Рішення № 101426491, 25.11.2021, Новоодеський районний суд Миколаївської області

25.11.2021

Справа № 482/1324/21

Номер провадження 2/482/580/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

25 листопада 2021 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Сергієнка С.А., секретаря судового засідання Мазанової Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», треті особи - Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, Новоодеський відділ ДВС у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до АТ КБ «ПриватБанк», треті особи - Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, Новоодеський відділ ДВС у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у якому просить визнати виконавчий напис №6995 від 10.07.2017 року, вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського територіального округу Завалієвим А.А., на користь стягувача АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором №NKXRRX011140288 від 31.07.2007 року, укладеним між ОСОБА_1 , та АТ КБ «ПриватБанк», що є правонаступником ПАТ КБ «ПриватБанк», на суму 194534,30грн., таким, що не підлягає виконанню та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 , обґрунтовує тим, що 31.07.2007 між нею та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено кредитний договір №NKXRRX011140288, відповідно до якого позивачеві надано кредитні кошти в сумі 8100 грн.

13.08.2019 року головним державним виконавцем Новоодеського відділу ДВС у Миколаївському районі Миколаївської області Молчановою А.С., винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 59777327, в якому позивач є боржником.

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження № 59777327, позивачу стало відомо, що провадження відкрито на підставі виконавчого напису 5995 від 10.07.2017 року вчиненого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. за заявою ПАТ КБ «ПриватБанк».

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження та відповідно виконавчого напису позивач повинен сплатити 194534,30 гривень заборгованості на користь ПАТ Кб «ПриватБанк».

Однак позивач не погоджується із розрахунком заборгованості, наведеним у виконавчому написі № 6995, тобто, заборгованість не є узгодженою.

Так позивач отримав позику у сумі 8100 грн. від ПАТ КБ «ПриватБанк». При цьому позивач здійснював погашення заборгованості, протягом встановленого строку. Позивач вважає, що він повністю погасив заборгованість за кредитним договором. Позивач не отримував від відповідача жодної вимоги або претензії та не мав можливості надати заперечення. Так само, позивач не отримував жодного сповіщення від приватного нотаріуса який вчинив виконавчий напис. Окрім того, позивач зазначає, що 14.10.2013 року відповідач отримав рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області по справі № 482/1625/13-ц про стягнення з позивача заборгованості за кредитним договором.

Позивач вважає, що виконавчий напис вчинено на заборгованість, яка не є безспірною у порядку не передбаченому діючим законодавством

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, але його представник надав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, у якій вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи судом повідомлявся неодноразово відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв А.А., представник Новоодеського відділу ДВС у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)виконавець виконавчого округу Миколаївської області у в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили.

На підставі ст.ст. 223, 280 ЦПК України, справу розглянуто у відсутність сторін, в порядку заочного розгляду, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, у відповідності до ст. 128 ЦПК України, за місцем реєстрації місця проживання, представник позивача не заперечував проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися до зали судового засідання.

Дослідивши надані докази, суд дійшов висновків про наступне.

Судом встановлено, що 10.07.2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського територіального округу Завалієвим А.А., вчинено виконавчий напис № 6995, про стягнення із ОСОБА_1 , на користь стягувача АТ КБ «ПриватБанк», заборгованості за кредитним договором №NKXRRX011140288 від 31.07.2007 року, укладеним між ОСОБА_1 , та ПАТ КБ «ПриватБанк».

13.08.2019 року головним державним виконавцем Новоодеського відділу ДВС у Миколаївському районі Миколаївської області Молчановою А.С. відкрито виконавче провадження № 59777327 з примусового виконання виконавчого напису № 6995 від 10.07.2017 року стосовно ОСОБА_1 .

Відповідно ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат», у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Судом встановлено, що виконавчий напис виданий на підставі п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п. 4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 10.07.2017 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.

Крім того, на думку суду, навіть у разі наявності правових підстав у відповідності до п. 2 Переліку документів, за яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для вчинення виконавчого напису нотаріуса, то неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису від 10.07.2017 року була обумовлена й іншими обставинами, наведеним нижче.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

Разом з цим, жодних документів на підтвердження обґрунтованості вчинення нотаріусом спірного виконавчого напису, як-то: заяви стягувача про вчинення виконавчого напису з додатками, що мають містити, зокрема, оригінал кредитного договору, первинні бухгалтерські документи (платіжні доручення, квитанції, виписки з рахунку боржника тощо), обґрунтований розрахунок заборгованості позивача перед відповідачем за вищезгаданим кредитним договором, суду не надано.

З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Відповідачами не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.

Таким чином, у нотаріуса не було підстав для здійснення висновку про погодження (відсутності заперечень) боржником розміру кредитної заборгованості, тобто, щодо безспірності останньої.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Крім того, згідно з позицією ВСУ, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084/14 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Крім як видно із досліджених судом доказів за рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 14.10.2013 року по справі № 482/1625/13-ц згідно якого з ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість за кредитним договором №NKXRRX011140288 від 31.07.2007 року у сумі 37952,91грн., яка включала в себе 6265,05 грн. заборгованості по кредиту, 19265,88 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 2129,73 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, 6265,05 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов`язань по договору, 500 грн. штрафу (фіксована частина), 3527,20 грн. штрафу (процентна складова).

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, вже було захищене рішенням суду. Також факт звернення банку до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором вже сам пособі свідчить про наявність спору з приводу заборгованості за вказаним кредитним договром.

Оскільки АТ КБ «ПриватБанк» скористалось своїм правом на стягнення заборгованості у порядку судовому порядку, то оспорюваний виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Згідно ст. 12 та ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За обставин, викладених вище та враховуючи те, що відповідачами не було подано у встановлений судом строк відзивів на позовну заяву та не додано відповідних доказів, які б підтверджували їх можливі заперечення, хоча про розгляд справи відповідачі були повідомлені належним чином, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис повинен бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з ТОВ «Веллфін» підлягають стягненню витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору у розмірі 908 грн. за подачу позову.

Керуючись ст. ст. 7, 10, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 279, 280, 281 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», треті особи - Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, Новоодеський відділ ДВС у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений 10.07.2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського територіального округу Завалієвим А.А., що зареєстрований в реєстрі за № 6995 про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 на користь стягувача Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», що є правонаступником ПАТ КБ «ПриватБанк», заборгованості за кредитним договором №NKXRRX011140288 від 31.07.2007 року - таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з АТ БК «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 адреса місця проживання: АДРЕСА_1 - 908 гривень судових витрат по сплаті судового збору .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через Новоодеський районний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Головуючий суддя: С.А.Сергієнко