Рішення № 101432871, 23.11.2021, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 285/2513/21

провадження у справі № 2/0285/680/21

23 листопада 2021 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді………………..Літвин О. О.,

секретаря………………………….Клечковської М. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу

за правилами спрощеного позовного провадження

за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк»

до ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2

про стягнення кредитної заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В травні 2021 року ПриватБанк звернувся до суду з даним позовом, на обґрунтування якого зазначив, що за кредитним договором, укладеним 24.10.2013 між ним та ОСОБА_3 , вона отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, розмір якого згодом було збільшено до 11 000 грн. Позичальниця порушувала свої договірні зобов`язання, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 7 654,51 грн., а ІНФОРМАЦІЯ_1 вона померла. Спадкоємцями ОСОБА_3 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, і з яких позивач просить стягнути борг.

Представник позивача жодного разу на розгляд справи не прибув, незважаючи на визнання судом від 29.09.2021 його явки обов`язкової, будь-яких заяв чи клопотань не надіслав. Разом з позовною заявою подавав клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачі до суду не прибули, від ОСОБА_2 надійшла заява про слухання справи без його участі, позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, мотивуючи тим, що про наявність кредиту не знав, спадщину не приймав.

Причини неявки іншого відповідача невідомі, заперечень проти позову чи будь-яких клопотань від нього не надійшло.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, судом встановлено наступне.

24 жовтня 2013 року ОСОБА_3 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку (далі за текстом - Умови), погодившись з тим, що така заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Тарифами складає договір про надання банківських послуг. У заяві, зокрема, зазначено, що позичальниця ознайомилась і згодна з Умовами.

За кредитним договором ОСОБА_3 було видано кредитні картки № НОМЕР_1 від 24.10.2013 з терміном дії до 08/17, № НОМЕР_2 від 03.02.2015 з терміном дії до 08/18 та № 41494393944635969 від 15.02.2017 з терміном дії до 07/20.

Згідно інформації Банку позичальниці було встановлено кредитний ліміт в розмірі 4 000 грн., розмір якого неодноразово змінювався банком і станом 29.10.2017 становив 11 000 грн. Остання кредитними коштами скористалась, про що свідчить виписка по рахунку.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Відповідно до розрахунку банку станом на дату смерті позичальниці її заборгованість за кредитним договором від 24.10.2013 становить 7 654,51 грн. (прострочене тіло кредиту).

29.04.2020 ПриватБанк до Новоград-Волинської державної нотаріальної контори надіслав претензію кредитора, в якій просив включити кредиторські вимоги банку в спадкову масу та повідомити спадкоємців померлої про наявність заборгованості. Нотаріусом на підставі претензії кредитора 26.05.2020 було заведено спадкову справу №133/2020.

Також банком були надіслані у грудні 2020 року листи-претензії відповідачам, в яких він просив сплатити виниклу у ОСОБА_3 заборгованість в розмірі 7 654,51 грн.

Стаття 1216 ЦК України передбачає, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України). Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу її відкриття (з дня смерті особи) (ст.ст.1220, 1268 ЦК України).

У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Обов`язок задовольнити вимогу повернути заборгованість, яка на думку банку виникла внаслідок неповернення відповідачем боргу за кредитним договором згідно зі ст.1219 ЦК України, не є таким, що нерозривно пов`язаний з особою спадкодавця, а тому, відповідно до вимог чинного ЦК України, з його смертю цей обов`язок не припинився і спадкується його спадкоємцями, тобто є таким, що входить до складу спадщини.

Таким чином, правовідносини, що виникли між банком та боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку, передбаченому положеннями ст.1282 ЦК України.

Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину або з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини чи одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, а останній, в свою чергу, зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора в межах вартості майна, одержаного у спадщину (ст.ст.1281, 1282 ЦК України). Відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог кредитора.

Чинним законодавством допускаються два способи пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців: безпосередньо до спадкоємців та опосередковано через нотаріуса за місцем відкриття спадщини. Обрання певного способу є правом кредитора і здійснюється ним на власний розсуд.

Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у визначені строки, позбавляється права вимоги.

При вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника встановленню підлягають наступні обставини: чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені ст.1282 ЦК України; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; дійсний розмір вимог кредитора на день смерті боржника та обсяг спадкового майна, його вартість (межі відповідальності спадкоємців за боргами спадкодавця).

Задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватися в межах вартості отриманого ним у спадщину майна. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.

Обґрунтовуючи підстави позову, банк посилався на те, що відповідачі є спадкоємцями померлої, прийняли спадщину після її смерті, оскільки постійно проживали разом із нею на час відкриття спадщини.

Суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, при цьому кожна з них несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На запит суду за письмовим клопотанням позивача (поданим разом із позовною заявою) про коло всіх осіб, які були зареєстровані та проживали разом із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 було отримано відповідь про реєстрацію відповідачів, синів померлої, разом із нею. З копій паспортів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слідує, що зареєстровані вони були з 1998 року та 2001 року відповідно, однак державна реєстрація останніх у житловому будинку сама по собі не є беззаперечним доказом їх постійного проживання на момент смерті матері за її адресою реєстрації.

Як встановлено судом, після смерті позичальниці ОСОБА_3 до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини ніхто із її спадкоємців не звернувся, спадкова справа заведена на підставі претензії позивача, свідоцтва про право на спадщину не видавалися, обсяг спадкового майна невідомий.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними цивільних прав. Однак, банком не надано доказів того, що єдиними спадкоємцями майна є лише відповідачі, не спростовано існування чи відсутність у померлої осіб, які мають обов`язкову частку відповідно до ст.1241 ЦК України.

Також, матеріали справи не містять доказів того, що за життя ОСОБА_3 їй належало на праві власності будь-яке майно.

Враховуючи наведені обставини справи, суд вважає, що за відсутності даних про спадкоємство ОСОБА_1 та ОСОБА_2 після смерті матері ОСОБА_3 , фактичне прийняття спадщини після її смерті та даних про обсяг і вартість спадкового майна, правові підстави для задоволення вимог ПриватБанку, як кредитора у порядку ст.1282 ЦК України, відсутні.

Таким чином, в задоволенні позовних вимог слід відмовити за недоведеністю.

Оскільки позовна заява залишена без задоволення, відсутні підстави для відшкодування судового збору.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, - суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну його частини, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Дата виготовлення повного тексту рішення - 29 листопада 2021 року.

Головуючий суддя О. О. Літвин