Рішення № 101405402, 24.11.2021, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/468/21

2-др/703/11/21

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2021 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Биченка І.Я.,

за участю

секретаря судового засідання - Литвин Г.Т.,

представника Черкаської обласної прокуратури - Сокольвяк О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Сміла заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Черкаської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Черкаській області, УМВС України в Черкаській області про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органу досудового слідства та прокуратури,

установив:

Рішенням Смілянського міскрайонного суду Черкаської області від 01 листопада 2021 року у цивільній справі № 703/468/21 задоволено позов ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування і прокуратури та присуджено до стягнення на користь позивача з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку 400000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

05 листопада 2021 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо компенсації понесених стороною позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн. До поданої заяви позивачем додано договір про надання правничої допомоги у цивільній справі від 25 січня 2021 року, додатковий договір до договору про надання правничої допомоги від 12 травня 2021 року, квитанції на оплату юридичних послуг від 03 та 08 лютого 2021 року, 19 квітня 2021 року та 16 червня 2021 року, акти виконаних робіт до договорів про надання правничої допомоги та детальний опис робіт, виконаних адвокатом.

Ухвалою суду від 11 листопада 2021 року судове засідання для вирішення питання про судові витрати призначено на 15.10 год. 24 листопада 2021 року.

У письмових запереченнях, які надійшли до суду від Черкаської обласної прокуратури 18.11.2021, остання заявила про відсутність підстав для стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу, оскільки сума витрат є завищеною та не підтверджена належними доказами, у заяві про ухвалення додаткового рішення не зазначено поважності причин неподання до закінчення судових дебатів доказів таких витрат.

У судовому засіданні представник Черкаської обласної прокуратури Сокольвяк О.І. заперечувала проти стягнення витрат на правничу допомогу з підстав, що зазначені письмових запереченнях другого відповідача.

Представник ГУНП в Черкаській області та УМВС України в Черкаській області в судове засідання також не з`явилася, у наданих суду запереченнях просила у задоволенні поданої заяви відмовити, оскільки витрати є завищеними та не підтверджені належними доказами.

Позивач, представник позивача та представники Державної казначейської служби і УМВС України в Черкаській області в судове засідання не з`явилися з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, розглянувши матеріали справи, в межах поданої заяви, приходить до наступного.

Статтею 15 ЦПК України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 58 ЦПК України встановлено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч.1 ст. 60 ЦПК України).

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність.

Частиною 1 ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність закріплено перелік документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги: договір про надання правової допомоги, довіреність, ордер, доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 137 ЦПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (ст. 141 ЦПК України).

Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо в т.ч. судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч.1,3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належить, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Під час розгляду справи по суті, до закінчення судових дебатів, представник позивача заявив про наявність витрат на правничу допомогу, що відповідні докази понесення судових витрат буде надано суду після ухвалення рішення протягом визначеного законом строку.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 зазначено, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу позивач надала суду договір про надання правничої допомоги від 25 січня 2021 року, пунктом 5.1 якого встановлено розмір гонорару адвоката у сумі 3000 грн., додатковий договір до договору про надання правничої допомоги від 12 травня 2021 року, пунктом 5.1 якого встановлено розмір гонорару адвоката за виконання умов додаткового договору у сумі 5000 грн., акти виконаних робіт до договорів про надання юридичної допомоги від 25 січня 2021 року та 12 травня 2021 року, детальний опис робіт, наданих адвокатом, а також квитанції про оплату цих робіт від 03, 08 лютого 2021 року, 19 квітня 2021 року та 16 червня 2021 року.

Частинами 1-2 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

При вирішенні питання про стягнення витрат за правничу допомогу суд враховує складність справи, обсяг наданої правничої допомоги адвокатом, участь представника відповідача в судових засіданнях, їх кількість та час, підстави відкладення судових засідань, та приходить до висновку про задоволення поданої позивачем заяви в повному обсязі.

Враховуючи те, що рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01.11.2021 у цій справі позов задоволено повністю, однак судом не було вирішено питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку про ухвалення додаткового рішення, щодо стягнення вказаних судових витрат з позивача саме у розмірі 8000 грн.

Керуючись ст. ст. 89, 134, 137, 141, 270, 273 ЦПК України, суд

вирішив:

Стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 8000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Я. Биченко