Ухвала суду № 101407894, 20.11.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/15901/21

Провадження № 1-кс/234/7125/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2021 року м. Краматорськ Слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області Фоміна Ю.В., за участю секретаря судового засідання Шалімової Н.О., слідчого Савків А.М., прокурора Оголь В.М., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Богатченко В.М.,

розглянувши клопотання старшого слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську Савків А.М., погоджене прокурором Донецької обласної прокуратури Оголь В.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України, по кримінальному провадженню №62021050010000583 від 03.11.2021 року,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Калинівка Вінницької області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей 2018 та 2021 року народження, проходить військову службу в органах Служби безпеки України, якому присвоєно звання підполковника, займає посаду заступника керівника Мар`іїнської міської військово-цивільної адміністрації Покровського району Донецької області, має посвідчення учасника бойових дій, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

ВСТАНОВИВ:

До Краматорського міського суду Донецької області 20.11.2021 року надійшло клопотання старшого слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську Савків А.М., погоджене прокурором Донецької обласної прокуратури Оголь В.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України ОСОБА_1 .

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за №12021050000000788 від 01.11.2021 року відповідає вимогам ст.184 КПК України.

Підозрюваний отримав копію клопотання та матеріали, що обґрунтовують клопотання 20.11.2021 року о 10 годині 24 хв.

З наданого клопотання вбачається, що Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62021050010000583 від 03.11.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до ст. 1 Закону України “Про військово-цивільні адміністрації” для виконання повноважень місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених цим Законом, в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації, зокрема в районі проведення антитерористичної операції можуть утворюватися військово-цивільні адміністрації.

Згідно із п. 27 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про військово-цивільні адміністрації” військово-цивільні адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження в тому числі із вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (крім вирішення питань відчуження з комунальної власності земельних ділянок та надання таких земельних ділянок в оренду на строк понад п`ять років). Обмеження щодо відчуження земельних ділянок комунальної власності, встановлені цим пунктом, не поширюються на випадки надання земельної ділянки комунальної власності у приватну власність замість викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику чи його спадкоємцю (правонаступнику), у разі якщо така потреба відпала;

Відповідно до ч. 13 ст. 3 Закону України “Про військово-цивільні адміністрації” призначення заступників керівників військово-цивільних адміністрацій населених пунктів та керівників підрозділів таких адміністрацій здійснюються без конкурсного відбору за поданням керівника відповідної військово-цивільної адміністрації керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України, а в разі утворення військово-цивільних адміністрацій населених пунктів для виконання повноважень відповідних органів у районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях - Командувачем об`єднаних сил.

Відповідно до службового посвідчення НОМЕР_1 підполковника СБУ ОСОБА_1 відряджено із залишенням на військовій службі.

На підставі наказу тимчасово виконуючого обов`язки Командувача об`єднаних сил № 299 від 21.07.2021 ОСОБА_1 призначено на посаду першого заступника керівника Мар`їнської міської військово-цивільної адміністрації Покровського району Донецької області.

Таким чином, діючий працівник Служби безпеки України - перший заступник керівника Мар`їнської міської військово-цивільної адміністрації Покровського району Донецької області ОСОБА_1 згідно з вимогами ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є працівником правоохоронного органу, на якого відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України покладено обов`язки діяти лише відповідно до положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів.

Таким чином, відповідно до п. 2 примітки до ст. 368 КК України ОСОБА_1 є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 Земельного Кодексу України не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі поновлення договорів оренди землі, укладення договорів оренди землі на новий строк з використанням переважного права орендаря.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України “Про військово-цивільні адміністрації” керівник військово-цивільної адміністрації, окрім іншого, видає накази та розпорядження у межах своїх повноважень, які мають таку ж юридичну силу, що і рішення відповідної ради (рад).

Так, відповідно до розпорядження керівника Мар`їнської міської військово-цивільної адміністрації № 875 від 07.10.2021 за наслідками розгляду заяви СТОВ “Універсал-Агро”, співвласником якої та директором є ОСОБА_2 , військово-ціивільну адміністрацію зобов`язано укласти з цим зазначеним підприємством договір оренди землі на новий строк 5 років земельних ділянок загальною площею 104 га.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно розпорядження керівника Мар`їнської міської військово-цивільної адміністрації № 43 від 30.04.2021, а саме згідно п. 6 на першого заступника адміністрації ОСОБА_1 , серед інших, покладено обов`язок через відповідних керівників структурних підрозділів спрямовувати роботу відділу з питань державної реєстрації; відповідно до п. 16 забезпечує проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій щодо юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; відповідно до п. 25 організовує виконання розпоряджень, доручень керівника міської військово-цивільної адміністрації підконтрольними структурними підрозділами.

