Рішення № 10141416, 15.06.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" червня 2010 р.Справа № 5/709-10 Господарський суд Хмельницької області у складі головуючого судді Грамчука І.В. при секретарі судового засідання Атаманчук І.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом відкритого акціонерного товариства "Луцькпласмас", м. Луцьк, Волинської області

до ВКП Старокостянтинівської міжрайбази, м. Старокостянтинів

про стягнення заборгованості у розмірі 1371,46 грн. (1062,63грн. основний борг, 53,80грн. - 3% річних та 255,03грн. - інфляційні збитки)

Представники сторін:

від позивачів - не з'явились

від відповідача - Юзьвак В.С. - представник за довіреністю

У судовому засіданні 15 червня 2010р. приймається рішення, оскільки у засіданні суду 25.05.2010р. оголошувалась перерва.

Суть спору: Позивач у позовній заяві просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 1371,46 грн. (1062,63грн. основний борг, 53,80грн. - 3% річних та 255,03грн. - інфляційні збитки) за поставлений відповідачу товар та неоплачений останнім у повному обсязі.

Повноважні представники позивача у судове засідання 12.05.2010р. не прибули, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 19.04.2010р. не виконали. Проте на адресу суду надіслано клопотання, у якому повідомив представник про неможливість забезпечення явки представника ВАТ "Луцькпласмас", м. Луцьк, Волинської області у судове засідання по даній справі, у зв'язку із перебування його у судовому засідання в господарському суді Волинської області по справі №8/27-76. У зв'язку з цим просив розгляд даної справи здійснювати за відсутності представника позивача - ВАТ „Луцькпластмас". Окрім того, повідомив, що доказом перебування відповідача у Єдиному державному реєстрі згідно закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" є в тому числі й Витяг з ЄДР, який долучений нами до позовної заяви. Інших доказів перебування відповідача у ЄДР у нас немає; щодо підтверджуючих документів на існування суми боргу відповідача, то вони долучені нами в повному обсязі до даної позовної заяви і містяться у матеріалах справи. Представити їх суду в оригіналах у дане судове засідання не вважається можливим з урахуванням вище викладеного /щодо неможливості явки представника позивача/. У випадку виникнення спірних питань по даних документах представник повідомив, що додатково надасть їх суду в оригіналах. До матеріалів справи надано копію ухвали господарського суду Волинської області у справі №8/27-76.

У судовому засіданні 12.05.2010р. та у відзиві на позов повноважний представник відповідача повідомив, що платіжним дорученням №712 від 11.05.2010р. на розрахунковий рахунок позивача відповідачем перераховано заборгованість в сумі 1062,63грн. за отримані пластмасові вироби по накладній №РН-0000116 від 26.01.2006р., тобто заборгованість по оплаті перед позивачем станом на 12.05.2010р. ліквідована повністю. У зв'язку з чим просив провадження у справі припинити щодо стягнення заборгованості у розмірі 1062,63 грн., а в стягнення 3% річних та інфляційних збитків в суму 308,83грн., враховуючи важкий фінансовий стан відповідача - відмовити. До матеріалів справи додано копію платіжного доручення №712 від 11.05.2010р., копію довідки ЄДРПОУ АБ №111594 від 24.11.1998р. та копію доручення №5 від 01.03.2010р.

Враховуючи те, що для повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи необхідна участь представника позивача, суд вважав за необхідне розгляд справи відкласти на іншу дату, повторно зобов’язавши позивача надати суду оригінали установчих документів, а також оригінали доказів на підтвердження позовних вимог та уточнити розмір спірної заборгованості з наданням доказів можливої сплати відповідачем суми боргу.

25.05.2010р. у судове засідання повноважний представник позивача не з'явився. Проте на адресу суду 25.05.2010р. надіслав клопотання, у якому повідомив про неможливість забезпечення явки представника ВАТ "Луцькпластмас" у судове засідання по даній справі, у зв'язку із перебування його у судових засіданнях господарського суду Волинської області (копії ухвал додаються). У зв'язку з чим просив розгляд даної справи здійснювати за відсутності представника позивача - ВАТ „Луцькпластмас". Також, на виконання вимог ухвали господарського суду Хмельницької області від 12.05.2010р. повідомив про сплату відповідачем суми основного боргу за поставлений товар в розмірі 1062,63 грн. згідно платіжного доручення №712 від 11.05.2010р.

Щодо прохання представника відповідача не стягувати нараховані штрафні санкції згідно 625 ЦК України, то повноважний представник позивача вважає його безпідставним та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства України. А саме, згідно ст. 625 ЦК України такі штрафні санкції нараховуються за прострочення у виконанні грошових зобов'язань. Відповідачем прострочено виконання грошових зобов'язань у даній справі та спір було доведено до судового розгляду, оскільки ВАТ „Луцькпластмас" намагалось врегулювати даний спір направленням претензійного листа, відповіді на який відповідача не отримали.

