Постанова № 101416228, 24.11.2021, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/6682/21

УХВАЛА

24 листопада 2021 року смт. Овідіополь

Слідчий суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Панасенко Є.М., при секретарі судового засідання Степанової Н.С., за участю слідчого Кіфішиної О.В, прокурора Чечеткіна І.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Савенкова О.С., розглянувши в приміщенні суду клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції Кіфішиної О.В. по матеріалах досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12021162380000644 від 10.11.2021 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава Полтавського району Полтавської області, громадянина України, українця за національністю, маючого зі слів середьо-спеціальну освіту, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх дітей, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого за вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 28.05.2021 року за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області старший лейтенант поліції Кіфішина О.В., за погодженням з прокурором Чорноморської окружної прокуратури Одеської області Чечеткіним І.В., 24.11.2021 року звернулася до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185 КК України.

Із змісту даного клопотання вбачається, що досудовим розслідуванням встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 , будучи раніше судимим за вчинення кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 185 КК України належних висновків не зробив та повторно вчинив аналогічні умисні злочини, за наступник обставин.

Так, на початку листопада місяця 2021 року в денний час доби, більш точний час у ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, підозрюваний ОСОБА_1 , з метою таємного викрадення чужого майна направився до домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , де мешкає ОСОБА_2 .

Реалізуючи свій злочинний намір, направленим на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає, вільним шляхом проник до подвір`я домоволодіння потерпілого ОСОБА_2 .

Знаходячись на подвір`ї, підозрюваний ОСОБА_1 підійшов до вхідних дверей будинку, де рукою вирвав на дверях навісний замок та проник всередину будинку.

Перебуваючи у середині будинку, підозрюваний ОСОБА_1 продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, діючи умисно, з корисливих мотиві, повторно, таємно викрав газовий балон, спричинивши потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 600 гривень.

Крім того, 07.11.2021 року в денний час доби, більш точний час у ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, підозрюваний ОСОБА_1 , з метою повторного таємного викрадення чужого майна, направився до домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 де мешкає ОСОБА_3 .

Реалізуючи свій злочинний намір, направленим на таємне викрадення чужого майна, підозрюваний ОСОБА_1 переконавшись, що його дії залишаються непоміченими, діючи з прямим умислом, не маючи будь-яких прав на перебування на території вказаного домоволодіння, яке облаштоване власником під зберігання майна, та має засоби охорони від доступу сторонніх осіб, через зачинену хвіртку проник до подвір`я домоволодіння.

Знаходячись на подвір`ї, підозрюваний ОСОБА_1 увійшов до гаражного приміщення, яке не облаштовано воротами, обрав об`єктом свого злочинного посягання електродробарку для зерна марки Млин-ОК МЛИН-3, вартістю 3000 гривень.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, діючи умисно, з корисливих мотиві, повторно, таємно викрав електродробарку для зерна марки Млин-ОК МЛИН-3, спричинивши потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 3000 гривень.

Крім того, 08.11.2021 року в денний час доби, більш точний час у ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, підозрюваний ОСОБА_1 , з метою повторного таємного викрадення чужого майна, направився до домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 де мешкає ОСОБА_3 .

Реалізуючи свій злочинний намір, направленим на таємне викрадення чужого майна, підозрюваний ОСОБА_1 переконавшись, що його дії залишаються непоміченими, діючи з прямим умислом, не маючи будь-яких прав на перебування на території вказаного домоволодіння, яке облаштоване власником під зберігання майна, та має засоби охорони від доступу сторонніх осіб, через зачинену хвіртку проник до подвір`я домоволодіння.

Знаходячись на подвір`ї, підозрюваний ОСОБА_1 увійшов до гаражного приміщення, яке не облаштовано воротами, обрав об`єктом свого злочинного посягання електро точильний верстат, вартістю 1000 гривень.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, діючи умисно, з корисливих мотиві, повторно, таємно викрав електро точильний верстат, спричинивши потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 1000 гривень.

Крім того, 09.11.2021 року в вечірній час, більш точний час у ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, підозрюваний ОСОБА_1 , з метою повторного таємного викрадення чужого майна, направився до домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 де мешкає ОСОБА_4 .

Реалізуючи свій злочинний намір, направленим на таємне викрадення чужого майна, підозрюваний ОСОБА_1 переконавшись, що його дії залишаються непоміченими, діючи з прямим умислом, через зачинену хвіртку проник до подвір`я домоволодіння.

Знаходячись на подвір`ї, підозрюваний ОСОБА_1 підійшов до вхідних дверей сараю, де рукою вирвав на дверях навісний замок та проник всередину приміщення де обрав об`єктом свого злочинного посягання електро шліфмашинку.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, діючи умисно, з корисливих мотиві, повторно, таємно викрав електро шліфмашинку, вартістю 300 гривень та переноску білого кольору розміром 15 метрів, вартістю 90 грн, спричинивши потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 390 гривень.

Крім того, 10.11.2021 року у вечірній час доби, більш точний час у ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, підозрюваний ОСОБА_1 , з метою повторного таємного викрадення чужого майна, направився до домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 де мешкає ОСОБА_5 .

Реалізуючи свій злочинний намір, направленим на таємне викрадення чужого майна, підозрюваний ОСОБА_1 переконавшись, що його дії залишаються непоміченими, діючи з прямим умислом, через зачинену хвіртку проник до подвір`я домоволодіння.

Знаходячись на подвір`ї, підозрюваний ОСОБА_1 підійшов до вхідних дверей сараю, де рукою вирвав на дверях навісний замок та проник всередину приміщення де обрав об`єктом свого злочинного посягання дві сокири.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, діючи умисно, з корисливих мотиві, повторно, таємно викрав дві сокири, вартістю 200 гривень за кожну, спричинивши потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 400 гривень.

За наявністю достатніх доказів, 12.11.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Слідчий Кіфішина О.В. в судовому засіданні підтримала клопотання, просила його задовольнити, посилаючись на обґрунтованість підозри, наявність існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що викладені в клопотанні та неможливість їх запобігання, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Прокурор Чечеткін І.В. в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, просив його задовольнити.

Захисник Савенков О.С. в судовому засіданні вказав, що матеріали клопотання не містять достатні докази про існування оголошених ризиків, підозрюваний ОСОБА_1 повністю визнає себе винним у вчинених кримінальних правопорушеннях, просив застосувати відносно підозрюваного більш м`який запобіжний захід.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні вказав, що визнає себе винним у вчинених кримінальних правопорушеннях, переховуватись від органів досудового розслідування чи суду не має наміру.

Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, оцінивши в сукупності всі обставини, заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та його захисника, слідчий суддя, вважає, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтоване частково та підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Водночас, статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Суд враховує положення ст. 5 Конвенції, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У справі «Ілійков проти Болгарії» (заява N 33977/96) від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до п. 28 рішення «Плешков проти України» (заява N 37789/05) від 10.02.2011 р. ЄСПЛ погоджується, що обґрунтована підозра у тому, що особа вчинила тяжкий злочин, може на початку слугувати підставою для взяття її під варту. Крім того, необхідність забезпечення належного здійснення провадження, зокрема, отримання доказів від свідків є належною підставою для первинного взяття під варту.

Така позиція ЄСПЛ узгоджується з положеннями національного законодавства, зокрема ст.ст. 177, 183 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Встановлено, що 12.11.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України (а.к 52-55).

18.11.2021 року ОСОБА_1 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України (а.к. 47-51).

Оскільки термін «обґрунтована підозра», згідно практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява N 42310/04) від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Водночас, практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

У справі «Феррарі-Браво проти Італії» (заява N 9627/81) від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:

- протоколами огляду місця події від 09.11.2021 року, 15.11.2021 року (а.к. 13-15, 21-23, 28-29, 37-39); протоколами допиту свідків ОСОБА_6 від 15.11.2021 року (а.к. 24-27), ОСОБА_7 від 15.11.2021 року (а.к. 30-33);, ОСОБА_8 від 16.11.2021 року (а.к. 40-43); протоколами допиту потерпілих ОСОБА_3 від 10.11.2021 року (а.к. 16-17), ОСОБА_2 від 13.11.2021 року (а.к. 34-36); протоколом проведення слідчого експерименту від 17.11.2021 року за участю підозрюваного ОСОБА_1 (а.к. 44-46); протоколом допиту підозрюваного від 12.11.2021 року (а.к. 18-20).

