Рішення № 101431055, 19.11.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11100/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

19 листопада 2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Малюк В.М.,

при секретарі судового засідання - Матіко Я.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс груп», третя особа - приватний нотаріус Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Зейкан Віталій Ласлович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В :

19.08.2021 р., позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №93577 від 20.04.2021 р., вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Головкіною Я.В. (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору) про стягнення з нього на користь відповідача ТОВ ФК «Укрфінанс груп» заборгованості в розмірі 27716,88 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що про існування виконавчого напису за яким він є боржником, йому стало відомо після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження відкритого приватним виконавцем на підставі виконавчого напису №93577 виданого 20.04.2021 приватним нотаріусом Обухіського районного нотаріального округу Головкіною Я.В. про стягнення з нього на користь ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс груп» заборгованості в розмірі 27716,88 грн. Однак, сума невиконаних зобов`язань вказана у виконавчому напису не може складати 27716,88 грн. у зв`язку з погашенням ним боргу перед АТ «Райфайзен Банк Аваль» ще у вересні 2016 року. Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс груп», яке стало правонаступником усіх прав та обов`язків АТ «Райффайзен Банк Аваль» на підставі Договору відступлення прав вимоги №114/68 від 27.12.2018, зловживаючи своїм правом на захист, ввело у оману нотаріуса та приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Зейкан В.Л. з наміром здобути неправомірну вигоду та безпідставно звернулось за виготовленням виконавчого напису і пред`явило його в подальшому до виконання при наявності спору про право.

16.09.2021 р. представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що 27.09.2013 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання овердрафту №015/5409/163226 про надання останньому кредитного ліміту в розмірі 19000 грн. Відповідно до положень договору, дата закінчення овердрафту становить 27.09.2016 року. Строк дії договору сторонами визначено з моменту його підписання і до повного виконання зобов`язань. Однак ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором в повному обсязі не виконав. 27.12.2018 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» було укладено договір відступлення прав вимоги №114/68. Згідно умов даного договору, первинний кредитор АТ «Райффайзен Банк Аваль» передає новому кредитору ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» права вимоги до боржників, які вказані у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників №114/68 від 27.12.2018 року та договору відступлення прав та вимоги, Кредитор передає Новому кредитору права вимоги до боржників, у тому числі за кредитним договором №015/5409/163226 від 27.09.2013 року, який укладений між ОСОБА_1 та АТ «Райффайзен Банк Аваль». У березні 2021 року ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» направив на адресу ОСОБА_1 повідомлення-вимогу про необхідність погашення заборгованості по договору №015/5409/163226 від 27.09.2013 року. Жодних заперечень з боку позивача щодо суми заборгованості до них не надходило, а тому і було вчинено виконавчий напис. Вважає, що виконавчий напис було вчинено правомірно та на підставі документів, що підтверджують безспірність заборгованості.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Лазаренко О.В. не з`явилися, однак від останнього надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують, не заперечують щодо ухвалення судом заочного рішення.

Представник відповідача ТОВ ФК «Укрфінанс Груп» в судове засідання не з`явився, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся своєчасно і належним чином, причини неявки не повідомив.

Треті особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Обухіського районного нотаріального округу Головкіна Я.В. та приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Зейкан В.Л. в судове засідання не з`явилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, в тому числі і через сайт судової влади.

За таких обставин, керуючись положеннями ст. ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних доказів, ухваливши заочне рішення, отримавши на це згоду представника позивача. На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

20.04.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Головкіною Я.В. здійснено виконавчий напис про стягнення з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ТОВ ФК «Укрфінанс Груп», який є правонаступником усіх прав та обов`язків АТ «Райффайзен Банк Аваль», заборгованість, що виникла по договору про надання овердрафту №015/5409/163226 від 27.09.2013 року. Вказано, що строк платежу за кредитним договором №015/5409/163226 від 27.09.2013 року настав, стягнення заборгованості проводиться за період з 01.01.2019 р. по 01.01.2021 р., сума заборгованості становить 27716,88 грн.

Відповідач у своєму відзиві вказує, що виконавчий напис від 20.04.2021 року вчинений за Постановою КМУ №1172 від 29.06.1999 на підставі наданих оригіналу кредитного договору та засвідченої стягувачем виписки з рахунка боржника з відміткою про непогашення заборгованості.

Згідно з пунктом 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з підпунктом 1.2 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі - Порядок) перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 3.2 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі Перелік).

Підпунктом 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Тобто, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів для вчинення нотаріальних дій.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий висновок зроблений Верховним Судом України в постанові від 05 липня 2017 року № 6-887цс17 та постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19 вересня 2018 року (провадження № 14-12559св18).

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Відповідно до п. 3.1. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Так, позивач вказує, що виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом в 2021 році, тобто після спливу трирічного строку із дня виникнення права вимоги, так як зобов`язання могли виникнути ще в 2013 році. Окрім цього позивач зазначає, що виконавчий напис проведений приватним нотаріусом з урахуванням лише однобічних арифметичних розрахунків заборгованості відповідача.

Так, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом і комісію припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц.

Вказані обставини дають підстави вважати, що заборгованість позивача ОСОБА_1 за кредитним договором не є безспірною. Так, з наявних матеріалів справи не вдається за можливе встановити, що грошова вимога відповідача ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп», з метою погашення яких останній звернувся за вчиненням виконавчого напису про стягнення боргу, не виходить за межі встановленого законодавством трирічного строку позовної давності, передбаченого ст. 257 ЦК України, або трирічного строку виникнення права вимоги, передбаченого ст. 88 ЦПК України та п. 3.1. глави 16 Порядку від 22.02.2012 № 296/5.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

Матеріали справи не містять належних доказів повідомлення боржника про порушення кредитних зобов`язань станом на 2021 рік. (завчасно і відповідно до вимог закону).

З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису, позивач як боржник мав безспірну заборгованість перед відповідачем як стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.

Тож, при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не надано належних доказів безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, доказів, що заявлена сума в межах строку позовної давності, чим порушено норми ЗУ «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Окрім цього, при вчиненні розглядуваного виконавчого напису, згідно з поданим відповідачем відзивом на позовну заяву, в якому зазначено, що приватний нотаріус вчинила виконавчий напис на підставі оригіналу кредитного договору та засвідченої стягувачем виписки з рахунка боржника з відміткою про непогашення заборгованості й керувався при його вчиненні Постановою КМУ №1172 від 29.06.1999.

При цьому постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі 826/20084/14, якою визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» зокрема в такій її частині «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.» була постановлена судом та набрала законної сили 22.02.2017, а розглядуваний виконавчий напис був здійснений нотаріусом 20.04.2021 року. Тобто, на день вчинення виконавчого напису 20.04.2021 року по сьогоднішній день, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що при вчиненні оспорюваного виконавчого напису приватним нотаріусом не було дотримано умови для такого, а саме не дотримано вимогу щодо безспірності заборгованості.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають до задоволення.

Розподіляючи судову витрати, суд керується приписами ст. 141 ЦПК України, відповідно до яких судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Керуючись ст.ст.87,88 Закону України «Про нотаріат», ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» ст.ст.6-13,81,133,141,258,259,263,264,265,279,354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп», треті особи на стороні відповідача: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Головкіна Я.В., приватний виконавець виконавчого округу Зейкан В.Л., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задоволити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 20.04.2021 року та зареєстрований в реєстрі під номером №93577 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Головкіною Яною Вікторівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» заборгованості в розмірі 27 716,88 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» на користь позивача сплачений останнім судовий збір у розмірі 908 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області.

Повний текст рішення виготовлено 29.11.2021 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду В.М. Малюк