Рішення № 101424884, 27.10.2021, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/468/21

провадження № 2/136/100/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"27" жовтня 2021 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Шпортун С.В.,

за участі секретаря судового засідання Мельник В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у порядку письмового провадження, за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (далі по тексту - АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» , Банк, позивач) звернувся до суду із вищевказаним позовом до ОСОБА_1 (далі - позичальник, відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи підставність позову тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву б/н 01.08.2018, відповідно до якої погодився, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (далі - Договір). Підписавши Анкету-заяву Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови.

Крім того, відповідач зазначила в заяві, що просить вважати наведений зразок її власноручного підпису або його аналоги (у тому числі її електронний/електронний цифровий підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті їй у банку.

Позивач вказує, що згідно із вказаною анкетою-заявою відповідачу надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок у розмірі 15000 грн.

Ураховуючи те, що позивач виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором та передав обумовлені ним відповідачеві грошові кошти, однак відповідач не виконував взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного і повного погашення кредиту, унаслідок чого станом на 30.09.2020 виникла заборгованість в розмірі 18786,13 грн., яка складається з наступного: 18 786,13 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 00,0 грн - загальний залишок заборгованості за відсотками; 00,0 грн - заборгованість за пенею та комісією; 00,0 грн - заборгованість по судовим штрафам, які у добровільному порядку не погашає, наведене стало підставою звернення до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 12.04.2021 розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та визначено відповідачеві строк для подання відзиву.

Судом встановлено, що поштові відправлення спрямовані на адресу відповідача про день та час розгляду справи на 27.10.2021 було повернуто до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою про «відсутність адресата за вказаною адресою».

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, ч.2, 4, 6, 7, 8 ст. 128 ЦПК України, у разі якщо судове повідомлення направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною чи встановленою судом інформацією про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи, і повернуто відділом поштового зв`язку з посиланням на відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, відмовою адресата від одержання, тощо, то вважається що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Ухвалою суду від 27.10.2021 вирішено здійснювати заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ураховуючи наведене, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, тому здійснює його в даному судовому засіданні, в заочному порядку, на підставі зібраних у справі доказів, за правилами спрощеного позовного провадження, при цьому не здійснюючи фіксування судового процесу технічними засобами.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно і безпосередньо оцінивши зібрані у справі докази, встановив наступне.

01.08.2018 ОСОБА_1 звернувся до АТ "Універсал Банк" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, відповідно до якої просив відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні та встановити кредитний ліміт на суму вказану у додатку відповідно до умов Договору наведених в анкеті - заяві. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого вона підтверджує та зобов`язується виконувати. Відповідач засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем - 0256D3589367F177СВ77ЕЕ4Е5F7ЕС0900F45331294F25F2D0Е3D0D200F45F831ЕF (а. с. 18).

До вказаної анкети-заяви позивач додав Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичних осіб в АТ "Універсал Банк", Додаток Тарифів за карткою monobank, у тому числі Таблиця обчислення вартості кредиту для споживачів.

З наданого розрахунку заборгованості, якими позивач обґрунтовував свої вимоги вбачається, що станом на 30.09.2020 виникла заборгованість в розмірі 18786,13 грн., яка складається з наступного: 18 786,13 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 00,0 грн - загальний залишок заборгованості за відсотками; 00,0 грн - заборгованість за пенею та комісією; 00,0 грн - заборгованість по судовим штрафам.

Відповідно до положень ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ "Універсал Банк").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

З аналізу загальних норм, зобов`язання за кредитним договором виникають з моменту передачі кредитодавцем позичальнику грошових коштів, згідно умов кредитного договору.

Ураховуючи вищевказані норми слід дійти висновку, що зобов`язання за договором виникають з моменту зарахування коштів на рахунок позичальника зазначених ним у заяві чи надання йому кредитної картки з ПІН кодом для верифікації в платіжній системі.

Згідно п. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п. 12 вказаної статті Закону одноразовий ідентифікатор - алфавітно- цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

В даному випадку таким ідентифікатором є електронний цифровий підпис, який зазначений у тексті анкети-заяви від 01/08.2018 у п.6, яка містить і зразок особистого підпису відповідача.

