Рішення № 101410518, 24.11.2021, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №646/5280/21

провадження №2/619/1651/21

РІШЕННЯ

іменем України

24 листопада 2021 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської областіу складіголовуючого - суддіБолибока Є.А.за участю секретаря судового засідання Ломанової І.А.

Справа № 646/5280/21

Ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ;

відповідач: Акціонерне товариство «Ідея Банк»;

третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович;

третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Бабенко Дмитро Анатолійович,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження позовпро визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Стислий виклад позиції сторін.

09 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Червонозаводського районного суду м. Харкова з позовом до АТ «Ідея Банк», в якому просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 22 травня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем за реєстровим № 1090, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості у розмірі 102 367,67 грн. В обґрунтування позову зазначила, що 20.09.2017 між нею та АТ «Ідея Банк» був укладений кредитний договір № В06.335.70810. 22.05.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис № 1090, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості у розмірі 102 367,67 грн. 07.07.2020 приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Бабенко Д.А. відкрив виконавче провадження № 62502600, на підставі виконавчого напису № 1090 від 22.05.2020. Вважає виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки нотаріус застосував норму законодавства, якою не передбачено вчиняти виконавчі написи для стягнення заборгованості за нотаріально не посвідченим кредитним договором, у відсутність документів передбачених п.2 Переліку документів Постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 на яку посилається у виконавчому написі, не пересвідчився у безспірності заборгованості, не перевірив на відповідність надані йому копії документів їх оригіналам, які повинні були підтвердити виконання зобов`язань позивачем перед АТ «Ідея Банк» та сплачені тіло кредиту та відсотки у період починаючі з 20.08.2019 по 07.04.2020, не перевірено нотаріусом чи направлялось АТ «Ідея Банк» повідомлення про несплату кредиту, про наявність заборгованості, чи висували позивачу вимоги про усунення порушень, чи узгоджувалась сума заборгованості, в зв`язку з чим розмір стягнення у виконавчому написі є невірним, що потягло за собою невірний розрахунок суми заборгованості. Виходячи з вищенаведеного вважає, що виконавчий напис має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

09 листопада 2021 року представник відповідача АТ «Ідея Банк» подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі. В обгунтування вказав, що 20.09.2017 між ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк» було укладено кредитний договір № В06.335.70810, відповідно до якого банк надав, а позичальник отримав кредит на поточні потреби в сумі 77 068,00 грн, та зобов`язався повернути його разом із процентними платежами, згідно з умовами цього договору. Позивачкою було порушено договірні зобов`язання, внаслідок чого у неї виникла кредитна заборгованість, що станом на 07.04.2020 становила 100 467,67 грн. АТ «Ідея Банк» на адресу ОСОБА_1 було надіслано вимогу про усунення порушень кредитних зобов`язань та довідку-розрахунок заборгованості, які повідомляли про наявність кредитної заборгованості та доцільність погашення такої. АТ «Ідея Банк» з метою вчинення нотаріусом виконавчого напису було подано відповідні документи, у тому числі: заяву про вчинення виконавчого напису № 12.4.2/81685 від 18.05.2020; вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань № 12.4.2/В06.335.70810 від 07.04.2020; вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань № 12.4.2/В06.335.70810 від 07.04.2020; довідку про ненадходження платежів № 12.4.2/81980 від 18.05.2020; довідку-розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № В06.335.70810 від 20.09.2017, станом на 07.04.2020; виписку по рахунку Боржника № НОМЕР_1 ІВАN НОМЕР_2 за період із 20.09.2017 по 18.05.2020; кредитний договір № В06.335.70810 від 20.09.2017. У позовній заяві позивачка ставить під сумнів чинність окремих положень Постанови Кабінету Міністрів України від № 662. АТ «Ідея Банк» не погоджується із зазначеним твердженням, оскільки постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 не визначено моменту з якого втрачає чинність постанова Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, внаслідок чого така втрачає чинність в загальному порядку, встановленому законом для нормативно-правових актів, що узгоджується з наступним. Звертає особливу увагу суду, що у своїй постанові від 23.01.2020 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 355/1214/16-ц підтвердив чинність постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року, зазначивши наступне: «При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій). Так, відповідно до пункту 2 Переліку, для одержання виконавчого напису додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Відтак, зважаючи на те, що спірний виконавчий напис вчинено до втрати чинності постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662, оскільки така залишається чинною по сьогоднішній час, то вважаємо, що такий вчинений з додержанням вимог чинного законодавства, а стягнута заборгованість є безспірною.

