Ухвала суду № 101428613, 19.11.2021, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/4625/21

1-кс/0203/2976/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2021 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

слідчого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро клопотання процесуального керівника прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , про арешт майна, заявлене в рамках кримінального провадження №42021040000000493, -

ВСТАНОВИВ:

До Кіровського районного суду м.Дніпропетровська надійшло вищезазначене клопотання прокурора про арешт майна, заявлене в рамках кримінального провадження №42021040000000493.

В наданій заяві прокурор просила розглядати клопотання без її участі.

Перевіривши доводи клопотання та дослідивши надані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Під час розгляду клопотання встановлено, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м.Дніпрі), ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021040000000493, відомості за яким внесено до ЄРДР з правовою кваліфікацією за ч.ч.1,3,4 ст.368 КК України, за фактом вимагання неправомірної вигоди в особливо великих розмірах працівниками поліції, у складі організованої групи, з фізичних осіб та суб`єктів підприємницької діяльності.

03.11.2021 року ОСОБА_4 було затримано в порядку ст.208 КПК України та 04.11.2021 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Під час затримання ОСОБА_4 03.11.2021 року було проведено обшук затриманої особи, в ході якого виявлено та вилучено:

-грошові кошти в сумі 1000 грн., двома купюрами номіналом 500 грн. кожна, які мають серії та номери: МА 8509977, УЖ 5877171;

-імітаційні засоби, що імітують справжні грошові купюри Національного банку України номіналом 500 грн., які мають однакові серію та номер для всіх 38 одиниць ЗГ 1649464;

-мобільний телефон iPhone в рожевому чохлі, з сім-картою Київстар;

-службове посвідчення на ім`я ОСОБА_4 № НОМЕР_1 ;

-водійське посвідчення на ім`я ОСОБА_4 НОМЕР_2 ;

-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 серії НОМЕР_4 ;

-ID картка на ім`я ОСОБА_4 ;

-ключі на зв`язці;

-дві банківські картки Приватбанк із номерами НОМЕР_5 , НОМЕР_6 .

Посилаючись на те, що вилучені речі та документи на підставі ст.98 КПК України визнано речовими доказами, прокурор з метою забезпечення їх збереження, просив накласти арешт на останні.

Відповідно ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів такого забезпечення є арешт майна.

Частинами 1,3 ст.132 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Застосування заходівзабезпечення кримінальногопровадження недопускається,якщо слідчий,прокурор недоведе,що: 1)існує обґрунтованапідозра щодовчинення кримінальногоправопорушення такогоступеня тяжкості,що можебути підставоюдля застосуваннязаходів забезпеченнякримінального провадження; 2)потреби досудовогорозслідування виправдовуютьтакий ступіньвтручання управа ісвободи особи,про якийідеться вклопотанні слідчого,прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Частиною 2 ст.168 КПК України передбачено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч.2 ст.170 КПК України).

В свою чергу ч.3 ст.170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст.98цього Кодексу.

Згідно ч.ч.10,11 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий суддя враховує, що вилучені під час особистого обшуку ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 1000 грн. (номіналом по 500 грн. у кількості 2-х штук) та імітаційні засоби відповідають критеріям, визначеним ст.98 КПК України та п.3 ч.2 ст.167 КПК України, оскільки є коштами, що передавались ОСОБА_4 в якості неправомірної вигоди.

Вилучені мобільний телефон може містити в собі інформацію в електронному вигляді, аудіо- та відеозаписи, листування про обставини вчинення кримінального правопорушення, причетних до його вчинення осіб та підлягає подальшому дослідженню в ході досудового розслідування.

Вилучені банківські картки, з огляду на обставини вчиненого кримінального правопорушення, підлягають перевірці на предмет використання відповідних карткових рахунків для перерахування грошових коштів, отриманих в якості неправомірної вигоди.

Службове посвідчення на ім`я ОСОБА_4 № НОМЕР_1 є документом, що засвідчує службову особу та може бути використане як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Таким чином, зазначені вище речі та документи відповідають критеріям, визначеним ст.98 КПК України, постановою прокурора від 03.11.2021 року визнані речовими доказами у кримінальному провадження, а тому, з метою забезпечення їх збереження на даному етапі досудового розслідування підлягають арешту на підставі п.1 ч.2, ч.3 ст.170 КПК України.

Не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може перешкодити кримінальному провадженню, в зв`язку з можливістю відчуження, зміни та пошкодження майна, видалення та спотворення наявної в ньому інформації та слідів.

Тому, на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.

В зв`язку з цим, клопотання прокурора в цій частині слід задовольнити, наклавши арешт на вилучені грошові кошти та імітаційні засоби, мобільний телефон та банківські картки, з позбавленням права володіння, розпорядження та користування останніми.

Також слід накласти арешт на вилучене службове посвідчення.

Поряд з цим, слідчий суддя вважає, що в клопотанні належним чином не обгрунтовано, яке значення для кримінального провадження мають вилучені документи на ім`я ОСОБА_4 , а саме: водійське посвідчення, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та ID картка, а також ключі на зв?язці, яким критеріям, визначеним ст.98, ч.2 ст.167 КПК України, вони відповідають.

Тому, в задоволенні клопотання про арешт останніх, слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.98,131,132,167-173,309,369-372 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання процесуального керівника прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , про арешт майна, заявлене в рамках кримінального провадження №42021040000000493 задовольнити частково.

Накласти арешт на грошові кошти та речі, вилучені 03 листопада 2021 року в ході особистого обшуку затриманої особи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

-грошові кошти в сумі 1000 грн., двома купюрами номіналом 500 грн. кожна, які мають серії та номери: МА 8509977, УЖ 5877171;

-імітаційні засоби, що імітують справжні грошові купюри Національного банку України номіналом 500 грн., які мають однакові серію та номер для всіх 38 одиниць ЗГ 1649464;

-мобільний телефон iPhone в рожевому чохлі, з сім-картою Київстар;

-дві банківські картки Приватбанк із номерами НОМЕР_5 , НОМЕР_6 .

з метою збереження їх як речових доказів, з позбавленням права відчуження, розпорядження та користування останніми.

Накласти арешт на вилучене 03 листопада 2021 року в ході особистого обшуку затриманої особи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , службове посвідчення на ім`я останнього № НОМЕР_1

В частині накладення арешту на вилучені водійське посвідчення на ім`я ОСОБА_4 НОМЕР_2 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 серії НОМЕР_4 ; ID картку на ім`я ОСОБА_4 ; ключі на зв`язці, в задоволенні клопотання відмовити та повернути їх особі, у якої вони були вилучені.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

Ухвала підлягає негайному виконанню відповідно до ч.1 ст.175 КПК України з дня її постановлення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1