Постанова № 10141448, 13.01.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2010                                                                                           № 8/319

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Новікова М.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -Соломенко Н.О. – дов. б/н від 10.12.2009

                               Пєгіна С.І. – дов. б/н від 10.12.2009          

від відповідача: Батюсь Т.В. – дов. б/н від 23.12.2009

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу АТЗТ "Маркетліс"

на рішення Господарського суду м.Києва від 24.09.2009

у справі № 8/319 (суддя

за позовом                               ТОВ Фірма "Ремік ЛТД"

до                                                   АТЗТ "Маркетліс"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 1595713,01 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма „Ремік ЛТД” звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства закритого типу „Маркетліс” про стягнення 1595713,01 грн. за неналежне виконання умов договору №07132 від 11.12.2007, а саме: поставлення вакуумного пресу FRIZ OTP.MFP 250 MT/15/289.

Рішенням господарського суду м. Києва від 24.09.2009 у справі №8/319 позов задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства закритого типу „Маркетліс” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма „Ремік ЛТД” 965221, 09 грн. боргу, 9652,21 грн. витрат по сплаті державного мита та 189,03 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить частково скасувати рішення господарського суду м. Києва від 24.09.2009 у справі №8/319 в частині задоволення стягнення з Акціонерного товариства закритого типу „Маркетліс” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма „Ремік ЛТД” 965221,09 грн. за неналежне виконання умов договору, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми „Ремік ЛТД” до Акціонерного товариства закритого типу „Маркетліс” про стягнення коштів у сумі 965221,09 грн., в іншій частині рішення залишити без змін.

Вимоги та доводи апеляційної скарги відповідача мотивовані тим, що суд в рішенні не дослідив тієї обставини, що в обґрунтування позовних вимог подано неналежні докази у вигляді листа ЗАТ „Первомайський електромеханічний завод імені Карла Маркса” від 04.06.2009 №01/04 та акту експертизи №262 Луганської регіональної торгово-промислової палати, оскільки п. 4.2.4 договору № 07132 визначено, що технологічна експертиза має бути проведення за узгодженням обох сторін. Крім того, відповідач вказує на те, що суд дійшов неправильного висновку про неукомплектованість поставленого вакуумного пресу, оскільки другий завантажувальний стіл входив до асортименту товару.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

11.12.2007 між Акціонерним товариством закритого типу „Маркетліс” та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма „Ремік ЛТД” укладено договір №07132, за яким позивач (покупець) придбав у відповідача (продавець) на умовах „склад покупця” один вакуумний прес FRIZ OTP.MFP 250 MT/15/28 (зав. № 0-270-13-2147), один станок для окутування профілів PUM 100/30/WHЄ/RS Vision (зав. № 0-271-13-2148), один станок для розкрою рулонних матеріалів PFS 700/13 (зав. № 0-278-12-2149), (далі обладнання).

Згідно з пунктом 1.2. договору комплектація обладнання визначається відповідно до додатку 1 до договору, що є невід’ємною частиною даного договору.

Пунктом 1.3 договору визначено, що поставка обладнання зі складу продавця на склад Покупця здійснюється за рахунок продавця.

Додатком №1 передбачено, що відповідач мав поставити позивачу:

1.          Вакуумний прес, в комплектацію якого входять один завантажувальний стіл та мембрана вартістю 796093,50 грн.

2.          Завантажувальний стіл 124661,90 грн.

3.          Станок з вузлами та деталями вартістю 416261,90 грн.

4.          Станок 398865,55 грн.

Відповідно до пункту 2.1 Договору загальна вартість обладнання складає 2087559,42 грн.

Вимагаючи від відповідача сплати боргу, позивач вказує на те, що відповідач поставив йому некомплектний товар, а саме один завантажувальний стіл до вакуумного пресу, а не два, як це передбачено додатковою угодою.

Згідно з ст. 266 Господарського кодексу України, предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін.

Додатком №1 передбачено асортимент товару, який має бути поставлений і комплектацію вказаних товарів. Як вже вказувалось вакуумний прес згідно п. 1 комплектувався одним завантажувальним столом і однією мембраною. Другий завантажувальний стіл наводиться у позиції 2 додатку №1. Вказані позиції додатку мають окремо визначену ціну товару.

Вказане дає суду підстави вважати, що другий завантажувальний стіл не входить до комплектації вакуумного пресу FRIZ OTP.MFP 250 MT/15/289, а входить до асортименту товарів (загальної кількості товарів).

Отже, суд першої інстанції, дійшов невірного висновку про неукомплектованість поставленого товару і безпідставно стягнув з відповідача вартість товару, який не входить до комплекту вакуумного пресу.

Обґрунтовуючи свої вимоги про стягнення боргу, позивач зазначає, що поставлене обладнання, а саме: вакуумний прес, непридатне до використання і лише в цій частині він і звернувся до суду з позовом.

