Рішення № 101408799, 08.11.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8227/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді – Лемак О.В.,

за участю секретаря судового засідання – Сухан Н.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою адвоката Мельника Ярослава Юрійовича який діє в інтересах ОСОБА_1 до Сюртівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Головне управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області, про визнання права власності в порядку набувальної давності,-

В С Т А Н О В И В :

Адвокат Мельник Я.Ю. в інтересах ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до Сюртівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Головне управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області, про визнання права власності в порядку набувальної давності.

У позовній заяві позивач посилається на те, що ОСОБА_1 з 2006 року має у своєму користуванні причіп тракторний виробника «ПО «Гомсельмаш» модель «ПСЕ-Ф-12.5А», рама №609969, рік випуску 1989, колір червоний, кількість осей - 2, країна виготовлення СРСР, який використовує для проведення сільськогосподарських робіт у власному господарстві. З метою в подальшому оформлення права власності на причіп у відповідності до чинного законодавства України та використання такого автомобільними дорогами загального користування ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області, де листом в.о.начальника В.Якобчук повідомлено, що причіп на обліку в ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області та в розшуку не перебуває.

Зазначає, що ОСОБА_1 володіє причіпом безперервно понад 15 років відкрито, не приховує факт знаходження причіпа у своєму володінні. Інші особи, які претендують на це майно відсутні.

Згідно висновку про вартість майна причіпу, виготовлений суб`єктом оціночної діяльності, фізична особа - підприємець ОСОБА_2 .Гангур станом на 18.06.2021 року ринкова вартість склала - 16 200,00 грн.

На підставі наведеного просить визнати право власність за ОСОБА_1 на причіп тракторний виробника «ПО «Гомсельмаш» модель «ПСЕ-Ф-12,5А», рама № 609969, рік випуску 1989, колір - червоний, кількість осей - 2, країна виготовлення СРСР.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.07.2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою, постановлено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

У підготовче судове засідання позивач не з`явився, однак, від його представника – адвоката Мельника Я.Ю. через канцелярію суду надійшла заява, в якій просить розгляд справи проводити без участі позивача та його представника. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача Сюртівської сільської ради, у підготовче засідання не з`явився, при цьому подав через канцелярію суду заяву про розгляд справи без участі представника відповідача. Зазначив, що позовну заяву визнає, та не заперечує щодо задоволення такої.

Представник третьої особи Головне управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області у підготовче засідання не з`явився, подав до суду письмові пояснення.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи, що особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, суд розглядає справу в порядку, встановленому ч.2ст.247 ЦПК Українибез фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Абзац 10 ч. 8ст. 34 Закону України "Про дорожній рух"передбачає, що відомчу реєстрацію та облік транспортних засобів Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, житлово-комунального господарства, а також тих, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, здійснюють: тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Згідно ч. 9«ст. 34 Закону України «Про дорожній рух"порядок здійснення відомчої реєстрації та ведення обліку транспортних засобіввизначається Кабінетом Міністрів України. Для ведення відомчого обліку зареєстрованих транспортних засобів відповідними органами, якими вони зареєстровані, створюються уніфіковані автоматизовані електронно-облікові системи. Відомості відомчого обліку щодо зазначених транспортних засобів є складовою частиною Єдиного державного реєстру. У разі наявності будь-яких обтяжень, реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів здійснюється виключно за умови надання згоди на це обтяжувачем (обтяжувачами).

Згідно п. 2 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009 р. N 694) реєстрація та зняття з обліку машин проводяться територіальними органами Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (територіальні органи Держпродспоживслужби).

На даний час, згіднопостанови Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 р. № 447 "Про ліквідацію територіальних органів Державної інспекції сільського господарства"Державна інспекція сільського господарства в Закарпатській області знаходиться в стадії припинення.

У відповідності до п. 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 р. N 667) державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.

Підпунктами 1-2 п. 3 Положення установлено, що основними завданнями Держпродспоживслужби є, зокрема: реалізація державної політики у галузі реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплекс; здійснення державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу.

Відтак, на даний час функцію реалізації державної політики у галузі реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі здійснює Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Закарпатській області.

Позивач звертався до ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області про надання інформації щодо знаходження причепа ПСЕ-Ф-12,5А, № 609969, 1989 р.в. в розшуку

Згідно повідомлення ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області №б/н від 26.05.2021 причеп ПСЕ-Ф-12,5А, № 609969, 1989 р.в., на обліку та в розшуку не перебуває.

Позивач зазначає, що вказаний причіп ПСЕ-Ф-12,5А, № 609969, 1989 р.в. перебуває у його користуванні з 2006 року, що підтверджується копією довідки, виданої Великогеєвецьким старостинським округом Сюртівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області № 137 від 21.05.2021 року.

Відповідно до звіту про оцінку майна №208-06-221 від 18.06.2021, ринкова вартість – КТЗ – причіп тракторний виробника «ПО «Гомсельмаш» модель «ПСЕ-Ф-12,5А», рама № НОМЕР_1 , 1989 р.в., країна виготовлення – СРСР, з урахуванням технічного стану, бувшого в експлуатації, станом на 18.06.2021 складає 16 200,00 грн.