Судом встановлено, що до матеріалів справи не додано жодних доказів на підтвердження зарахування коштів на рахунок позичальника зазначених нею у заяві чи надання кредитної картки з ПІН кодом для верифікації в платіжній системі.

Анкета - заява, яка підписана відповідачем не містить розміру кредитного ліміту, строку кредитування та інших істотних умов кредитного договору.

Позивачем на підтвердження факту передачі відповідачеві грошових коштів не надано первинних документів згідно Переліку типових документів, затверджених наказом Міністерством юстиції України від 12.04.2012 №578/5.

Судом встановлено, що відсутні підписи позичальника на наданих позивачем Витягу з Умов і правил обслуговування рахунків фізичних осіб в АТ "Універсал Банк" та Витягу з Тарифів за карткою monobank, у якому в Розділі основні умови кредитування з урахуванням споживача визначається розмір ліміту кредиту та яка на останній сторінці містить графу для проставлення підпису позичальника у вигляді електронного цифрового підпису, отож він мав би відображення ідентифікатора електронного цифрового підпису, який зазначений у тексті анкети-заяви від 01.08.2018 чи у вигляді підпису, як зазначено у п.6 Анкети - заяви.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, крім розрахунку кредитної заборгованості за договором від 01.08.2018, посилався на Витяг з Умов і правил обслуговування рахунків фізичних осіб в АТ "Універсал Банк" та Витяг з Тарифів за карткою monobank, ресурс: https://www.monobank.ua/terms як невід`ємні частини спірного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Умов розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов і Правил обслуговування фізичних осіб в АТ "Універсал Банк", а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження N 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Також в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови і правила обслуговування фізичних осіб, що розміщені на офіційному сайті позивача (https://www.monobank.ua/terms) неодноразово змінювалися самим АТ "Універсал Банк" в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто позивач міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін щодо усіх істотних умов договору, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Крім того, надані позивачем Витяг з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ "Універсал Банк" та Витяг з Тарифів за карткою monobank, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Аналогічну правову позицію в частині письмової форми договору та підстав врахування додаткових умов, не підписаних боржником, неодноразово висловлено Верховним Судом, зокрема аналогічна правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена в постанові від 03.07.2019 при розгляді справи N 342/180/17-ц.

Крім цього, судом із розрахунку наданого позивачем до позову встановлено, що відповідачем проводились погашення за наданим кредитом та їх розмір склав 19770, 00 грн., водночас позивач просить суд присудити до стягнення із відповідача суму заборгованості за наданим тілом кредиту, ліміт якого визначено у позові 15 000 грн, тобто сума погашена відповідачем значно перевищує суму кредитного ліміту, у той час як позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

При цьому, суд звертає увагу, що наданий позивачем розрахунок кредитної заборгованості не підписаний уповноваженими особами банку, що ставить його під сумнів, та зазначена у ньому сума не є безспірним доказом існування між сторонами договірних відносин та розміру боргу, оскільки позивачем не доведено укладання кредитного договору на умовах вказаних у позовній заяві.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.03.2020 справа № 703/3063/18, провадження № 61-11260св19.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, встановивши фактичні обставини справи, що мають істотне значення для її вирішення, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про недоведеність і необґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог, оскільки останнім не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, яким він обґрунтовував свої вимоги, що є його процесуальним обов`язком.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що в задоволенні даного позову слід відмовити у повному обсязі.

Розподіл витрат суд здійснює згідно Глави 8 ЦПК України, а так як в задоволенні позову відмовлено, суд відносить судові витрати понесені позивачем та документально підтверджені на його рахунок.

Керуючись ст.1046, 1054 ЦК України, ст. 2, 12, 13, 83, 259, 263, 265, 268, 273, 279, 280 - 284 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (місце знаходження: вул. Автозаводська,54/19, м. Київ, 04114, ЄДРПОУ - 21133352) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, - відмовити у повному обсязі.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя С.В. Шпортун