Пунктом 4.2.4 договору № 07132 від 11.12.2007 передбачено, що у випадку, якщо технологічною експертизою, погодженою обома сторонами, буде встановлено, що обладнання повністю чи частково не придатне для використання, покупець має право вимагати від продавця усунення неполадок, а при неможливості виконання вищезазначеного, заміну обладнання або повернення продавцем отриманих від покупця грошових коштів.

Під час розгляду апеляційної скарги представник позивача зазначив, що підставою для звернення до суду з позовом про стягнення боргу є саме п. 4.2.4 договору.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач звертався до позивача з листами від 22.06.2009 №26 та №12 від 30.04.2009 з пропозицією щодо створення технічної комісії в складі представників АТЗТ „Маркетліс”, ТОВ Фірма „Ремік ЛТД” і фірми „Friz Kaschiertechnik GmbH” для визначення відповідності роботи вакуумного пресу необхідним вимогам і сформувати спільне рішення про придатність чи не придатність Вакуумного преса FRIZ OTP.MFP 250 MT/15/289.

Відповіді на вказані листи в матеріалах справи відсутні, які і відсутні докази проведення технологічної експертизи, передбаченої умовами договору.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження факту непридатності обладнання до використання позивач надав лист ЗАТ „Первомайський електромеханічний завод імені Карла Маркса” та акт експертизи №262 Луганської регіональної торгово–промислової палати.

Дані документи не є належними доказами у справі, оскільки вони не є технологічною експертизою в розумінні п. 4.2.4 договору та закону, були складені без погодження з відповідачем і не містять в собі висновків, які саме неполадки містить це обладнання, чи можливо усунути такі недоліки, ступінь непридатності товару до використання (повністю чи частково), тощо.

Акт від 12.09.2008, складений в присутності представника відповідача, на який посилається позивач, також не є технологічною експертизою в розумінні договору та закону.

Отже, в порушення п. 4.2.4 позивач не встановив належним чином непридатність вакуумного пресу до використання, а тому у нього відсутня підстава вимагати від продавця усунення неполадок, а при неможливості виконання вищезазначеного, заміну обладнання або повернення продавцем отриманих від покупця грошових коштів.

Крім того, позивач не вимагав від покупця спочатку усунути неполадки, а відразу заявив про стягнення боргу.

Слід зауважити, що під час розгляду спору в господарському суді м. Києва відповідач заявляв клопотання про призначення товарознавчої експертизи щодо на предмет відповідності якості вакуумного пресу FRIZ OTP.MFP 250 MT/15/289, наявності чи відсутності прихованих недоліків вакуумного пресу FRIZ OTP.MFP 250 MT/15/289, виявлення причин виникнення можливих недоліків вакуумного пресу FRIZ OTP.MFP 250 MT/15/289, а також чи зумовлює наявність недоліків вакуумного пресу FRIZ OTP.MFP 250 MT/15/289 повну або часткову його непридатність до роботи.

В задоволенні заявленого клопотання Відповідачеві судом було відмовлено.

Під час розгляду апеляційної скарги в Київському апеляційному господарському суді учасники процесу не заявляли клопотань та не ставили питання щодо призначення судової експертизи в рамках даної справи.

Керуючись ст. 43 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для призначення судової експертизи в даній справі.

Звертаючись до суду з позовом, позивач просив стягнути з відповідача грошову суму. В суді апеляційної інстанції представник позивача підтвердив те, що він просить стягнути з відповідача грошову суму в якості боргу.

Згідно ст 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

В силу ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 678 Цивільного кодексу України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.           

Колегія суддів дійшла висновку, що стягнення саме боргу з відповідача не відповідає способу захисту права позивача, передбаченого законом і договором, оскільки у позивача, в разі належного підтвердження непридатності отриманого обладнання, виникло б право відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

На сьогоднішній день вакуумний прес знаходиться у позивача та відповідачу не повернутий, про що сторони зазначили в судовому засіданні, отже у відповідача перед позивачем не виник борг в розумінні положень чинного законодавства.

З висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення суми прямих збитків – 46361,39 грн. та упущеної вигоди - 1423985,37 грн., в зв’язку з недоведеністю даних вимог, колегія судів погоджується в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, зокрема, безпідставність висновків щодо поставки товару в неповній комплектації, невиконання позивачем умов договору щодо призначення технологічної експертизи, а також невірно обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва у справі №8/319 від 24.09.2009 підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог, в іншій частині – підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу „Маркетліс” задовольнити.

2. Рішення господарського суду м. Києва у справі №8/319 від 24.09.2009 скасувати в частині задоволених позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 965221,09 грн. за неналежне виконання умов договору №07132 від 11.12.2007. В іншій частині рішення залишити без змін.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма „Ремік ЛТД” (91033, м. Луганськ, кв. Шевченка,6, ідентифікаційний код 20158648) на користь Акціонерного товариства закритого типу „Маркетліс” (м. Київ, вул. Трутенко, 10, ідентифікаційний код 20005927) 4826,10 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

4. Доручити господарському суду м. Києва видати наказ.

5. Матеріали справи №8/319 повернути до господарського суду м. Києва.

6. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя                                                                      

Судді