Відповідно до Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав усі суб`єкти права власності є рівними перед законом. Відповідно до статті 41Конституції України та пункту 2 частини першої статті3,статті321ЦК України, ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановленихКонституцієюта законом. Ураховуючи, що згідно зі статтею 92Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України, та інші нормативно-правові акти, які обмежують права власника і не мають ознак закону, не підлягають застосуванню.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та може вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, проте при здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник не може завдавати шкоди правам, свободам інших осіб, інтересам суспільства і зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. З урахуванням положень статті13, частини третьої статті16, статті319ЦК України, у разі вчинення, зокрема, наведених дій суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу.

Вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, судвраховує, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК).

Згідно ст. 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 4 ст.41Конституції України передбачено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

Конституційні положення про право власності відображені в нормах чинного законодавства, зокрема в ст.344 Цивільного кодексу України, якою встановлені правила застосування набувальної давності як одного зі способів набуття права власності.

Відповідно до ч.1 ст.344Цивільного кодексуУкраїни особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Частиною 4 цієї статті визначено, що право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пунктах 9 та 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист прав власності та інших речових прав» при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні; володіння визнається безперервним якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

У інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-150/0/4-13 від 28.01.2013 року роз`яснено, що при вирішенні спорів, пов`язаних з правом власності в силу набувальної давності, судам слід враховувати наступне: - право власності на нерухоме майно можна набувати за набувальною давністю лише після 01 січня 2011 року; - задоволення судом вимог про визнання за володільцем права власності на нерухоме майно на підставістатті 334 ЦКможливе лише за наявності необхідних умов: добросовісності заволодіння, відкритості, безперервності, безтитульності володіння; - за набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено; - відлік строку набувальної давності починається з моменту заволодіння нерухомим майном; у випадку коли володілець заволодів майном на підставі певного договору з його власником, строк набувальної власності обчислюється з моменту спливу строку позовної давності; - у разі втрати майна володільцем не зі своєї волі (усунення володільця від володіння нерухомим майном), неповернення майна у володіння та незвернення з позовом про витребування такого майна протягом року строк набувальної давності переривається; у разі повернення нерухомого майна у володіння чи пред`явлення позову про його витребування строк набувальної давності не переривається, а період, протягом якого володілець не з власної волі був позбавлений володіння, зараховується до строку набувальної давності.

Добросовісність володіння є однією із засад цивільного законодавства, наряду зі справедливістю та розумністю (ст. 3 ЦК). Для визнання володільця добросовісним, необхідно встановити, що незаконний володілець на протязі всього володіння майном повинен бути впевнений, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно з підстав, достатніх для того, щоб мати право власності на нього.

В Узагальненні Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав» від 28.01.2013 року розяснено, що для набуття права власності на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери перебігу строку набувальної давності недостатньо. Умови набувальної давності підтверджуються судовим рішенням. Давнісний володілець повинен довести факти добросовісності, відкритості, безперервності і тривалості свого володіння. Елементи набувальної давності також передбачені статтями335,338,341,343 ЦК, за положеннями яких після вчинення законодавчо визначених дій та зі спливом певного строку особа може набути право власності на безхазяйне майно, знахідку, бездоглядну домашню тварину чи скарб.

Відкритість володіння: як встановлено під час розгляду справи, спірний причеп перебуває у позивача та він ним володіє відкрито, безперервно з 2006 року. Протягом усього періоду володіння ОСОБА_1 таким причепом, право позивача на причеп ніхто не заперечив та не оскаржував, оскільки протилежного не надано.

Згідно з ч. 1 п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Оскільки, позивач не може захистити своє невизнане право у позасудовий спосіб, його право підлягає захисту у судовому порядку шляхом визнання права власності на тракторний причіп.

Відповідно до ч.1ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитись від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Згідно з ч. 4ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

За таких обставин судом встановлено, що право позивача порушене, відповідач повністю визнав позовні вимоги, визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Враховуючи вищевказані норми законодавства України, а також беручи до уваги те, що позивач є добросовісний набувачем, що підтверджується матеріалами справи, визнання позовних вимог відповідачем по справі, суд приходить до висновку, що за ОСОБА_1 слід визнати право власності на причіп тракторний виробника «ПО «Гомсельмаш» модель «ПСЕ-Ф-12,5А», рама № НОМЕР_1 , рік випуску 1989, колір - червоний, кількість осей - 2, країна виготовлення СРСР, за набувальною давністю.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 19, 76-82, 206, 247, 258, 259, 265, 268, 273,352,354,355 ЦПК України, ЦПК України, ст.ст.316-325,328 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву адвоката Мельника Ярослава Юрійовича який діє в інтересах ОСОБА_1 до Сюртівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Головне управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області, про визнання права власності в порядку набувальної давності шлюбу - задовольнити повністю.

Визнати право власності за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на причіп тракторний виробника «ПО «Гомсельмаш» модель «ПСЕ-Ф-12,5А», рама № НОМЕР_1 , рік випуску 1989, колір - червоний, кількість осей - 2, країна виготовлення СРСР.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Лемак