Ухвала суду № 101427600, 29.11.2021, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/9459/21

(1-кс/199/1674/21)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2021 року слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі клопотання слідчого СВ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про арешт майна в межах кримінального провадження №12021041630000892, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.11.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

26 листопада 2021 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про арешт майна в межах кримінального провадження №12021041630000892, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.11.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у невстановлений в ході досудового розслідування час та місці, виник злочинний умисел направлений на умисне знищення чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах, шляхом підпалу, що належить на праві приватної власності ФОП ОСОБА_5 та на підставі договору оренди №05-О/21 від 01.10.2021, знаходиться у фактичному користуванні ТОВ» «САНІТАС-Д», а саме приміщення, розташованого в будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , 25.11.2021 приблизно о 00:30 годин, взявши з собою знаряддя злочину - каністру з легкозаймистою речовиною та сірники, на автомобілі марки «Hyundai SantaFe», чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , прибув до будинку АДРЕСА_1 .

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_4 діючи умисно, тримаючи в руках раніше підготовлену каністру з легкозаймистою речовиною та сірники, підійшов до приміщення, розташованого в будинку за адресою АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ФОП ОСОБА_5 та на підставі договору оренди №05-0/21 від 01.10.2021, знаходиться у фактичному користуванні ТОВ «САНІТАС-Д», де біля вищевказаного будинку знайшов гумові автомобільні покришки, які почав обливати легкозаймистою речовиною.

Доводячи свій злочинний умисел, до кінця, ОСОБА_4 , обливши гумові автомобільні покришки, які знайшов поблизу будинку за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, передбачаючи можливість настання пожежі та бажаючи цього, поставив вищевказані гумові автомобільні покришки до дверей приміщення розташованого в будинку за адресою АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ФОП ОСОБА_5 та на підставі договору оренди №05-0/21 від 01.10.2021, знаходиться у фактичному користуванні ГОВ «САНІТАС-Д», та за допомогою сірників, які раніше підготував для вчинення підпалу, підпалив вищевказані автомобільні покришки, внаслідок чого виникла пожежа, яка створила небезпеку для життя і здоров`я людей, які проживають на другому поверсі багатоповерхівки та інших мешканців вказаного будинку, а також було пошкоджено та знищене вогнем приміщення та майно, що знаходилося в приміщенні розташованого в будинку за адресою АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ФОГІ ОСОБА_5 та на підставі договору оренди №05-О/21 від 01.10.2021, знаходиться у фактичному користуванні ТОВ «САНІТАС-Д».

Довівши свої спільні злочинні дії до кінця, ОСОБА_4 , покинув місце вчинення кримінального правопорушення.

На місці скоєння злочину працівниками патрульної поліції затримано в порядку ст. 208 КГІК України - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

В ході проведення невідкладних слідчих дій, пов`язаних з метою збереження майна, в порядку ч. 3 ст. 233 КГІК України, 25.11.2021 в період часу з 22.55 годин по 23.31 годин слідчим СВ ВП № 1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 проведено обшук в приміщені квартири АДРЕСА_3 за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В ході проведення обшуку було виявлено та вилучено зошит з чорновими записами, котрий було поміщено спец, пакет SUD2082561.

Після проведення обшуку, предмети, було визнано речовим доказом в рамках кримінального провадження № 12021041630000892 від 25.11.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України.

Враховуючи той факт, що під час обшуку було виявлено та вилучено речові докази, є предметом кримінального правопорушення, а також має суттєве значення у даному кримінальному провадженні; з метою запобігання будь-якими особами та будь-яким способом її перепродажу; відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням, слідчий просив суд накласти арешт на зошит з чорновими записами, котрий було поміщено спец, пакет SUD2082561.

У судове засідання слідчий та власник майна не з`явився.

Розглянувши клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

З огляду на вищенаведене встановлений КПК України порядок передбачає накладення арешту виключно з метою, яка зазначена у ч. 2 ст. 170 КПК України, та судова процедура повинна гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України враховує правову підставу для арешту майна, можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Як вбачається з матеріалів, звертаючись до суду із клопотанням про арешт майна слідчим зазначається, що метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів.

Згідно положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Виходячи з положень наведених норм права, майно, яке, на переконання органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених в ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 110 КПК України рішення слідчого, прокурора приймаються у формі постанови.

Аналізуючи наведені вимоги закону, висновок органу досудового розслідування щодо відповідності майна тим чи іншим ознакам ст. 98 КПК України може бути зроблений лише в тексті постанови, яка має відповідати вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України, зокрема, містити мотиви прийнятого рішення.

Судом встановлено, що ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26.11.2021 року було відмовлено у задоволенні клопотання слідчого щодо проведення обшуку по кримінальному провадженню за №12021041630000892 від 25.11.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України, а саме квартири АДРЕСА_3 . Таким чином, суд застосовує доктрину «плодів отруйного дерева», яка знайшла своє втілення у практиці ЄСПЛ, зокрема у справах ««Шабельник проти України (№2)», «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України» (№2). та зводиться до того, що, якщо джерело доказів є недопустимим, всі інші дані, одержані з його допомогою, будуть такими ж.

Відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Керуючись ч. 3 ст. 26, ст. 94, ч. 1 та ч. 2 ст. 110, п. 7 ч. 2 ст. 131, ст. 132, ст. 172, ч. 1 та ч. 2 ст. 173, ст.ст. 369-372 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про арешт майна в межах кримінального провадження №12021041630000892, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.11.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України відмовити.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: