Рішення № 101431514, 19.11.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/6104/21 2/335/2279/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2021 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого - судді Воробйова А.В., за участю секретаря судового засідання Барсукової В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Запорізької міської ради, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в обґрунтування якого зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за життя остання склала заповіт на користь своїх онуків, який є чинним на день її смерті, яким заповіла ОСОБА_1 (позивач) та ОСОБА_2 (відповідач-2) всю належну їй частину квартири АДРЕСА_1 в рівних частках кожному.

Після смерті бабусі, відкрилась спадщина на частину квартири АДРЕСА_1 , яка належала їй на праві приватної власності.

17.05.2021 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Саламатової М.В. з метою оформлення спадкових прав після померлої ОСОБА_3 , проте нотаріусом було відмовлено в оформленні спадщини, оскільки було пропущено шестимісячний строк для її прийняття, визначений ст. 1270 ЦК України. Враховуючи зазначене, позивач вимушений був звернутися до суду з відповідним позовом.

Позивач бажав вчасно прийняти спадщину після померлої ОСОБА_3 , планував подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини у передбачений законом шестимісячний строк, проте не зміг цього зробити з причин, які просить суд визнати поважними.

Так, напередодні часу відкриття спадщини 30 вересня 2020 року позивача було звільнено з роботи і у період із 01 жовтня 2020 року по 26 січня 2021 року позивач був безробітним. Лише з 26.01.2021 року позивача було прийнято на роботу. Починаючи з січня по травень 2021 року згідно довідки підприємства ТОВ «ІПВК «Спецзахист» від 19.05.2021 року заробітна плата позивача була встановлена у мінімальному розмірі. Водночас на утриманні у ОСОБА_1 перебувають його малолітні діти - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Отже, для забезпечення належних умов життя родини, дітей та виконання обов`язку батька щодо їх утримання, рівень заробітної плати ОСОБА_1 у період з лютого по травень 2021 року не давав можливості позивачу додатково витрачати кошти на інші потреби, не пов`язані із життєдіяльністю родини, зокрема, для прийняття та оформлення спадщини.

Крім того, у листопаді 2020 року позивач звернувся за медичною допомогою до КНП «ЦПМСД №10» з ознаками захворювання на COVID-19 та 27 листопада 2020 року було підтверджено, що він захворів на коронавірусну хворобу COVID-19. Час лікування та реабілітаційного періоду після перенесеної хвороби тривав до кінця січня 2021 року, Позивачем було витрачено багато коштів, через що він також був обмежений у можливості подати відповідну заяву до нотаріуса.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», з наступними змінами та доповненнями, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12.03.2020 року до 22.05.2020 року на всій території України встановлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 року №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19» установлено продовжити на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 до 22 червня 2020 року. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 року № 500 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» установлено продовжити на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 р. № 392 до 31 липня 2020 року. Відповідно до ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р. постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 р. Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та постановою Кабінету Міністрів України № 760 від 26 серпня 2020 р. встановлено до 31 жовтня 2020 р. на усій території України карантин. Постановою КМУ від 22 липня 2020 р. № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» встановлено, що залежно від епідемічної ситуації в регіоні або окремих адміністративно-територіальних одиницях регіону встановлюється "зелений", "жовтий", "помаранчевий" або "червоний" рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19.

Так, з 09 листопада 2020 року м. Запоріжжя перебувало у «червоній зоні» карантину (введена протоколом позачергового засідання місцевої комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій м. Запоріжжя №49 від 06.11.2020 року). З 08 до 24 січня 2021 року включно в Україні діяли посилені карантинні обмеження та запроваджені посилені протиепідемічні заходи з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, що є загальновідомою обставиною. В цей період позивач також вирішив ізолюватися за місцем проживання на період реабілітації після перенесеної ним хвороби до повного одужання до часу прийняття на роботу, з метою не наражати на небезпеку інфікування гострою респіраторною хворобою COVID-19 ні себе, ні свою родину. З 03 квітня 2021 року до 06 травня 2021 року м. Запоріжжя знову потрапило до «червоної зони» карантину (введена протоколом позачергового засідання місцевої комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій м. Запоріжжя №10 від 02.04.2021 року).

Отже, після послаблення карантинних обмежень, що діяли в Запорізькій області з квітня по 06 травня 2021 року та відсутністю обставин, що перешкоджали зверненню ОСОБА_1 до нотаріуса (його стан здоров`я та майновий стан) позивач звернувся до нотаріуса 17 травня 2021 року, проте шестимісячний строк для подання заяви вже було пропущено.

На підставі викладеного, позивач просить визначити додатковий строк в два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, представник подала до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позов підтримують, просять задовольнити повністю.

Представник відповідача Запорізької міської ради в судове засідання не з`явився, надав відзив на позовну заяву, в якому просив розглядати справу за відсутності представника Запорізької міської ради та ухвалити рішення на розсуд суду у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, надала до суду відзив, в якому не заперечувала проти задоволення позовних вимог.

У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Вивчивши і дослідивши письмові матеріали справи, аналізуючи і оцінюючи надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у зв`язку з наступним.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини, згідно з ч.3 ст.1223 ЦК України ЦК України.

Відповідно до положень ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст. 1220-1221, 1223 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що Вознесенівським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 03 жовтня 2020 року складено відповідний актовий запис № 1245, яка є бабусею позивача.

