Рішення № 101419850, 17.11.2021, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа № 653/3762/20

Провадження № 2/653/77/21

РІШЕННЯ

іменем України

17 листопада 2021 року

Генічеський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Берлімової Ю.Г.

за участю секретаря Волвенко А.О.

представника позивача Калімбет Т.А.

представника служби у справах дітей Літвіна С.М.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Генічеськ цивільну справу за позовом Калімбет Тетяни Адамівни яка діє в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Генічеської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з онуками та їх вихованні та визначення днів для спілкування,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Калімбет Тетяна Адамівна звернулась до суду із позовом в інтересах ОСОБА_3 із позовом до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Генічеської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з онуками та їх вихованні та визначення днів для спілкування, в якому просила:

1) усунути перешкоди у спілкуванні з онуками та зобов`язати відповідача ОСОБА_2 не чинити перешкод позивачу у спілкуванні із онуками: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

2) визначити позивачу порядок та спосіб участі у спілкуванні із онуками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , без присутності матері встановивши наступні дні побачення із онуками:

- кожної суботи місяця з 10.00 години кожної неділі місяця до 17.00 години із ночівлею;

- на день народження позивача, а саме ІНФОРМАЦІЯ_4 з 10.00 години до 15.00 години;

- на день народження онуків ОСОБА_4 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_5 з 10.00 години до 15.00 години та ОСОБА_5 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_6 з 10.00 години до 15.00 години;

- на кожні офіційні свята року, а саме: Новий Рік, Різдво, Пасха, 8 Березня, 1-2 Травня, День Конституції України . День Незалежності України з 10. 00 години до 15.00 години.

3) надати позивачу безперешкодну можливість спілкування із онуками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 особисто, засобами телефонного зв`язку та по Скайпу;

4) зобов`язати відповідача ОСОБА_2 при зверненні позивача до неї в телефонному режимі надавати інформацію щодо фактичного перебування онуків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ;

5) витребувати у відповідача ОСОБА_2 копії свідоцтв про народження онуків: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Позовні вимоги мотивує тим, що позивач є матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у якого за час перебування у шлюбі із ОСОБА_2 народилось двоє синів: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Шлюб між відповідачем та її сином розірвано, діти залишилися проживати разом із матір`ю ОСОБА_2 . З моменту розірвання шлюбу відповідач почала перешкоджати позивачу у спілкуванні з онуками, які прагнуть зустрічатися і спілкуватися зі своєю бабусею, що виражається у тому, що ОСОБА_2 не пускає онуків до бабусі та забороняє спілкуватися із нею.

Мирно врегулювати спірні питання із колишньою невісткою не вийшло, у зв`язку із чим позивач була вимушена звернутися до суду.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Калімбет Т.А. позовні вимоги підтримала, зазначила, що позивач є інвалідом Чорнобильської катастрофи ІІІ групи, вона лежача. Вказує, що бабуся хоче приймати активну участь у житті та вихованні онуків, але дійти згоди із матір`ю дітей щодо порядку їх спілкування не може. Просила позовні вимоги задовольнити та визначити порядок та спосіб участі у спілкуванні з онуками ОСОБА_3 запропонований нею. Також, зазначила, що від позовної вимоги про витребування копій свідоцтв про народження онуків відмовляється.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог. Пояснила, що нею жодним чином не чиняться перешкоди у спілкуванні бабусі із онуками, оскільки вона ніколи не забороняла їм бачитись та спілкуватись. Вказала, що діти постійно спілкуються із бабусею ОСОБА_3 , ходять до неї у гості, спілкуються по телефону. Також зазначила, що вона проти того, щоб діти ночували у бабусі, оскільки її колишній чоловік проживає разом із своєю матір`ю ОСОБА_3 , він зловживає спиртними напоями, вчиняє скандали, тому діти там самі не хочуть залишатися на ніч. Бабуся хворіє, лежача. У батька перед синами заборгованість по сплаті аліментів більше 70000 грн., бабуся матеріально також не допомагає.