Враховуючи те, що відповідач не заперечував суму основного боргу та погасив її в процесі судового розгляду даної справи, а також той факт, що представник позивача не має : прибути у судове засідання по даній справі 25.05.10 р., останній просив суд розгляд даної справи здійснювати за наявними у справі доказами та стягнути із відповідача на користь позивача суму нарахованих на основний борг штрафних санкцій в розмірі 308,83 грн., в т.ч. 3% річних за 616 днів прострочки починаючи з 31.07.2008р. по 07.04.2010р., що становить 53,80грн. та інфляційні збитки за період з серпня 2008 по лютий 2010р.р. (124%) - 255,03грн. Дане клопотання позивача судом прийнято згідно ст.ст. 22-31 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, а саме згідно накладної №РН-0000116 від 26.01.2006р. ВАТ „Луцькпластмас" поставило ВКП Старокостянтинівської міжрайбази пластмасові вироби в асортименті на загальну суму 10982,64грн. Відповідач товар прийняв та зобов'язувався оплатити за поставлений товар за цінами вказаними у накладній на розрахунковий рахунок позивача. Однак відповідачем оплата не була здійснена у повному обсязі.

23 липня 2008р. позивачем була направлена відповідачу претензія, у якій повідомив, що станом на 23.07.2008р. у відповідача утворилась заборгованість за поставлений товар в асортименті у розмірі 2562,63грн. У зв'язку з чим просив відповідача сплатити вказану суму протягом 10днів з моменту отримання даної претензії.

09 липня 2009р. позивачем було направлено відповідачу лист за №265, у якому повідомив про часткову сплату відповідачем суми боргу та зазначив, що станом на 09.07.2009р. за відповідачем рахується заборгованість у сумі 1062,63грн., яку і просив відповідача сплатити протягом 7днів з моменту отримання повідомлення.

Станом на 07.04.2010р. заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становила 1062,63грн.

У зв'язку з не сплатою заборгованості позивачем нараховані відповідачу 3% річних за період з 31.07.2008р. по 07.04.2010р. у розмірі 53,80грн. та інфляційні збитки за період з серпня 2008р. по лютий 2010р. у розмірі 255,03грн.

На день звернення з позовом до суду, заборгованість становила 1371,46 грн., з яких 1062,63грн. основний борг, 53,80грн. - 3% річних та 255,03грн. - інфляційні збитки.

Остання відповідачем до моменту подання позову не сплачена, на підтвердження протилежного відповідачем доказів не надано та не доведено.

У зв'язку з цим позивач просив стягнути з відповідача 1371,46 грн., з яких 1062,63грн. основний борг, 53,80грн. - 3% річних та 255,03грн. - інфляційні збитки.

Після подання позову відповідачем платіжним дорученням № 712 від 11.05.2010р. сплачено основний борг на суму 1062,63грн.

У зв'язку зі сплатою відповідачем суми основного боргу, позивач клопотанням просив стягнути 3% річних у розмірі 53,80грн. та інфляційні збитки у розмірі 255,03грн. Заявлене клопотання позивача судом прийнято згідно ст.ст. 22-31 ГПК України.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.п. 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України, якою закріплено загальні умови виконання зобов'язання, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 610 Кодексу визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснено поставку відповідачу пластмасових виробів в асортименті на загальну суму 10982,64грн., що підтверджується накладною №РН-0000116 від 26.01.2006р. Відповідач товар прийняв та провів оплату за товар не повному обсязі. У зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 1062,63грн. основного боргу. за поставлений товар.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем заявлено до стягнення 1062,63 грн. заборгованості за поставлений товар. Заявлена сума заборгованості підтверджується належними у справі доказами.

Проте, після подання позову відповідачем сплачено суму основного боргу, що підтверджується копію платіжного доручення № 712 від 11.05.2010р. на суму 1062,63грн. Тому в цій частині провадження у справі підлягає припиненню згідно п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Решта позовних вимог заявлених позивачем, а саме 3% річні в розмірі 53,80 грн. за період з 31.07.2008р. по 07.04.2010р., що становить 53,80грн. та інфляційні збитки за період з серпня 2008 по лютий 2010р.р. (124%) - 255,03грн., що нараховані на суму основного боргу за поставлений та неоплачений товар, нараховані позивачем правомірно, відповідають нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджено належними доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд дійшов висновку, що позов відкритого акціонерного товариства "Луцькпласмас", м. Луцьк, Волинської області до ВКП Старокостянтинівської міжрайбази, м. Старокостянтинів про стягнення заборгованості у розмірі 1371,46 грн. (1062,63грн. основний борг, 53,80грн. - 3% річних та 255,03грн. - інфляційні збитки) підлягає частковому задоволенню на суму 308,83грн (3% річні та інфляційні збитки).

В решті позову провадження у справі підлягає припиненню згідно п.1.1 ст. 80 ГПК України із вищевикладених підстав.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 45, 47, 13, 15, 33, 44, 49, 80 (п.1-1), 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД

ВИРІШИВ:

Позов відкритого акціонерного товариства "Луцькпласмас", м. Луцьк, Волинської області до ВКП Старокостянтинівської міжрайбази, м. Старокостянтинів про стягнення 1371,46 грн. (1062,63грн. основний борг, 53,80грн. - 3% річних та 255,03грн. - інфляційні збитки) задоволити частково.

Стягнути з ВКП Старокостянтинівської міжрайбази, м. Старокостянтинів (вул. Горького,11, код 01772911) на користь відкритого акціонерного товариства "Луцькпласмас", м. Луцьк, Волинської області (вул. Рівненська, 76а, код 00203571) 53,80грн. (п’ятдесят три гривні 80 коп.) 3% річних, 255,03 грн. (двісті п'ятдесят п'ять гривень 03 коп.) інфляційних нарахувань 102,00грн. (сто дві гривні 00 коп.) відшкодування сплаченого державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 1062,63грн. основного боргу припинити.

Видати наказ.

                              Суддя