Водночас, ОСОБА_1 , використовуючи свої повноваження як представника правоохоронного органу, в порушення вищевказаних норм вчинив корупційний злочин за наступних обставин.

Так, у період часу з 07.10.2021 по 02.11.2021, будучі обізнаним про прийняття розпорядження керівника Мар`їнської міської військово-цивільної адміністрації № 875 від 07.10.2021 щодо необхідності укладення угоди з СТОВ “Універсал-Агро” щодо виділення в оренду земельних ділянок загальною площею 104 га, у ОСОБА_1 , як у службової особи яка займає відповідальне становище, виник умисел на отримання неправомірної вигоди у директора зазначеного товариства ОСОБА_2 за нестворення перешкод в укладенні та реєстрації договору оренди зазначених земельних ділянок, шляхом висунення вимоги останньому передати неправомірну вигоду третій особі.

З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_1 02.11.2021 у денний час доби, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, запросив ОСОБА_2 до свого службового кабінету у приміщенні Мар`їнської ВЦА за адресою: Донецька область, м. Мар`їнка, вул. Шевченка, буд. 3, де під час бесіди вказав останньому на виявлені ним порушення у його документах щодо оренди земельних ділянок, вказавши про необхідність з цього приводу зателефонувати та зустрітися з цивільною особою ОСОБА_3 .

Також, цього дня, ОСОБА_1 з метою реалізації свого злочинного наміру, знаходячись у своєму робочому кабінеті, повідомив ОСОБА_3 про необхідність зустрітись із ОСОБА_2 та отримати від нього грошові кошти в сумі 13 тисяч доларів США.

В цей день, на виконання вказівок ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зустрівся із ОСОБА_3 , який під час бесіди повідомив йому про необхідність передати для ОСОБА_1 та за вказівкою останнього грошові кошти в сумі 13 тисяч доларів США. При цьому ОСОБА_3 зазначив, що грошові кошти він особисто отримувати та передавати не буде. З цього часу ОСОБА_2 зрозумів, що ОСОБА_1 в нього вимагає неправомірну вигоду за нестворення перешкод в укладенні та реєстрації договору оренди земельних ділянок.

03.11.2021 в першій половині дня, більш точний час досудовим розслідування не встановлено, ОСОБА_2 з власної ініціативи прибув до будівлі Мар`їнської ВЦА, де зустрівся із ОСОБА_1 . Під час даної зустрічі ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1 , що він має першочергове право на укладення договору на продовження строку оренди земельних ділянок та в нього немає грошових коштів в сумі 13 тисяч доларів США.

Почувши зазначене ОСОБА_1 , перебуваючи поряд із будівлею Мар`їнської ВЦА, діючи умисно, з корисливих мотивів з метою отримання неправомірної вигоди, повідомив ОСОБА_2 , що у випадку не передання йому неправомірної вигоди, він вживатиме всіх заходів щодо створення перешкод в укладенні та реєстрації договору оренди земельних ділянок, а також вживе заходів щодо передачі цих земельних ділянок стороннім особам у користування. З цього приводу у них виникла суперечка, в ході якої ОСОБА_1 вказав, що він готовий зменшити суму неправомірної вигоди до 5 тисяч доларів США, і у разі передачі йому цих грошових коштів він сприятиме підписанню та реєстрації відповідного договору. На вказану незаконну вимогу ОСОБА_1 щодо передачі неправомірної вигоди, ОСОБА_2 вказав, що йому необхідно подумати.

Після чого 03.11.2021, з метою викриття протиправної діяльності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернувся до працівників правоохоронних органів та в подальшому діяв під їх контролем.

09.11.2021, близько 9-10 години ранку ОСОБА_2 прибув до будівлі Мар`їнської ВЦА, де зустрівся з ОСОБА_1 . В ході їх розмови ОСОБА_1 , отримавши від ОСОБА_2 згоду на передачу йому неправомірної вигоди, продовжуючи свій злочинний намір, діючи з корисливих мотивів, завуальовано вказав на необхідність передачі йому раніше обумовленої неправомірної вигоди у розмірі 5 тисяч доларів США через ОСОБА_3 за нестворення перешкод в укладенні та реєстрації договору оренди земельних ділянок.

Далі 10.11.2021, на виконання вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 близько 16-17 годин у м. Курахове Донецької області зустрівся із ОСОБА_3 та останній йому повторно висловив своє небажання приймати участь у передачі будь-яких грошових коштів для ОСОБА_1 .

Так як з 11.11.2021 договір оренди земельних ділянок в порушення зазначених вище норм законодавства підписаний та зареєстрований не був, 18.11.2021 ОСОБА_2 прибув до будівлі Мар`їнської ВЦА з метою з`ясування обставин підписання та реєстрації його договору. Під час зустрічі із ОСОБА_1 останній, діючи умисно та з корисливих мотивів, висунув ОСОБА_2 нову вимогу про необхідність передачі йому грошових коштів, за нестворення перешкод в укладенні та реєстрації договору оренди земельних ділянок,збільшивши її суму до 8 тисяч доларів США, і у разі не передачі йому цих грошових коштів, його земельні ділянки будуть передані у користування іншим власникам, на що ОСОБА_2 вимушено погодився. При цьому ОСОБА_1 зазначив, що грошові кошти необхідно буде передати знову таки ОСОБА_3

19.11.2021, приблизно о 10:00 годин, ОСОБА_2 за вказівкою ОСОБА_1 прибув до будівлі Мар`їнської ВЦА, де під час зустрічі ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, висловив вимогу щодо передачі йому неправомірної вигоди за нестворення перешкод в укладенні та реєстрації договору оренди земельних ділянок, знову збільшивши її розмір вже до 10 тисяч доларів США. При цьому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 досягли домовленості щодо передачі неправомірної вигоди частинами, зокрема 8 тисяч доларів США повинні бути переданні ОСОБА_3 сьогодні, тобто 19.11.2021 до вечора, а інша частина в сумі 2 тисячі доларів США — до 22.11.2021.

Після цього, ОСОБА_2 за домовленістю із ОСОБА_1 , приблизно о 12:30 годин, прибув до офісу ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 , де на виконання протиправної вимоги ОСОБА_1 передав ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 8 тисяч доларів США, як предмет неправомірної вигоди для подальшої передачі її ОСОБА_1 .

Цього ж дня, приблизно о 13:00, точний час досудовим розслідування не встановлено, ОСОБА_1 у телефонній розмові з ОСОБА_2 підтвердив факт отримання ним грошових коштів, зазначивши останньому на можливість отримати його договір у начальника земельного відділу Мар`їнської ВЦА ОСОБА_4 .

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто в одержанні неправомірної вигоди службовою особою для себе, за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням службового становища, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище.

19.11.2021 о 13:25 годин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Калинівка, громадянина України, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.

20.11.2021 за наведеними вище фактами ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами: заявою ОСОБА_2 від 03.11.2021 про злочин; показаннями свідка ОСОБА_2 від 03.11.2021 та 19.11.202; відповіддю на доручення слідчого з оперативного підрозділу від 03.11.2021 за вих. № 13-04/13-04-11/208; протоколом огляду та вручення грошових коштів в сумі 8 тисяч доларів США від 19.11.2021; протоколом огляду місця події від 19.11.2021, згідно якого вилучено предмет неправомірної вигоди; показаннями свідка ОСОБА_5 від 19.11.2021; показаннями свідка ОСОБА_6 від 19.11.2021; протоколом затримання ОСОБА_7 в порядку ст. 208 КПК України; показаннями свідка ОСОБА_3 ; наданими документами з Мар`їнської військово-цивільної адміністрації Покровського району Донецької області щодо призначення ОСОБА_1 на займану ним посаду та визначення кола його обов`язків; іншими матеріалами кримінального провадження.

При цьому ОСОБА_1 відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом, згідно санкції ч. 3 ст. 368 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Метою та підставами застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, може здійснити вищезазначені дії.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Так, ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується, тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину за який, передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років із конфіскацією майна, у зв`язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення понесення покарання. Вказаний ризик підтверджується подіями за якими затримано ОСОБА_1 , який намагався втекти від працівників правоохоронних органів та створював небезпеку для життя та здоров`я іншим учасника дорожнього руху.

Ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що останній може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення обґрунтовується, тим, що підозрюваний ОСОБА_1 є діючим працівником правоохоронного органу у військовому званні підполковник,працює в органі державної влади, зокрема, на даний час перебуває на посаді першого заступника Мар`їнської військово-цивільної адміністрації Донецької області Покровського району Донецької області, та відповідно до наданих повноважень виконує функції представника державної влади, що надає можливість підозрюваному знищити, сховати або спотворити документи, які мають значення для встановлення обставин даного кримінального провадження, зокрема документи, чорнові записи, блокноти, нотатки та інших рукописні і друковані носії, на яких збереглись сліди вчинення злочину, а також інших джерел, що мають суттєве значення для з`ясування обставин злочину, його повного, об`єктивного та неупередженого розслідування.

Також необхідно враховувати, що на даний час, у зв`язку із початковим етапом досудового розслідування даного кримінального провадження, необхідні слідству документи в повному обсязі вилучити не виявилося можливим, зокрема під час проведення першочергових слідчих дій не було виявлено та вилучено всіх документів, що стали підставою для винесення розпорядження керівника Мар`їнської військово-ціивільної адміністрації № 875 від 07.10.2021 та документів, щодо його виконання або невиконання в частині підписання договору оренди земельних ділянок.

Крім того, під час відкритого документування протиправної діяльності ОСОБА_1 , останній намагався втекти від працівників правоохоронних органів та намагався позбутися предмету неправомірної вигоди — грошових коштів в сумі 8 тисяч доларів США шляхом їх викидання у вікно автомобіля під час руху останнього.

Разом з тим, досудове розслідування триває, розуміючи це ОСОБА_1 може вчинити дії з приховування та знищення іншої документації, яка підтверджує його протиправну, корупційну діяльність.

Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що останній може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, про яких йому на цій стадії досудового розслідування стало відомо, зокрема відносно осіб, які повідомили до правоохоронних органів про його протиправну діяльність, а також здійснювати вплив на інших свідків його протиправної діяльності, які ще не були допитані у кримінальному провадженні, в тому числі на інших співробітників Мар`їнської ВЦА, з метою змусити останніх надавати неправдиві показання у кримінальному провадженні.

Ризик передбачений, п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_1 являється посадовою особою органу місцевого самоврядування, є діючим працівником Служби безпеки України у званні підполковника, а відтак, має стійкі зв`язки як у правоохоронній сфері, так і з місцевим населенням. Використовуючи вказані зв`язки, останній має змогу перешкоджанню кримінальному провадженню шляхом підбурення працівників правоохоронних органів або інших жителів до підміни змісту документів, що мають значення для досудового розслідування, зміни ними свідчень тощо.

Обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 відповідає суспільному інтересу.

Крім того, гарантії того, що підозрюваний не вчинить інше кримінальне правопорушення, відсутні.

Так, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов`язків, запобіганні протидії досудовому розслідуванню, попередження та своєчасне припинення вчинення ОСОБА_1 інших кримінальних правопорушень.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов`язаний визначити розмір застави.

Згідно ч. 5 ст. 183 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує, у даному випадку, 80 розмірів прожиткового мінімуму доходів громадян.

Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_1 , а саме що він є діючим працівником правоохоронного органу, мешканцем м. Києва, службовою особою, яка займає відповідальне становище, а також суму отриманої ним неправомірної вигоди в розмірі 8 тисяч доларів США, що в еквіваленті на українську гривню складає понад 210 тисяч гривень, сторона обвинувачення вважає за доцільним у даному випадку, що розміром застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків є 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Застава в меншому розмірі не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та виключити можливість вчинення підозрюваним інших злочинів на свободі.

У разі внесення застави, ураховуючи вищевикладене, є необхідність покладання на підозрюваного наступних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України:

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, яким здійснюється досудове розслідування, прокурора або суду;

- не відлучатись за межі місця свого постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватись від спілкування з працівниками Мар`їнської військово-цивільної адміністрації Покровського району Донецької області, а також зі свідками в даному провадженні за винятком участі у слідчих та судових засіданнях;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У даному випадку інший, більш м`який запобіжний захід унеможливить забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків.

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали дане клопотання та просили його задовольнити.