12 листопада 2021 року ОСОБА_1 подала до суду відповідь на відзив, в якій вказала, що відзив відповідача складений та поданий з порушенням ст. 178 ЦПК України. Крім того, відповідач розуміючи що позовна заява викриває всі допущені порушення останнього намагається ввести суд в оману, перекрутити данні які є очевидними та надати суду неправдиву інформацію, яка суперечить не тільки існуючим документам, але і вимогам законодавства та висновкам Верховного суду. Відповідач не надіслав позивачу та не додав до відзиву на позовну заяву копію кредитного договору № В06.335.70810 від 20.09.2017, що підтверджує його відсутність за підписом ОСОБА_1 . Отже, відповідач не підтвердив існування кредитного договору № В06.335.70810 від 20.09.2017 його копією. Відсутність Кредитного договору № В06.335.70810 від 20.09.2017, підтверджує той факт, що виконавчий напис № 1090 від 22.05.2020 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» борг в сумі 102 367,67 грн. вчинений з очевидними порушеннями. Враховуючи вищевикладене вважає, що відзив на позовну заяву складений та поданий з порушенням вимог ст. 178 ЦПК України і не може бути заявою по суті у цивільній справі та з таким відзивом позивач не погоджується, а подана позовна заява є обґрунтованою доказами та нормами законодавства України підлягає задоволенню в повному обсязі.

23 листопада 2021 року представник відповідача АТ «Ідея Банк» подала до суду заперечення, в яких на підтвердження факту укладення між ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк» кредитного договору № В06.335.70810 від 20.09.2017 в додатках до цих заперечень надали його належним чином засвідчену копію з відміткою про вчинення виконавчого напису. Просила в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у справі № 646/5280/21 відмовити в повному обсязі.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

09 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Червонозаводського районного суду м. Харкова з позовом до АТ «Ідея Банк», в якому просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 22 травня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем за реєстровим № 1090, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості у розмірі 102 367,67 грн.

13 серпня 2021 року ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова позовну заяву ОСОБА_1 до АТ «Ідея Банк» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню передано на розгляд до Дергачівського районного суду Харківської області.

06 жовтня 2021 року з Червонозаводського районного суду м. Харкова до суду надійшов позов ОСОБА_1 до АТ «Ідея Банк» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

07 жовтня 2021 року було постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 10 год 00 хв 05 листопада 2021 року. Направлено відповідачеві та третій особі копії позовної заяви з копіями доданих до неї документів. Запропоновано відповідачу та третій особі подати до суду відзив на позов в строк до 03 листопада 2021 року.

05 листопада 2021 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10 год 00 хв 24 листопада 2021 року.

09 листопада 2021 року представник відповідача АТ «Ідея Банк» Жук Г.В. подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила в задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

12 листопада 2021 року ОСОБА_1 подала до суду відповідь на відзив, в якій просила задовольними позовні вимоги.

23 листопада 2021 року представник відповідача АТ «Ідея Банк» Жук Г.В. подала до суду заперечення, в яких просила в задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

У судове засідання представник відповідача АТ «Ідея Банк» не з`явилася, матеріали справи містить заяву про розгляд справи без її участі.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, подала до суду заяву в якій позов притримала у повному обсязі, просила справу розглядати у її відсутність.

У судове засідання приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

У судове засідання приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Бабенко Д.А. не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення судова повістка була вручена 10 листопада 2021 року.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Згідно кредитного договору № В06.335.70810 від 20.09.2017 АТ «Ідея Банк» надав ОСОБА_1 , а позичальник отримав кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 77 068,00 грн (сімдесят сім тисяч шістдесят вісім гривень 00 копійок) включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а позичальник зобов`язався одержати такий і повернути його разом із процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього договору.

Згідно виконавчого напису, вчиненого 22 травня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. за реєстровим № 1090, з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» стягнуто за період з 20.08.2019 по 07.04.2020 заборгованість у розмірі 102 367,67 грн.

З постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 62502600 від 07.07.2020 вбачається, що приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Бабенко Д.А., розглянувши заяву стягувача про примусове виконання виконавчого напису № 1090, виданого 22.05.2020 приватним нотаріусом КМНО Остапенком Є.М., відкрив виконавче провадження про стягнення з боржника, яким є: ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості за період з 20.08.2019 по 07.04.2020 включно, у розмірі: 22 988,23 грн строковий основний борг; 31 470,89 грн прострочений основний борг; 6 331,67 грн прострочені проценти; 415,14 грн строкові проценти; 2 369,30 грн строкова плата за обслуговування кредиту; 28 315,07 грн прострочена плата за обслуговування плата за обслуговування кредиту; 8 077,37 грн пеня; 500,00 грн інші штрафні санкції; 1 900,00 грн плата за вчинення виконавчого напису. Загальна сума, яка підлягає стягненню становить 102 367,67 грн.

Мотиви суду.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

22 травня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі № 1090, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості за період з 20.08.2019 по 07.04.2020 включно, у розмірі: 22 988,23 грн - строковий основний борг; 31 470,89 грн - просточений основний борг; 6 331,67 грн - просточені проценти; 415,14 грн - строкові проценти; 2 369,30 грн - строкова плата за обслуговування кредиту; 28 315,07 грн - прострочена плата за обслуговування плата за обслуговування кредиту; 8 077,37 грн - пеня; 500,00 грн - інші штрафні санкції; 1 900,00 грн - плата за вчинення виконавчого напису. Загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 102 367,67 грн.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує виникнення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання безспірного зобов`язання боржником.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат» № 3425-XII від 02.09.1993).

Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ цього Порядку).

Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Підпунктом 1.2 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій вчинення нотаріальних дій перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 3.1 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

26.11.2014 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 було залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 було відмовлено в задоволенні заяви ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017.

Тобто, на сьогоднішній день, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Отже, починаючи з 22.02.2017 нотаріуси позбавлені можливості вчиняти виконавчі написи про стягнення заборгованості, що випливають з кредитних відносин.

Верховний Суд у своїй постанові від 12.03.2020 у справі № 757/24703/18- ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Щодо тверджень відповідача щодо дійсності та чинності положень Постанови Кабінету Міністрів України від № 662.

У пунктах 90, 92 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21) зазначено: «Резолютивна частина постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 в частині відображення результату вирішення позовних вимог містить висновки: 1) про визнання незаконною та нечинною постанови № 662 у наведеній частині; 2) про зобов`язання Кабінету Міністрів України опублікувати резолютивну частину цієї постанови про визнання незаконною та нечинною постанови № 662 у наведеній частині. Отже, ухвали Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року, якими було передбачено зупинення виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 до закінчення касаційного розгляду, стосувались лише зупинення виконання обов`язку Кабінету Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду. Таким чином, вчиняючи 22 травня 2017 року виконавчі написи № 779 та № 780, приватний нотаріус Авдієнко О. В. неправомірно керувалася пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23».

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 22.05.2020, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14. Укладений між АТ «Ідея Банк» та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Аналогічна позиція закріплена в постанові ВС від 15.04.2020 року № 158/2157/17.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19) та від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278гс18).

У пунктах 20, 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19) зазначено: «вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на і підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідачем надано суду кредитний договір № В06.335.70810 від 20.09.2017 та вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань № 12.4.2/В06.335.70810 від 07.04.2020.

Однак, кредитний договір № В06.335.70810 від 20.09.2017 укладений між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 не був нотаріально посвідчений.

Отже, суд дійшов висновку про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 12, 13, 81, 83, 89, 258, 259, 263-265, 268, 351, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати виконавчий напис, вчинений 22 травня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем за реєстровим № 1090, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості у розмірі 102 367,67 грн, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з АТ «Ідея Банк» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 908,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

Відповідач: Акціонерне товариство «Ідея Банк», місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, буд. 11; код в ЄДРПОУ 19390819;

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська,6/5;

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Бабенко Дмитро Анатолійович, місцезнаходження: 61001, м. Харків, вул. Молочна, Гагаріна, буд. 18, оф. 25.

Повне судове рішення складено 29 листопада 2021 року.

Суддя Є. А. Болибок