Ухвала суду № 101433978, 29.11.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/10109/21

Провадження №4-с/369/130/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2021 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Дубас Т.В.,

при секретарі судових засідань Шило М.І.,

за участю заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника Решнюк А.В.,

представника

ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» Лисого М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко Іван Павлович, публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» на дії приватного виконавця, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області зі скаргою про визнання неправомірними дій приватного виконавця та скасування постанови про арешт коштів боржника.

Заявлені вимоги обґрунтовувала тим, що в провадженні приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченко Івана Павловича знаходиться виконавче провадження № 65012710, яке відкрите відносно боржника ОСОБА_1 про стягнення коштів на користь публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» (далі – ПАТ АБ «Укргазбанк»).

Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 30 травня 2011 року було стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь банку заборгованість за кредитним договором в розмірі 10 045,20 дол. США і 9 196,73 грн. та на відшкодування витрат по сплаті судового збору 889,06 грн. і 120 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На час звернення зі скаргою, у ОСОБА_1 в акціонерному товаристві «Райффайзен Банк Аваль» (далі – АТ «Райффайзен Банк Аваль») відкритий рахунок для зарахування заробітної плати, яка є єдиним джерелом її доходу, що підтверджується роздруківкою з банку.

Заявник звернулась до приватного виконавця з письмовою заявою з проханням розблокувати рахунок, який є єдиним джерелом доходу, однак 14 липня 2021 року отримала відмову про розблокування рахунку на який зараховується заробітна плата.

Проаналізувавши правові позиції Верховного Суду, заявник зазначила, що рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт на накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.

Тобто, накладення арешту на грошові кошти за рахунок яких здійснюється виплата заробітної плати є неправомірним.

Заявник просила суд зняти арешт, накладений приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Голяченко Іваном Павловичем по виконавчому провадженню ВП № 65012710, яке відкрито відносно боржника ОСОБА_1 , а саме на грошові кошти, що надходять як її заробітна плата на розрахунковий рахунок IBAN НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Райффайзен Банк Аваль», код ЄДРПОУ 2946409186.

23 липня 2021 року ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області було відкрито провадження у даній справі.

Приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Голяченко Іваном Павловичем було подано письмові пояснення по суті скарги, зазначивши, що у нього на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження № 65012710 з примусового виконання виконавчого листа № 2-525/11, виданого 18.02.2021 Бородянським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 солідарно з ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором № 165/2007 від 28.08.2007 в сумі 10 045,20 дол. США і 9 196,73 грн.

01.04.2021 приватним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 65012710.

01.04.2021 приватним виконавцем було винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця.

01.04.2021 приватним виконавцем було винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

01.04.2021 приватним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на всіх відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 101 049,72 дол. США та 10 711,32 грн.

01.04.2021 приватним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все майно у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 101 049,72 дол. США та 10 711,32 грн.

Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко Іван Павлович зазначив, що виконуючи вимоги виконавчого документу, виконавець може накласти арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонені законом. При цьому, саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для знання виконавцем арешту із цих коштів згідно з ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Також в письмових поясненнях зазначено, що закони України не містять заборони накладати арешти на кошти на рахунках боржників, які відкриті для зарахування заробітної плати та/або соціальних виплат, а також не визначають такі рахунки як рахунки із спеціальним режимом використання.

Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко Іван Павлович зазначив, що згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 03.02.2021 у справі № 756/1927/16-ц та від 24.02.2021 у справі № 756/1927/15-ц, арешт на рахунок боржника не унеможливлює отримання заробітної плати ним, за його бажанням, готівкою через касу роботодавця або поштовими переказами на вказаний ним рахунок (адресу), а тому висновок заявника про те, що накладення арешту на грошові кошти боржника порушує його права на отримання заробітної плати є необґрунтованим.

Вважав, що в діях приватного виконавця не вбачається жодних порушень норм чинного законодавства, рахунок вказаний боржником не входить в перелік рахунків, визначених Законом України «Про виконавче провадження» стягнення на які заборонено законом, в матеріалах справи відсутні від банку документи, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення, просив відмовити у задоволенні скарги.

27.08.2021 представником стягувача – ПАТ АБ «Украгазбанк» були подані заперечення на скаргу за вх. № 37760, відповідно до яких зазначено, що рішенням Бородянський районний суд Київської області від 30.05.2011 було вирішено стягнути з ОСОБА_1 солідарно з ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором № 165/2007 від 28.08.2007 в сумі 10 045, 20 дол. США і 9 196,73 грн., 889,06 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору і 120 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі даного рішення був виданий виконавчий лист № 2-525/11 який в подальшому був пред`явлений до примусового виконання до приватного виконавця Голяченка Івана Павловича.