Представник третьої особи - служби у справах дітей Генічеської міської ради - Літвін С.М. в судовому засіданні при винесенні рішення, поклався на розсуд суду. Зазначив, що 27 травня 2021 року відбулась комісія з питань захисту прав дітей, на якій була присутня матір дітей - ОСОБА_2 , яка пояснила що не перешкоджає у спілкуванні своїх дітей з їх рідною бабусею, діти вільно без її участі відвідують бабусю. Заперечує лише у частині ночівлі дітей у бабусі. Позивач ОСОБА_3 на засідання комісії не з`явилась, вказуючи на похилий вік та хворобу.

Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши письмові докази по справі, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, встановив наступні факти і відповідні ним правовідносини.

ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 27 червня 1990 року.

ОСОБА_4 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний.

Від спільного проживання в шлюбі мають малолітніх дітей - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 20 березня 2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Генічеського районного управління юстиції у Херсонській області, актовий запис № 65 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 25 квітня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Генічеського районного управління юстиції у Херсонській області, актовий запис № 92.

Звернення ОСОБА_3 до суду зумовлено тією обставиною, що матір дітей чинить перешкоди у її спілкуванні із онуками, що порушує її права, як бабусі.

25 серпня 2020 року службою у справах дітей Генічеської районної державної адміністрації було розглянуто звернення ОСОБА_3 щодо перешкоджання у спілкуванні та ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків стосовно дітей ОСОБА_2 . За результатами звернення було встановлено, що умови проживання дітей на достатньому рівні, хлопчики забезпечені окремою кімнатою, мають місця для відпочинку та навчання, забезпечені одягом та іграшками. Стосовно перешкоджання бабусі побачень із онуками, встановлено, що ОСОБА_2 пояснювала, що вона не проти зустрічей дітей із бабусею, але без перебування хлопчиків у бабусі у нічний час. ОСОБА_3 роз`яснено її право на звернення до суду із позовом, про усунення перешкод у спілкуванні із онуками.

Разом з тим, в ході судового розгляду вказані обставини не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» контакт з дитиною - це реалізація матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Згідно ст. 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Відповідно до ст. 263 СК України, спір щодо участі баби та діда у вихованні дитини вирішується судом відповідно до ст. 159 СК України.

На рівні внутрішнього законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладно у статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з положеннями яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини.

Статтею 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 р., ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 р. № 789-ХІІ, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчим органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду як джерело права.

Положення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено право на повагу до сімейного життя, поширюються у тому числі і на відносини між бабою, дідом та онуками, якщо між ними існують достатньо тісні зв`язки (Рішення Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Kruskic v. Croatia» від 25 листопада 2014 року, п. 108). ЄСПЛ зазначає, що держава повинна за загальним правилом забезпечити збереження сімейного зв`язку там, де він існує. Відносини між бабою, дідом і онуками за своїм характером відрізняються від відносин між батьками і дітьми і, зокрема, вимагають меншого ступеня захисту. Право на повагу до сімейного життя баби, діда у відносинах з їхніми онуками передбачає, у першу чергу, право підтримувати звичайні стосунки з онуками, навіть якщо такий контакт зазвичай відбувається за згодою особи, яка має батьківську відповідальність» (Рішення ЄСПЛ «Bogonosovy v. Russia» від 05 березня 2019 року, п. 82).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року, заява № 2091/13, у справі «М.С. проти України» та у рішенні Європейського суду з прав людини від 16 липня 2015 року № 10383/09, § 100 «Мамчур проти України», Європейський суд з прав людини зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним (параграф 76).

Верховний Суд у постанові від 19.09.2018 р. (Справа №756/7995/15-ц) зауважив, що одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім`ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.

Отже, під час вирішення спору щодо участі у вихованні малолітньої дитини осіб, які мають такі обов`язки та права, має враховуватись вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. При цьому судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага має приділятися якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Аналіз норм матеріального права дає підстави вважати, що баба та дід мають право на особисте спілкування з дитиною, а той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В силу ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню як для вирішення всієї справи, гак і для здійснення окремих процесуальних дій.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму. Допустимість доказів означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Брати участь у доказовій діяльності можуть усі особи, які беруть участь у справі, це їх право. Однак доказування кожної обставини, яка має значення для ухвалення рішення у справі, на підставі закону стає обов`язком певного суб`єкта. У процесуальній діяльності небайдуже, хто зобов`язаний бути активним у встановленні факту, оскільки завжди має бути можливість покласти наслідки його недоведеності на когось із учасників процесу.

