826/20084/14.

Так, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Згідно з пунктом 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Київський апеляційний адміністративний суд, взявши до уваги зазначений пункт 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.

З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001, тобто в редакції, яка діяла до моменту доповнення Переліку п. 2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у своїй Постанові по справі 910/13233/17 від 29 січня 2019 року.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Також, пп. б п. 2 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, зокрема, подаються засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Верховний Суд у Постанові від 13 жовтня 2021 року у справі № 554/6777/17-ц (провадження № 61-17750св20) в чергове зазначив, що виконавчий напис може вчинятися нотаріусами лише при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається із наявного відповідачем Договору № 191128-10077-2, останній 28 листопада 2019 року був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Фінанс Інновація» та ОСОБА_1 (а.с. 36-37)

Вказаний кредитний Договір був наданий відповідачем приватному нотаріусу Баршацькому І.В. для вчинення останнім Виконавчого напису № 7062 26 червня 2020 року, що не оспорюється відповідачем.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, судом встановлено та не спростовано стороною відповідача, що кредитний договір № 191128-10077-2 від 28 листопада 2019 року не був нотаріально посвідчений, а відтак у приватного нотаріуса Баршацього І.В. були відсутні повноваження на вчинення виконавчого напису на вказаному кредитному договорі, оскільки він не відносився до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Більш того, в матеріалах справи відсутні та стороною відповідача не надані докази того, що приватний нотаріус при вчиненні виконавчого напису, перевіряв безспірності грошових вимог відповідача до позивача.

В інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні», прийнятого на підставі Постанови ВССУ № 2 від 07.02.2014 року, вказано, що вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не розглядає спір про право. Виконавчий напис вчиняється виключно за документально оформленими вимогами, які викладені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів тільки за наявності всіх умов, передбачених Законом № 3425-ХII. Безспірність вимог визначається не нотаріусом або стягувачем, а відповідно до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

У п. 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгулу цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу.

Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому, судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскаржуваний виконавчий напис був вчинений приватним нотаріусом Баршацьким І.В. з порушенням вимог Закону «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а тому, за встановлених обставин позовні вимоги підлягають задоволенню, а оспорюваний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір у розмірі 908,00 грн..

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 627 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 5, 13, 81, 141, 223, 258-259, 268, 272-273, 354-353 ЦПК України, Законом України «Про нотаріат», Законом України «Про виконавче провадження», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 N296/5, суд -

ухвалив:

Позовні вимоги - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 7062 вчинений 26 червня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінанс Інновація» заборгованості за Договором № 191128-10077-2, в загальному розмірі 12620 грн. 00 коп..

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінанс Інновація» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання позовної заяви до суду у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп..

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду відповідно до статей 354-355 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінанс Інновація», код ЄДРПОУ 41146462, адреса місця знаходження: бульвар Вацлава Гавела, 4, оф. 520, м. Київ, 03124.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, адреса місця роботи: вул. Рейтарська/пров. Георгіївський, 6-3 літ. А, каб. 2-7, м. Київ.

Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Єфіменко Денис Олегович, адреса місця роботи: вул. Кирилівська, буд. 172, оф. 65, м. Київ, 04073.

Суддя Осаулова Н.А.

Повний текст рішення виготовлено 19.11.2021 р.