Наявні докази про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, на думку слідчого судді, є вагомими та можуть переконати об`єктивного спостерігача, що ОСОБА_1 міг вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч.3 ст.185 КК України.

Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , є тяжким злочином, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк до шести років.

Підозрюваний ОСОБА_1 має повних 31 рік від народження, зі слів підозрюваного має середньо-спеціальну освіту, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає у своїх знайомих за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, не одружений, на утриманні малолітніх дітей та осіб похилого віку не має, на "Д" обліку і лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше судимого за вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 28.05.2021 року за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена, підозрюється у вчиненні п`яти епізодів кримінального правопорушення, в період відбуття іспитового строку.

Крім того, слідчим суддею встановлено, що на розгляді в Овідіопольському районному суді Одеської області на стадії підготовчого провадження знаходиться ще один обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки .

Зазначаючи про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обґрунтовано послався на ризики, які передбачені п.п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, враховуючи, що ОСОБА_10 , перебуваючи на волі матиме можливість:

- переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, за яке законом передбачене покарання до шести років позбавлення волі, які підозрюваний вчинив в період відбуття іспитового строку. Таким чином, обґрунтовано можна стверджувати, що підозрюваний може ухилятися від кримінальної відповідальності, оскільки через не зняту та непогашену судимість йому можливе реальне покарання у вигляді позбавлення волі, що свідчить про те, що останній може вчинити спробу направлену на ухилення від органу досудового розслідування та суду;

- вчинити інше кримінальне правопорушення, так як підозрюваний раніше судимий, підозрюється у вчиненні п`яти епізодів тяжкого корисливого кримінального правопорушення в період відбуття іспитового строку, що свідчить про небажання припиняти вчиняти кримінальні правопорушення та вказує на свідоме порушення загальновизначених норм поведінки.

При цьому, слідчий суддя не погоджується із твердженнями прокурора та слідчого про наявність ризиків, передбачених п.п. 2-4 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки вони висловлені у формі припущення, так як належних та допустимих доказів, які б свідчили, що підозрюваний може: знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих та свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, матеріали клопотання не містять та в судовому засіданні не представлено.

Враховуючи зазначені вище ризики, наявність обґрунтованої підозри, особу підозрюваного, застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даній стадії досудового розслідування є найбільш прийнятним, а інші більш м`які запобіжні заходи не здатні запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, з наступних причин:

- особисте зобов`язання - не доцільно застосувати у зв`язку з тим, що на переконання слідчого судді, обрання такого запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених статтею 194 КПК України;

- особиста порука - на адресу суду не надходили для розгляду письмові зобов`язання осіб, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу;

- застава - до суду не надходили заяви або клопотання від підозрюваного ОСОБА_1 , рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків;

- домашній арешт - не доцільно застосувати у зв`язку з відсутністю міцних соціальних зв`язків підозрюваного за місцем проживання, родини та утриманців не має, ніде не працює та не навчається. Крім того, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні ряду епізодів тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого в період іспитового строку, а тому підозрюваний підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання спробам здійснити дії, передбачені п.п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Жодних доказів про те, що підозрюваний не може утримуватися під вартою, стороною захисту не представлено.

У зв`язку з вищенаведеним, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та доцільність застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, але не довше, ніж в межах строків досудового розслідування, тобто до 12.01.2022 року.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням встановлених обставин кримінального правопорушення, сімейного стану підозрюваного, відомостей про майновий стан підозрюваного не представлено, інших даних про його особу та встановлених ризиків, слідчий суддя вважає за доцільне визначити розмір застави щодо підозрюваного ОСОБА_1 - 85 000 (вісімдесят п`ять тисяч) гривень, а також визначити обов`язки, з передбачених статтею 194 КПК України, які будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 12 січня 2022 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Строк дії ухвали слідчого судді становить 49 днів.

Визначити розмір застави щодо підозрюваного ОСОБА_1 у розмірі 85 000 (вісімдесят п`ять тисяч) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок - код отримувача 26302945, банк отримувача: ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA418201720355249001000005435.

Підозрюваний ОСОБА_1 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживав, а саме с.Новоградківка Одеського району Одеської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_1 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, він зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, строк дії яких встановити до 12.01.2022 року.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню та закінчує свою дію 12.01.2022 року.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвалискладено 26.11.2021 року.

Слідчий суддя Є.М. Панасенко