Розподіл і роз`яснення сторонам їх обов`язку щодо доказування - це функція суду в рамках юрисдикційної процедури, це завдання суду організувати дійсно змагальний процес. Розподілити тягар доказування у справі - це означає зробити припущення про наявність або відсутність юридичних фактів на користь однієї із сторін. Якщо противна сторона твердженнями і доказами не може переконати суд у хибності такого припущення, то припущення трансформується у твердження про наявність відшукуваного факту, яке буде відображено у мотивувальній частині судового рішення.

Суд також наголошує на тій обставині, що забороняється здійснювати доказування через припущення, тобто твердження, які самі по собі потребують доведення.

Наданий суду висновок Генічеської районної державної адміністрації № 302/09-123-02/26 від 28 травня 2021 року, із способом участі ОСОБА_3 в житті неповнолітніх онуків, не містить обґрунтування, та не вказує про наявність перешкод у спілкуванні із ними.

Позивачем не надано, а судом не встановлено факту чинення перешкод, з боку відповідача, у спілкуванні з онуками.

Однак, суд наголошує, що відповідач, зобов`язана вчиняти дії по забезпеченню спілкування онуками із бабусею, сприяти налагодженню та підтримці між ними емоційного контакту.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу.

З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватись, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18), право не тільки бути вислуханою і почутою, але й право брати активну участь у вирішенні своєї долі з`являється у дитини з досягненням віку 10 років.

Неповнолітній ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив про те, що його матір ніколи не заперечувала проти його спілкування із бабусею. Він спокійно разом із молодшим братом ОСОБА_5 приходить до бабусі у гості, телефонує їй. Проте вказує, що ночувати він у бабусі не хоче, оскільки там живе його батько, який вживає алкогольні напої. Також зазначив, що на цілий день на свята у бабусі залишатися не хоче, бо там скучно. Його позиція з приводу вказаного була чіткою, даючи відповіді на запитання суду, сумніву останній не виявив.

Неповнолітній ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначив про те, що його матір дозволяє йому спілкуватися із бабусею. Він разом із старшим братом ОСОБА_4 приходить до бабусі у гості на кожні вихідні, майже на цілий день, телефонує їй. Зауважив, що ночувати він у бабусі не хоче, оскільки там живе його батько, який вживає алкогольні напої. Також вказує, що на цілий день на свята у бабусі залишатися не хоче, бо там скучно. Його позиція з приводу вказаного була чіткою, даючи відповіді на запитання суду, сумніву останній не виявив.

З огляду на думку дітей, суд вважає, що діти висловили свою позицію з приводу часу та їх бажання спілкування із бабусею. З їх пояснень вбачається, що вони достатньо часу приділяють спілкуванню із бабусею, відвідують її, спілкуються із нею засобами зв`язку, та їх матір (відповідач у справі) ніяких перешкод щодо їх спілкування із бабусею (позивачем у справі) не чинить.

Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, враховуючи характер спірних правовідносин, суд вважає, в межах даного спору позивачкою не надано належних та допустимих доказів, які мали підтвердити неправомірні дії відповідача, пов`язані зі створенням перешкод в спілкуванні з неповнолітніми онуками, при зверненні з позовом до суду позивачкою не долучено докази на підтвердження заявлених вимог, клопотань про залучення доказів та/або витребування доказів (виклик свідків) під час судового розгляду справи позивачкою не заявлялись.

За наведених обставин, надавши належну оцінку доказам по справі, допитавши сторін, врахувавши пояснення дітей, суд приходить до висновку, що позивачкою не доведено факт чинення перешкод у спілкуванні з онуками з боку колишньої невістки, що є визначальним для вирішення даного спору з урахуванням підстав та предмету позову, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.1, 11, ч.1 ст.12, ст.15 Закону України «Про охорону дитинства», ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ч. 8 ст. 7, ч. ч. 5, 6 ст. 19, 141, 153, 257, 263 СК України,ч.1 ст. 2, ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 19, ч. 3 ст. 200, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 272-273, 352, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Калімбет Тетяни Адамівни яка діє в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Генічеської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з онуками та їх вихованні та визначення днів для спілкування - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 25 листопада 2021 року.

Суддя Генічеського районного суду Ю. Г. Берлімова