Факт того, що позивач є онуком померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підтверджується наступним:

1) свідоцтвом про народження ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 , відповідно до якого батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ;

2) свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_2 , відповідно до якого ОСОБА_6 та ОСОБА_8 08.08.1975 року уклали шлюб і після укладення шлюбу прізвище дружини - « ОСОБА_7 »;

3) свідоцтвом про народження ОСОБА_8 серія НОМЕР_3 , відповідно до якого батьками ОСОБА_8 є ОСОБА_10 та ОСОБА_3 .

05 грудня 2013 року ОСОБА_3 було складено заповіт на користь своїх онуків - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , згідно з яким спадкодавець заповіла вказаним особам всю належну їй частину квартири АДРЕСА_1 в рівних частках кожному. Вказаний заповіт посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Остренко А.В. та зареєстровано в реєстрі за № 2927.

Інших спадкоємців у померлої ОСОБА_3 не було, оскільки чоловік спадкодавця ( ОСОБА_10 ) помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , а донька спадкодавця (мати позивача) - ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Після смерті ОСОБА_3 залишилась спадщина - частина квартири АДРЕСА_1 .

17.05.2021 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Саламатової М.В. з метою оформлення спадкових прав після померлої ОСОБА_3 , проте нотаріусом було відмовлено в оформленні спадщини, оскільки було пропущено шестимісячний строк для її прийняття, визначений ст. 1270 ЦК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуск шестимісячного строку, позивач зазначав, що 30 вересня 2020 року позивача було звільнено з роботи і у період із 01 жовтня 2020 року по 26 січня 2021 року Позивач був безробітним. Лише з 26.01.2021 року позивача було прийнято на роботу, де по травень 2021 року він отримував заробітну плату в мінімальному розмірі. Водночас на утриманні у позивача перебувають його малолітні діти - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Отже, для забезпечення належних умов життя родини, дітей та виконання обов`язку батька щодо їх утримання, рівень заробітної плати ОСОБА_1 у період з лютого по травень 2021 року не давав можливості Позивачу додатково витрачати кошти на інші потреби, не пов`язані із життєдіяльністю родини, зокрема, для прийняття та оформлення спадщини.

Крім того, у листопаді 2020 року Позивач захворів на коронавірусну хворобу COVID-19. Час лікування та реабілітаційного періоду після перенесеної хвороби тривав до кінця січня 2021 року, Позивачем було витрачено багато коштів, через що він також був обмежений у можливості подати відповідну заяву до нотаріуса.

Також зазначав, що з 09 листопада 2020 року м. Запоріжжя перебувало у «червоній зоні» карантину. З 08 до 24 січня 2021 року включно в Україні також діяли посилені карантинні обмеження та запроваджені посилені протиепідемічні заходи з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, що є загальновідомою обставиною. В цей період позивач також вирішив ізолюватися за місцем проживання на період реабілітації після перенесеної ним хвороби до повного одужання до часу прийняття на роботу, з метою не наражати на небезпеку інфікування гострою респіраторною хворобою COVID-19 ні себе, ні свою родину. З 03 квітня 2021 року до 06 травня 2021 року м. Запоріжжя знову потрапило до «червоної зони» карантину (введена протоколом позачергового засідання місцевої комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій м. Запоріжжя №10 від 02.04.2021 року). Лише після послаблення карантинних обмежень, що діяли в Запорізькій області з квітня по 06 травня 2021 року та зникнення обставин, що перешкоджали зверненню до нотаріуса (його стан здоров`я та майновий стан) Позивач звернувся до нотаріуса 17 травня 2021 року, але вже з пропуском строку.

Таким чином, можливо прийти до висновку що позивач не подав своєчасно заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори з поважної причини, що об`єктивно підтверджуються відповідними письмовими доказами.

Згідно із ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Враховуючи те, що в законі не міститься визначення поняття поважності причин пропущення строку для прийняття спадщини, їх поважність повинна визначатися судом у кожному випадку виходячи з конкретних обставин справи та характеру взаємовідносин сторін.

Позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому має право звернутися до суду з позовом для визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (ч.2 ст.1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» та у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ Головам апеляційних судів областей, міст Києва та Севастополя, Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 16.05.2013р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій по прийняттю спадщини.

За правовою позицією Верховного Суду України, прийнятого Судовою палатою у цивільних справах при розгляді справ № 6-85 цс 12 від 26.09.2012 року, та 6-1486цс15 від 04.11.2015 року, правила ч. 3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст.1269 ЦК України, та набути право на спадщину відповідно до ч.5 ст.1268, статей 1296-1299 ЦК України. Таким чином, підставою для відмови у задоволені позову про визначення додаткового строку для прийняття спадщини особі, яка пропустила встановлений законом 6 місячний строк з дня відкриття спадщини може бути її заява про відмову від права на спадщину, або відсутність поважних (об`єктивних) причин у пропуску строку для прийняття спадщини. Відсутність спадкової справи, як і письмової заяви до нотаріуса про прийняття спадщини, при наявності поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини не с підставою для відмови у задоволені позову про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року вбачається, що при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30. 05. 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Згідно постанови ВС/КЦС № 681/203/17-ц від 17.10.2018, незначний часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини та подачею позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є підставою для задоволення таких вимог.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності, враховуючи, що пропущений строк є незначним, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними та визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини терміном в два місці.

Задовольняючи позов суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.

Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись статтями: 12, 13, 76-82, 89, 263-265 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , додатковий строк в два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 25 листопада 2021 року.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач-1: Запорізька міська рада, ЄДРПОУ 04053915, місце знаходження: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206.

Відповідач-2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Суддя А.В. Воробйов