Рішення № 10141387, 25.05.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2010 р.                                                                       Справа №4/5

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСП" Полістрой", просп. Металургів, буд. 54, к.73, м.Алчевськ, Луганська область,94206

до Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1, вул. Гоголя, 28, м. Миргород, Миргородський район, Полтавська область,37600

про стягнення грошових коштів

Суддя Білоусов Сергій Миколайович

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Співак І.С., довіреність №576 від 01.09.2009 року

СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 18 445, 40 грн. заборгованості за договором підряду №2009.11.20/1 від 20.11.2009 року, з яких 16851, 20 грн. основного боргу, 1154, 12 грн. пені, 1833,41 грн. суми інфляції, 169,58 грн. три проценти річних (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог вх.№07028д від 20.05.2010 року).

В судовому засіданні представник відповідача подав письмове клопотання, в якому зазначив, що суму основного боргу в розмірі 16 851, 20 грн. відповідач визнає в повному обсязі, проте, заперечує проти стягнення пені та суми інфляції в зв'язку з порушенням 22.07.2005 року справи про банкрутство Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1" та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів (клопотання залучено до матеріалів справи).

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

20.11.2009 року сторонами був укладений договір на виконання підрядних робіт №2009.11.20/1 (далі –Договір), за яким підрядник (позивач) зобов'язався за завданням замовника (відповідача) на свій ризик виконати роботу з очищення котла ДКВР 6,5/13, а замовник зобов'язався прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість згідно актів виконаних робіт.

Вартість робіт, згідно п. 2.1 Договору та рахунку-фактури №СФ-0000094 від 20.11.2009 року склала 24073, 20 грн.

Пунктами 3.2.1, 3.2.2 Договору відповідач зобов'язаний здійснювати 30% оплати на протязі 10-ти днів з моменту підписання Договору, 70 %- на протязі 30-ти календарних днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт.

Згідно матеріалів справи, акт приймання виконаних будівельних робіт на суму 24 073, 20 грн. підписаний 22.01.2010 року.

Відповідач свої договірні зобов‘язання щодо внесення оплати за виконані роботи виконав частково, здійснивши лише попередню оплату в розмірі 7222, 00 грн. (копія виписки з особового рахунку від 01.12.2009 року - в матеріалах справи).

За п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

За умовами Договору, термін оплати складає 30 календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Згідно матеріалів справи, акт приймання виконаних будівельних робіт на суму 24 073, 20 грн. підписаний 22.01.2010 року (дата підписання відповідачем). Таким чином, термін оплати Договору закінчився 23.02.2010 року.

11 лютого 2010 року позивачем направлено відповідачу претензію з вимогою сплати суми заборгованості в розмірі 16 851, 20 грн. 12 лютого відповідачем запропоновано графік погашення заборгованості за схемою: 18.02.2010 року - 3370, 00 грн.; 25.02.2010 року - 3370, 00 грн.; 03.03.2010 року - 3370, 00 грн.; 10.03.2010 року - 3 370, 00 грн.; 17.03.2010 року - 3370, 00 грн. Проте, відповідачем погашення заборгованості не здійснено.

Виходячи з п. 1 ст. 903 Цивільного Кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Тому позовні вимоги про стягнення боргу по наданню послуг з очищення котла ДКВР 6,5/13 в розмірі 16 851, 20 грн. згідно Договору є правомірними та обґрунтованими матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Пунктом 6.1. Договору сторони передбачили, що за невиконання та неналежне виконання прийнятих по Договору зобов'язань, сторони несуть відповідальність, встановлену діючим законодавством України.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Оскільки термін сплати по Договору закінчився 21.02.2010 року, розмір трьох процентів річних слід нараховувати з 22.02.2010 року. В той час як збитки від інфляції підлягають стягненню лише за повний місяць березень 2010 року. Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми інфляції та три проценти річних, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, підлягають частковому задоволенню, а саме: 128 грн. 80 коп. - три проценти річних, 151 грн. 66 коп.- збитків від інфляції. Заперечення відповідача щодо неправомірності нарахування позивачем збитків від інфляції та трьох процентів річних судом відхиляються, оскільки за змістом ст.ст. 1, 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та ст. 625 Цивільного кодексу України, втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, тому ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань, та в зв'язку з цим відносити до санкцій у розумінні ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Отже, на передбачені статтями 536 та 625 ЦК України проценти та індекс інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання не поширюється заборона на їх нарахування в період провадження справи про банкрутство (п.50 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009 року).

Заперечення відповідача стосовно нарахованої позивачем пені обгрунтованні, оскільки 22.07.2005 року порушена справа про банкрутство Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, згідно якого не нараховуються штрафні санкції та пеня за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань. Згідно з ч.1 ст.11 та ч. 4 ст. 12 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, та припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство. Дія мораторію триває протягом усього строку провадження у справі про банкрутство, включаючи усі його процедури за винятками передбаченими Законом "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (п.38 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009 року). Як встановлено судом банкрутство підприємства відповідача триває, отже нарахована позивачем пеня в сумі 1154,12 грн. - судом відхиляється.

У відповідності до п. 4 частини третьої ст. 129 Конституції України, та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як зазначається в частині першій ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Миргородський комбінат хлібопродуктів №1" (вул. Гоголя, 28, м. Миргород, Полтавська область, р/р 2600401940020 в АКБ "Правекс-Банк", м. Київ, МФО 321983, ідентифікаційний код 00952172) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСП "Полістрой" (пр. Металургів, 54/73, м.Алчевськ, Луганська область, р/р 2600413687 в ЛФ ВАТ АБ "Укргазбанк" МФО 304621, ідентифікаційний код 34703337) –16 851 грн. 20 коп. основного боргу; 151 грн. 66 коп. суми інфляції; 128 грн. 80 коп. три відсотки річних; 171 грн. 30 коп. державного мита; 202 грн. 06 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 1154 грн. 12 коп. пені, 1681 грн. 75 коп. суми інфляції, 40 грн. 78 коп. -три проценти річних - відмовити.

Видати наказ при набранні рішенням законної сили.

СУДДЯ С.М. БІЛОУСОВ