Рішення № 101417875, 24.11.2021, Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 536/704/21

Провадження № 2/536/612/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2021 року Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі: головуючої судді Даніліної Ж.О., за участю секретаря Поколоти О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кременчук за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank»,

УСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі ? АТ «Універсал Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 12 березня 2018 року станом на 22 грудня 2020 року у сумі 148 061,48 грн, з яких 101 652,65 грн загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) та 46 408,83 грн заборгованість за пенею та комісією.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у жовтні 2017 року банк запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлює кредитний ліміт. Особливістю цього проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрат у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.

Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.

Так, 12 березня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг.

Положеннями цієї анкети-заяви визначено, що заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши цю заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов`язався виконувати його умови.

На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у сумі 45 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .

АТ «Універсал Банк» посилається на те, що свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, але в процесі користування кредитним рахунком відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості.

У зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань станом на 22 грудня 2020 року утворилася заборгованість, що становить 148 061,48 грн у зв`язку з чим позивач просить стягнути з ОСОБА_1 вказану заборгованість та судові витрати у сумі 2 270,00 грн.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 20 липня 2021 року відкрито провадження у справі №536/704/21 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник АТ «Універсал Банк» у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) у судове засідання не з`явився, про час, дату і місце розгляду справи повідомлявся належним чином ? засобами рекомендованого повідомлення поштового зв`язку, а також шляхом публікації оголошення на веб-сайті Кременчуцького районного суду Полтавської області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Проте відповідач не повідомив причини неявки, до суду не звертався із заявою про відкладення розгляду справи.

В установлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав, тому відповідно до частини 8 статті 178 Цивільного процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, на підставі частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Частиною 1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Ураховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів у справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом установлено, що згідно довідки в.о. начальника Кременчуцького відділу УДМС у Полтавській області Управління державної міграційної служби України в Полтавській області громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_1 № НОМЕР_2 від 05 червня 2018 року, термін дії до 05 червня 2028 року, орган видачі ? (Кременчуцький РС УДМС України в Полтавській області) на підставі свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_3 виданого 29 травня 2018 року Кременчуцьким районним відділом ДРАЦС Головного ТУЮ в Полтавській області.

12 березня 2018 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Універсал Банк» укладено кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг (Monobank), відповідно до умов якого ПАТ «Універсал Банк» відкрив ОСОБА_1 поточний рахунок у гривні та надав кредитний ліміт у сумі 45 000,00 грн.

У заяві позичальника зазначено, що ОСОБА_1 проставлянням власноручного свого підпису під цією анкетою-заявою підтвердив, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, з якими він ознайомився, погодився та отримав у мобільному додатку, складають договір про надання банківських послуг, укладення якого він підтвердив та зобов`язався виконувати його умови.

Також у анкеті-заяві від 12 березня 2018 року ОСОБА_1 засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором та є рівнозначним аналогом його власноручного підпису.

До позовної заяви банк додав витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи в ПАТ «Універсал Банк» затверджені рішенням Правління ПАТ «Універсал Банк» протокол №33 від 27 вересня 2017 року.

Положеннями статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 Цивільного кодексу України).

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

За змістом статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (статті 628,629 Цивільного кодексу України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (частина 1 статті 638 Цивільного кодексу України).

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (частина 2 статті 638 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень частин 1, 3 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі ? Закон), згідно статті 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина 5 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями статті 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, ураховуючи, що особливістю проекту monobank є укладення договорів в електронній формі відповідно до розміщених на сайті банку Умов обслуговування рахунків фізичної особи та здійснення банківського обслуговування дистанційно без відділень, викладене свідчить про належне укладення кредитного договору, в тому числі погодження Умов обслуговування рахунків фізичної особи з додатками, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.

Аналогічна правова позиція сформована у постановах Верховного Суду. Так у постанові від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, у тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

У позовній заяві, банк зазначив, що станом на 30 травня 2019 року прострочення зобов`язання відповідача із сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення підпункту 5.16. пункту 5 Розділу II Умов відбулося істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою.

Так, банк 30 травня 2019 року направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості, проте відповідач своє зобов`язання не виконав.

Згідно розрахунку заборгованості за договором б/н від 12 березня 2018 року станом на 22 грудня 2020 року у ОСОБА_1 перед банком виникла заборгованість у сумі 189 888,67 грн, з яких: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у сумі 101 652,65 грн, заборгованість за пенею та комісією у сумі 88 236,02 грн. Однак, у позовній заяві банк просить стягнути заборгованість з відповідача за пенею і комісією у сумі 46 408,83 грн.

Із змісту анкети-заяви підписаної ОСОБА_1 від 12 березня 2018 року убачається, що вона не містить істотної умови ? строку повернення кредиту.

Однак, ураховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Універсал Банк» не повернуті, а також вимоги частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, та що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд ? шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Даних, що свідчать про сплату заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за цим кредитним договором у добровільному порядку відповідачем за час розгляду справи суду не надано. Крім того, відсутні у матеріалах справи беззаперечні, належні та допустимі докази, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України.

Ураховуючи, що на момент розгляду справи відповідач заборгованість не сплатив, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у сумі 101 652,65 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені та комісії у сумі 46 408,83 грн, суд зазначає наступне.

Як установлено судом, ОСОБА_1 підписав 12 березня 2018 року анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. При цьому, суд звертає увагу, що у вказаній анкеті-заяві відсутні істотні умови договору щодо розміру комісії та пені за користуванням кредитними коштами.

Разом з тим, у анкеті-заяві зазначено, що заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.

Так, до позовної заяви АТ «Універсал Банк» додано витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк».

При цьому варто зазначити, що у додатку 8 Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», а саме у розділі 7 «Інші важливі правові аспекти» пункту 8.2 «Паспорт споживчого кредиту «Картка monobank» вказано, що дата надання інформації аналогічна даті накладення електронного цифрового підпису кредитодавця і ця інформація зберігає чинність та є актуальною до 01 січня 2019 року.

Так, наданий банком розрахунок заборгованості містить нарахування пені та комісії починаючи з 01 лютого 2019 року по 22 грудня 2020 року, тобто за період коли інформація (умови, тарифи), яка міститься в Умовах обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» та паспорті споживчого кредиту вже втратила свою чинність.

Згідно із частиною 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як убачається із матеріалів справи, інших документів, які б обумовлювали розмір і порядок нарахування комісії та пені за користування кредитними коштами та були підписані ОСОБА_1 і АТ «Універсал Банк» не надано, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені та комісії у сумі 46 408,83 грн є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Положеннями статті 141 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги АТ «Універсал Банк» підлягають частковому задоволенню, з ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі виходячи із розрахунку: 101 652,65 грн (задоволені позовні вимоги) *100 : 148 061,48 грн (заявлені вимоги) = 68,66% від сплаченого судового збору 2 270,00 грн = 1 558,58 грн.

Керуючись статтями 12, 81, 83, 89, 141, 263, 282, 284, 289 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank», задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» б/н від 12 березня 2018 року станом на 22 грудня 2020 року у сумі 101 652,65 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» витрати зі сплати судового збору у сумі 1 558,58 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня складення його повного тексту. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про учасників справи:

Позивач ? Акціонерне товариство «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352), місцезнаходження: 04114, м. Київ вул. Автозаводська, будинок 54/19.

Відповідач - ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст заочного рішення складено 29 листопада 2021 року.

СуддяЖ. О. Даніліна