Приватним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника ВП № 65012710.

Зазначеною постановою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на всіх відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 101 049,72 дол. США та 10 711,32 грн.

Частиною 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Боржник, звертаючись до приватного виконавця із заявою про зняття арешту з її рахунку, відкритого в АТ «Райффайзен Банк Аваль», не надала останньому документи на підтвердження того, що цей рахунок має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на кошти, що знаходяться на такому рахунку, заборонено законом, до скарги таких доказів не додано.

Представник стягувача зазначив, що дії приватного виконавця щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 01.04.2021 є законними, вони вчинені з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та чинного законодавства України, відповідно підстав для задоволення скарги немає, просив відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 .

В судове засідання 03.09.2021 заявник та заінтересовані особи не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись у передбачений цивільно-процесуальним законодавством спосіб. Представник заявника подав до суду заяву з проханням розглянути скаргу без його та заявника участі.

Згідно вимог ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги на дії приватного виконавця з огляду на наступне.

Як встановлено в судовому засіданні, рішенням Бородянський районний суд Київської області від 30.05.2011 було вирішено стягнути з ОСОБА_1 солідарно з ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором № 165/2007 від 28.08.2007 в сумі 10 045, 20 дол. США і 9 196,73 грн., 889,06 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору і 120 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Стаття 18 ЦПК України передбачає, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно ч. 1 до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

На підставі вищезазначеного рішення Бородянського районного суду Київської області був виданий виконавчий лист № 2-525/11 який в подальшому був пред`явлений до примусового виконання до приватного виконавця Голяченка Івана Павловича.

01.04.2021 приватним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 65012710.

01.04.2021 приватним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на всіх відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 101 049,72 дол. США та 10 711,32 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, вищезазначеною постановою приватного виконавця було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на розрахунковому рахунку IBAN НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Райффайзен Банк Аваль», код ЄДРПОУ 2946409186, на який згідно довідки, виданої ТОВ «Нова лінія-1» від 17.05.2021 за вих. № 685, зараховується заробітна плата ОСОБА_1 .

За змістом статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з п. 7 ч. 3 ст. 18 вищезазначеного Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 59 вищезазначеного Закону виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому п. 10 ч.1 ст. 34 цього Закону.

За приписами п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Відповідно до п. 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

З наведених норм права вбачається, що судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із ч. 4 ст. 59 вищезазначеного Закону.

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Із змісту постанови приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича від 01 квітня 2021 року про накладення арешту на кошти боржника вбачається, що приватний виконавець визначив банківським установам порядок її виконання, із застереженням щодо накладення арешту на рахунки та/або звернення стягнення на які заборонено законом та які належать боржнику.

Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", на яке нормами ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» покладений обов`язок визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти на ньому, постанову виконавця про накладення арешту на кошти боржника на рахунок IBAN НОМЕР_1 виконало. Зазначене свідчить про те, що банк також не визнав цей рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення.

За таких обставин, вищезазначений рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено, більш того останній є поточним рахунком, що передбачає можливість зарахування на нього будь-яких коштів, а не тільки заробітної плати.

Крім того, ст. 24 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов`язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.

Отже, арешт рахунку боржника не унеможливлює отримання ним заробітної плати, оскільки за його заявою заробітна плата може бути видана готівкою через касу роботодавця або поштовими переказами на вказаний ним рахунок (адресу).

Суд не приймає до уваги твердження представника ОСОБА_1 про необхідність застосування до розгляду даної скарги висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 916/73/19 та від 10 жовтня 2019 року у справі № 916/1572/19, оскільки правовідносини у наведених справах стосуються накладення арешту на рахунки юридичної особи роботодавця - боржника, з яких здійснюється виплата заробітної плати працівникам та сплата податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, а у даній справі правовідносини стосуються питання накладення арешту на рахунок фізичної особи - боржника, призначений для отримання особистих коштів, зокрема, заробітної плати.

Згідно ч. 3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

У зв`язку із вищевикладеним, суд не вбачає в діях приватного виконавця порушення норм законодавства, а тому скарга на його дії задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 48, 52, 56, 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 447, ч. 3 ст. 451 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко Іван Павлович, публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» на дії приватного виконавця – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Т.В. Дубас