Підозрюваний та захисник просили відмовити у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки підозра необґрунтована, кваліфікація дій не вірна, додані до клопотання докази взагалі не можуть переконати стороннього спостерігача в тому, що має місце факт злочину, отже затримання відбувалося незаконно, ризики не доведені.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до висновку, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою ОСОБА_2 від 03.11.2021 про злочин; показаннями свідка ОСОБА_2 від 03.11.2021 та 19.11.202, який вказує на ОСОБА_1 як на особу, яка пред`явила до нього вимогу про передачу йому грошових коштів у розмірі 10000 доларів США за продовження договору оренди земельної ділянки; показаннями свідка ОСОБА_3 , який пояснив, що ОСОБА_1 написав на листі паперу розмір суми 13000 доларів, які повинен передати йому ОСОБА_2 , які свідок повинен був передати ОСОБА_1 ;відповіддю на доручення слідчого з оперативного підрозділу від 03.11.2021 за вих. № 13-04/13-04-11/208; протоколом огляду та вручення грошових коштів в сумі 8 тисяч доларів США від 19.11.2021; протоколом огляду місця події від 19.11.2021, згідно якого вилучено предмет неправомірної вигоди; показаннями свідка ОСОБА_5 від 19.11.2021; показаннями свідка ОСОБА_6 від 19.11.2021; протоколом затримання ОСОБА_7 в порядку ст. 208 КПК України; показаннями свідка ОСОБА_3 ; наданими документами з Мар`їнської військово-цивільної адміністрації Покровського району Донецької області щодо призначення ОСОБА_1 на займану ним посаду та визначення кола його обов`язків; іншими матеріалами кримінального провадження.

19.11.2021 року об 13 годині 25 хвилин відповідно до ст. 208 КПК України ОСОБА_1 було затримано безпосередньо після вчинення злочину.

20.11.2021 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченому ч.3 ст.365 КК України.

Відповідно до ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 194 ч.4 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, справу «Комарова проти України» від 16 травня 2013 року, «Калашников проти Росії» від 15 липня 2002 року, в яких Європейським судом з прав людини викладено принципи, що їх дотримується Суд у вирішенні питань щодо застосування тримання під вартою, а саме:

-тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі;

-у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.

Крім того, як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 § 1(с) Конвенції.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи його вік, стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, а саме наявність на утриманні дружини та двох малолітніх дітей 2018 та 2021 року народження, відсутність судимості, добру характеристику з місця служби, наявність нагород за зразкову службу, враховуючи, що існують ризики, передбачені п.1,2,4 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки підозрюваний знайомий із свідками, отже може здійснювати на них незаконний вплив, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки намагався втекти від працівників правоохоронних органів та намагався позбутися предмету неправомірної вигоди, а також враховуючи той факт, що при розгляді клопотання прокурор не довів, що більш м`які запобіжні заходи будуть недостатні для запобігання встановленим ризикам, слідчий суддя не вбачає достатніх підстав для застосування такого суворого запобіжного заходу як тримання під вартою, та дійшов до висновку про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, який буде достатнім для запобігання ризиків незаконного впливу на свідків, переховування від органу досудового розслідування, суду, перешкоджати здійсненню досудового розслідування іншим чином.

Згідно зі ст.181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Також, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КК України.

Також слідчий суддя зазначає, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати питання, які повинні вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати доказу з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою або невинуватою у вчиненні злочину.

Правильність кваліфікації дій підозрюваного може бути предметом розгляду сторін кримінального провадження на наступних етапах досудового розслідування, а також під час судового розгляду.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.176-179, 184,193,194 КПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання старшого слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську Савків А.М., погоджене прокурором Донецької обласної прокуратури Оголь В.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши останньому залишати житло, а саме будинок АДРЕСА_2 , строком на 2 місяця в межах строку досудового розслідування, а саме до 20 січня 2022 року включно.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, до 20 січня 2022 року включно, прибувати за кожною вимогою до слідчого, який здійснює досудове розслідування, слідчого судді, суду, а також виконувати наступні обов`язки:

1.Не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

2.Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3.Утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.

4.Здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон, у разі наявності.

Негайно доставити підозрюваного ОСОБА_1 до місця проживання та звільнити з-під варти.

Контроль за виконанням ухвали покласти на працівників Волноваського районного відділу ГУНП в Донецькій області.

Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту становить два місяця, тобто до 20 січня 2022 року включно.

На ухвалу, протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду.

Копію ухвали вручити підозрюваному негайно, після її проголошення.

Повний текст ухвали складено та оголошено 25.11.2021 року.

Слідчий суддяЮ. В. Фоміна