Ухвала суду № 101427538, 29.11.2021, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/8189/20

(1-кп/199/254/21)

УХВАЛА

29.11.2021 місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді – Лисенка В.О.,

секретаря судового засідання – Зозуля А.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12020040030001442 від 23.07.2020 відносно: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за їх обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_4 за його обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263, ч. 4 ст. 190 КК України,

за участю: прокурора Марченка С.А., захисників: Андрущенка В.О., Збарської І.В., Стадниченка В.Ю., Ковальчука В.І., обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (який приймає участь в режимі відеоконференції),

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні захисник Збарська І.В. заявила клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу з тримання під вартою з альтернативою внесення застави на особисте зобов`язання, зі встановленням обов`язків згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, та повернення застави заставодавцю.

Клопотання обґрунтовано тим, що кримінальне провадження перебуває на розгляді суду значний час та ризики, які існували на момент обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу - відпали, ОСОБА_3 має тісні соціальні зв`язки, цивільну дружину, мати, яка є особою з інвалідністю, має постійне місце реєстрації та проживання, сумлінно виконує покладені на нього обов`язки та не має наміру переховуватися від суду.

Обвинувачений ОСОБА_3 , всі інші захисники та обвинувачені підтримали клопотання захисника Збарської І.В.

Прокурор та представник потерпілого заперечували проти задоволення клопотання.

Суд, вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає, що підстав для задоволення клопотання захисника Збарської І.В. про зміну обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу на особисте зобов`язання не вбачається, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

10.09.2020 ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська у відношенні підозрюваного ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням можливості внесення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 168160 гривень.

25.11.2020 ОСОБА_5 внесла на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області заставу в сумі 168160 гривень, у зв`язку з чим ОСОБА_3 був звільнений з ДУ «ДУВП № 4» та у відповідності до ч. 3 ст. 182 КПК України з цього часу ОСОБА_3 вважається таким, у відношенні якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Слід зазначити про те, що та обставина, що прокурор не заявляв клопотань щодо продовження дії обов`язків, визначених ухвалою слідчого судді та передбачених ст. 194 КПК України у відношенні ОСОБА_3 , не може свідчити про неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді застави.

Частиною 1 ст. 182 КПК України визначено, що застава застосовується з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків. При цьому застава не є забезпеченням виключно додаткових обов`язків, які передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, але є також забезпеченням виконання інших процесуальних обов`язків, передбачених КПК України для підозрюваних, обвинувачених.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Таким чином, запобіжним заходом у даному кримінальному провадженні у відношенні ОСОБА_3 є застава, яка за визначенням ч. 11 ст. 182 КПК України застосовується упродовж усього кримінального провадження, яке завершується проголошенням судового рішення у відповідності до п.п. 10, 24 ч. 1 ст. 3 КПК України.

Навіть після спливу строку дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, які покладалися на особу слідчим суддею, на підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному провадженні продовжують покладатися загальні процесуальні обов`язки, визначені законом - ч. 7 ст. 42 КПК України, у забезпечення виконання яких в подальшому протягом усього кримінального провадження і застосовується такий запобіжний захід як застава.

Враховуючи, що розгляд кримінального провадження триває, суд дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді застави щодо ОСОБА_3 , з урахуванням обсягу пред`явленого йому обвинувачення, забезпечить належне виконання останнім процесуальних обов`язків, є достатнім та дієвим для досягнення мети кримінального провадження.

Відтак, підстав для задоволення клопотання про повернення застави та застосування у відношенні ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 182, 183, 201, 350, 369, 371, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання захисника Збарської І.В. про зміну обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання – відмовити.

Ухвала набирає чинності негайно та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя: В.О.Лисенко